Ухвала

від 25.10.2012 по справі 2а-1945/10/2370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/5778/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Фрау Марта" до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Закрите акціонерне товариство "Фрау Марта" (далі -ЗАТ "Фрау Марта") звернулась до суду з позовом Державної податкової інспекції у місті Черкаси (далі -ДПІ у м. Черкаси) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року позов ЗАТ "Фрау Марта" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Черкаси залишено без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у м. Черкаси подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ЗАТ "Фрау Марта" у задоволені позову.

ЗАТ "Фрау Марта" подало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у м. Черкаси.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у м. Черкаси була проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ «Фрау Марта»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень та липень 2009 року з урахуванням зустрічних перевірок по ланцюгу постачання, за наслідками якої було складено акт №841/23-4/32653955 від 15.04.2010 року.

На підставі висновків вказаного акта, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000342304/0 від 19.04.2010 року, яким позивачу було зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 113334 грн. 00 коп. (за травень 2009 року на 56667 грн. 00 коп. та за липень 2009 року на 56667 грн. 00 коп.)

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що спеціальний спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України «Про ПДВ»).

Згідно з п.1.1 та 1.8 ст. 1 Закону України «Про ПДВ», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до абз. 1 п.п 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що несплата контрагентами позивача своїх зобов`язань з ПДВ до бюджету не може бути підставою для відмови у зарахуванні сум податкового кредиту позивачу, оскільки останнім були сплачені суми ПДВ у вартості послуг, що ним отримувались.

Щодо правомірності формування бюджетного відшкодування потрібно зазначити наступне.

Порядок формування сум бюджетного відшкодування регулюється п.7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» .

П.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»).

Таким чином, платнику податків надано право на формування бюджетного відшкодування у межах сум сплачених ним зобов`язань з ПДВ у попередніх податкових періодах, не обмежуючи останнього у кількості таких періодів.

Також, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ЗАТ "Фрау Марта" правомірно сформувало податковий кредит, а висновки ДПІ у м. Черкаси про завищення суми бюджетного відшкодування позивачем є неправомірними.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров