Ухвала

від 25.10.2012 по справі 2а-4882/10/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/73220/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові, третя особа - Державна податкова інспекція у Залізничному районі міста Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Публічне акціонерне товариство "Львівський холодокомбінат" (далі -ПАТ "Львівський холодокомбінат") звернулось до суду з позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові (далі -СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові) в якому просить визнання нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року позов ЗАТ "Могунція-України" задоволено частково.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Львівський холодокомбінат" у задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За результатами проведеної ДПІ у м. Львові планової виїзної планової документальної перевірки ВАТ «Львівський холодокомбінат»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року складено акт від 03.10.2008 року № 107/23-2/01553706.

На підставі вказаного акту ДПІ у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення №0002881701/0/4549 від 11.03.2010 року про сплату податку з доходів фізичних осіб 15778,71 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 32277.66 грн.

ВАТ «Львівський холодокомбінат»24.03.2010 року було подано скаргу до ДПІ у м. Львові. Результатом розгляду скарги стало рішення ДПІ у м. Львові про результати розгляду первинної скарги №9539/10/25-005/113 від 25.05.2010 року, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові №0002881701/0/4549 від 11.03.2010 року скасовано в частині основного платежу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2331,60 грн. та застосованої штрафної санкції в сумі 4663,20 грн., а в іншій частині податкове повідомлення-рішення - залишено без змін.

Згідно акту перевірки №90/23-2/01553706 від 23.02.2010 року та рішення про результати розгляду первинної скарги від 25.05.2010 року №9539/10/25-005/113 ДПІ у м. Львові було винесено податкове повідомлення-рішення №0003061701/1/9856 від 31.05.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб 41061,57 (основний платіж 13447,11 грн.; штрафна санкція 27614,46 грн.).

П. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" зі змінами та доповненнями від 22.05.2003 року №889-ІV (далі -Закон України №889-ІV), встановлено, що податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу обкладення іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Ст. 17 Закону України №889-ІV передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи), а з інших оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент (п. 1.15 ст. 1 Закону).

Згідно із п. 1.3 ст. 1 Закону України №889-ІV, доходом з джерелом його походження з України визначено будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зокрема у вигляді доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України.

Пунктом 1.9 ст. 1 Закону України №889-ІV визначено, що незалежна професійна діяльність - це діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю, за умови, якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 11.3 ст. 11 Закону України №889-ІV податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна є нотаріус. Таким чином обов'язок визначення відповідної суми, тобто нарахування податку, а також контроль за здійсненням сплати податку покладається на податкового агента-нотаріуса.

Відповідно до п.1.1, ст. 1 Закону України №889-ІV, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди). Для цілей цього Закону під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що ВАТ "Львівський холодокомбінат" відповідно до авансового звіту №767 від 31.07.2008 року - відшкодувало 1669,00 грн. ОСОБА_1 за покупку мобільного телефону. Матеріалами справи підтверджено, що зазначений мобільний телефон знаходиться на балансі підприємства та видавався ОСОБА_1 для виконанням ним трудової функції. Після придбання телефону, останній було здано на склад підприємства.

Також судами попередніх інстанцій визначено, що відшкодування підприємством 280,00 грн. ОСОБА_1 за харчування в ПП «Карро» є додатковим благом наданим позивачем яке підлягає оподаткуванню.

Судами встановлено, що 18.03.08 року між ВАТ "Львівський холодокомбінат" та СПД ФО ОСОБА_2 було складено договір №26/08-ТП.

На виконання умов цього договору ВАТ "Львівський холодокомбінат" в березні 2008 року перерахувало СПД - ФО ОСОБА_2 170000.00 грн. і відповідно отримало послуги по організації відпочинку (путівки) для працівників, що підтверджується відповідними актами (накладними, здачі-приймання робіт).

Згідно п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованою в Мін'юсті України 13 січня 2005 року за №40/10320: "Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів".

У відповідності п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованою в Мін'юсті України 13 січня 2005 року за №40/10320: "розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну".

За надані послуги по відпочинку товариством «Львівський холодокомбінат»розрахунок з працівниками відбувся наступним чином: 11160 грн. отримано з зарплати працівників; 61200 грн. працівниками внесено в касу; 69360 грн. підприємству відшкодовано шляхом проведення взаємозаліку профспілковою організацією ВАТ "Львівський холодокомбінат", яка є окремою юридичною особою.

Згідно п. 4.1. ст. 4 Закон України №889-ІV загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також «іноземних доходів»одержаних протягом такого звітного року.

У відповідності до абзацу є п.п. 4.2.9 п. 4.2. ст. 4 Закону України №889-ІV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абзацу п.п. 4.3.24 п. 4.3. ст. 4 Закон України №889-ІV до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), зокрема, вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески такого платника податку - члена такої професійної спілки, створеної за законодавством України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оподаткування податком з доходів фізичних осіб вартості путівок (50%) відбувається на загальних підставах, однак з Довідки №2708 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що Первинна профспілкова організація ВАТ „Львівський холодокомбінат" зареєстрований в якості окремої юридичної особи і їй наданий ідентифікаційний код 20827463. Форма фінансування - за рахунок членських внесків. Таким чином, вимоги ДПІ сплатити податок з доходів фізичних осіб за отримане від профспілкової організації часткове відшкодування вартості путівок є правомірними.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров