Ухвала

від 01.11.2012 по справі 2а-17658/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17658/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Мартиненко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Київського міського центру зайнятості на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі -Відповідача) у якому просив стягнути з відповідача незаконно виплачених коштів у сумі 5 376, 38 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року у задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши позивача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач 11.10.2010р. звернувся із заявою про надання статусу безробітного у який зазначалось, що вона не є найманим працівником, не укладала договорів цивільно-правового характеру, не отримувала пенсій на пільгових умовах і не зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Наказом Подільського районного центру зайнятості № 7290 від 11.10.2010р. на підставі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»та ст.ст. 22 , 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідачеві був наданий статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, яку вона отримувала у період з 11.10.2010р.

Відповідно до Акту від 29.06.2011р. відповідач під час перебування на обліку в Подільському районному центрі зайнятості як безробітна, отримала винагороду в ТОВ «А-Груп»за виконану роботу згідно Договору від 30.08.2010р. та Акту здачі-прийняття послуг від 10.10.2011р.

Відмовляючи у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до даних перерахунку допомоги по безробіттю, який був складений згідно Акту розслідування від 29.06.2011р., перша виплата на користь відповідача була здійснена у вигляді матеріальної допомоги у період професійної підготовки з 09.01.2011р. А безпосередньо допомога по безробіттю взагалі почала виплачуватись тільки з 26.01.2011р., тобто 91-денний строк станом на 26.01.2011р. сплив би навіть якщо б Відповідачка не допустила формального порушення та зареєструвалась 10.10.2010р. вже після підписання Акту прийома-передачі виконаних робіт.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

В Акті від 29.06.2011р.встановлено, що на момент реєстрації в Подільському РЦЗ відповідач відносилась до зайнятого населення і не мала права на отримання статусу безробітного, отримання платних соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до чинного законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечень та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, відносяться до зайнятого населення.

30.08.2010р. між відповідачем та ТОВ «А-Груп»укладено Договір підряду, відповідно до якого відповідачу надано період виконання робіт з 30.08.2010р. по 1010.2010р. (а.с. 28).

10.10.2010р. складено акт здачі-прийняття послуг згідно з зазначеним договором підряду.

11.10.2010р. відповідач подала заяву про вирішення питання працевлаштування надання статусу безробітного з виплатою допомоги з 11.10.2010р.

Враховуючи, що такі обставини позивачем не перевірялись при перевірці, та виходячи з умов Договору та характеру робіт, які виконувались відповідачкою, колегія суддів не вбачає підстав для висновку, що починаючи з 04.10.2010р. відповідач продовжувала надавати послуги за Договором підряду.

Крім того, датою надання письмових даних, а саме розписки щодо того, що вона не працює за цивільно-правовою угодою було 10.10.2010р., тобто день коли вже був підписаний Акт прийому-передачі виконаних робіт. Стосовно також безпосередньо даних, які містилися в заяві про призначення їй допомоги по безробіттю та надання статусу безробітного, то такі дані були повідомлені відповідно ще пізніше - 11.10.2010р. Тобто станом на момент подачі цих письмових документів відповідачем жодних недостовірних даних не подавалось.

Таким чином, враховуючи, що статус безробітної був наданий відповідачці відповідним наказом 11.10.2010р., тобто вже після того, коли цивільно-правові відносини Відповідачки з ТОВ «А-Груп»припинились остаточно навіть в частині розрахунків за раніше виконану роботу, то апеляційна інстанція не вбачає підстав для стягнення з відповідача незаконно виплачених коштів у сумі 5 376, 38 грн.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.