Постанова

від 26.09.2012 по справі 2а-3066/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 р. № 2а-3066/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Гулкевич І.З.

судді: Костіва М.В.

судді: Шинкар Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Голоднікова О.В.

за участю:

представника позивача Богданова О.В.

представника відповідача Палій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівський хлібокомбінат»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби; третя особа без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ДПІ у Шевченківському районі міста Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 452301/0/16965, № 442301/0/16964 від 19.09.2008 року, 452301/1/21283, № 442301/1/21284 від 01.12.2008 року, № 452301/2/2226, № 442301/2/2227 від 12.02.2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2009 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Львівський хлібокомбінат»до Державної податкової інспекції у місті Львові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 452301/0/16965, № 442301/0/16964 від 19.09.2008 року, 452301/1/21283, № 442301/1/21284 від 01.12.2008 року, № 452301/2/2226, № 442301/2/2227 від 12.02.2009 року.

Ухвалою суду від 30 березня 2011 року замінено відповідача Державну податкову інспекцію у місті Львові її правонаступником -Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Львові. Згодом відповідача було замінено правонаступником - Спеціалізованою державну податкову інспекцію у м. Львові по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби, що підтверджується відповідними довідками з єдиного державного реєстру, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 07.11.2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ДПІ у Шевченківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби.

Ухвалою суду від 30 листопада 2011 року замінено позивача Відкрите акціонерне товариство «Львівський хлібокомбінат»його правонаступником -Публічним акціонерним товариством «Львівський хлібокомбінат».

Позовні вимоги мотивовано тим, що операції з внесення до статутних фондів ВАТ "Львівський хлібокомбінат" передав вище вказані земельні ділянки до статутних фондів ТзОВ "Кондитерський цех № 7", ТзОВ "Механічний цех № 9", ТзОВ "Завод № 3" згідно Актів передачі-приймання майна №1, №2, №4 не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до п.п.5.1.17 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок а додану вартість».

Позивач у позові вказує, що відповідно до п.п.8.9.1 п.8.9 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №283/97-ВР, у разі якщо платник податку придбав земельну ділянку окремо від об'єкта нерухомого майна, розташованого на ній, він веде окремий податковий облік цієї ділянки. Зазначає, що ВАТ "Львівський хлібокомбінат" придбав земельні ділянки окремо від об'єктів нерухомого майна та відображав в податковому обліку окремо продаж нерухомого майна, нарахувавши на його вартість податок на додану вартість.

Щодо податку на прибуток зазначив, що ВАТ «Львівський хлібокомбінат»отримав кредит на суму 15 000 000 грн, які були перераховані ВАТ «Концерн Хлібпорм»на виконання договору комісії № 1/1-3-191207/275 від 19.12.2007р. за яким ВАТ «Концерн Хлібпром», як комісіонер мав закупити для ВАТ «Львівський хлібокомбінат»пшеницю. За використання кредитних коштів ВАТ «Львівський хлібокомбінат»нарахував та сплатив ВАТ «Електронбанк»відсотки в загальній сумі 550898,34 грн, які було віднесено на валові витрати товариства, згідно п.5.1, п. п.5.5.1 п.5.5 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві, просив позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі з підстав, вказаних у письмових запереченнях.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягаї до задоволення з наступних підстав.

Оскільки, передача земельних ділянок до статутних фондів інших підприємств відображена позивачем в одному Акті з передачею нерухомого майна, то згідно ст. 120 Земельного кодексу України нерухоме майно відчужувалося разом з земельною ділянкою на якій вони розміщені, а тому на ці операції не поширювалася дія вимоги п.п.5.1.17.п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість».

П.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, а підпунктом 7.1.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що сума податку яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Позивачу було нараховано зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 443 038 грн. та застосовано штрафні санкції.

Щодо податку на прибуток пояснив, що кредитні кошти використані Позивачем не у господарській діяльності, а тому товариство безпідставно віднесло нараховані та сплачені відсотки ВАТ «Електронбанк»до складу валових витрат.

В процесі розгляду справи, за клопотанням позивача було призначено експертизу. Згідно висновку №3192 судово -економічної експертизи документально не підтверджується висновок податкового органу вказаний в п. 3.1.4. та п. 3.1.5. акта перевірки про факт заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість та по податку на прибуток.

Висновок експерта не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

Слід зазначити що експертом дано відповіді на питання вирішення котрих віднесено законом до компетенції суду (зокрема, про відповідність окремих актів законодавству, про документальне підтвердження відповідних висновків акта, про правову оцінку дій сторін). Висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів.

На підставі направлення № 1046/23-2 від 21.07.2088 року, № 1057/23-2 від 18.08.2008 року та згідно наказу № 184 від 15.08.2008 року Держаною податковою інспекцією у м. Львові було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Львіський хлібокомбінат»внаслідок чого 08.09.2008 року складено Акт «Про результати виїзної планової перевірки ВАТ «Львівський хлібокомбінат»ЄДРПОУ 22365920 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року»(надалі - Акт перевірки).

На підставі вказаного вище Акту перевірки ДПІ у м.Львові винесено податкові повідомлення-рішення від 19.09.2008 року за № 452301/0/16965 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 443 038 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 221 519 грн., разом -664 557 грн. та за № 442301/0/16964 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 137 725 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 28 264,20 грн., разом -165 989,20 грн.

ВАТ «Львівський хлібокомбінат»провело повну процедуру адміністративного оскарження за результатом якої винесені податкові повідомлення -рішення були залишені без змін, а скарги товариства без задоволення.

Одночасно із рішеннями про розгляд скарг ВАТ «Львівський хлібокомбінат»Відповідачем було винесено нові податкові повідомлення -рішення № 452301/1/21283, № 442301/1/21284 від 01.12.2008р., № 452301/2/2226, № 442301/2/2227 від 12.02.2009р., у відповідності п.4.3 Наказу ДПА України від 21 червня 2001 року N 253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», які товариством оскаржено до суду.

В ході розгляду справи Позивач подав доповнення до позовної заяви та просив додатково визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 28.04.2009р. № 452301/3/6995 та № 442301/3/6994, що були винесені Відповідачем на підставі Рішення про розгляд повторної скарги Державною податковою адміністрацією України № 3577/6/25-0115 від 17.04.2009 року.

Підставою для винесення оскаржуваних повідомлень -рішень, визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість, як випливає з Акту перевірки стало те, що ВАТ «Львівський хлібокомбінат»у червні 2007 року занизило податок на додану вартість на суму 443 038 грн., внаслідок внесення земельних ділянок до статутного фонду товариств з обмеженою відповідальністю чим порушило п.п 3.1.1 п.3.1. ст.3 , п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Львівський хлібокомбінат здійснено наступну передачу земельних ділянок та будівель до статутних фондів товариств з обмеженою відповідальністю:

Згідно Акта передачі-приймання №1 від 01 червня 2007 року майна до статутного фонду ТОВ «Кондитерський цех №7»: позивачем передано:

1. будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Кропивницького, 3 вартістю 180 000 грн.;

2. земельну ділянку площею 0,2757 га, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Кропивницького, 3, вартістю 85460 грн.

Згідно Акта передачі-приймання №2 від 01 червня 2007 року майна до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний цех №9»позивачем передано:

1. земельну ділянку площею 0,2426 га, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 98, вартістю 54469 грн.;

2. будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 98 вартістю 95 000 грн.

Згідно Акта передачі-приймання №4 від 01 червня 2007 року майна до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод №3»позивачем передано

1. земельну ділянку площею 0,7696 га, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 86, вартістю 196180 грн.;

2. будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 86 вартістю 261 000 грн.

Згідно з даними бухгалтерського обліку ВАТ «Львівський хлібокомбінат»вказані земельні ділянки обліковувались на балансовому рахунку №101 «Земельні ділянки», окремо від приміщень, розташованих на вказаних земельних ділянках, які обліковувались на рахунку 103 «Будинки та споруди».

За даними податкового обліку «Оборотно-сальдова відомість по рахунку ОСІ»(відомість нарахування амортизації в податковому обліку) за І квартал 2007 року ВАТ «Львівський хлібокомбінат»- земельні ділянки не обліковувалися.

З таким способом відображення у бухгалтерському та податковому обліку шляхом виокремленням земельної ділянки окремо від будівель суд погодитись не може.

Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного Кодексу України, «До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення».

Згідно з вимогами п.п.5.1.17. п. 5.1. статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість»звільняються від оподаткування операції з поставки (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних паїв, крім тих, що знаходяться під об'єктами нерухомого майна

Враховуючи те, що на земельних ділянках переданих в статутний фонд є об'єкти нерухомості, то така операція з передачі земельної ділянки у власність підлягає оподаткуванню податком на додану вартість, а відтак відсутнє право на пільги з оподаткування встановлені п.5.1.17. ст. 5 Закону «Про податок на додану вартість».

Позивачем разом передано в статутні фонди підприємств земельні ділянки та будівлі, що на них розташовані, що оформлено одним актом прийому передачі. Інших документів, що свідчили б про передачу земельної ділянки окремо від споруди що на ній розташована, та в подальшому їх виокремлення позивачем не представлено.

Виходячи із викладеного, при поставці земельних ділянок шляхом внесення їх до статутних фондів товариств з обмеженою відповідальністю в червні 2007 року разом із будівлями, що на них розташовані, вказана господарська операція не підлягала звільненню від оподаткування податку на додану вартість на підставі п.п.5.1.17. п. 5.1. статті 5 Закону України №168 від 03 квітня 1997 року «Про податок на додану вартість».

Щодо винесення податкових повідомлень-рішень з податку на прибуток, визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій суд вважає за необхідне зазначити, що віднесення суми сплачених відсотків в сумі 550 898,34 грн, зокрема, за 4 квартал 2007 року 28 767,20 грн та за 1 квартал 2008 року 522 131,14 грн. не відповідає вимогам підпункту 5.5.1. п.5.5. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку».

Так, судом встановлено, що ВАТ «Львівський хлібокомбінат»27 грудня 2007р уклав з ВАТ «Електронбанк»кредитний договір № КР 28361 на суму 15 000 000 грн.

Отримані кошти Позивач перерахував платіжним дорученням № 02036259 від 27.12.2007р ВАТ «Концерн Хлібпром» на виконання договору комісії № 1/1-3-191207/275 від 19.12.2007р. за яким ВАТ «Концерн Хлібпром»- комісіонер зобов'язувався придбати для ВАТ «Львівський хлібокомбінат»пшеницю в кількості 12 тис тонн за ціною 1300 грн з ПДВ.

Термін виконання договору комісії складає шість місяців з моменту укладення договру.

Суд бере до уваги зазначене в Акті перевірки позивача про використання отриманих коштів комісіонером - ВАТ «Концерн Хлібпром»для проведення власної госопдарської діяльності, виходячи з наступного.

Згідно довідки № 6/23-2/05511001 від 28.08.08р. «Про результати перевірки ВАТ «Концерн Хлібпром»з питань взаємовідносин із ВАТ «Львівський хлібокомбінат»по договору комісії №1/1-3-1912/275 від 19.12.2007р. (наявна в матеріалах справи) видно, що основну частину отриманих кредитних коштів ВАТ «Концерн Хлібпром»в цей же день перераховані підприємством за іменні цінні папери (75% отриманих коштів).

Ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від позивача витребувано докази, а саме звіт комісіонера про виконання договору комісії від 19.12.12р., акти прийому передачі зерна у розмірі 12000 тонн. Як видно з представлених позивачем документів, а саме угоди від 21.04.08р. про припинення чинності договору комісії №1/1-3-191207/275 від 19.12.2007р. у зв'язку з неможливістю виконання Комісіонером умов договору комісії - кінцева мета господарської операції не досягнута.

Така угода свідчить про відсутність наміру використовувати отримані кошти ПАТ «Концерн Хлібпром» (комісіонером) за призначенням

Крім того відповідно до п.8.1 та 8.2 договору комісії за неналежне, несвоєчасне виконання комісіонером договору комісії останній зобов'язаний відшкодувати всі збитки понесені комітентом. Слід зазначити вимоги щодо відшкодування збитків позивач комісіонеру не виставляв, збитки у нього були великі, а саме -значний розмір процентів що слід сплачувати позивачу по кредитному договору. Таким чином наведене додатково свідчить про відсутність наміру використовувати дані кошти у власній господарській діяльності та підтверджує факт невикористання у власній господарській діяльності результатів вище вказаної господарської операції.

Враховуючи факт перерахування отриманих коштів комісіонером за іменні цінні папери, факт невиконання договору комісії, факт відсутності претензій з боку позивача до свого контрагента, щодо відшкодування збитків позивачу понесених в звязку з невиконанням такого договору, суд стверджує про не використання кредитних коштів у господарській діяльності позивача.

З огляду на наведене оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до чинного законодавства та скасуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України/

Повний текст постанови виготовлено 02.10.2012 року.

Суддя Гулкевич І.З.