Ухвала

від 30.10.2012 по справі 2а-14830/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-14830/12/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А про залишення позовної заяви без руху м. Київ 30 жовтня 2012 року                                                                                № 2а-14830/12/2670 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробренд» про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків у банках, - В С Т А Н О В И В: 25 жовтня 2012 року ДПІ в Голосіївському районі міста Києва звернулась до суду з позовом до ТОВ «Євробренд»про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків у банках. Згідно з п.п.3, 6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Пунктом 7 частини 3 статті 108 КАС України передбачено, що суд повертає позовну заяву позивачу, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого статтею 99 цього Кодексу. Звертаючись до суду податковий орган обґрунтовує виникнення у нього права на звернення із даним позовом положеннями п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (надалі –ПК України), яким закріплено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Згідно із визначенням, наведеним у п.п.14.1.75 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг –це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Вважається узгодженою сума податкового та/або грошового зобов'язання: самостійно обчислена платником податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені ПК України строки (п.54.1 ст.54 ПК України): розрахована контролюючим органом, яка не оскаржена і не сплачена у встановлені цим Кодексом строки (п.54.5 ст.54 ПК України): розрахована контролюючим органом після закінчення процедури адміністративного оскарження (п.56.17 ст.56 ПК України). З огляду на зазначене, належними доказами на підтвердження виникнення у податкового органу права на звернення до суду із вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків є: податкові декларації (розрахунки) із визначеною самостійно платником податків сумою зобов'язання; копії податкових повідомлень-рішень вручених (направлених) платнику податків з відповідними відмітками уповноваженої особи платника або поштового відділення; копії рішень контролюючих органів на підтвердження закінчення процедури адміністративного оскарження або копії судових рішень. Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. В порушення ч.2 ст.106 КАС України податковим органом у позовній заяві не наведено підстав виникнення боргу та не додано докази на підтвердження узгодження суми боргу у встановленому законодавством порядку, що унеможливлює встановлення дати виникнення заборгованості та її підстави, що, в свою чергу спричиняє перешкоди у вирішенні питання про можливість відкриття провадження у даній справі з огляду на приписи п.7 ч.3 ст.108 КАС України.. Крім того, позивачем не надано доказ на підтвердження прийняття рішення про накладення арешту на майно платника податку у відповідності з п.7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платників податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1398. Згідно ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Виявлені недоліки необхідно усунути шляхом направлення до суду доказу на підтвердження прийняття рішення про накладення арешту на майно платника податку відповідно до п.7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платників податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1398; уточненої позовної заяви та належних доказів направлення копії уточненої позовної заяви платнику податків. Керуючись ст.ст.105, 106, ч.1 ст.108, ст.160, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя - У Х В А Л И В: 1. Позовну заяву Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва залишити без руху. 2. Встановити позивачу семиденний строк з дня набрання даною ухвалою законної сили у відповідності із вимогами статті 254 КАС України. 3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України. 4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою. Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст.254 та ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно. Суддя                                                                                          Н.А. Добрівська