Ухвала

від 28.03.2013 по справі 2а-14830/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14830/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.12р. у справі №2а-14830/12/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробренд» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС звернулась до суду з позовом про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «Євробренд» №26005000042855, який відкритий у гривнях в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), №26001000020042, який відкритий у гривнях в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023) до повного погашення заборгованості у розмірі 1 151 745,29 грн., відповідно до розрахунку податкового боргу (з урахуванням уточнених позовних вимог від 18.12.12р., а.с 106 - 108).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.12р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що позивачем було вжито необхідних заходів щодо розшуку майна боржника, про що свідчить акт опису майна від 22.10.12р., яким встановлено відсутність у відповідача майна яке може бути описано в податкову заставу.

У судовому засідання представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Євробренд» станом на 13.12.12р. мало податковий борг у сумі 1 151 745,29 грн., в т.ч. з податку на прибуток - 708 509,54 грн., ПДВ - 443 235,75 грн. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Судом першої інстанції встановлено, що вказана сума податкового боргу виникла у зв'язку з несплатою протягом граничних строків грошових зобов'язань, визначених податковим органом за результатами перевірки (акт перевірки №446/1-23-60-32910519 від 27.09.11р.) згідно з податковими повідомленнями - рішеннями від 14.10.11р. №0001412360, та № 00001402360.

Вказані податкові повідомлення - рішення отримані уповноваженим представником відповідача 17.10.11р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

13.08.12р. на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом було виставлено податкову вимогу № 2221 на суму боргу 1 151 745,29 грн., яка відповідачем отримана не була, у зв'язку з відсутністю останнього за місцезнаходженням, що підтверджується копією конверту з відміткою пошти на ньому.

Доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги матеріали справи не містять.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосуванню заходу у вигляді накладення арешту на кошти боржника передує з'ясування питання щодо наявності у платника податків майна яке може бути описано в податкову заставу в рахунок погашення податкового боргу, що не зроблено податковим органом в належному порядку .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу , та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом .

Відповідно до п.94.3, п.94.4, п.94.5 ст.94 Податкового кодексу України, арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним.

Згідно п.94.6 ст.94 Кодексу, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Наведені вище норми законодавства, яким регулюється підстави і порядок накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, визначають обов'язкові обставини, з якими законодавець пов'язує виникнення права податкового органу на звернення до суду із даними вимогами. Так, на виконання покладених на нього функцій з огляду на положення п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України податковий орган уповноважений на звернення до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку за умови наявності у платника податків податкового боргу, узгодженого у встановленому законодавством порядку та відсутності у останнього майна, за рахунок якого такий борг може бути погашений та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Однією з підстав для припинення адміністративного арешту майна платника податків є погашення податкового боргу платника податків (п.п.94.19.2 п.94.19 ст.94 Податкового кодексу України).

При цьому арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків , передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

На підтвердження факту відсутності у платника податків майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, позивачем було надано копію Акта опису майна від 22.10.12р., яким зафіксовано відсутність за відповідачем такого майна.

Однак, на підтвердження вжиття всіх необхідних заходів, спрямованих на розшук майна відповідача з метою погашення податкового боргу, як то направлення відповідних запитів з подальшим отриманням відповідей від Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та УДАІ ГУМВС України в місті Києві тощо, позивачем в ході судового розгляду не подано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звернення податкового органу з вимогою про накладення арешту на кошти боржника є передчасним.

Крім того, слід зазначити, що накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку не може призвести до позитивного наслідку, як то забезпечення виконання платником податків його обов'язків без вжиття заходів, спрямованих на безпосереднє стягнення такого боргу у судовому порядку, зокрема, шляхом звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника. Докази ж звернення податкового органу з відповідним позовом до суду в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.12р. у справі №2а-14830/12/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.12р. у справі №2а-14830/12/2670 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали підписаний: 28.03.13р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.