Рішення

від 30.10.2012 по справі 18/5014/2101/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.12 Справа № 18/5014/2101/2012

Суддя Корнієнко В.В. розглянувши матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат» , м. Одеса

до товариства з обмеженою відповідальністю «Відеал» , м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 70413,30 грн.

за участю представників:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Глущак Т.Ю. за дов. від 04.09.2012.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача передоплати в сумі 70000 грн., сплаченої позивачем відповідачу на виконання договору від 04.07.2012 № 4/07/163, пені в сумі 344,26 грн. та трьох процентів річних в сумі 69,04 грн. за прострочення грошового зобов'язання.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 25.09.2012 проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач сам порушив договір, замість передоплати в сумі 79800 грн. сплатив передоплату в сумі 70000 грн., тому відповідач вважає, що він не повинен повертати позивачу передоплату.

Представник позивача в судове засідання не прибув.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору від 04.07.2012 № 4/07/163 зі специфікацією до нього від 09.07.2012 № 1, укладеному між сторонами за позовом, позивач 10.07.2012 перерахував відповідачу передоплату в сумі 70000 грн. за поставку цукру бурякового із розрахунку: 5700 грн. (з ПДВ) за 1 тонну цукру, що підтверджується платіжним дорученням позивача від 10.07.2012 № 3871 (його завірена копія залучена до матеріалів справи ).

Відповідач зобов'язався відвантажити позивачу цукор протягом 5 банківських днів з моменту одержання передоплати на свій рахунок (п. 3.3. договору).

У встановлений договором строк -до 18.07.2012 ( 5 банківських днів з 10.07.2012 ) відповідач продукцію позивачу не поставив.

Претензією від 18.07.2012 № 09/785 позивач на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України просив відповідача повернути йому передоплату в сумі 70000 грн.

Відповіддю на цю претензію (лист від 24.07.2012 № 24/7) відповідач повідомив позивача про те, що він не має можливості поставити позивачу цукор і гарантує повернення передоплати в строк до 03.08.2012.

У порушення своїх зобов'язань відповідач до теперішнього часу передоплату в сумі 70000 грн. позивачу не повернув.

На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача передоплати в сумі 70000 грн., пені в сумі 344,26 грн. та трьох процентів річних в сумі 69,04 грн. за прострочення грошового зобов'язання.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 25.09.2012 проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач сам порушив договір, замість передоплати в сумі 79800 грн. (за специфікацією № 1 до договору позивач повинен був внести передоплату у розмірі 70 % вартості товару (114000 грн.), що складає 79800 грн. ) сплатив передоплату лише в сумі 70000 грн., тому відповідач вважає, що він не повинен повертати позивачу передоплату.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач (покупець) претензією від 18.07.2012 № 09/785 просив відповідача повернути йому передоплату в сумі 70000 грн. за поставку цукру, перераховану відповідачу платіжним дорученням від 10.07.2012 № 3871 на підставі договору від 04.07.2012 № 4/07/163.

Відповіддю на цю претензію (лист від 24.07.2012 № 24/7) відповідач повідомив позивача про те, що він не має можливості поставити позивачу цукор і гарантує повернення передоплати в строк до 03.08.2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, після одержання відповідачем вищевказаної претензії позивача у відповідача виникло зобов'язання повернути (сплатити) позивачу передоплату в сумі 70000 грн. у семиденний строк від дня одержання вимоги.

Точну дату одержання відповідачем претензії позивача встановити не виявилося можливим, однак, відповідь на претензію датована відповідачем 24.07.2012. Відповідно, відповідач був зобов'язаний повернути позивачу передоплату в строк до 01.08.2012 (сім днів з 24.07.2012).

Однак, у порушення своїх зобов'язань відповідач до теперішнього часу передоплату в сумі 70000 грн. позивачу не повернув.

Таким чином, борг відповідач з повернення позивачу передоплати складає 70000 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача передоплати в сумі 70000 грн., підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, якими він заперечує проти позову (про те, що позивач сам винен у не постачанні йому цукру, так як замість передоплати в сумі 79800 грн. він сплатив лише 70000 грн.) не приймаються судом до уваги, так як причиною непостачання позивачу цукру стало ні внесення позивачем передоплати у меншому розмірі, ніж передбачено договором, а неможливість в принципі поставити товар відповідачем через його відсутність, що підтверджується вищевказаним листом-відповіддю відповідача від 24.07.2012 № 24/7 на претензію позивача.

Відповідач допустив прострочення своїх зобов'язань щодо повернення передоплати, в зв'язку з чим, на вимогу позивача на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити крім суми боргу також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому розрахунку позивача три проценти річних за 12 днів прострочення (з 03.08.2012 по 14.08.2012) складають 69,04 грн. та підлягають стягненню з відповідача.

У задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 344,26 грн. слід відмовити в зв'язку з безпідставністю цих вимог, так як відповідальність відповідача у вигляді пені вищевказаним договором не передбачена.

Посилання позивача у позовній заяві на ч. 6 ст. 231 ГК України та на ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»(як на підставу застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені) не приймається судом до уваги в зв'язку з тим, що вказані правові норми встановлюють лише розмір штрафних санкцій, якщо інший розмір не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України) та встановлюють обмеження розміру пені (не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України ), тоді як сама відповідальність встановлюється у договорі за згодою сторін.

Згідно ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦК України).

Сторони за позовом не укладали письмового правочину щодо застосування відповідальності у вигляді неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання договору від 04.07.2012 № 4/07/163.

Тому, вимоги про стягнення з відповідача пені не ґрунтуються на законі і є безпідставними.

Клопотання позивача про накладення арешту на грошові кошти відповідача відхиляється в зв'язку з його необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 1601,45 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; позов задоволено на 99,5 %) покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Відеал» , м. Алчевськ Луганської області, проспект Металургів, 49, ідентифікаційний код 34318042, на користь публічного акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат» , м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, ідентифікаційний код 00376509, борг в сумі 70000 грн. , три проценти річних в сумі 69,04 грн. , витрати на судовий збір в сумі 1601,45 грн. , наказ видати .

3. В решті позову відмовити.

30 жовтня 2012 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 05 листопада 2012 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко