Рішення

від 30.10.2012 по справі 6/5005/8787/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.12р. Справа № 6/5005/8787/2012

За позовом Керченського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері м. Керч, в інтересах держави, в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ, в особі державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт", м. Феодосія, Автономна Республіка Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПОСТАЧПРОМ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 31 742,02 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від прокурора - не з`явився;

від позивача - Павлов В.О., представник, довіреність №1002/15/14-12 від 05.03.2012р., довіреність №3560/18/01-49 від 23.12.2011р.;

від відповідача - Коробенко О.Ю., представник, довіреність №106/04-12 від 06.04.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Керченського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, м. Керч в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України. м. Київ в особі державного підприємства "Феодосійський морський торгівельний порт", м. Феодосія - далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостачпром", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення 31 742,02грн. - збитків на підставі акту ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Феодосійський морський торгівельний порт" за період з 01.04.10р. по 31.05.11р. від 10.08.11р. за № 05-21/64.

Позовна заява обґрунтована тим, що у період з 06.06.11р. по 05.08.11р. Контрольно-ревізійним управлінням в Автономній Республіці Крим проведена перевірка фінансово-господарської діяльності позивача. В ході проведення перевірки встановлено, що при виконанні ремонтно-будівельних робіт на базі відпочинку "Якір" працівники відповідача проживали в спальному корпусі безкоштовно, оплата за проживання не стягувалася, рахунки на оплату проживання не виставлялися. На зважаючи на вищевикладене відповідач включив витрати на проживання до Розрахунку № 5.2 "Відрядні роботи" Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року, що і стало підставою звернення прокуратури до суду з даною позовною заявою.

За результатами розгляду позовної заяви за № 57-59-12 від 26.09.12р. ухвалою суду від 15.10.12р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 30.10.12р.

30.10.12р. за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

21.10.10р. між сторонами укладено договір підряду № 106/ТО - далі по тексту - договір, відповідно до п.1.1 умов якого замовник (позивач) доручає, а підрядник (відповідач) зобов'язується виконати ремонтні роботи бази відпочинку "Якір", яка знаходиться м. Феодосія, с.м.т. Коктебель, пр. Долинний, 29, згідно кошторису.

Відповідно до п.1.3 договору вартість робіт, визначається проектно-кошторисною документацією і договірною ціною, погодженою обома сторонами і є основою для проведення взаєморозрахунків.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що вартість робіт за даним договором, згідно кошторисної документації, складає 293 988,00грн. У тому числі ПДВ у розмірі 48 998,00грн. Договірна ціна є динамічною.

До даного договору додається кошторис який є невід'ємною частиною договору (п.10.6 договору). До локального кошторису (Форма № 4) додається розрахунки № 5.2. Відрядні витрати на відрядження. Відповідно до зазначеного розрахунку (позиція 13) сумарна вартість проживання становить 31 742,02грн.

У період з 06.06.11р. по 05.08.11р. Контрольно-ревізійним управлінням в Автономній Республіці Крим проведена перевірка фінансово-господарської діяльності позивача. В ході проведення перевірки встановлено, що при виконанні ремонтно-будівельних робіт на базі відпочинку "Якір" працівники відповідача проживали в спальному корпусі безкоштовно, оплата за проживання не стягувалася, рахунки на оплату проживання не виставлялися. На зважаючи на вищевикладене відповідач включив витрати на проживання до Розрахунку № 5.2 "Відрядні роботи" Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року, що і стало підставою звернення прокуратури до суду з даною позовною заявою.

Згідно зі ст.ст. 837, 843 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи.

Матеріалами справи доведено, що відповідач здав, а позивач прийняв підрядні роботи, про що сторонами складено, підписано та скріплено печатками Акт приймання виконаних робіт форми № КБ-2в за грудень 2010 року на суму 293 988,00грн. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 за грудень 2010 року на суму 293 988,00грн.

На підставі Акту виконаних робіт позивач перерахував відповідачу за виконані роботи платіжним дорученням № 3555 від 22.10.2010р. 146 994,00грн. (а.с.16), платіжним дорученням № 3572 від 25.10.2010р. 100 000,00грн. (а.с.18) та платіжним дорученням № 3908 від 24.12.2010року 46 994,00грн. (а.с.20), загальна сума 293 988,00грн. На підставі вищевикладеного господарський суд констатує факт виконання договору підряду № 106/ТО від 21.10.10р. в повному обсязі.

Контрольно-ревізійним управлінням в Автономній республіці Крим з 06.06.11р. по 05.08.11р. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.04.10р. по 31.05.11р., про що складено Акт № 05-21/64 від 10.08.11р.

В Акті зафіксовано, що обстеженням та перевіркою фактично виконаних робіт встановлено, що в порушення вимог п.3.2.3.3. та п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1.-1-2000 в Актах приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010року відповідач пред'явив позивачеві до оплати завищену вартість витрат на відрядження на об'єкті база відпочинку "Якір" на загальну суму 31 742,02грн.

Вказане стало підставою для звернення із позовом в даній справі про стягнення з відповідача збитків у сумі 31 742,02грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 22 Цивільного кодексу України також унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди, у тому числі стягнення збитків, заявлених позивачем, настає за наявності таких умов як неправомірна поведінка особи, негативний результат такої поведінки (факт і розмір завданих збитків), причинний зв'язок між неправомірною поведінкою та негативним наслідком.

При цьому, стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань здійснюється в порядку ст. 623 Цивільного кодексу України, при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно норм ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Матеріали справи не містять доказів зміни сторонами умов договору підряду № 106/ТО від 21.10.10р. та ціни цього договору.

Приписами ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до складених, підписаних та скріплених печатками сторін Акту виконаних робіт форми № КБ-2, довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, сторони погодили об'єм виконаних робіт, їх якість та вартість, позивач прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про недоліки, як того вимагають положення ст. 853 Цивільного кодексу України, п.п. 3.1. - 3.3. договору підряду № 106/ТО від 21.10.10р.

Отже, позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору підряду № 106/ТО від 21.10.10р., а відтак і наявності складу цивільного правопорушення, що унеможливлює стягнення з відповідача 31 742,02грн. в якості збитків.

Крім вищезазначеного, господарський суд звертає увагу, що Акт контрольно-ревізійного управління № 05-21/64 від 10.08.11р. не є належним доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором та спричинення збитків позивачу. Акт контрольно-ревізійного управління не є первинним документом.

Крім того, згідно зі ст. 1 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

В Акті контрольно-ревізійного управління № 05-21/64 від 10.08.11р. зазначено, що порушення допущено з вини колишнього головного інженера Раду В.І., який підписав договори підряду з відповідачем без проведення процедур закупівлі з робіт.

При винесенні рішення господарський суд приймав до уваги, що результати ревізії не є підставою для стягнення з відповідача сум збитків. Так, Акт контрольно-ревізійного управління № 05-21/64 від 10.08.11р. фіксує можливе бюджетне порушення позивача.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд, в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізував права та обов'язки сторін, врахував положення ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому в позові слід відмовити.

Аналогічна позиція висвітлена в Постанові Вищого господарського суду України від 23.04.12р. по справі № 10/5025/1680/11, копія зазначеної постанови долучена до матеріалів справи.

Відповідно до абз.8 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при при відмові в позові покладається на позивача.

З урахуванням абз.8 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1 609,50грн. покласти на позивача та стягнути в доход державного бюджету.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" (98100, Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Горького, 14; код ЄДРПОУ 01125577) в дохід державного бюджету в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області у відділенні банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269; р/р 31214206783005; МФО 805012; КБКД 22030001; призначення платежу (необхідно вказати): судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891 та пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору (ст. 4 Закону України „Про судовий збір") 1 609,50грн. (одна тисяча шістсот девять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 02.10.12р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко