Постанова

від 30.10.2012 по справі 2/11/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2012 р. Справа № 2/11/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Остащенко О.М.

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Вінницького закритого акціонерного товариства "Спорттовари" на рішення господарського суду Вінницької області від 17.09.12 р. у справі № 2/11/2012/5003

за позовом Публічне акціонерне товариство "Банк Національний кредит"

до Вінницьке закрите акціонерне товариство "Спорттовари"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Дольче-продукт"

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.09.2012 року у справі № 2/11/2012/5003 (суддя Мельник П.А.) позов задоволено. Звернуто стягнення на заставлене майно Вінницького закритого акціонерного товариства "Спорттовари" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит", а саме на комплекс виробничих будівель та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова, 25 і складаються з наступного:

- Нерухомість: прохідна з магазином літера "А" площею 136,4 кв.м.;

- Автосалон літера "Б" площею 535,6 кв.м.;

- Котельня з акумуляторною літера "В" площею 296,7 кв.м.;

- Гараж літера "Е" площею 534,6 кв.м.;

- Склад літера "З" площею 661,9 кв.м.;

- Склад літера "М" площею 1173,7 кв.м.;

- Склад з рамкою літера "О1О1" площею 2531,6 кв.м.;

- Адмінкорпус літера "П" площею 364,2 кв.м.;

- Туалет літера "К";

- Споруди № 1- №5

Загальна площа будівель: 6234,7 квадратних метрів;

Земельна ділянка з цільовим призначенням: для комерційних потреб;

Земельна ділянка має площу 1,5825 га., кадастровий номер земельної ділянки: 05101000000:03:017:0025.

В рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №25/06 від 18.08.2006 року, по гривневій кредитній лінії борг якого складає 5 812 571,49 грн., що складається з:

суми заборгованості за кредитом - 2 626 500,00 грн.;

суми заборгованості по нарахованих відсотках - 1 123 499,46 грн.;

комісії в розмірі 44 011,67 грн.;

пені за несвоєчасне погашення заборгованості - 977 667,65 грн.;

пені за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 158 583,91 грн.;

пені за несвоєчасну сплату комісії - 6 018,14 грн.;

3% річних по сплаті кредиту в розмірі 173 564,88 грн.;

3% річних по сплаті % - 46 790,99 грн.;

3% річних по несвоєчасно сплаченій комісії- 271,30 грн.;

інфляційних втрат по сплаті кредитних коштів - 583 273,50 грн.;

інфляції на відсотки в розмірі 69 791,30 грн.;

інфляції на комісії - 2 596,69 грн.

- по валютній кредитній лінії заборгованість якого складає 688 211,36 доларів США, що гривневому еквіваленті становить 5 495 023,61 грн., та складається з:

суми заборгованості за кредитом - 470 000,00 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 3 752 715,00 грн.;

суми заборгованості по нарахованих відсотках - 160 213,81 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 1 279 227,17 грн.;

пені за несвоєчасне погашення відсотків - 22 209,03 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 177 328,00 грн.;

3% річних по сплаті боргу- 31 490,00 доларів США, що в національній валюті становить 251 431,91 грн.,

3 % річних по сплаті відсотків - 4 298,52 доларів США, що в національній валюті становить 34 421,53 грн.

Майно реалізується з прилюдних торгів з початковою вартістю майна 10 000 000,00 (десять мільйонів) гривень.

Присуджено стягнути з Вінницького закритого акціонерного товариства "Спорттовари" ( на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" судовий збір у розмірі 64 380,00 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи та підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати з підстав неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, не погоджується із нарахуванням пені, вказуючи, що всупереч п. 6 ст. 232 ГК України остання розрахована за періоди 799 та 322 дні. Звертає увагу, що судом не застосовано спеціальну позовну давність до штрафних санкцій, які нараховані за періоди з 07.08.2009 року по 18.11.2011 року та з 01.01.11 року по 18.11.2011 року, оскільки позов був поданий до суду 23.01.2012 року, а пеня могла бути нарахована за період не раніше, ніж з 23.01.2011 року. Зазначає, що з наданих позивачем розрахунків суми заборгованості неможливо визначити який саме розмір відсоткової ставки застосувався при визначенні суми відсотків за користування кредитом, оскільки сторонами декілька разів змінювалась відсоткова ставка за користування кредитом. Також вказує, що в наданих позивачем розрахунках при визначенні суми заборгованості в доларах США та її еквіваленту в гривнях не вказано курс національної валюти відносно доларів США, а тому відсутня можливість встановити вірність такого розрахунку. При нарахуванні інфляційних втрат позивачем не враховані періоди дефляції. Поряд з цим судом невірно визначено початкову ціну продажу предмета іпотеки.

В судове засідання відповідач не з'явився, однак надіслав телеграму про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість забезпечення явки представника в засідання суду.

Колегією суддів відхилено клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази для розгляду скарги не витребовувались.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів відповідача заперечує, мотивуючи тим, що посилання апелянта на невірний розрахунок санкцій є голослівним та не спростовано жодним іншим розрахунком. Період нарахування пені визначено п. 3.5 договору, що не суперечить п. 6 ст. 232 ГК України. Право позичальника на зменшення суми заборгованості шляхом врахування показника дефляції, ні кредитним договором, ні законодавством, яке застосовується до кредитних відносин, не передбачено. Апелянт безпідставно посилається на неправильне визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки, оскільки призначену судом експертизу з цього питання останній не оплатив та не надав експерту необхідних документів, що свідчить про штучне затягування справи. З огляду на вказане просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав викладені у відзиві заперечення.

Третьою особою явку представника в засідання не забезпечено. Направлені на адресу третьої особи ухвали суду повернуті поштовим відділенням з поміткою "По закінченню терміну зберігання". Відтак, негативні процесуальні наслідки через неотримання власної кореспонденції покладаються на зазначену особу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Вінницької області від 17.09.2012 року у справі № 2/11/2012/5003 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 серпня 2006 року між Акціонерним комерційним Банком "Національний кредит", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Національний кредит" (далі по тексту - "Позивач", "Банк", Іпотекодержатель") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дольче - Продукт" (далі по тексту - "Третя особа", "Позичальник") укладено Кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №25/06, згідно якого Позичальнику було відкрито мультивалютну кредитну лінію, яка не перевищує 5 000 000,00 грн. зі сплатою 18% річних за користування кредитом, наданим у гривні та 12,5% річних за користування кредитом, наданим у доларах США, з кінцевим терміном погашення 07 серпня 2009 р.

Розмір відсоткової ставки за користування грошима неодноразово коригувався сторонами, та відповідно до Договору про внесення змін та доповнень №3 від 30 травня 2008 р., відсоткова ставка за користуванням кредитом, встановлена у розмірі 19% річних за користування кредитом, наданим в гривні та 14% річних за користування кредитом, наданим в доларах США.

Згідно п.3.3. Кредитного договору за надання та управління фінансовим кредитом у формі мультивалютної кредитної лінії Позичальник сплачує Банку плату виходячи зі встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 0,5% річних від ліміту кредитної лінії, відповідно до п.2.1. Договору.

Пунктом 4.2.2. Кредитного договору сторони передбачили, що Позичальник зобов'язаний своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і порядку, передбачених Договором, а також суми, передбаченої Кредитним договором неустойки.

Пунктом 5.3. Кредитного договору встановлено, що за несвоєчасну плату сплату сум відсотків Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Матеріалами справи стверджується, що позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, а саме, відкрив рахунки, надав Позичальнику кошти та здійснює управління кредитною лінією, про що свідчать виписки з рахунків Позичальника, які містяться в матеріалах справи.

Однак позичальником в повній мірі не були виконані умови укладеного договору №25/06 від 18.08.2006 року у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість по гривневій кредитній лінії в розмірі 5 812 571,49 грн., що складається з: суми заборгованості за кредитом - 2 626 500,00 грн., суми заборгованості по нарахованих відсотках - 1 123 499,46 грн., комісії в розмірі 44 011,67 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості - 977 667,65 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 158 583,91 грн., пені за несвоєчасну сплату комісії - 6 018,14 грн., 3% річних по сплаті кредиту в розмірі 173 564,88 грн., 3% річних по сплаті % - 46 790,99 грн., 3% річних по несвоєчасно сплаченій комісії- 271,30 грн., інфляційних втрат по сплаті кредитних коштів - 583 273,50 грн., інфляції на відсотки в розмірі 69 791,30 грн., інфляції на комісії - 2 596,69 грн.

Станом на 18.11.2011 р. у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Кредитним договором по валютній кредитній лінії у Позичальника існує заборгованість у розмірі 688 211,36 доларів США, що у гривневому еквіваленті на 18.11.11 р. становить 5 495 023,61 грн., та складається з суми заборгованості за кредитом - 470 000,00 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 3 752 715,00 грн.; суми заборгованості по нарахованих відсотках - 160 213,81 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 1 279 227,17 грн.; пені за несвоєчасне погашення відсотків - 22 209,03 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 177 328,00 грн.; 3% річних по сплаті боргу- 31 490,00 доларів США, що в національній валюті становить 251 431,91 грн., 3% річних по сплаті відсотків - 4 298,52 доларів США, що в національній валюті становить 34 421,53 грн.

Твердження апелянта, про здійснення позивачем розрахунку кредитної заборгованості в доларах США та її еквіваленту в гривнях без зазначення курсу національної валюти відносно долара США, за яким такий еквівалент розраховувався, судом до уваги не приймається, оскільки наведені вище факти спростовуються наявною в матеріалах справи довідкою, виданою ПАТ "Банк Національний кредит" за №12.1 -05- 55 від 27.03.2012 р., яка свідчить про те, що згідно службового розпорядження Нацбанку України від 17.11.1 р. №205/445 встановлений 18.11.11 р. офіційний курс гривні до долару США для здійснення обліку 7,9845. Отже не зазначення курсу долару США по відношенню до гривні безпосередньо у розрахунку заборгованості, не є підставою стверджувати про неможливість встановити вірність розрахунку.

Посилання апелянта на неможливість застосування облікової ставки НБУ в розрахунку пені до розрахунків з іноземною валютою є необгрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національний банк України", облікова ставка НБУ - один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів.

Пункт 5.3 кредитного договору передбачає право позивача на стягнення пені, яка розраховується шляхом застосування облікової ставки НБУ.

Таким чином, облікова ставка при розрахунку пені, застосовується не з метою визначення орієнтиру вартості розміщених грошових коштів, а як інструмент за допомогою якого здійснюється розрахунок заборгованості.

Доводи апелянта щодо нарахування позивачем пені, яка нарахована, більш як на 182 дні, як-то передбачено законом, колегія суддів ввжає безпідставними з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Банк нарахував пеню по кредиту за періоди з 07.08.2009 року по 18.11.2011 року та з 01.01.11 року по 18.11.2011 року.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.5. Кредитного договору сторони обумовили нарахування Банком та сплату Позичальником неустойки у вигляді пені з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.

З огляду на вищевикладене колегія суддів відзначає, що договором визначено інший порядок нарахування неустойки, що в свою чергу свідчить про правомірність розрахунку та відсутність підстав для застосування заявленої відповідачем позовної давності щодо нарахування пені.

Таким чином, станом на 18.11.11 р. загальна сума боргу Позичальника перед Банком становить 11 307 595,10 грн.

В якості забезпечення своєчасного і повного виконання Позичальником своїх обов'язків по Кредитному Договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №25/06 від 18.08.06 р., між Позивачем та Вінницьким закритим товариством "Спорттовари" (далі по тексту - "Відповідач", "Іпотекодавець") було укладено Іпотечний договір від 18.08.2006 року, що посвідчений Ткачук М.В., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за №2136 (далі - "Договір іпотеки").

Згідно умов Договору, а саме п.1.2., предметом іпотеки є комплекс виробничих будівель та земельна ділянка, що знаходяться за адресою: м.Вінниця, вул.Чехова, 25 і складаються з наступного:

- Нерухомість: прохідна з магазином літера "А" площею 136,4 кв.м.;

- Автосалон літера "Б" площею 535,6 кв.м.;

- Котельня з акумуляторною літера "В" площею 296,7 кв.м.;

- Гараж літера "Е" площею 534,6 кв.м.;

- Склад літера "З" площею 661,9 кв.м.;

- Склад літера "М" площею 1173,7 кв.м.;

- Склад з рамкою літера "О1О1" площею 2531,6 кв.м.;

- Адмінкорпус літера "П" площею 364,2 кв.м.;

- Туалет літера "К";

- Споруди № 1- №5

Загальна площа будівель: 6234,7 квадратних метрів;

Земельна ділянка з цільовим призначенням: для комерційних потреб;

Земельна ділянка має площу 1,5825 га., кадастровий номер земельної ділянки: 05101000000:03:017:0025.

Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності за договором купівлі- продажу №6, посвідченим Четвертою Вінницькою державною нотаріальною конторою 31.12.1993 за реєстр. №1-6700; договором купівлі - продажу №39, посвідченого Курбатовою С.П., ст. державним нотаріусом Першої Вінницької державної нотаріальної контори, 05.06.1994 року за реєстр. №1-729; актом - передачі №32 від 05.07.1994 року; додатковою угодою, посвідченою Дунаєвською С.М., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, 11.09.1998 року за реєстр. №199.

Право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №509167, виданим Вінницькою міськрадою 03.11.2005 р.

Пунктом 1.4. Іпотечного договору сторони обумовили вартість предмету іпотеки у розмірі 10 000 000,00 грн.

Банком було повідомлено Позичальника та Відповідача про наявність заборгованості по кредиту та направлено на їх адреси повідомлення-вимоги про сплату боргу в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" (що підтверджується доказами відправки, які знаходяться в матеріалах справи, т.1, а.с. 39-46), в яких було повідомлено про те, що у випадку непогашення заборгованості буде ініційоване стягнення заборгованості у судовому порядку в тому числі і за рахунок майна та коштів поручителя.

В зв'язку з відмовою відповідача та третьої особи від виконання кредитних зобов'язань у встановлений строк, Банк отримав право звернення стягнення на предмет іпотечного договору, який належить майновому поручителю - ВЗАТ "Спорттовари", відтак, був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що з огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, і зокрема ст.1054 названого Кодексу. Згідно цієї статті за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" вказаної глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В ч.1 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суми позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Відповідно до ст.525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання має вчиняться у письмовій формі.

Пунктом 1 статті 583 Цивільного кодексу України встановлено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Пункт 1 ст.589 Цивільного кодексу України вказує, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави.

Першим пунктом ст.590 Цивільного кодексу України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Згідно з п.1 ст.12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ч.1. ст.35 Закону України "Про іпотеку" встановленого у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Стаття 589 ЦК України передбачає, що за рахунок предмету застави, заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом (ст. 582 ЦК України).

Банк та Іпотекодавець в п. 1.4. Іпотечного договору від 18.08.06 р. зазначили оцінку вартості Предмету іпотеки в розмірі 10 000 000,00 грн. Таким чином заставна вартість майна щодо якої існувала домовленість сторін договору - 10 000 000,00 грн. та є обов'язковою для взаємовідносин між сторонами.

Частиною 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Частиною 2 статті 43 цього ж Закону також передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд не приймає до уваги посилання апелянта на невірне визначення місцевим господарським судом початкової ціни продажу предмета іпотеки, оскільки за клопотанням останнього судом призначалась комплексна судова експертиза, однак остання не була проведена з причини неоплати відповідачем її вартості та ненадання необхідних документів. Відтак, місцевий господарський суд обгрунтовано визначив початкову ціну виходячи із встановленої сторонами ціни в договорі.

Також суд вважає безпідставним твердження апелянта про відсутність доказів, які б підтверджували здійснення державної реєстрації відомостей про збільшення відсоткової ставки і зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою з огляду на приписи ст. 19 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про іпотеку", будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Тобто, диспозитивна норма даної статті передбачає звільнення від необхідності державної реєстрації відомостей у випадку прямого зазначення про збільшення в іпотечному договорі.

Як вбачається з п. 1.1 іпотечного договору, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 25/06 від 18.08.2008 р. (а також окремих договорів про внесення змін до нього (надалі - Кредитний договір), укладеного між іпотекодержателем та ТОВ "Дольче-Продукт"...

Таким чином, укладаючи іпотечний договір сторони погодили, що даний договір забезпечує зобов'язання за кредитним договором в разі їх зміни, що відповідно до ч. 2 ст. 19 ЗУ "Про іпотеку" не вимагає здійснення державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Колегія суддів не погоджується з твердженням апелянта про відсутність доказів в підтвердження факту нанесення збитків і зменшення обсягу прав іпотекодержателя внаслідок порушення боржником та іпотекодавцем основного зобов'язання та іпотечного договору, що в силу положень ст. 39 ЗУ "Про іпотеку" може бути підставою для відмови у задоволенні позову про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як свідчать матеріали справи, звернення стягнення на предмет іпотеки не є достроковим, оскільки строк повернення сум кредиту згідно кредитного договору є 07.08.2009 р., а позов заявлено 06.03.2012 р. - після настання строку виконання основного зобов'язання. Відтак, посилання апелянта на норми ст. 39 Закону України "Про іпотеку" є безпідставним.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 17.09.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційних скаргах доводи скаржників не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.10.2012 року апелянту було надано відстроку сплати судового збору до ухвалення апеляційним господарським судом рішення у даній справі, судовий збір за розгляд скарги покладається на апелянта та підлягає стягненню з останнього.

Керуючись ст.ст.. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Вінницького закритого акціонерного товариства "Спорттовари" від 01.10.2012 р. залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 17.09.2012 року у справі № 2/11/2012/5003 залишити без змін.

3. Стягнути з Вінницького закритого акціонерного товариства "Спорттовари" (21034, м. Вінниця, вул. Чехова, 25, код ЄДРПОУ 13342529) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 32190,00 грн.

Місцевому господарському суду на виконання постанови видати наказ.

4. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.