Постанова

від 31.10.2012 по справі 21/50

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2012 № 21/50

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Волошина Т.О. - представник за довіреністю від 13.12.2010 року;

від відповідачів: 1) не з'явились;

2) не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі»

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 року

у справі № 21/50 (головуючий суддя: Шевченко Е.О., судді: Нечай О.В., Літвінова М.Є.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Дарниця»

про стягнення 16 332 091, 30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором №12/КВ-06 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 30.03.2006р. в загальній сумі 16 332 091,30 грн.: за траншем в гривні 88 521,64 грн. та за траншем в доларах 2 035 356,50 доларів США, що за офіційно встановленим курсом НБУ 7,9807 за 1 долар США станом на 10.11.2011р. становить 16 243 569,66 грн., в тому числі: сума заборгованості за кредитом за траншем в гривні 70 511,02 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту за траншем в гривні 5 479,56 грн., сума заборгованості за відсотками за траншем в гривні 12 019,68 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків за траншем в гривні 511,38 грн., сума заборгованості за кредитом за траншем в доларах 1 660 981,89 доларів США, розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту за траншем в доларах 130 871,52 доларів США, сума заборгованості за відсотками за траншем в доларах 232 601,81 доларів США, розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків за траншем в доларах 10 901,28 доларів.

В ході розгляду справи, за клопотанням відповідача 1 залучено до участі у справі у якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Дарниця».

Також, в ході розгляду справи в суді першої інстанції, позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просив стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» заборгованість в загальній сумі 16 489 918,43 грн.: за траншем в гривні 91 675,09 грн. та за траншем в доларах 2 052 345,85 доларів США, що за офіційно встановленим курсом НБУ 7,99 за 1 долар США станом на 14.05.2012р. становить 16 398 243,34 грн., в тому числі: сума заборгованості за кредитом за траншем в гривні 70 511,02 грн., сума заборгованості за відсотками за траншем в гривнях 21 164,07 грн., сума заборгованості за кредитом за траншем в доларах 1 660 981,89 доларів США, сума заборгованості за відсотками за траншем в доларах 391 363,96 доларів США.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконання відповідачем умов кредитного договору № 12/КВ-06 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 30.03.2006 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 року у справі № 21/50 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ПАТ «Дельта Банк» звернулося із вимогою до ТОВ «Росичі» як поручителя за зобов'язаннями ТОВ «ТД «Дарниця» за кредитним договором № 12/КВ-06 від 30.03.2006 року вже після припинення поруки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 року прийнято до свого провадження колегією суддів: Дідиченко М.А., Зеленін В.О., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 25.09.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 25.09.2012 року заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив апеляційний суд рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 року у справі № 21/50 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 25.09.2012 року підтримав апеляційну скаргу та просив апеляційний суд рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 року скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Крім того, представник відповідача1 зазначив, що не мав можливості належним чином ознайомитися із відзивом на апеляційну скаргу, а тому просив колегію суддів відкласти розгляд справи.

Представник відповідача 2 у судове засідання 25.09.2012 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 року відкладено розгляд справи до 23.10.2012 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2012, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіна В. О. на лікарняному, справу № 21/50 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Представник позивача у судовому засіданні 23.10.2012 року заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив апеляційний суд рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 року у справі № 21/50 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача 1 у судове засідання 23.10.2012 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача 2 у судове засідання 23.10.2012 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив. Однак, через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про призначення судової економічної експертизи для встановлення реальної заборгованості ТОВ «ТД «Дарниця».

Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизи.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (Інформаційний лист Вищого Господарського Суду України від 27.11.2006 р. N 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз").

Колегія суддів відмовила у задоволенні вказаного клопотання, оскільки становлення заборгованості відповідачів перед позивачем є компетенцією суду та не потребує додаткових знань.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2012 року відкладено розгляд справи до 31.10.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 31.10.2012 року заперечував проти апеляційної скарги та просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 року залишити без змін.

Представник відповідача 1 у судове засідання 31.10.2012 року з'явився, однак через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів по справі.

У зв'язку із обмеженим строком розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що суд вже відкладав розгляд справи за клопотанням відповідача 1 для надання можливості належним чином підготуватися до судового засідання, колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача 2 у судове засідання 31.10.2012 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Зазначена відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Дана позиція, також викладена в п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».

Приймаючи до уваги наявність на ухвалі від 23.10.2012 року штампу канцелярії господарського суду про відправку процесуальних документів учасникам судового процесу, суд дійшов висновку про належне повідомлення сторін про час і місце розгляду справи.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що про дату та час судового засідання учасники апеляційного провадження були повідомлені належним чином, направленими на їх адресу копіями ухвали суду, а також те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 30 березня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця» укладено кредитний договір №12/КВ-06 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії, за умовами якого ТОВ «Український промисловий банк» відкриває відповідачеві 2 по справі невідновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах:

- ліміт кредитування -1 250 000,00 доларів США;

- строк кредитної лінії -з 30 березня 2006р. до 29 березня 2011р. включно;

- мета використання коштів -придбання нерухомості та проведення в ній ремонтних робіт;

- процентна ставка -14% річних;

- комісія за підготовку та оформлення договору -6 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами. Підставою для видачі кожного окремого траншу є заява позичальника. Строк розгляду ТОВ «Український промисловий банк» заяви не може перевищувати 2 (двох) робочих днів.

Додатком №1 до кредитного договору сторони визначили графік повернення заборгованості за кредитним договором.

Додатковим договором №1 від 21.09.2006 року до кредитного договору сторони договору змінили п.1.1. кредитного договору та визначили, що банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах:

- ліміт кредитування 1 418 000,00 доларів США;

- строк кредитної лінії з 30.03.2006р. по 29.03.2011р. включно;

- мета використання коштів - придбання нерухомості та проведення в ній ремонтних робіт;

- процентна ставка -14 % річних.

Згідно з додатковим договором №3 від 06.04.2007р. до кредитного договору сторонами договору, зокрема, змінено та викладено в новій редакції п. 1.1. кредитного договору, яким зазначено, що банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах:

- ліміт кредитування - еквівалент 1 271 884,00 євро, що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку №1 до цього додаткового договору;

- валюта ліміту кредитування - євро;

- валюта кредиту - долар США, євро;

- строк кредитної лінії - з 30.03.2006р. по 29.03.2011р. включно;

- процентна ставка в доларах США - 13% річних, у євро - 11,5 % річних;

- мета використання коштів -поповнення обігових коштів.

Відповідно до додаткового договору № 4 від 20.08.2007 року до кредитного договору пункт 1.1. в черговий раз був змінений. В даному пункті в новій редакції зазначено, що банк відкриває позичальнику відновлювальну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах:

- ліміт кредитування - еквівалент 1 700 000,00 доларів США, що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку №1 до цього додаткового договору;

- валюта ліміту кредитування - долар США;

- валюта кредиту - долар США, євро;

- строк кредитної лінії - з 30.03.2006р. по 29.03.2011р. включно;

- процентна ставка в доларах США - 13% річних, у євро - 11,5 % річних;

- мета використання коштів -придбання нерухомості та проведення в ній ремонтних робіт, поповнення обігових коштів.

Додатковим договором №5 від 23.09.2008 року до кредитного договору ТОВ «Український промисловий банк» та відповідач 2 домовились, зокрема, викласти п. 1.1. кредитного договору таким чином:

- ліміт кредитування, валюта ліміту кредитування - еквівалент 3 500 000,00 доларів США, що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку №1 до цього додаткового договору;

- валюта кредитування - долар США;

- строк кредитної лінії - з 30.03.2006р. по 29.03.2011р. включно;

- процентна ставка в доларах США - 16,5% річних, у євро - 15,5 % річних;

- мета використання коштів -придбання нерухомості, виконання ремонтних, оздоблювальних, дизайнерських робіт, придбання обладнання та поповнення обігових коштів.

Згідно з додатковим договором № 6 від 07.10.2008 року до кредитного договору сторонами викладено п. 1.1. в наступній редакції:

- ліміт кредитування, валюта ліміту кредитування - еквівалент 3 500 000,00 доларів США, що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку №1 до цього додаткового договору;

- валюта кредитування - гривня, долар США, євро;

- строк кредитної лінії - з 30.03.2006р. по 29.03.2011р. включно;

- процентна ставка в доларах США - 16,5% річних, у євро - 15,5 % річних, в гривні -23,5%;

- мета використання коштів - придбання нерухомості, виконання ремонтних, оздоблювальних, дизайнерських робіт, придбання обладнання та поповнення обігових коштів.

Згідно п. 1.1. кредитного договору в редакції додаткового договору №7 від 02.12.2008 року до кредитного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на настуних умовах:

- ліміт кредитування - у гривні 500 000, 00 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку №1 до цього договору, у доларах США - 1 714 240, 00 доларів США, що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку №1 до цього договору;

- валюта кредиту - гривня, долар США;

- строк кредитної лінії - з 30.03.2006р. по 29.03.2011р. включно;

- процентна ставка в доларах США - 16,5% річних, в гривні - 23,5%;

- мета використання коштів - придбання нерухомості, виконання ремонтних, оздоблювальних, дизайнерських робіт, придбання обладання та поповнення обігових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Український промисловий банк» надав відповідачеві 2 кредитні кошти на загальну суму 2 447 599,22 доларів США та 500 000,00 грн., що підтверджується валютним меморіальним ордером №4 від 30.03.2006 року на суму 1 035 660,00 доларів США, валютним меморіальним ордером №1 від 03.04.2006 року на суму 214 340,00 доларів США, валютним меморіальним ордером №1 від 22.09.2006 року на суму 250 000,00 доларів США, валютним меморіальним ордером №1 від 10.04.2007 року на суму 240 269,79 доларів США, валютним меморіальним ордером №1 від 19.04.2007 року на суму 50 000,00 доларів США, валютним меморіальним ордером №2 від 20.05.2007 року на суму 50 000,00 доларів США, валютним меморіальним ордером №1 від 23.04.2007 року на суму 50 000,00 доларів США валютним меморіальним ордером №1 від 24.04.2007 року на суму 50 000,00 доларів США, валютним меморіальним ордером №11 від 22.06.2007 року на суму 7 329,43 доларів США, валютним меморіальним ордером №4 від 23.09.2008 року на суму 500 000,00 доларів США, меморіальним ордером №1 від 07.10.2008 року на суму 500 000,00 грн.).

В порушення умов кредитного договору відповідач 2 своє зобов'язання щодо повернення кредиту не виконав, з огляду на що за ним рахується заборгованість у розмірі 70 511, 02 грн. та 1 660 981, 89 доларів США.

Також, відповідачем 2 не сплачено відсотки за користування кредитом, передбачені кредитним договором, у розмірі 21 164, 07 грн. та 391 363, 96 доларів США.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інші фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктами 4.2. та п. 4.3. кредитного договору визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту. Нарахування процентів банком здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається. Якщо 28 число поточного місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, нарахування здійснюється напередодні.

Згідно із п. 4.4. кредитного договору сплата відповідачем 2 процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця.

Відповідно до п. 4.6. кредитного договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту відповідач 2 у строки, передбачені п. 4.4. цього договору, сплачує проценти з розрахунку 16% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Додатковим договором №3 від 06.04.2007 року до кредитного договору п. 4.4. та п. 4.6. кредитного договору викладені в новій редакцій та зазначено, що сплата відповідачем 2 процентів здійснюється щомісячного в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця включено. У випадку порушення відповідачем 2 встановленим цим пунктом договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів вважається простроченою, переноситься банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів. У випадку непогашення відповідачем 2 простроченої заборгованості за процентами, банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п. 5.2.7. цього договору. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються одночасно з остаточним поверненням кредиту. У разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, відповідач 2 сплачує в строки, передбачені п. 4.4. цього договору, проценти з розрахунку 16% річних у доларах США та 13,5% річних у євро, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Згідно додаткового договору №5 від 23.09.2008 року до кредитного договору пункт 4.6. кредитного договору сторони виклали наступним чином: у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту відповідач 2 сплачує у строки, передбачені п. 4.4. цього договору, проценти з розрахунку 18,5% річних в доларах США та 17,5 річних в євро, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати повного погашення.

Пунктом 4.6. кредитного договору в редакції договору № 6 до кредитного договору встановлено, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту відповідач 2 сплачує у строки, передбачені п. 4.4. цього договору, проценти з розрахунку 18,5% річних в доларах США, 17,5% річних в євро, 25,5% річних у гривні, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати повного погашення.

12 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладений договір про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк» в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до п. 2.1. договору про передачу активів від 12.03.2011 року цим договором регулюються відносини, що пов'язані із зміною кредитора (Укрпромбанку) у зобов'язаннях, що виникають з кредитних та забезпечувальних договорів, права вимоги за якими перебувають в заставі у Дельта Банку відповідно до договорів застави майнових прав №КГ-2010/1, №КГ-2010/2, №КГ-2010/3 від 20.01.2010р.

Відповідно до п. 3.1., 3.2. договору про передачу активів від 12.03.2011 року в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, Укрпромбанк цим передає (відступає) Дельта Банку права вимоги до боржників за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого Дельта Банк змінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях. Внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимоги (замість Укрпромбанку) від боржників належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Згідно із витягом з додатку №1 до договору про передачу активів від 12.03.2011 року Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» передано право вимоги, в тому числі і за кредитним договором 12/КВ-06 від 30.03.2006 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, право вимоги по сплаті заборгованості по кредитному договору №12/КВ-06 від 30.03.2006 року перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».

Судом також встановлено, що 30.03.2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росичі» укладено договір поруки №12/Zпор-06-2, згідно якого відповідач 1 поручився перед ТОВ «Український промисловий банк» за виконання відповідачем 2 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору.

Відповідно до п. 2 договору поруки відповідальність відповідача 1 настає у випадку невиконання (неналежного виконання) відповідачем 2 зобов'язань за Кредитним договором.

Пунктом 3 договору поруки встановлено, що відповідач 1 та відповідач 2 несуть перед ТОВ «Український промисловий банк» солідарну відповідальність. Відповідач 1 відповідає перед ТОВ «Український промисловий банк» в тому ж обсязі, що і відповідач 2, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

У відповідності до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частина 1 та частина 2 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлюють, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з п. 4 договору поруки у випадку невиконання (неналежного виконання) відповідачем 2 зобов'язань за кредитним договором ТОВ «Український промисловий банк» повідомляє про це відповідача 1 шляхом направлення письмової претензії з зазначенням суми заборгованості та реквізитів рахунків, на які відповідач 1 зобов'язаний сплатити заборгованість.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою апелянт зазначає, що у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Так, строк основного зобов'язання настав 29.03.2011 року, тому позивач повинен був пред'явити претензію до поручителя у строк до 29.09.2011 року.

В свою чергу, ПАТ «Дельта Банк» надіслало ТОВ «Росичі» претензію про погашення суми заборгованості 15.11.2011 року, тобто після проходження шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Однак, колегія суддів не погоджується з даними твердженнями апелянта, оскільки як зазначалося вище, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Як вбачається із п. 10 договору поруки, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань по кредитному договору боржником чи поручителем.

Таким чином, сторони умовами договору встановили, що цей договір, а отже і порука діє до повного виконання зобов'язань по кредитному договору, та не обмежується шестимісячним строком.

Крім того, в ході розгляду справи в апеляційній інстанції, відповідач 2 зазначав, що суд першої інстанції необґрунтовано прийняв заяву позивача збільшення позовних вимог, оскільки вказаною заявою позивачем змінюється як предмет, так підстава позову.

Колегія суддів не погоджується із даними заперечення відповідача 2 враховуючи наступне.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року за клопотанням відповідача 1 було залучено до участі у справі у якості відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Дарниця», оскільки останній є позичальником за кредитним договором № 12/Кв-06 від 30.03.2006 року, в забезпечення виконання якого було укладено договір поруки.

У зв'язку із тим, що був залучений відповідач 2, позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути солідарно з ТОВ «Росичі» та ТОВ «ТД «Дарниця» на його користь заборгованість в загальній сумі 16 489 918, 43 грн.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову (інформаційний лист ВГСУ від 02.06.2006 року № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Так, колегією суддів встановлено, що позивач подавши заяву про збільшення позовних вимог, окрім збільшення розміру позовних вимог, змінив предмет позову заявивши вимоги щодо солідарного стягнення заборгованості. При цьому, підстави позову не змінилися (стягнення заборгованості у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково визначив, що подана позивачем заява є заявою лише про збільшення позовних вимог. Натомість, вказана заява є заявою про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог.

Проте, вищевказане не призводить до порушення процесуального права, оскільки як зазначалося вище судом не приймаються лише заяви, які направлені на одночасну зміну предмета та підстав позову, в даному випадку відбулася лише зміна предмету позову.

До того ж, як зазначалося вище, заява про зміну предмету позову подається до початку розгляду справи по суті.

Колегією суддів встановлено, що розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.05.2012 року було змінено склад колегії та призначено справу до розгляду у складі : Шевченко Е.О. (головуючий), Літвінова М.Є., Нечай О.В.

Тому, розгляд справи розпочався з початку, а отже заява про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог була подана до початку розгляду справи по суті.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог та про зміну предмету позову.

Враховуючи вищезазначене, відповідачі несуть солідарний обов'язок за кредитним договором у межах суми, що задоволена судом до стягнення, а саме: сума основної заборгованості по кредиту в розмірі 70 511,02 грн. та 1 660 981,89 доларів США та сума по відсоткам за користування кредитом в розмірі 21 164,07 грн. та 391 363, 96 доларів США, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 року у справі № 21/50 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 року у справі № 21/50 - без змін.

3. Матеріали справи № 21/50 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Руденко М.А.

Пономаренко Є.Ю.