Ухвала

від 25.10.2012 по справі 2а-7459/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7459/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМАРКЕТ" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІМАРКЕТ" (далі - ТОВ "БІМАРКЕТ") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі - ДПІ у Святошинському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2012 №0001392260, №0001382260, №0000611710/31814050.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2012 року позов було задоволено, визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі від 16.05.2012 №0001392260, №0001382260, №0000611710/31814050

На вказану постанову ДПІ у Святошинському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «БІМАРКЕТ»перебуває на обліку у ДПІ у Святошинському районі м. Києва та є платником податку на додану вартість з 14.02.2002, що підтверджується свідоцтвом копія якого міститься в матеріалах справи.

В період з 15.03.2012 по 11.04.2012 ДПІ у Святошинському районі проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «БІМАРКЕТ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 26.04.2012 №128/22-60/31814050.

Даною перевіркою податковим органом встановлено порушення позивачем:

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3 377 596 грн., в тому числі за I квартал 2011 року на суму 2 378 235 грн., за ІІ квартал 2011 року на суму 999 361 грн.;

- ст. 185, ст. 138, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ), на загальну суму 2 771 598 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 767 336 грн., за лютий 2011 року на суму 843 301 грн., за березень 2011 року на суму 291 951 грн., за квітень 2011 року на суму 535 246 грн., за червень 2011 року в сумі 333 764 грн.;

- пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, пп. «а»п. 17.2 ст. 17, пп. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб у сумі 7 777,50 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Святошинському районі 06.05.2011 прийняла податкові повідомлення-рішення за формою «Р»:

- №0001392260, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 2 771 599 грн., з якої сума за основним платежем складає 2 771 598 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.;

- №0001382260, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 3 377 597 грн., з якої сума зобов'язання за основним платежем складає 3 377 596 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.;

- №0000611710/31814050, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 9 721,88 грн., з якої сума зобов'язання за основним платежем складає 7 777,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 944,38 грн.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 цього Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, згідно якого первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно з пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до пп. «а»п. 17.2 ст. 17 цього Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.

Особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновок податкового органу про нікчемність правочинів вчинених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доар" (далі - ТОВ "Торговий дім "Доар"), Товариством з обмеженою відповідальністю "Міранда Груп" (далі - ТОВ"Міранда Груп"), шляхом укладення договорів поставки від 01.01.2011 №719 та від 01.06.2011 №888.

Відповідно до матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Торговий дім "Доар" було укладено договір від 01.01.2011 №719 та договір від 01.06.2011 №888 про поставку продовольчої та непродовольчої продукції.

Такі договори від імені ТОВ «БІМАРКЕТ»були підписані генеральним директором Шибаєвим П.С., а від імені ТОВ «ТД «Доар», ТОВ «Міранда Груп»відповідно - директорами Бевз О.М., Чугуновим О.В., які на момент укладення таких договорів, були особами, уповноваженими на підписання первинних документів від імені товариств та володіли необхідним обсягом правосуб'єктності. Крім того, зазначені товариства на момент укладення договорів поставки з позивачем та їх виконання були діючими та зареєстрованими, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, копіями свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб, копіями свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані договори поставки виконані сторонами в повному обсязі, що підтверджується копіями належних податкових, видаткових, товарно-транспортних накладних, що відповідають вимогам чинного законодавства

Даний факт також підтверджується актами поточної інвентаризації, зокрема інвентаризаційною відомістю від 30.06.2011 №36211, згідно якої такі товари дійсно були на реалізації у магазинах ТОВ «БІМАРКЕТ», фотографіями полиць в мережі супермаркетів «БІМАРКЕТ»із відображенням таких товарів та дати фотофіксації, рекламними бюлетенями ТОВ «БІМАРКЕТ», згідно яких в мережі магазинів ТОВ «БІМАРКЕТ»проводилися регулярні акції на товари за вказаними договорами.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що між сторонами в повному обсязі проведені розрахунки по зазначеним договорам, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, копіями належних платіжних доручень та векселів.

Щодо наданих відповідачем акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 28.07.2011 №42/3/23-40-37194473 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Торговий Дім «Доар»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за січень, березень 2011 року», висновки спеціалістів №720 від 11.05.2011, №70 від 04.04.2012, №222 від 26.04.2012, акту перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС №177/224/37459413 від 09.04.2012 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Міранда Груп»з питань здійснення фінансово-господарських операцій та формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2011 року», колегія суддів звертає увагу на те, що документи стосуються лише обставин реєстрації контрагентів та подання ними податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначених правочинів через неспроможність контрагентів їх виконання у зв'язку з відсутністю у них належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що такі контрагенти не є виробниками продукції та операція з їх боку мала по суті посередницький характер, а тому враховуючи те, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагентів для виконання передбачених вказаними договорами операцій, такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Також, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, відображених у отриманих від ТОВ «ТД «Доар»та ТОВ «Міранда Груп»податкових накладних, було здійснено ним на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок податкового органу в акті перевірки про порушення позивачем приписів Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб у сумі 7 777,50 грн., оскільки в матеріалах перевірки та в акті перевірки відсутній складений відповідачем акт про відмову позивачем надати до перевірки свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про сплату єдиного податку або авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2012 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва -залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2012 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Ухвалу складено в повному обсязі 30.10.2012