Ухвала

від 24.10.2012 по справі 2а-904/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-904/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименною Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Кочума О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт ЛТД» до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Зеніт ЛТД» звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012 № 0000402301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 80623,00 грн. і 20155,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012 року № 0000422301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року зазначений адміністративний позов -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт ЛТД»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2011 за результатами якої складено Акт від 17.01.2012 № 29/5/2301-20601552.

Як вбачається з Акта, перевіркою виявлено, що у 1 та 2 кварталі 2010 року позивач коригував валові витрати за самостійно виявленими помилками за результатами минулих податкових періодів у сумі 323759,00 грн. шляхом відображення у рядку 05 Декларацій «Коригування валових витрат».

Крім того перевіркою також встановлено, що позивач у перевіряємий період мав господарські правовідносини із сумнівними контрагентами, а саме з у період з січня по вересень 2010 року мало господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіотон»відповідно до укладеного договору купівлі-продажу товарів від 01.10.2009 № 010-09.

За результатами виконання даного правочину, позивачем включено до складу податкового кредиту суму сплаченого податку на додану вартість у складі придбаного товару у сумі 551587,50 грн.

Однак, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіотон»за місцезнаходженням, а також Свідоцтво платника податку на додану вартість контрагента позивача анульовано 11.11.2010 року.

У період з березня по вересень 2010 року позивач мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Онітект»згідно укладеного договору від 01.03.2010 № 01/03/10 відповідального зберігання, предметом якого було зберігання продовольчих продуктів.

За результатами виконання договору позивачем включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у складі придбаного товару у розмірі 138800,00 грн., у свою чергу, контрагент позивача задекларував податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 90200,00 грн., розбіжність становить 48600,00 грн.

Однак, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Онітект»з а місцезнаходженням та анулювання 11.11.2010 року Свідоцтва платника податку на додану вартість.

У період з січня по березень 2010 року позивач мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ескада Палас».

За результатами виконання якого позивачем включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у складі придбаного товару у розмірі 55773,00 грн., у свою чергу, контрагент позивача задекларував податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5265,00 грн., розбіжність становить 50508,30 грн.

Однак, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескада Палас»за місцезнаходженням та анулювання 08.11.2010 року Свідоцтва платника податку на додану вартість.

З лютого по квітень 2011 року позивач мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «АФ Астарта», за результатами виконання яких позивачем включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у складі придбаного товару у розмірі 148243,30 грн., у свою чергу, контрагент позивача задекларував податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 45876,30 грн., розбіжність становить 102367,00 грн.

Однак, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ Астарта»за місцезнаходженням та анулювання 19.09.2011 року Свідоцтва платника податку на додану вартість.

У липні 2011 року позивач мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУД ГРУП РІТЕЙЛ»згідно укладеного договору від 07.04.2011 № 65, предметом якого була купівля-продаж продовольчих товарів, сировини для виготовлення харчових продуктів і інше, а також додаткової угоди від 01.08.2011 № 1 до Договору від 07.04.2011 № 65.

За результатами виконання договору та додаткової угоди позивачем включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у складі придбаного товару у розмірі 148243,30 грн.

Однак, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ГРУП РІТЕЙЛ»за місцезнаходженням та анулювання 08.11.2010 року Свідоцтва платника податку на додану вартість.

У березні 2010 року позивач мав господарські правовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортексбуд». Предметом договору було надання послуг з виготовлення промислової підлоги, реконструкції даху, монтажу теплоізоляційної стіни та монтажу складських стелажів.

Згідно податкових накладних, надано будівельних послуг на суму 266184,00 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 44359,00 грн.

Відповідно до Акта перевірки, усі фінансово-господарські документи (податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних послуг) виписані для Товариства з обмеженою відповідальністю «Тесей».

Отже, перевіркою встановлено порушення вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 120964 грн., а також підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 514160,00 грн.

Внаслідок чого, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 09.02.2012 № 0000402301, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 100920,00 грн., з них -80736,00 грн. - за основним платежем та 20184,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012 № 0000422301, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 917778,00 грн., з них -754695,00 грн. - за основним платежем та 163083,00 грн. - за штрафними (фінансовими)санкціями.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду допустимих, належних, достатніх, беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не довів правомірності визначення позивачу за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Колегія суддів, погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Що стосується порушення позивачем п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 , п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало в заниженні податку на прибуток, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Серед іншого, валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів (крім операцій з їх первинного випуску (розміщення) та операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації).

Відповідно до положень пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не відносяться до складу валових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, підприємство здійснювало витрати на оплату послуг у вказаному періоді та відобразило їх у І кварталі 2010 року, зокрема, мобільного зв'язку (ЗАТ «Український мобільний зв'язок») у сумі 65157,49 грн., що підтверджується даними наявних в матеріалах справи належним чином засвідчених копій рахунків, податкових накладних; послуги зв'язку наданих ВАТ «Укртелеком»у сумі 2466,57 грн. та ЗАТ «Телесистеми України»у сумі 381,71 грн., що підтверджується даними наявних в матеріалах справи належним чином засвідчених копій актів виконаних робіт, податкових накладних; витрат на електроенергію (ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго») у сумі 57924,12 грн., що підтверджується даними наявних в матеріалах справи належним чином засвідчених копій рахунків, податкових накладних; комунальних, виконаних АТЗТФШП «Козак»у сумі 2408,54 грн.; інформаційних послуг, наданих ОСОБА_5 у сумі 690,00 грн.; транспортних послуг, наданих ТОВ «Делівері»у сумі 79,17 грн. і ВАТ «Лубенський молочний завод»у сумі 833,33 грн.; інших послуг комунального характеру, наданих ДП УДЦЗРП «Укррефтранс»у сумі 222,33 грн.; послуг оренди, наданих ЗАТ «Житомирський м'ясокомбінат»у сумі 1357,52 грн.; відсотків за кредит, сплачених ВАТ «Укрексімбанк»у сумі 60086,11 грн.; комісії, сплачену за купівлю іноземної валюти у ВАТ «Укрексімбанк»у сумі 2980,62 грн.; курсових різниць у сумі 34575,60 грн.; інформаційних послуг, наданих ОСОБА_6 у сумі 700,00 грн.

Витрати, здійснені позивачем у 2009 році та відображені 2 кварталі 2010 року складаються з оплати: послуг зв'язку наданих ВАТ «Укртелеком»у сумі 2615,40 грн. та ЗАТ «Телесистеми України»у сумі 938,14 грн., СП ТОВ «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані»у сумі 820,90 грн.; мобільного зв'язку (ЗАТ «Український мобільний зв'язок») у сумі 27478,11 грн.; інформаційних послуг, наданих ОСОБА_7 у сумі 975,00 грн.; комунальних, виконаних АТЗТФШП «Козак»у сумі 2131,26 грн.; інформаційних послуг, наданих ОСОБА_6 у сумі 1170,00 грн.; витрат на електроенергію (ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго») у сумі 27853,21 грн., послуг водопостачання та водовідведення, наданих КП КОР «Фастівводоканал»у сумі 1232,43 грн.; інформаційних послуг, наданих ТОВ «УКР НЕТ Фастівський регіон», послуг оренди ВАТ «М'ясокомбінат «Ятрань»у сумі 10333,29 грн.; транспортних послуг, наданих ВАТ «Лубенський молочний завод»у сумі 11566,72 грн.; послуг банків, наданих ВАТ «Укрексімбанк», ВАТ «Приватбанк»у сумі 3514,42 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Зеніт ЛТД» було проведено оплату на користь вищевказаних підприємств, що підтверджується банківськими виписками.

Отже, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачає вичерпний перелік витрат платника податку, що не включаються до складу валових витрат.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності висновків податкового органу про порушення ТОВ «Зеніт ЛТД» п.5.1 ст.5, п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки виконання умов укладених договорів сторонами оформлено актом виконаних робіт та податковими накладними та містить перелік виконаних робіт, передбачених умовами укладених договорів.

Що стосується порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало в заниженні податку на додану вартість, колегія суддів, зазначає наступне.

У відповідності до пп. 7.2.1, 7.2.6, 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, судова колегія зауважує, що законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість», та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В матеріалах справи міститься засвідчені копії видаткових накладних за період з лютого по квітень 2010 року, податкових накладних за період з лютого по квітень 2010 року, виписаних ПП «АФ Астарта»на виконання укладеного з позивачем правочину щодо купівлі-продажу глазурі кондитерської на загальну суму 889549,80 грн.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що підприємство купувало у вказаного контрагента шоколадну глазур, яку у подальшому реалізувало ВАТ «Житомирський маслозавод».

На підтвердження даної обставини, позивачем надано суду належним чином засвідчену копію договору поставки продукції від 11.01.2010 № 11/01, укладеного між ТОВ «Зеніт»до ВАТ «Житомирський маслозавод», відповідно до якого позивач зобов'язався поставити покупцю за окремими замовленнями крихту шоколадну.

Позивачем надано суду належним чином засвідчені копії видаткових накладних за період з лютого по липень 2011 року і податкових накладних за період з лютого по липень 2011 року.

Також в матеріалах справи міститься належним чином засвідчені копії видаткових накладних за період квітень - серпень 2010 року податкових накладних за період квітень - серпень 2010 року, виписаних TOB «Гіотон»на виконання укладеного правочину та належним чином засвідчені копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з квітня по липень 2010 року, податкових накладних за період з квітня по липень 2010 року виписаних TOB «Онітект»на виконання укладеного з позивачем договору. Належним чином засвідчені копії видаткових накладних за березень 2010 року, податкових накладних за березень 2010 року, виписаних TOB «Ескада Палас»на виконання укладеного з позивачем правочину, належним чином засвідчені копії видаткових накладних за липень 2010 року, податкових накладних за липень 2010 року, а також належним чином засвідчені копії актів приймання наданих послуг за березень 2010 року підписаних між позивачем та TOB «Фортексбуд»відповідно до договору від 04.03.2010 № 04/03-1.

На підставі вказаних податкових накладних, виписаних даними контрагентами, позивач сформував податковий кредит.

Щодо контрагента позивача -ТОВ «Фуд Груп Рітейл», в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія довідки Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 26.01.2012 № 81/23-253/37021251, згідно з якою документально підтверджено здійснення господарських відносин із TOB «Зеніт ЛТД», їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Що стосується анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість TOB «Гіотон»є 11.11.2010, TOB «Онітект»- 11.11.2010, TOB «Ескада Палас»- 08.11.2010, ПП «АФ Астарта»- 19.09.2011, TOB «Фортексбуд»- 10.06.2011. в той час, як правовідносини TOB «Зеніт ЛТД»із вказаними контрагентами здійснені з січня по вересень 2010 року, з ПП «АФ Астарта»- з лютого по квітень 2011 року, з TOB «Фуд Груп Рітейл»у липні 2011 року, з TOB «Фортексбуд»- у березні 2011 року, укладеного з позивачем правочину, належним чином засвідчені копії видаткових накладних за липень 2010 року, податкових накладних за липень 2010 року, а також належним чином засвідчені копії актів приймання наданих послуг за березень 2010 року підписаних між позивачем та TOB «Фортексбуд»відповідно до договору від 04.03.2010 № 04/03-1.

Таким чином, позивачем надано суду документи, що підтверджують факт реєстрації контрагентів позивача платниками податків станом на час здійснення господарських операцій.

Також судова колегія вважає помилковим висновки податкового органу щодо заниження сум податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість з тих підстав, що його контрагенти не виконали свого зобов'язання щодо сплати названого податку до бюджету, оскільки це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року -залишити без задоволення .

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.