Рішення

від 30.10.2012 по справі 5011-72/11581-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/11581-2012 30.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна»

про стягнення 269 968,80 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Шипілов О.В.

від відповідача: Куліш А.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер»(далі-позивач або ТОВ «МК-Партнер») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна» (далі-відповідач або ТОВ «Сінево Україна») про стягнення завданих збитків на суму 269 968,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо надання проектно-кошторисної документації згідно договору підряду №1-05/2011 від 12.05.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.09.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

10.09.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що позивач не вжив жодних заходів щодо отримання доходів за договором, а відповідач не вбачає у своїх діях наявності вини та причинно-наслідкового зв'язку між власними діями та збитками, розрахованими позивачем у вигляді упущеної вигоди.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення у судове засідання повноважних представників позивача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У судовому засіданні 25.09.2012 р. судом оголошувалась перерва до 18.10.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

18.10.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав пояснення по справі, в яких зазначив, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 р. встановлено і не потребує доведення те, що ТОВ «Сінево України»в порушення умов п. 6.1. договору не надало ТОВ «МК-Партнер»проектно-кошторисної документації, що призвело до зупинення розпочатих робіт та неможливості їх подальшого проведення без такої документації. Порушення строків виконання робіт за договором з вини ТОВ «МК-Партнер»не було доведено.

У судовому засіданні 18.10.2012 р. судом оголошувалась перерва до 30.10.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.10.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер»(підрядник) був укладений договір підряду № 1-05/2011, відповідно до якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе виконання робіт по монтажу вентильованого фасаду будинку № 46 по проспекту Палладіна в м. Києві.

Відповідно до п.2.1 договору, вартість робіт визначається згідно договірної ціни, яка є невід'ємною частиною договору, і становить 709 464, 80 грн.

Згідно п.2.2 договору, вартість обладнання, витратних матеріалів та розрахунок вартості ремонтних робіт зазначаються в договірній ціні, що є невід'ємною частиною договору. (Додаток № 1).

Відповідно до п.3.1 договору підрядник зобов'язався виконати роботи в строк з 01 червня 2011р. до 30 липня 2011р.

Розділом 4 договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків та платежів по договору:

- замовник здійснює попередню оплату на придбання частини від загального обсягу необхідних матеріалів у розмірі 233 000,00 грн. до 18 травня 2011 р. (п.4.1);

- остаточний розрахунок за матеріали замовник здійснює на протязі 3-х банківських днів з моменту їх доставки на будівельний майданчик (п.4.2);

- замовник здійснює проміжні платежі за виконані роботи щомісячно в межах строку виконання робіт, зазначеного в п. 3.1 договору, на підставі актів виконаних робіт, наданих підрядником та підписаних уповноваженими представниками сторін, на протязі 10-ти банківських днів з дати підписання.

Відповідно до п.4.3 договору, акт виконаних робіт складає підрядник і передає для підписання замовнику у строк не пізніше 25-го числа звітного місяця. Замовник розглядає акт виконаних робіт на протязі трьох днів, підписує його та повертає підряднику. Остаточний розрахунок з підрядником за виконані роботи здійснюється по закінченню усіх зобов'язань в термін до 10 днів після підписання всіх актів виконаних робіт (п.4.4 договору.)

Пунктом 5.1 договору визначено обов'язок замовника своєчасно приймати й оплачувати якісно виконані роботи.

Відповідно до п.5.2 договору, підрядник зобов'язаний виконати всі роботи якісно, у повному обсязі, у строк і в порядку, передбаченому договором та вимогами діючого законодавства.

За умовами пункту 6.1 договору замовник зобов'язується до початку робіт передати підряднику погоджену проектно-кошторисну документацію, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Підрядник зобов'язується виконати роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами і правилами (п.8.1 Договору).

Як вбачається з Постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 р., 18.05.2011р. платіжним дорученням № 916 від 18.05.2011р. позивач здійснив попередню оплату по договору № 1-05/2011 на суму 233 000,00 грн.

08.06.2011р. платіжним дорученням №312 від 08.06.2011р. позивач оплатив виставлений відповідачем на оплату матеріалів рахунок-фактуру №СФ -0000041 від 01.06.2011р. на суму 217 296, 00 грн.

Всього позивачем було сплачено 450 296 ,00 грн. (233 000,00 грн. + 217 296, 00 грн.).

Крім того, у період з липня по серпень 2011р. позивачем було перераховано відповідачу 222 966, 59 грн., а саме:

- по рахунку-фактурі №СФ-0000051 від 25.06.2011р. платіжним дорученням №1840 від 08.07.2011р. на суму 106 800,00 грн.;

- по рахунку-фактурі №СФ-0000028-04 від 25.07.2011р. платіжним дорученням №1481 від 10.08.2011р. на суму 42 020,00 грн.;

- по рахунку-фактурі №СФ-0108 від 02.08.2011р. платіжним дорученням №1622 від 18.08.2011р. на суму 22 346,59 грн.;

- по рахунку-фактурі № СФ-22/08 від 22.08.2011р. платіжним дорученням №1771 від 25.08.2011р. на суму 51 800,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем згідно договору були виконані, а позивачем прийняті роботи на суму 439 496,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт № 1-22-08 від 22.08.2011р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

09.09.2011р. сторони за договором дійшли згоди та уклали Додаткову угоду №2 до договору, згідно п.1 якої внесли зміни до п.1.3. договору та продовжили строк виконання робіт до 20.09.2011р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що недоотримав доходів на суму 269 968,80 грн., що є завданням збитків позивачу з вини відповідача, який грубо порушив вимоги п. 6.1. договору та взагалі не надав позивачу погоджену проектно-кошторисну документацію для здійснення робіт, визначених договором.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 р. по справі №5011-16/88-2012 рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 р. у справі №5011-16/88-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінево Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" про стягнення 496 997,53 грн. скасовано частково, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: «Позов задоволено частково, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна»222 966,59 грн. заборгованості та 4 459,32 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовити.»

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зокрема, Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 р. по справі №5011-16/88-2012 було встановлено, та як вбачається з матеріалів справи за умовами пункту 6.1 договору замовник зобов'язався до початку робіт передати підряднику погоджену проектно-кошторисну документацію, що є невід'ємною частиною цього Договору.

В свою чергу, відповідно до п.8.1. договору, підрядник зобов'язався виконати роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами і правилами.

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення умов п.6.1. договору, не надав підряднику проектно-кошторисну документацію по договору, що унеможливило подальше виконання підрядних робіт.

Відповідач вказаних тверджень позивача не спростував.

В матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані докази передачі позивачу проектно-кошторисної документації, як того вимагає п.6.1. договору.

Статтею 613 ЦК України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Відповідно до п. 3 ст. 320 ГК України підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити у разі порушення замовником своїх зобов'язань за договором, внаслідок якого початок або продовження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно ускладненими.

Як вбачається з листа №11-02/01 від 02.11.2011р. відповідач повідомляв позивача про зупинення розпочатих робіт із-за ускладнення та неможливості їх проведення у зв'язку з ненаданням замовником погодженої проектно-кошторисної документації.

Факти, які встановлені постановою Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 р. по справі №5011-16/88-2012, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення та не доводяться знову у даній справі.

Таким чином, Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 р. по справі №5011-16/88-2012 було встановлено, що відповідач не передав позивачеві проекто-кошторисну документацію, необхідну для виконання передбачених договором підряду № 1-05/2011 від 12.05.2011 р. робіт.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 611 Цивільного кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

При цьому, стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до частини 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Таким чином, ненадання відповідачем проекто-кошторисної документації позивачеві, необхідної для виконання робіт, позбавила позивача можливості належним чином виконати свої зобов'язання за договором підряду № 1-05/2011 від 12.05.2011 р. та отримати те, на що останній розраховував під час укладення договору. Різниця між вартістю робіт за договором та вартістю фактично виконаних позивачем робіт становить 269 968,80 грн., яка є упущеною вигодою позивача.

При цьому, як встановлено вище, позивачем вживалися заходи для отримання вказаного прибутку шляхом надання можливості виконання робіт, а саме листом №11-02/01 від 02.11.2011р. позивач попереджав відповідача, що останнім не надано проектно-кошторисної документації, а тому позивач буде змушений зупинити розпочату роботу через неможливість їх проведення (копія листа в матеріалах справи).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем були понесені збитки у вигляді упущеної вигоди, яка складається з різниці між вартістю фактично виконаних робіт та загальною вартістю робіт, яку б позивач міг виконати за умови виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, та яка становить 269 968,80 грн.

28.07.2012 р. позивач направлялася на адресу відповідача претензія №35/07 від 13.07.2012 р. з вимогою оплатити понесені збитки на суму 269 968,80, що підтверджується копією фіскального чеку № 1468 від 28.07.2012 р.

Однак відповідач зазначеної вимоги на день прийняття рішення по справі не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання за договором підряду № 1-05/2011 від 12.05.2011 р., суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору підряду № 1-05/2011 від 12.05.2011 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 269 968,80 грн. збитків.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінево Україна" (04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 2/58, літ. А, код ЄДРПОУ - 34709124) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 28, код ЄДРПОУ -31086601) 269 968 (двісті шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 80 коп. - збитків та 5 399 (п'ять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 38 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 31.10.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.