Рішення

від 23.10.2012 по справі 5006/12/167/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.12 р. Справа № 5006/12/167/2012

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна», м. Бровари

до відповідача 1.: Товариства з обмеженою відповідальністю «Топкомплект», Донецьк

до відповідача 2.: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройинвест Донбасс», м. Донецьк

про стягнення 183124,68грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Полунін В.І. - за довіреністю;

від відповідача 1.: Савчук О.Р. - за довіреністю;

від відповідача 2.: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Пері Україна», м. Бровари до Товариства з обмеженою відповідальністю «Топкомплект», Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройинвест Донбасс», м. Донецьк про стягнення солідарно з відповідачів 183124,68грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору оперативної оренди обладнання №305971 від 11.05.2011р. відповідач 2. взяв на себе зобов'язання після закінчення терміну дії договору повернути об'єкт оренди, однак свої зобов'язання відповідач виконав не в повному обсязі, обладнання повернув частково, у результаті чого за відповідачем 2. утворилася заборгованість у розмірі вартості неповернутого обладнання в сумі 183124,68грн. Відповідач 1. в свою чергу зобов'язався перед позивачем відповідати в повному обсязі за зобов'язаннями відповідача 2. на підставі умов договору поруки №б/н від 11.05.2011р. У зв'язку із невиконання відповідачем 2. своїх зобов'язань за договором оперативної оренди та невиконанням відповідачем 1. своїх зобов'язань за договором поруки позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів суму заборгованості у розмірі 183124,68грн.

Відповідач 1. у судовому засіданні проти позову заперечував, через канцелярію 17.10.2012р. надав суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує в повному обсязі та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2. у судове засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав. Про дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином. Конверт, у якому було надіслано процесуальний документ відповідачу, повернувся на адресу суду із довідкою поштового відділення, у якій зазначено причину повернення: «за закінченням терміну зберігання».

За приписами абз.3 п.3.9.1. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Також за приписами п.3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 1., господарський суд встановив :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пері Україна», (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройинвест Донбасс» (Орендар) 11 травня 2011р. було укладено договір оперативної оренди обладнання №305971 за умовами якого Орендодавець надає Орендарю у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку PERI (в т.ч. окремі елементи, спеціалізовану тару для транспортування), іменовану надалі «обладнання», асортимент, кількість і вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до умов п.2.1. договору передача обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі акту прийму-передачі. Асортимент і строки передачі обладнання Орендарю узгоджуються сторонами додатково (п.2.2. договору).

Місцем повернення обладнання є м. Харків, пров. Метисний, 14А. (п.2.3. договору).

За приписами п.3.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 липня 2011р., а в частині повернення обладнання, оплати заборгованості з орендної плати та інших платежів - до повного виконання Орендарем своїх обов'язків за цим договором. Продовження строку дії даного договору здійснюється шляхом підписання додаткової угоди до нього. У разі відсутності додаткової угоди про продовження строку дії даного договору він припиняє свою чинність в строк, зазначений в цьому пункті.

Згідно п.5.2.9. договору орендар зобов'язаний повернути (Здати на склад орендодавця) обладнання протягом десяти календарних днів після припинення (призупинення) договору або з моменту письмової вимоги (повідомлення) Орендодавця належно упакованим, в справному стані, із врахуванням природного зносу.

Пунктом 5.2.10. договору передбачено обов'язок орендаря відшкодувати (згідно п.7.3. договору) орендодавцю повну вартість неповернутого, некомплектного або знищеного обладнання протягом десяти календарних днів з моменту виставлення Орендодавцем рахунку на оплату відповідно до п.7.3. даного договору.

Відповідно до п.7.3. договору у випадку неповернення у встановлений строк, а також у випадку пошкодження обладнання, порушення комплектності або його загибелі, орендар сплачує орендодавцю (згідно п. 5.2.10 договору) вартість такого обладнання, згідно з цінами, вказаних в актах приймання-передачі (із врахуванням індексації), з нарахуванням податку на додану вартість (відповідно до чинного законодавства).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору між сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі №00397/Х від 12.05.2011р. та №00065/ДцР від 16.05.2011р. відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду обладнання, всього на загальну суму 1203442,00грн.

Строк дії договору оперативної оренди №305971 від 11.05.2011р. неодноразово сторонами було продовжено, згідно додаткової угоди №7 від 31.12.2011р. строк договору було продовжено до 31.01.2012р.

Після закінчення терміну дії договору оперативної оренди відповідачем 2. частково було повернуто орендоване обладнання, що підтверджується актами приймання-передачі №00268 від 16.03.2012р. на суму 476132,60грн. та актом приймання-передачі №00421/Х від 26.04.2012р. на суму 575890,50грн. Всього відповідачем було повернуто обладнання на загальну суму 1052023,10грн.

У зв'язку із припиненням договору оренди та частковим поверненням обладнання позивачем на адресу відповідача 2. 13.07.2012р. було надіслано листа із вимогою компенсувати вартість неповернутого з оренди обладнання на підставі умов п.5.2.10 та п.7.3 договору та рахунку №000064/Дц від 13.07.2012р. на суму 183124,68грн. Як доказ надіслання даної вимоги разом із рахунком позивачем надано опис вкладення до цінного листа.

11 травня 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (Кредитор), Товариство з обмеженою відповідальністю «Топкомплект» ((Поручитель) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройинвест Донбасс» (Боржник) уклали договір поруки, за умовами якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником у повному обсязі своїх обов'язків за договором оренди №305971 від 11.05.2011р., а саме: сплата орендних платежів, сплата інших платежів, що передбачені договором оренди, повернення з оренди орендованого майна або, на вимогу кредитора, відшкодування вартості неповернутого з оренди майна.

За приписами п. 2 договору у разі порушення Боржником обов'язків за договором оренди №305971 від 11.05.2011р. Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржника.

Згідно умов п. 3 договору у разі невиконання або неналежного виконання Боржником своїх зобов'язань (повністю або частково), зазначених в п.1 цього договору, Кредитор вправі звернути із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Звернення Кредитора до Поручителя відбувається шляхом направлення повідомлення щодо факту порушення Боржником обов'язків за договором оренди №305971 від 11.05.2011р. із зазначенням змісту порушення, суми боргу, а також на розсуд Кредитора - штрафних санкцій і розміру завданої шкоди.

Протягом семи календарних днів з моменту пред'явлення Кредитором повідомлення (виставлення вимоги про виконання), Поручитель зобов'язаний здійснити із Кредитором розрахунки за невиконаними Боржником зобов'язаннями (по яким прийнята порука). Поручитель здійснює із Кредитором розрахунки шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитора, якщо інше не буде додатково узгоджено Сторонами. (п. 4 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до закінчення строків передбачених для виконання боржником своїх зобов'язань в повному обсязі за договором оренди №305971 від 11.05.2011р., але не менше ніж до 31.12.2012року.

Договір підписано всіма сторонами та скріплено печатками підприємств.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем 2. своїх зобов'язань щодо повного повернення орендованого майна, позивачем на адресу Поручителя було надіслано вимогу про оплату від 30.07.2012р. з вимогою сплатити компенсацію вартості неповернутого з оренди обладнання в розмірі 183124,68грн. Як доказ надіслання даної вимоги позивачем надано опис вкладення до цінного листа.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачами умов укладених договорів за останніми утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 183124,64рн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 1. господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів передбачених у частині 1 ст. 12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно приписів частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно приписів ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнута згода.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).

Статтею 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з умов п. 5.2.9. договору оперативної оренди відповідач 2. взяв на себе зобов'язання повернути обладнання протягом десяти календарних днів після припинення договору, тобто до 11 лютого 2012р. (згідно додаткової угоди №7 від 31.12.2011р.). Однак відповідач 2. свої зобов'язання щодо повернення орендованого майна належним чином не виконав, орендоване майно повернув частково, у зв'язку із чим позивачем, відповідно до умов п.5.2.10, п.7.3. договору на адресу відповідача було надіслано листа із вимогою компенсувати вартість неповернутого майна та рахунок на суму 183124,68грн. Однак відповідач 2. на день розгляду справи орендоване обладнання не повернув, вартість неповернутого майна не компенсував, відповіді на лист не надав.

З матеріалів справи також вбачається, що між відповідачем 1. та позивачем було укладено договір поруки відповідно до якого ТОВ «Топкомплект» поручився перед Кредитором, ТОВ «Пері Україна», за виконання Боржником - ТОВ «Стройинвест Донбасс», відповідачем 2. у справі, у повному обсязі своїх обов'язків за договором оперативної оренди № 305971 від 11.05.2011р.

Згідно приписів частини 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Частиною 1 ст.553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, як це саме зазначено в умовах п.2 Договору поруки від 11.05.2011р.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, як зазначено у статті 554 ЦК України.

Відповідно до вимог частини 4 до статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1 договору поруки від 11.05.2011р. сторони узгодили, що поручитель поручається перед кредитором за виконання боржника у повному обсязі своїх обов'язків за договором оренди №305971 від 11.05.2011р., а саме: - оплата орендних платежів; сплата інших платежів, що передбачені договором оренди №305971 від 11.05.2011р.; повернення з оренди орендованого майна або, на вимогу кредитора, відшкодування вартості неповернутого майна.

Згідно умов пункту 9 договору поруки від 11.05.2011р. сторони домовились, що договір поруки набуває чинності з моменту його підписання і діє до закінчення строків, передбачених для виконання боржником своїх зобов'язань в повному обсязі за договором оренди №305971 від 11.05.2011р.

Частиною 4 статті 631 ЦК України передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Строк договору є однією із складових його змісту. Строком є термін дії певного договору. Строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд. Згідно вимог передбачених ст.252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Початок строку чи його закінчення можуть визначатися вказівкою на календарну дату або на подію, що має неминуче настати. Таким чином, у випадку настання календарної дати або відповідної події, визначених договором, дія останнього припиняється.

Тобто, у договорі поруки сторони визначили строк припинення поруки з вказівкою на подію, а саме: повне виконання боржником або поручителем своїх обов'язків, передбачених основним зобов'язанням.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем 2. зобов'язання за договором оперативної оренди №305971 від 11.05.2011р., а саме повернення орендованого обладнання протягом десяти календарних днів після припинення договору, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про стягнення солідарно з відповідача 1. та відповідача 2. на користь позивача суму вартості неповернутого майна, що складає 183124,68грн.

Судові витрати покладаються на відповідачів відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.ст.11-16, 202, 252, 509, 525, 526, 530, 533, 546, 554, 598, 599, 610, 612, 625, 626, 629, 631, 632, 638, 759, 761-763 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 67, 173, 174, 193, 199, 285 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна», м. Бровари до Товариства з обмеженою відповідальністю «Топкомплект», Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройинвест Донбасс», м. Донецьк про стягнення солідарно з відповідачів 183124,68грн., задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Топкомплект» (83085, м. Донецьк, вул. Баумана, 3, п/р №2600710355980 в АБ «УкрБізнесБанк», МФО 334969, код ЄДРПОУ 36414869), з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройинвест Донбасс» (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 5, р/р №26005124053 в ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Донецьк, МФО 380805, код ЄДРПОУ 35397759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Об`їзна дорога, 60, код ЄДРПОУ 31032954, р/р 26000000672000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь», м.Київ, МФО 300379) суму боргу у розмірі 183124,68грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3662,49грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24.10.2012р.

Суддя Тоцький С.В.