Рішення

від 29.10.2012 по справі 2-1189/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-1189/12

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєва Т.Г. ,

при секретарі - Хлуд А. Ю.,

за участю

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача - відповідача: ОСОБА_2,

представника відповідача - позивача: Бондаренка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер» про виплату страхового відшкодування та моральної шкоди та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер» до ОСОБА_1 про визнання договору страхування недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення страхового відшкодування у розмірі 28 974,32 грн. та моральної шкоди в розмірі 2 000,00 грн.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 13 березня 2011 року між ним та ПАТ «Страхова Компанія «Інтер» був укладений договір медичних витрат за кордоном №309102 (надалі - Договір страхування).

28 січня 2012 року позивач їхав автобусом фірми «Евтоклуб» з Нюрнберга до Києва. На автобану, не доїжджаючи Дрездена, у нього стався серцевий напад і він втратив свідомість (без свідомості знаходився десь 40-50 хв.). Водієм автобуса був викликаний вертоліт швидкої допомоги, який доставив його в реанімацію кардіології Дрездена. Після обіду, 31 січня 2012 року позивача було виписано та повідомлено, що лікарня повідомила в страхову компанію, що він може доїхати поїздом назад до Нюрнберга і там долікуватися. У Нюрнбергзі він амбулаторно підлікувався і 08 лютого 2012 року літаком прилетів до Києва. 01 березня 2012 року з кардіології Дрездена прислали в Україну лікарняні документи. 02 березня 2012 року позивач письмово про це повідомив страхову компанію, а також відіслав електронною поштою відсканований рахунок за лікування на суму 1 558,07 Євро та цього ж дня здав в страхову компанію всі документи, які необхідні для оформлення страхового випадку. Також, 11 березня 2012 року прийшов рахунок з Дрездена на оплату транспортування швидкою допомогою на суму 1 204,02 Євро, який він відразу відіслав у страхову компанію, повідомивши про це по телефону, оригінал якого завіз в страхову компанію 13 березня 2012 року.

14 березня 2012 року позивачем було отримано відмову у виплаті страхового відшкодування, в зв'язку із тим, що позивачем не було надано документ, який підтверджує оплату поліса №309102, а також у зв'язку із порушенням порядку звернення при настанні страхового випадку, так як під час перебування за кордоном не було повідомлено асистуючу компанію у встановлені Полісом строки.

Позивач вважає, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є незаконною, яка порушує його права, тому просить стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування в розмірі 28 974,32 грн. та моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн.

Представником відповідача в судовому засіданні було подано зустрічну позовну заяву ПАТ «Страхова компанія Інтер» до ОСОБА_1 про визнання договору страхування недійсним, який судом було прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування зустрічного позову, відповідач зазначає, що позивач звернувся із заявою, яка була зареєстрована у ПАТ «СК «Інтер» 31.01.2012 року, про виплату витрат, пов'язаних з наданням медичних послуг під час поїздки за кордон за Договором страхування від 12 березня 2011 року №309102. Вважає, що зазначений договір є недійсним, так як за даним Договором не сплачений страховий платіж у розмірі 250,00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача - відповідача ОСОБА_2 первісний позов підтримали з викладених в ньому підстав, просили його задовольнити. Зустрічний позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що відповідачем за зустрічним позовом при отриманні страхового полісу №309102 від 12 березня 2012 року було оплачено страховий платіж в повному обсязі, так як в даному випадку за своєю правовою природою договір страхування є реальним договором, в зв'язку із чим страхувальник сплачує страховий платіж, а страховик передає страховий поліс. Крім того, позивач ОСОБА_1 пояснив, що страховий платіж в розмірі 250,00 грн. ним було сплачено страховому агенту.

В судовому засіданні представник відповідача - позивача ПАТ «СК «Інтер» Бондаренко Р.В. первісний позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Зустрічний позов підтримав з викладених в ньому підстав, просив його задовольнити, мотивуючи тим, що Договір страхування є недійсним, так як за даним Договором не сплачений страховий платіж у розмірі 250,00 грн.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 16 Закону України «Про страхування» передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником та страховиком, згідно з якої страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якого укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 13 березня 2011 року між сторонами був укладений договір медичних витрат за кордоном №309102 (надалі - Договір страхування) (а.с.7-9).

Пунктом 2.1 Договору страхування визначено, що об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника (застрахованої особи), пов'язані із життям, здоров'ям. Застрахованої особи та відшкодування витрат за медичні послуги, надані застрахованій особі під час її поїздки за кордон медичними закладами та сервісними компаніями згідно програм та умов даного Полісу, що не суперечить чинному законодавству України.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що страхувальник може сплатити страховий платіж готівкою у касу страхової компанії чи страховому агенту або використати безготівкові форми розрахунку.

Позивачем було виконано вимоги законодавства, було оплачено страховий поліс через страхового агента, а відповідачем виписано та передано страховий поліс.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представником відповідача в судовому засіданні не спростовано факту, що страховий платіж не було внесено позивачем.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про страхування» для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Як вбачається з страхового Полісу №309102 від 13 березня 2011 року, сторони власноруч підписавши його, посвідчили факт укладення Договору страхування страховим Полісом, який також скріплений печаткою страхової компанії.

Таким чином, при укладенні Договору страхування сторонами було додержано письмової форми правочину.

Відповідно до ст.982 ЦК України, ст.16 Закону України «Про страхування», договір страхування (страховий поліс) повинен містити: номер поліса, реквізити сторін, страховий ризик, розмір страхової суми, розмір страхового платежу (страхової премії) і строки його сплати, строк дії договору, дату набрання чинності договору страхування життя.

Відповідно до ст.983 ЦК України, ч.3 ст.18 Закону України «Про страхування», договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Як вбачається із Страхового Полісу №309102 від 13 березня 2011 року, укладеним між ПАТ СК «Інтер» та ОСОБА_1, дата набрання чинності договору зазначена - з дати першого перетину кордону.

Враховуючи наведене слід зробити висновок про те, що законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для визнання правочину недійсним, а посилання позивача на факт несплати відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 страхового платежу, нічим не підтверджено та не доведено представником позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні, тому зазначена обставина не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Також в судовому засіданні встановлено, що 02 березня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до страховика із заявою про визнання події страховим випадком, але листом від 14.03.2012 року страхова компанія відмовила йому у виплаті страхового відшкодування, пославшись на те, що позивачем не був наданий документ підтверджуючий оплату поліса № 309102, а також на те, що ним був порушений порядок звернення при настанні страхового випадку, про звернення за медичною допомогою під час перебування за кордоном не було повідомлено асистуючи компанію у встановлені Полісом терміни.

Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 5 ст. 21 Закону України «Про страхування» застрахований зобов'язаний повідомити про випадок, в терміни, передбачені договором страхування.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що при настанні страхової події застрахована особа або її довірена особа зобов'язана протягом 24 годин зв'язатися із Сервісною компанією (службою) за вказаними у Договорі страхування телефонами і повідомити наступну інформацію: прізвище, ім'я застрахованої особи; номер Договору страхування (страхового полісу); місцезнаходження контактний телефон; докладний опис обставин настання страхового випадку та характер необхідної допомоги.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на обставини щодо настання страхового випадку, визначеного договором страхування, та дотримання ним порядку та строків повідомлення, обумовлених договором.

В судовому засіданні було встановлено факт порушення позивачем ОСОБА_1 порядку звернення при настанні страхового випадку, так як про звернення за медичною допомогою під час перебування за кордоном не було повідомлено асистуючи компанію у встановлені Полісом терміни.

Зазначена обставина була підтверджена листом асистуючої компанії ALBUR, відповідно до якого в компанію ALBUR s.r.o 31 січня 2012 року надійшло повідомлення від партнерів з Австрії про настання страхового випадку з гр-ом ОСОБА_1, в якому повідомлялося, що в офіс їхніх партнерів зателефонував Dr.Roszner 31 січня 2012 року об 11 год.30 хв. та повідомив, що ОСОБА_1 знаходиться в госпіталі Krankenhaus в городе Дрезден, Німеччина, на стаціонарному лікуванні з 28 січня 2012 року, в зв'язку із проблемою з серцем (а.с.204).

Відповідно до п.12.1 п.п. 12.1.1 Договору страховик має право повністю або частково відмовити у страховій виплаті, якщо страхувальник (застрахована особа) не виконав умови п.9.1 та 10.1 Договору.

Також, п.10.1 Правил добровільного страхування медичних витрат від 17 липня 2008 року, які діяли на момент настання страхового випадку, у разі начстання події, що має ознаки страхової, страхувальник (застрахована осба або особа, що представляє її інтереси) перед тим як звернутися по допомогу до медичного закладу чи лікаря зобов'язані негайно, в будь - який час доби, повідомити про подію Асистуючу компанію по телефону або іншим чином, якщо інше не зазначено у договорі страхування.

Пунктом 10.2 Правил визначено, що якщо таке повідомлення неможливо здійснити з об'єктивних причин до моменту отримання медичних чи додаткових послуг, це необхідно зробити з першою нагодою, не пізніши 48 годин, як тільки ці причини перестануть діяти. До об'єктивних причин в цьому випадку відносяться: відсутність діючих засобів зв'язку в місці перебування страхувальника (застрахованої особи); непритомний стан застрахованої особи (при відсутності осіб, які б могли представляти її інтереси).

Позивачем в судовому засіданні не було доведено перед судом будь - яких об'єктивних причин з приводу невчасного повідомлення Асистуючу компанію про страхову подію, а наведені позивачем доводи про те, що він не міг повідомити вчасно, так як не розумів німецької мови, не можуть сприйматися судом в данному випадку як об'єктивні.

З викладених обставин, суд вважає, що відповідачем правомірно було відмовлено позивачу щодо виплати страхового відшкодування.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди за невиплату страхового відшкодування в строк позивачу, оскільки чинним законодавством не передбачено виплату моральної шкоди, в зв'язку з простроченням виплати страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ПАТ СК «Інтер» є необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.215,627,638,981,982,983,ППВСУ від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», Законом України «Про страхування», ст.ст. 10, 57, 60, 88, 214,215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер» (Код ЄДРПОУ 35633486) про виплату страхового відшкодування та моральної шкоди - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер» (Код ЄДРПОУ 35633486) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про визнання договору страхування недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя