Рішення

від 23.10.2012 по справі 5011-47/12601-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-47/12601-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-47/12601-2012 23.10.12 За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновиробничий комплекс" до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Опера фільм" про                  стягнення 204 346,95 грн.       Суддя Станік С.Р. Представники: від позивача:      не з'явився від відповідача:  не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 204 346,95 грн., а також відшкодування судових витрат. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2012  було порушено провадження у справі № 5011-47/12601-2012, розгляд справи було призначено на 04.10.2012. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2012 розгляд справи було відкладено до 23.10.2012, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду. В судове засідання 23.10.2012  позивач своїх представників –не направив, однак, 23.10.2012 через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 2603-о від 26.03.2012 було поставлено відповідачу 27 кінокопій  на плівці 35 мм художнього фільму «Земля забуття»субтитрованих українською мовою на загальну суму 287 686,08 грн. Проте відповідач здійснив оплату поставлених кінокопій лише частково, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 202 780,26 грн. Серед іншого, позивач у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1 566,69 грн. – 3 % річних. Відповідач своїх представників в судові засідання 04.10.2012 та 23.10.2012 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень  по суті спору –не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що поданий до суду позивачем. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Також, в судовому засіданні 23.10.2012 судом було розглянуто клопотання позивач про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що представник позивача бере участь в судовому засіданні в Оболонському районному суді міста Києва, яке також призначене на 23.10.2012 о 10:00. Суд відмовляє у задоволенні вищевказаного клопотання з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи № 5011-47/12601-2012, а також враховуючи те, що розгляд справи № 5011-47/12601-2012 ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2012 вже було відкладено. Зокрема, суд відзначає, що позивач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати витребувані судом  документи на підтвердження викладених у позовній заяві обставин через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами. Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -                                                         ВСТАНОВИВ: 26.03.2012  між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіновиробничий комплекс", як постачальником, та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю"Опера фільм", як замовником, було укладено договір № 2603-о, за умовами якого позивач зобов'язався виробити для замовника і передати йому кінокопії художнього фільму «Земля забуття»в кількості 27 штук на плівці 35 мм, субтитровані на українську мову, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити такі на умовах вказаного договору  (п. 1.1. договору).   Умовами договору № 2603-о від 26.03.2012 сторони погодили, що датою поставки вважається дата підписання акту прийому-передачі кінокопій (додаток № 4), який підписаний сторонами (п. 2.3.). Загальна вартість кінокопій, обговорюється в фінансових умовах, (додаток № 1) (п. 3.2.). Замовник здійснює прийом еталонної кінокопій  по якості шляхом підписання акта прийому по якості контрольної кіно копії (додаток № 3) (п. 5.1.). Згідно п. 5. Додатку № 1 до договору № 2603-о від 26.03.2012 загальна вартість кінокопій, складає 287 686,08 грн. Пунктом 6  Додатку № 1 до договору № 2603-о від 26.03.2012 сторони погодили, що замовник зобов'язується оплатити 30 % від загальної вартості кінокопій 86 305,82 грн. без НДС на момент підписання акту прийому-передачі вихідних матеріалів. Баланс –70 % від загальної вартості кіно копій замовник зобов'язується оплатити протягом 3 банківських днів після дати поставки. Відповідно до додатку № 2 до договору № 2603-о від 26.03.2012 у вигляді акту прийому-передачі вихідних матеріалів від 12.04.2012 2011 (належним чином засвідчена копія  якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі) відповідач передав, а позивач прийняв вихідні матеріали для виробництва кінокопій згідно даному договору в повному обсязі. Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання вимог п. 6  Додатку № 1 до договору № 2603-о від 26.03.2012 відповідачем було перерахована на рахунок позивача грошові кошти в сумі 86 305,82 грн., що підтверджується банківською випискою від 19.04.2012 (належним чином засвідчена копія  якої  знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі). Позивач у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 2603-о від 26.03.2012  у повному обсязі, поставлено  відповідачу 27 кінокопій  на плівці 35 мм художнього фільму «Земля забуття»субтитрованих українською мовою, натомість, відповідач не здійснив розрахунок за отримані плівки, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі  202 780,26 грн. Також, у позовній заяві позивач наголошує на тому, що відповідачем не було підписано акту прийому-передачі кінокопій, що вимагають приписи п. 2.3. договору № 2603-о від 26.03.2012. Однак, позивач у позові зазначає, що листом № 253 від 07.08.2012 (належним чином засвідчена копія  якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі)  ПрАТ «B&H»повідомило позивача про те, що відповідач як власник відповідних прав на художній фільм «Земля забуття» надав ПрАТ «B&H»з 23.04.2012 по 14.05.2012 27 кінокопій  на плівці 35 мм художнього фільму «Земля забуття», а прокат вказаного художнього фільму в Україні здійснювався з 26.04.2012  по 07.06.2012. Серед іншого,  як зазначає позивач у позовній заяві, листом № 1177/9/26-12 від 03.08.2012 (належним чином засвідчена копія  якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі) Державне агентство України з питань кіно повідомило позивача про те, що відповідач подав до Державного агентства України з питань кіно необхідний пакет документів для одержання державного посвідчення на право на розповсюдження і демонстрування фільму «Земля забуття», у зв'язку з чим і було видано прокатне посвідчення № 19.2578.2012К з правом кіно театрального показу на 27 фільмокопій та 8 цифрових копій, що були виготовлені позивачем у відповідності до договорів № 2603-о від 26.03.2012 та № 27.03.2012 від 26.03.2012. Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, позивач у позовній заяві зазначає, що на його думку, у зв'язку із не підписанням відповідачем акту прийому-передачі кінокопій згідно п. 2.3. договору № 2603-о від 26.03.2012, саме лист № 253 від 07.08.2012  ПрАТ «B&H» та лист Державного агентства України з питань кіно № 1177/9/26-12 від 03.08.2012 є доказами, що підтверджують належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором № 2603-о від 26.03.2012, а саме здійснення поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіновиробничий комплекс"  Товариству  з обмеженою відповідальністю "Опера фільм" 27 кінокопій  на плівці 35 мм художнього фільму «Земля забуття»субтитрованих українською мовою. Позивач стверджує, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач не оплатив поставлені позивачем 27 кінокопій  на плівці 35 мм художнього фільму «Земля забуття»субтитрованих українською мовою за договором № 2603-о від 26.03.2012 на суму 202 780,26 грн. у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про  стягнення з відповідача  202 780,26 грн. основного боргу. Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних вимог щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України з урахуванням особливостей,  передбачених Господарським кодексом України. Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ч.1 та ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є  час,  протягом  якого  сторони  можуть здійснити  свої  права  і  виконати  свої  обов'язки   відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності  за  його  порушення,  яке мало місце під час дії договору. В свою чергу, судом встановлено, що в пункті 1.1 договору № 2603-о від 26.03.2012 сторони визначили предмет договору, а саме: виробити та передати  відповідачу кінокопії Таким чином, вказаний договір містить ознаки як договору підряду, так і ознаки договору поставки. Згідно статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу. Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття. Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України). Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2603-о від 26.03.2012, умовами якого сторони погодили, що позивач зобов'язується виробити для відповідача і передати йому кінокопії художнього фільму «Земля забуття»в кількості 27 штук на плівці 35 мм, субтитровані українською мовою, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вищевказані плівки у строк, що встановлений п. 6. Додатку № 1 до договору № 2603-о від 26.03.2012. Зокрема, п. 2.3. договору № 2603-о від 26.03.2012 сторони погодили, що датою поставки вважається дата підписання акту прийому-передачі кінокопій, який підписаний сторонами. Разом з тим, станом на день прийняття рішення у справі № 5011-47/12601-2012 позивачем так і не надано до суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують здійснення позивачем поставки  відповідачу 27 штук кінокопій на плівці 35 мм, субтитровані українською мовою за договором № 2603-о від 26.03.2012, зокрема позивачем не подано - акту прийому-передачі кінокопій за договором № 2603-о від 26.03.2012,  що неодноразово витребовувався судом від позивача ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 та  від 04.10.2012 та, який згідно п. 2.3. договору № 2603-о від 26.03.2012 підтверджує здійснення поставки кінокопій за вищенаведеним договором у разі підписання такого сторонами. Суд відхиляє твердження позивача про те, що оскільки відповідач не підписав акт прийому-передачі кінокопій за договором № 2603-о від 26.03.2012, то поставка таких за наведеним договором підтверджується листом № 253 від 07.08.2012  ПрАТ «B&H» та листом Державного агентства України з питань кіно № 1177/9/26-12 від 03.08.2012, в яких міститься інформація про те, що відповідач як власник відповідних прав на художній фільм «Земля набуття»надав ПрАТ «B&H»з 23.04.2012 по 14.05.2012 27 кінокопій  на плівці 35 мм художнього фільму «Земля забуття», а прокат вказаного художнього фільму в Україні здійснювався з 26.04.2012  по 07.06.2012, а також те, що відповідачем було передано необхідний пакет документів для одержання державного посвідчення на право на розповсюдження і демонстрування фільму «Земля забуття», у зв'язку з чим і було видано прокатне посвідчення № 19.2578.2012К з правом кіно театрального показу на 27 фільмокопій та 8 цифрових копій, що були виготовлені позивачем у відповідності до договорів № 2603-о від 26.03.2012 та № 27.03.2012 від 26.03.2012, з огляду на наступне. По-перше, суд відзначає, що ані лист № 253 від 07.08.2012  ПрАТ «B&H», ані лист  Державного агентства України з питань кіно № 1177/9/26-12 від 03.08.2012 не є доказами, які підтверджують факт здійснення поставки за договором, адже вказані листи не відносяться до первинних документів  у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують та фіксують факт здійснення господарської операції. По-друге, вищенаведені листи жодним чином не підтверджують здійснення поставки  відповідачу 27 кінокопій  на плівці 35 мм художнього фільму «Земля забуття» саме позивачем, а не будь-яким іншим суб'єктом підприємницької діяльності. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не є законними та обґрунтованими, оскільки не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, а тому задоволенню не підлягають. Серед іншого, позивач, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання за договором № 2603-о від 26.03.2012, просить суд  стягнути з відповідача 3 % річних за період з 18.05.2012 до 19.08.2012 в сумі 1 566,69 грн. Враховуючи те, що позивачем не доведено здійснення поставки 27 кінокопій  на плівці 35 мм художнього фільму «Земля забуття»відповідачу за договором № 2603-о від 26.03.2012, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача  3 % річних за період з 18.05.2012 до 19.08.2012 в сумі 1 566,69 грн., яка є похідною вимогою від вимоги про стягнення основного боргу за наведеним договором, яка, в свою чергу, визнана судом такою, що задоволенню не підлягає, а тому суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1 566,69 грн. Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються  на позивача. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, – ВИРІШИВ: 1. В задоволенні позову відмовити. 2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським  судом.                 Суддя                                                                                                                                 С.Р.Станік