Постанова

від 06.11.2012 по справі 5006/27/67б/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.10.2012 р. справа №5006/27/67б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарова З.П., Кододова О.В. від скаржникане з'явився від кредиторане з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2012 року у справі№5006/27/67б/2012 (суддя Тарапата С.С.) за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Бурано», м. Донецьк доТовариства з обмеженою відповідальністю «Гестум», м. Донецьк провизнання банкрутом ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.05.2012р. за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурано», м. Донецьк до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гестум», м. Донецьк порушена справа про банкрутство №5006/27/67б/2012 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; справу призначено до розгляду на 21.05.2012р.

Постановою господарського суду Донецької області від 21.05.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Гестум», м. Донецьк визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора -Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурано», м. Донецьк.

Ухвалою від 06.09.2012 року господарський суд Донецької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Товариства з обмеженою відповідальністю «Гестум», м. Донецьк та припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що кредиторами по справі є Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурано», вимоги якого залишились не погашеними у зв'язку з відсутністю майнових активів. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька Державної податкової служби подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2012 року по справі №5006/27/67б/2012 та справу направити на новий розгляд.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що наявність векселя не є достатнім доказом, який підтверджує фактичне здійснення господарської операції, судом першої інстанції не витребувано документів, що підтверджують взаємодію кредитора з боржником (договір, податкові та видаткові накладні).

Крім того, вказував на те, що в межах дій алгоритму дій підрозділів ДПС України з відпрацювання суб'єктів господарювання, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, органом ДПС було відпрацьовано ТОВ «Гестум». 05.06.2012р. начальником ДПІ у Кіровському районі м. Донецька були видані направлення №№186, 185, 184, 183 на проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гестум»та наказ №235 від 05.06.2012р. про проведення виїзної позапланової перевірки. Підставою такої перевірки є отримання відомостей з ЄДР щодо визнання боржника ТОВ «Гестум»банкрутом. Однак, співробітниками ДПІ було встановлено, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться, про що було складено відповідний акт №59/22-2/37434399 від 06.06.2012р.

Скаржник звернув увагу на те, що органами ДПС до Ворошиловського районного суду м. Донецька було подано заяву про розкриття банківською установою інформації, яка містить банківську таємницю відносно рахунку ТОВ «Гестум», яка на даний час знаходиться на розгляді. Метою розкриття банківської таємниці є надання можливості використання органом ДПС свого права, як контролюючого органа для проведення позапланової виїзної перевірки, яка проводиться у зв'язку з ліквідацією юридичних осіб.

Додатково вказує на те, що ДПС у ході перевірки виявляє взаємовідносини підприємства з іншими суб'єктами господарювання та упереджає виникнення різноманітних схем ухилення від оподаткування та незаконного формування фінансових результатів діяльності підприємства, а також вирахувати розмір валових доходів, а відтак і сум податку на прибуток та ПДВ, які повинні бути винесені до Державного бюджету за результатами господарської діяльності.

Вказує на те, що винесення оскаржуваної ухвали перешкоджає ДПІ у Кіровському районі м. Донецька належним чином провести заходи по відпрацюванню вказаного підприємства банкрута.

Ухвалою від 01.10.2012р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Представники сторін у судові засідання апеляційної інстанції не з'явилися.

31.10.2012р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшла заява від скаржника про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Ухвалою від 06.09.2012 року господарський суд Донецької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Товариства з обмеженою відповідальністю «Гестум», м. Донецьк та припинив провадження у справі.

В обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ «Буран»посилався на відсутність боржника за місцезнаходженням та наявність безспірних вимог до боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.08.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Гестум»був виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Бурано»вексель серії АА №2300992 на суму 10000,00грн. зі строком платежу за пред'явленням. У зв'язку з не оплатою вказаного векселя 11.04.2012р. був вчинений протест про неоплату приватним нотаріусом -Морозов Є.В. та здійснений виконавчий напис.

07.05.2012р. Відділом державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку було відкрито виконавче провадження.

Враховуючи те, що при розгляді справи суду слід перевірити підстави внесення запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, належним чином з'ясувати факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та, відповідно, дослідити правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, суд встановив наступне.

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.

В матеріалах справи є довідка є Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серія АЗ №073547, станом на 26.04.2012р., з якої видно, що місцезнаходження ТОВ «Гестум»є: 83025, Донецька область, м. Донецьк, Кіровський район, вул. Тухачевського, будинок 40. Відповідно до Запису 3, 12.01.2012р. внесена інформація щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Суд апеляційної інстанції вважає наявність такого запису у Довідці ЄДР та наявні в матеріалах справи докази не здійснення підприємницької діяльності належною ознакою того, що боржник знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.05.2012р. порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Гестум», м. Донецьк.

Постановою господарського суду Донецької області від 21.05.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Гестум», м. Донецьк визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора -Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурано», м. Донецьк.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

- показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

- відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

- копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;

- реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

- документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.

Пункт 2 вказаної вище статті передбачає, що якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна (п. 5 ст. 32 Закону).

Згідно з п.5 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором були направлені запити до всіх відомих йому потенційних кредиторів, а саме Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Донецька, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Кіровська районна виконавча дирекція Донецького обласного відділення, Донецький обласний центр зайнятості.

У зв'язку з надходженням відповідей вказаних вище органів про відсутність заборгованостей, ліквідатором був складений реєстр вимог кредиторів, до якого увійшло тільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурано», вимоги якого склали 10500,00грн. (4 черга задоволення).

Як видно із матеріалів справи, для з'ясування наявного у боржника майна, ліквідатором були направлені запити до КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», Управління держкомзему у м. Донецьку, Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області, Управління державної автомобільної інспекції ВРЕР м. Донецька. Згідно відповідей яких, за боржником нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів, спецтехніки не зареєстровано.

Крім того, ініціюючим кредитором було направлено запит до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, та відповідно до відповіді якої №2737/10/19-013-4 від 06.06.2012р. повідомлено, що податкова заборгованість відсутня та надана інформація листом №2603/10/18-213-7 від 31.05.2012р. щодо відкритих рахунків боржника.

Із наявних в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна видно, що у реєстрах інформація щодо наявності об'єктів рухомого та нерухомого майна, які знаходяться в обтяжені, відсутня.

Як видно із звіту ліквідатора, відповідно до відповіді Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька у підприємства є відкриті розрахункові рахунки в відділенні ДФ ПАТ «АКБ Банк»№26005010301844, 26050010301844, в процесі проведення ліквідатором дій пов'язаних з встановленням майнових активів на рахунках банкрута було встановлено, що на рахунку банкрута №26050010301844 залишок 0,00грн., №26005010301844 є грошові кошти у розмірі 105,39грн., що є значно меншою сумою ніж кредиторська заборгованість та недостатньою для витрат пов'язаних з переоформленням даного поточного рахунку (згідно Інструкції НБУ «Про нотаріальне посвідчення карток зразків підпису та відбитки печатки»), тому його буде закрито після затвердження звіту ліквідатора та ліквідації юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" , зобов'язання керівника боржника передати ліквідатору протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Ліквідатором були здійснені заходи, щодо виходу за юридичною адресою банкрута та направлено листа на засновника, який одноосібно є і керівником банкрута, але в результаті відповідних заходів місцезнаходження банкрута та його посадових осіб встановлено не було. Вказане підтверджується Актом обстеження місцезнаходження боржника - банкрута від 12.06.2012р.

Щодо підстав скасування оскаржуваної ухвали скаржник не вказував конкретні порушення, але по тексту апеляційної скарги замість зазначення конкретних порушень норм матеріального і процесуального права, яких, на думку скаржника, припустився місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали, апелянт вказує на те, що наявність векселя не є достатнім доказом, який підтверджує фактичне здійснення господарської операції, судом першої інстанції не витребувано документів, що підтверджують взаємодію кредитора з боржником (договір, податкові та видаткові накладні). Вказує на те, що винесення оскаржуваної ухвали перешкоджає ДПІ у Кіровському районі м. Донецька належним чином провести заходи по відпрацюванню вказаного підприємства банкрута.

Дослідивши довідку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гестум»було зареєстровано 06.12.2010р. та вже 12.01.2012р., тобто через рік, внесено відмітку про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Вказана відмітка вноситься на підставі повідомлення податкової інспекції про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

З вказаного вбачається, що ДПІ в Кіровському районі м. Донецька самостійно встановив відсутності за місцезнаходженням боржника ТОВ «Гестум»звернувшись до реєстратора з повідомленням про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, через рік після створення товариства.

Під час порушення апеляційного провадження судом апеляційної інстанції було зобов'язано ДПІ у Кіровському районі м. Донецька надати суду докази проведення позапланової перевірки, докази формування кредиторських грошових вимог до боржника, докази звітування боржника (остання податкова звітність). Розгляд справи неодноразово відкладався. Однак, вимоги ухвали суду виконані не були.

10.10.2012р. в судове засідання з'явився представник ДПІ у Кіровському районі м. Донецька. У судовому засіданні йому були поставлені запитання, щодо внесення інформації про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та після чого оскарження ухвали про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі. Однак, представник податкової інспекції пояснити нічого не зміг.

Щодо посилань скаржника на завдання органів державної податкової служби відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 78 Податкового Кодексу України, у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

Згідно ст. 82 Податкового Кодексу України, тривалість строків, що стосується виїзних позапланових та планових перевірок, не повинна перевищувати 30 робочих днів за продовженням на 15 днів для великих платників податків. Тривалість документальної позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва -не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Не подання та неотримання від боржника документів не позбавляє податковий орган здійснити таку перевірку та оформити її результати належним чином, розрахувати грошові зобов'язання самостійно органом ДПІ за результатами перевірки.

Крім того, як було вказано вище, ініціюючим кредитором було направлено запит до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, та відповідно до відповіді якої №2737/10/19-013-4 від 06.06.2012р. повідомлено, що податкова заборгованість відсутня.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута. Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

З огляду на викладене, орган податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку господарської діяльності суб'єкта господарювання згідно наданих ліквідатором документів, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати документи для проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора (інших посадових осіб боржника) до суду у справі про банкрутство або звернутися до правоохоронних органів з відповідними заявами про розшук, витребування (вилучення документів) від попередніх органів управління боржника, якими не передано ліквідатору всіх документів бухгалтерського обліку боржника.

Отже, в будь-якому випадку, здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором не може бути перешкодою податковому органу у виконанні ним його повноважень на предмет позапланової перевірки боржника та не доводить порушення прав податкового органу на проведення податкової перевірки згідно норм податкового законодавства, який був обізнаний про ліквідацію боржника.

Посилання скаржника на те, що наявність векселя не є достатнім доказом, який підтверджує фактичне здійснення господарської операції, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Закон України "Про обіг векселів в Україні" визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

Згідно ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ст. 75 "Уніфікованого закону про переказні та прості векселі" запровадженого Женевською конвенцією 1930 року (ЗУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні та прості векселя"): "Простий вексель містить: 1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; 2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; 3) зазначення строку платежу; 4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; 5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; 6) зазначення дати і місця видачі простого векселя; 7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", відповідно до ст. 5 якого: "Векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені)".

Згідно ч. 2 ст. 196 ЦК України документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" обігом цінних паперів є вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.

Як встановлено ч. 3 ст. 165 Господарського кодексу України операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів. Види та порядок здійснення зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Частина 3 статті 359 Господарського кодексу України визначає можливість встановлення спеціальних вимог до угод з цінними паперами, при цьому такі вимоги повинні зазначатися в законі. На сьогоднішній день законами України не встановлено спеціальних вимог, натомість ч. 4 ст. 656 ЦК визначає, що до договору купівлі-продажу цінних паперів застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не випливає з їх суті.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

До первинних документів, зокрема належать: акти виконаних робіт, - у даному випадку акти приймання - передавання цінних паперів, оскільки вони містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх здійснення. Тому доводи податкової інспекції щодо ненадання кредитором первинної документації не приймаються судом до уваги.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька не була позбавлена можливості звернутись до ліквідатора чи до керівника підприємства для витребування інформації для проведення податкової перевірки, зокрема і інформації по господарській операції за векселем який був виданий ініціюючому кредитору. Однак, доказів такого звернення, чи відмови ліквідатора або керівника боржника, податковою інспекцією надано не було.

Враховуючи викладене, з урахуванням обізнаності органів ДПІ в Кіровському районі м. Донецька про здійснення ліквідаційної процедури відносно боржника ТОВ «Гестум»та самостійне встановлення його відсутності за місцезнаходженням, суд апеляційної інстанції вказані доводи скаржника не приймає до уваги як обґрунтовані.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що ініціюючим кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Бурано», м. Донецьк, були вчинені всі необхідні дії, які передбачені Законом України про банкрутство.

Дослідивши докази, додані ліквідатором до звіту, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Донецької області від 06.09.2012р. по справі №5006/27/67б/2012.

Колегія судді Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 06.09.2012р. по справі №5006/27/676/2012 винесені відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають залишенню без змін.

Апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.07.2012р. по справі №5006/27/676/2012 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського Донецької області від 06.07.2012р. по справі №5006/27/676/2012 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова

Надруковано 5 примірників: 1 -боржнику; 1- скаржнику, 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -господарському суду