Постанова

від 07.03.2012 по справі 5002-12/4020-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 березня 2012 року Справа № 5002-12/4020-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Градової О.Г.,

суддів Латиніна О.А.,

Маслової З.Д.,

за участю представників сторін:

прокурор, Шульга Антон Миколайович, посвідчення №574 від 18.11.08, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

позивача, Куртсеітов Рідван Русланович, довіреність №519/10-29-90 від 06.03.12, Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим;

відповідача, Налбандян Радж Валерікович, довіреність №24/01-55/2818 від 19.10.11, Сімферопольська міська рада;

відповідача, Кошман Олена Олександрівна, довіреність № б/н від 01.10.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Автодім";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автодім" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов М.М.) від 10 листопада 2011 року у справі № 5002-12/4020-2011

за позовом виконуючого обов'язки прокурора міста Сімферополя (вул. Севастопольська, 11, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, Сімферополь, 95038)

до Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, Сімферополь, 95000)

товариства з обмеженою відповідальністю "Автодім" (пр. Кірова/вул. Козлова, 1/11, Сімферополь, 95000) (вул. Вокзальна, 9, Сімферополь, 95026)

про визнання частково недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено частково - відносно відповідача - Сімферопольської міської ради, визнано недійсним підпункт рішення органу місцевого самоврядування про поновлення короткострокового договору оренди землі. З Сімферопольської міської ради до Державного бюджету України стягнуто 941 грн. судового збору (а.с. 109-114 т. 1).

Рішення мотивоване тим, що Сімферопольська міська рада спірне рішення прийняла з порушенням норм земельного законодавства - без зміни категорії землі поновлений договір оренди землі транспорту (для автостоянки) з наданням землі для громадської забудови (об'єкту громадського харчування).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодім" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та у позові відмовити через те, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи (а.с. 123-125 т. 1).

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

В судовому засіданні представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Автодім", підтримав доводи апеляційної скарги та пояснив, що первісно та в подальшому товариству надавалася земельна ділянка однієї і тієї ж категорії - землі житлової та громадської забудови, а тому порушень при прийнятті радою рішення про поновлення договору оренди землі та при укладенні договору не було. Прокурор, представники Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та відповідача - Сімферопольської міської ради, в судовому засіданні з апеляційною скаргою не погодилися та наполягали на тому, що первісно товариству була надана земельна ділянка категорії землі транспорту, а в подальшому - землі житлової та громадської забудови, але рішення про зміну категорії землі рада не приймала, що є порушенням закону та підставою для визнання такого рішення та договору оренди недійсними.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 127-131 т. 1, а.с. 10-27, 61-138, 144-150 т. 2) та встановив наступне.

25 березня 2004 року здійснена державна реєстрація юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Автодім" (ОКПО 32907349), яка є юридичною особою, видами діяльності якої зареєстровано за кодами 63.21.2 - функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту, 60.21.1 - діяльність автомобільного регулярного транспорту. Це підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 86-88, 104 т. 1) і відповідає статутним завданням цієї особи, що слідує з Статуту (а.с. 101-103 т. 1).

За рішеннями Сімферопольської міської ради вказаному товариству двічі надавалися в оренду земельні ділянки за кадастровим №01 101 000 00: 01: 006: 0540 площею 0,0982 га, за кадастровим №01 101 000 00: 01: 006: 0541 площею 0,2148 га, №3 - кадастровий №01 101 000 00: 01: 006: 0542 площею 0,0072 га, які розташовані в м. Сімферополі, вул. Гагаріна - бул. Леніна (привокзальна площа залізничного вокзалу):

1) 29 березня 2007 року пунктом 5.7 рішення 17 сесії 5 скликання за №238, яким був затверджений проект землеустрою з відводу земельних ділянок для організації двох автостоянок ; на підставі чого 09 серпня 2007 року у простій письмовій формі на п'ять років укладений договір оренди землі, 15 серпня 2007 року здійснена його державна реєстрація в Книзі записів реєстрації договорів оренди землі Залізничного району за №040700100048; 06 серпня 2007 року межі земельних ділянок винесені в натуру, це підтверджується проектом землеустрою, вказаним рішенням міської ради, договором оренди землі з відміткою про реєстрацію, актом перенесення земельних ділянок в натуру (а.с. 61- 135 т. 2, а.с. 127-131 т. 1, а.с. 16-27 т. 2);

2) 21 жовтня 2010 року пунктом 8.10 рішення 65 сесією 5 скликання за №1086, яким на підставі технічної документації з землеустрою з продовження договору оренди землі був поновлений договір оренди вказаних земельних ділянок та вони надані в оренду на п'ять років для організації двох автостоянок та об'єктів громадського харчування та торгівлі з встановленням сервітутів, що підтверджується вказаним рішенням, технічною документацією з землеустрою, договором на встановлення сервітуту, охоронним договором, актами поновлення меж земельних ділянок (а.с. 11-13, 21-79 т. 1).

Вказаний пункт 8.10 рішення за №1086 65 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради є предметом спору. Прокурор та позивач вважають, що надання земельної ділянки без проекту землеустрою з додатковою метою - для організації об'єктів громадського харчування і торгівлі є порушенням цільового використання земельної ділянки, яка при первісному наданні землі в оренду мала категорію землі транспорту, а при поновленні договору - землі житлової та громадської забудови, в межах якої можливо використовувати землю для організації об'єктів громадського харчування і торгівлі. За думкою прокурора, при поновленні договору оренди землі необхідно було змінити категорію землі - на землі житлової та громадської забудови, чого зроблено не було.

З вихідної земельно-кадастрової інформації проекту землеустрою з відводу земельних ділянок для організації двох автостоянок, договору оренди земельних ділянок від 09 серпня 2007 року, вихідної земельно-кадастрової інформації технічної документації з продовження договору оренди земельних ділянок для організації двох автостоянок та об'єктів громадського харчування і торгівлі слідує, що як первісно, так і спірним рішенням надані товариству з обмеженою відповідальністю "Автодім" земельні ділянки мали одну і ту ж категорію - землі житлової та громадської забудови. Про це свідчать зазначення у вихідній земельно-кадастровій інформації як проекту, так і технічної документації, про код за УКЦІЗ - 1.11.6, шифр строки по статистичній формі №6-зем - 58 до первинного надання землі в оренду та за №97 після укладання договору оренди, а також розділ 5 договору оренди землі від 09 серпня 2007 року щодо категорії землі - по пункту "б" статті 19 Земельного кодексу України (а.с. 24 т. 1, а.с. 64, 18 т. 2).

Відповідно до пункту "б" статті 19 Земельного кодексу України це категорія землі - землі житлової та громадської забудови.

Згідно з наказом/Інструкції Держкомстату України від 05 листопада 1998 року №377 "Про затвердження форм державної статистичної звітності по земельних ресурсах і Інструкції по заповненню державної статистичної звітності по кількісному обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998 року за N788/3228, по формі №6-зем облікуються землі:

- за шифром №58 - земельні ділянки інших закладів, установ, організації категорії - землі житлової та громадської категорії,

- за шифром №97 землі загального користування з земель запасу та земель, які не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів (які не надані у тимчасове користування).

При цьому, відповідно до вказаного наказу/Інструкції Держкомстату України від 05 листопада 1998 року №377 землі підприємств, транспорту, зв'язку облікуються за іншими шифрами - за №№ з 66 по 74. Таких шифрів в проекті та технічній документації при відводі землі та поновленні договору оренди не вказано.

Згідно з листом Держкомзему України N14-1-7/1205 від 24 квітня 1998 року (яке не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України як акт нормативного характеру) був затверджений Український класифікатор цільового використання землі (УКЦВЗ). Відповідно цього Класифікатора:

- в пункті 11.10 були об'єднані землі промисловості,

- в пункті 1.14 землі транспорту і зв'язку (в тому числі пункти 1.14.1. - залізничного транспорту, 1.14.2 - автомобільного транспорту),

- в пункті 1.11 землі комерційного використання (в тому числі - 1.11.1 автотехобслуговування, 1.11.6 іншої комерційної діяльності).

Вказаний Класифікатор мав рекомендаційний характер та використовується організаціями, що мають ліцензії на здійснення землевпорядних робіт, при складанні документації із землеустрою, про що вказано в листі Держкомзему України від 24 квітня 2008 року №14-17-11/4203 "Щодо визначення цільового призначення земельної ділянки".

З вихідної земельно-кадастрової інформації (частини технічної документації по землеустрою з поновлення договору оренди) вбачається, що проектна організація вказала шифром 1.11.6, тобто земельна ділянка комерційного використання. Шифр, який відносився до земель транспорту (з пункту 1.14), цією проектною організацією не вказаний.

Після прийняття спірного рішення в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за N1011/18306 був зареєстрований наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року N548, яким затверджена Класифікація видів цільового призначення земель, яка використовується для забезпечення обліку земельних ділянок за видом цільового призначення у Державному земельному кадастрі та для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

Відповідно до цієї Класифікації поділ земель на окремі види цільового призначення земель здійснений за характеристикою - власний правовий режим, екосистемні функції, вид господарської діяльності, тип забудови, тип особливо цінних об'єктів.

З цієї Класифікації слідує, що:

- до земель категорії "землі житлової та громадської забудови" можуть бути віднесені землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування );

- до земель категорії "землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення" - землі транспорту (землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту).

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України (з змінами) землі України за основним цільовим призначенням поділяються категорії, в тому числі на: землі житлової та громадської забудови (пункт "б"), землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (пункт "ж").

При цьому, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, що встановлено статтею 38 Земельного кодексу України.

До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям (в тому числі) залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту, що встановлено статтею 67 вказаного Кодексу.

Земельний кодекс України передбачає:

- до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту (стаття 68);

- до земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту;

- до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди;

б ) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу ;

в) будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами;

г) захисні насадження (стаття 71).

Стаття 20 цього Кодексу регулює питання встановлення та зміни цільового призначення земель. Так, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (частина 1), зміна цільового призначення земель провадиться органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою (частина 2).

Частина 5 статті 20 Земельного кодексу України передбачає право землекористувача самостійно визначати вид використання земельної ділянки, але таке самостійне визначення виду використання землі здійснюється в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) та в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, договорів щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок (визнання недійсною державної реєстрації), притягнення до відповідальності юридичних осіб та громадян, що передбачено статтею 21 Земельного кодексу України.

Апеляційний господарський суд вважає помилковою позицію прокурора, позивача та відповідача - Сімферопольської міської ради, щодо первісного надання в оренду землі за категорією землі транспорту. Така позиція не заснована на фактичних обставинах та суперечить як документації з землеустрою (проекту та технічної документації), так і договору оренди земельних ділянок, який пройшов державну реєстрацію.

Разом з тим, апеляційний господарський суд вважає, що при прийнятті Сімферопольською міською радою спірного рішення були порушені вимоги закону, а тому таке рішення правильно визнано судом першої інстанції недійсним з наступного.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 02 жовтня 2003 року N1211-IV з змінами на час прийняття спірного рішення - 21 жовтня 2010 року) передбачала, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору (частина 1), у разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін (частина 2), у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором; письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням (частина 3).

З наведених вище обставин слідує, що первинно за проектом землеустрою товариству з обмеженою відповідальністю земельні ділянки були надані для організації двох автостоянок, в подальшому, спірним рішенням договір оренди землі поновлений з додатковим видом використання земельних ділянок - для організації об'єктів громадського харчування та торгівлі, що свідчить про порушення частини 1 статті 33 вказаного Закону щодо поновлення договору з орендарем на рівних умовах з іншими. Такі обставини є підставою для визнання спірного рішення недійсним.

На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, місцевим господарським судом рішення прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, інших підстав для його скасування (зміни) не має.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автодім" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2011 року у справі № 5002-12/4020-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Г. Градова

Судді О.А.Латинін

З.Д. Маслова

Розсилка:

1. виконуючий обов'язки прокурора міста Сімферополя (вул. Севастопольська, 11, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

2. Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, Сімферополь, 95038)

3. Сімферопольська міська рада (вул. Толстого, 15, Сімферополь, 95000)

4. товариство з обмеженою відповідальністю "Автодім" (пр. Кірова/вул. Козлова, 1/11, Сімферополь, 95000)

5. товариство з обмеженою відповідальністю "Автодім" (вул. Вокзальна, 9, Сімферополь, 95026)