Постанова

від 03.10.2012 по справі 2а-1870/5388/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2012 р. Справа № 2a-1870/5388/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представників позивача - Шамоніна Є.О., Клещенка О.М.,

представника відповідача - Педько І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос"

до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліос" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "Геліос") звернулось до суду з позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі по тексту - відповідач, Охтирської ОДПІ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Охтирської ОДПІ №0000171520 від 28 березня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 177158 грн.

-стягнути з відповідача на користь позивача 1771,58 грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Охтирською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку, за результатами якої складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Геліос» з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість за період з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року № 3/15-318/21123066.

На підставі вказаного акту Охтирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 0000171520 від 28 березня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 177158 грн.

Позивач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого приймалось податкове повідомлення - рішення, суперечать вимогам чинного законодавства з наступних підстав.

Вищевказана перевірка проведена працівником Охтирської ОДПІ на підставі наказу №234 від 27 лютого 2012 року, та у відповідності до Наказу ДПС у Сумській області №68 від 24.02.2012 року про проведення документальної позапланової перевірки в рамках службового розслідування щодо проведення перевірки TOB «Геліос».

З акту перевірки від 6 березня 2012 року позивачем встановлено, що висновки перевірки були зроблені лише на підставі даних податкових декларацій, наданих позивачем за період, що перевірявся, без врахування інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку, які б мали значення для прийняття рішення за наслідками проведення перевірки, інші документи не витребовувалися.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 зазначеного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.95 p. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за N 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вищезазначене, з акта перевірки від 6 березня 2012 року вбачається, що висновки перевірки зроблені лише на підставі наявних в Охтирської ОДПІ даних інформаційних баз, податкових декларацій без врахування інших документів, обов'язкових для проведення такої перевірки. Акт перевірки не містить посилань на первинні документи.

У висновку до акту перевірки зазначено про порушення вимог п. 5.11 Наказу ДПА від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», чим безпідставно погашено грошове зобов'язання з податку на додану вартість, нараховане по акту документальної планової виїзної перевірки в сумі 141726 грн., що призвело до втрати Державного бюджету в жовтні 2010 року в сумі 141726 грн.

Позивач зазначає, що порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість постійно перевіряється відповідачем. Порушень в ході перевірок не встановлено. Крім того, звітний період - жовтень 2010 року входив до періоду планової документальної перевірки, яку проведено відповідачем та складено Акт №241/2331/21123066 від 05.09.2011 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року. Порушень відповідачем встановлено не було.

Таким чином, позивач приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте при неправильному застосуванні законодавства з питань оподаткування.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає, що податкові повідомлення -рішення прийняті згідно чинного законодавства.

Заслухавши доводи представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 05.03.2012 р. по 06.03.2012 р. Охтирською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Геліос» з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №166 за період з 01.08.2010 р. по 31.12.2010 р.

06.03.2012 р. відповідачем за результатами зазначеної перевірки складено акт №3/15-318/21123066 від (а.с. 7-12).

28.03.2012 р. на підставі вищезазначеного акту перевірки Охтирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0000171520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 177158 грн., з яких: 141726 грн. - за основним платежем, 35432 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 13).

Задовольняючи позовні вимоги, суд вважає помилковими висновки відповідача щодо збільшення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 25.10.2010 року ТОВ „Геліос" за вх. № 23573 подано до Охтирської МДПІ уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010 року, згідно якого у рядку 8.2 „зменшення суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету" відображено суму 7994 грн. та у рядку 8.3 «збільшення суми від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ» відображено суму 141 726 грн. (а.с. 31).

До уточнюючого розрахунку додано розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, відповідно до якого коригується сума податкового кредиту ТОВ „Геліос" по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ „Ремо" за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року (а.с. 32).

Як встановлено із матеріалів справи відповідач не ставить під сумнів правомірність подання підприємством уточнюючого розрахунку податкового зобов'язання з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010 року та не констатує факту фіктивності здійснення господарських операцій та податкових накладних виданих ТОВ «Ремо», проте посилається, що позивачем порушено п.5.11 Наказу Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 року № 166 „Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання".

Суд не погоджується із такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що порядок формування податкового кредиту з ПДВ визначено Законом України „Про податок на додану вартість"

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до положень пп. 7.2.3 та 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і видається покупцю на його вимогу та є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах.

Відповідно до п.п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 передбачена можливість виправлення платником податку самостійно виявлених ним помилок у показниках раніше поданої податкової декларації (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 Закону №2181) шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок або шляхом зазначення відповідних показників у складі податкової декларації.

Тобто, у разі якщо платником виявлені податкові накладні, які помилково не включені до податкового кредиту того звітного періоду, в якому вони отримані, то платник може подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, в якому платник мав право на включення сум ПДВ по зазначених податкових накладних до податкового кредиту. Окрім того, коли за результатами виправлення помилки виникає необхідність повернення надміру сплачених або невідшкодованих сум, то такі суми можуть бути повернуті платнику тільки в тому випадку, якщо з моменту здійснення переплати або виникнення права на відшкодування минуло не більше ніж 1095 днів, як це передбачено п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

3 урахуванням поданого позивачем уточнюючого розрахунку податкового зобов'язання з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010 року, який поданий 25.10.2010 року до Охтирської МДПІ податкові зобов'язання підприємства з податку на додану вартість за серпень 2010 року складають 159263 грн., податковий кредит складає 300989 грн., тобто за результатами діяльності підприємства за серпень 2010 року отримано від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в розмірі 141726 грн.

Таким чином, підприємством правомірно відображено уточнену суму податкового кредиту за серпень 2010 року в розмірі 141 726 гривень в р.8.3.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно погашено податкові зобов'язання, нараховані по акту документальної планової виїзної перевірки від 05.09.2010 року на суму 141726 грн. за рахунок задекларованої суми податку на додану вартість в рядку 8.3 уточнюючого розрахунку податкового зобов'язання з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010 року на суму 141 726 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 28.03.2012 р. №0000171520 прийняте з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, позивачу відшкодовується із Державного бюджету сума судового збору в розмірі 1771 грн. 58 коп., шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача (лист Вищого адміністративного суду України №2135/11/13-11 від 21.11.2011 року).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 157, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос" до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 28.03.2012 р. №0000171520.

Стягнути з Державного бюджету України (шляхом списання із рахунку Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області (Сумська область, м. Охтирка, вул.Снайпера,3, код 21104100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос" (Сумська область, м. Охтирка, вул. Леніна, 202, код 21123066) суму судового збору в розмірі 1771 грн. 58 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 09.10.2012 року.