Постанова

від 25.10.2012 по справі 2а-12804/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 жовтня 2012 року 10:14 № 2а-12804/12/2670

за позовомДочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН» до Київської регіональної митниці провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.05.2012 р. № 130, від 10.05.2012 р. № 131 та зобов'язання повернути кошти з державного бюджету

Суддя Добрянська Я.І.

секретар с/з Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: Мартиненко В.В. (довіреність № б/н від 17.09.2012 р.)

від відповідача : Бурдакова О.А. (довіреність № 14/1-16/21447 від 20.08.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 25.10.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Дочірнє підприємство «Квазар-Мікро СДН»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.05.2012 р. № 130, від 10.05.2012 р. № 131 та зобов'язання повернути кошти з державного бюджету.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2012 р. позовна заява Дочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН» була залишена без руху з підстав не надання позивачем доказів на підтвердження повноважень Малашенко В.М. (що підписав позовну заяву), як директора Дочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН».

Зважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-12804/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 25.10.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 10.05.2012 р. № 130 на суму 46 605,37 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 10.05.2012 р. № 131 на суму 9 325,07 грн.;

- стягнути з відповідача на користь ДП «Квазар-Мікро СДН»понесені судові витрати;

- зобов'язати відповідача повернути з державного бюджету сплачені позивачем відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 10.05.2012 р. № 130 кошти у сумі 46 605,37 грн. та сплачені позивачем відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 10.05.2012 р. № 131 кошти в сумі 9 325,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем при митному оформлені товарів, наданих позивачем до митного оформлення, та задекларованих за кодом УКТЗЕД -8528510000 (Монітори, які використовуються виключно або головним чином в машинах для автоматичного оброблення інформації товарної позиції 8471), було безпідставно зроблено висновок про невірне декларування позивачем товарів за зазначеним кодом УКТЗЕД -8528510000, та необхідності декларування таких товарів за кодом УКТЗЕД -8521599000 (інші монітори), відповідно до чого оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.05.2012 р. № 130, від 10.05.2012 р. № 131, винесені на підставі таких висновків відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідачем, Київською регіональною митницею були подані письмові заперечення проти позову в яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, з підстав невірного декларування позивачем товарів за кодом УКТЗЕД -8528510000 (Монітори, які використовуються виключно або головним чином в машинах для автоматичного оброблення інформації товарної позиції 8471), в той час як декларування таких товарів повинно було бути здійснене за кодом УКТЗЕД -8521599000 (інші монітори), а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.05.2012 р. № 130, від 10.05.2012 р. № 131 є правомірними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.ст. 41, 69 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 71 «Про затвердження Порядку проведення митними органам»невиїзних документальних перевірок», наказу Київської регіональної митниці від 13.03.2012 року № 299-к, наказу Київської регіональної митниці від 26.03.2012 р. № 356 «Про проведення невиїзної документальної перевірки», робочою групою у складі: Ілліних Олега Івановичі старшого інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Київської регіональної митниці, Прудкого Максима Вікторовича -провідного інспектора сектору по контролю за класифікацією та кодуванням товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці в період з 27.03.2012 р. по 30.03.2012 р. була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання Дочірнім підприємством «Квазар-Мікро СДН» вимог законодавства з питань митної справи при декларуванні товарів «монітори рідкокристалічні, здатні приймати сигнали лише від центрального процесора»за період з 21.01.2011 р. по 31.12.2011 р.

За результатами перевірки відповідачем був складений Акт н/32/12/100000000/30403558 невиїзної документальної перевірки дотримання ДП «Квазар-Мікро СДН»(код ЄДРПОУ 30403558) законодавства України з питань митної справи (надалі - Акт) від 30.03.2012 р.

У зазначеному Акті встановлено, що через невірне декларування позивачем коду товару були порушені вимоги щодо класифікації товарів згідно правил 1, 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, загальних положень до групи 85 УКТЗЕД, що призвело до порушення Закону України від 05.04.2001 р. № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України» та, вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів які ввозяться на митну територію України, що розраховуються відповідно до вимог статті 190 пункту 190.1 ПКУ.

Відповідно до Акта перевірки, вказані порушення призвели до заниження податкових зобов'язань позивача на загальну суму 55 920,44 грн., в тому числі по сплаті мита -46 600,37 грн., по сплаті ПДВ -9 320,07 грн.

Не погоджуючись з висновками, що були викладені в Акті, позивач 26.04.2012 р. подав відповідачу заперечення на Акт за № 09/05-2, на які 04.05.2012 р. за № 14/4-17/16102 відповідачем була надана відповідь, в якій відповідач зазначив, що висновки, наведені в Акті, відповідають нормам законодавства України, а заперечення до Акта залишаються без задоволення.

За наслідками зазначеного, відповідачем було прийнято та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення форми Р»від 10.05.2012 р. № 130 на суму 46 605,37 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 10.05.2012 р. № 131 на суму 9 325,07 грн. (надалі - Рішення).

З метою уникнення перешкод при митному оформлені наступних поставок товару, позивачем суми податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій) були сплачені у зазначений в Рішеннях строк.

Однак, вважаючи податкові повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 10.05.2012 р. № 130 та від 10.05.2012 р. № 131 протиправними, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва, а також просив суд зобов'язати відповідача повернути йому надмірно сплачені кошти з державного бюджету.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, позивач в січні-лютому 2011 року ввіз на територію України та задекларував, в тому числі наступні товари:

Номер вантажно-митної деклараціїДата оформленняНайменування товаруКод УКТЗЕД товару 100140003/2011/216771 24.01.2011 р.Монітори рідкокристалічні Hewlett Packard NM274AA HP COMPAQ LA2205wg LCD Monitor 8528510000 100140003/2011/217029 02.02.2011 р.Монітори рідкокристалічні Hewlett Packard EM890AA HP COMPAQ LA1951g LCD Monitor 19" 8528510000 100140003/2011/217268 09.02.2011 р.Монітори рідкокристалічні VS12841 VX2439wm 24", VS 13642 VA916g 19" 8528510000 100140003/2011/217665 21.02.2011 рМонітори рідкокристалічні Hewlett Packard WS229AA HP x20LED Monitor 20" 8528510000

У відповідності до ст.313 Митного кодексу України № 92-ІV від 11.07.2002 р. (надалі - МКУ)? у редакції, що діяла на момент декларування та митного оформлення товарів (січень-лютий 2011 р.), митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності надалі - УКТЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України».

Як зазначено відповідачем в Акті перевірки, - позивач неправильно класифікував товари та, відповідно, неправильно застосував ставку ввізного мита.

Так позивачем були задекларовані монітори по коду УКТЗЕД 8528510000 (Монітори, які використовуються виключно або головним чином в машинах для автоматичного оброблення інформації товарної позиції 8471), за яким ставка мита складає 0%, проте за визначенням відповідача такі монітори потрібно було задекларувати за кодом УКТЗЕД 8521599000 (інші монітори), за яким ставка мита складає 10%.

Аргументуючи свою позицію, відповідач в Акті перевірки зазначив, що у товарній підпозиції 852851 класифікуються монітори, які оснащені з'єднувачем тільки типу D-SUB, та здатні приймати сигнал тільки від центрального процесору обчислювальної машини товарної позиції 8471, а у товарній підпозиції 852159 одним з'єднувальним гніздом (тип DVI) або комбінацією з'єднувальних гнізд - (D-SUB + DVI), (D-SUB + HDMI), (D-SUB + DVI + HDMI).

Так, монітори, що були задекларовані позивачем мають мультимедійні з'єднувачі (тип DVI), а отже на думку відповідача такі монітори потрібно було декларувати за кодом УКТЗЕД 8521599000.

Проте, як вбачається судом, якщо звернутися до УКТЗЕД, то в ньому відсутні будь-які роз'яснення з приводу включення в той чи інший клас товарів, наприклад з урахуванням типу з'єднувачів монітору.

У відповідності до ст. 312 МКУ, ведення УКТЗЕД (в т.ч. розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТЗЕД) здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 24 серпня 2000 року № 1022/2000, центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи є Державна митна служба України.

Як також вбачається судом з огляду чинного законодавства України з даного приводу, що не було допустимими доказами заперечено представником відповідача, будь-яких чинних пояснень або методичних рекомендацій щодо тлумачення і застосування УКТЗЕД по вищезазначеним кодам у період декларування та митного оформлення товарів, а саме з 24.01.2011 р. по 21.02.2011 р., прийнято не було.

Таким чином, позивач при декларуванні товарів (моніторів) користувався виключно загальними положеннями УКТЗЕД.

Так, перші методичні рекомендації щодо класифікації моніторів згідно з вимогами УКТЗЕД були надані Державною митною службою України у листі від 10.03.2011 р. № 11/7-10.16/3949-ЕП, а саме вже після митного оформлення позивачем зазначених товарів.

В Акті перевірки відповідач також посилається на пояснення до УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 р. № 1561, проте як до матеріалів справи зазначених пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 р. № 1561 відповідачем надано не було, а отже такі посилання відповідача судом до уваги не можуть бути взяті, оскільки не підтверджуються допустимими у справі доказами.

Також суд погоджується із доводами позивача, що зазначений Наказ, на який посилається відповідач, не набрав чинності на момент розмитнення позивачем товару, у зв'язку з тим, що відповідно до абз. 2 п. 9 МКУ, інші нормативно-правові акти з питань митної справи набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування. У разі якщо такі нормативно-правові акти не будуть офіційно опубліковані, вони не набирають чинності.

Відповідно до абз. 3 ст.9 МКУ, офіційним опублікуванням закону та іншого нормативно-правового акта з питань митної справи вважається його опублікування в одному з періодичних видань, визначених законодавством України як офіційні.

Згідно п. 1 Указу Президента України «Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України»від 13.12.1996 р. № 1207/96, інформаційний бюлетень «Офіційний вісник України», який засновується і видається Міністерством юстиції України, є щотижневим офіційним виданням, у якому публікуються державною мовою в т.ч. нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані Міністерством юстиції України.

Інформація про те, що вищезазначений Наказ з додатком до нього був опублікований в Офіційному віснику України в матеріалах справи відсутня.

Таким чином, згідно ст. 9 МКУ, такий нормативно-правовий акт не набирав чинності та відповідно, його положення не могли бути застосовані під час проведення митного оформлення позивачем товару у період з 24.01.2011 р. по 21.02.2011 р.

А отже, посилання відповідача на зазначений Наказ з додатком до нього є необґрунтованим, що не підтверджується допустимими доказами по справі.

Відповідно до листа Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 17.11.2008 р. № 29/5-11.1/8049-ЕП (що наявний в матеріалах справи), відеомонітори - це монітори, що можуть відтворювати аналоговий сигнал. Такі монітори згідно з Поясненнями до товарної позиції 8528 УКТЗЕД повинні бути оснащені відповідними роз'ємами (RGB, Video/S-Video), які сприймають аналогові сигнали.

Усі інші сигнали, а саме ті, які передаються через HDMI, DVI, VGA інтерфейси, - представляють собою цифрові сигнали (так звані медіасигнали). Пристрої, оснащені такими роз'ємами, здатні отримувати цифрову інформацію. Такою інформацією можуть бути відео/аудіо потоки, але у зв'язку з тим, що ці потоки пройшли «оцифровку», вони втратили свої ознаки аналогового сигналу, натомість набули ознак потоку цифрових даних.

Не слід плутати аналогові сигнали, якими можливо передавати відеозображення та аудіоінформацію, з цифровими. Сучасні цифрові інтерфейси, з допомогою яких можна передавати будь-яку, в тому числі аудіо/відеоінформацію, але після того, як вона пройде відповідну обробку цифровими пристроями обробки інформації (ПК, відеокарта, цифровий супутниковий ТV-тюнер тощо).

Таким чином, відповідно до вищевикладеного вважаємо, що HDMI інтерфейс необхідно розглядати як такий, що може отримувати цифрову інформацію та не відноситься до аналогового відеосигналу.

У зв'язку з викладеним вважаємо, що мультимедійні монітори, оснащені цифровими інтерфейсами, в тому числі HDMI інтерфейсом, необхідно класифікувати у товарній підпозиції 8471 60 згідно з УКТЗЕД.

Крім того, Наказом Державної митної служби України від 30 грудня 2010 року № 1560 «Про затвердження Перехідних таблиць від УКТЗЕД версії 2002 р. до УКТЗЕД версії 2007 р. було затверджено Перехідні таблиці від Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД версії 2002) у редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 31.05.2007 р. № 1109-V «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України»(зі змінами), до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД версії 2007), у редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України».

Зазначений наказ був чинним на момент митного оформлення позивачем товару у період з 24.01.2011 р. по 21.02.2011 р.

Згідно зазначеного Наказу, підпозиція 8471 60 згідно з УКТЗЕД версії 2002 р. вважається зокрема підпозицією 8528 51 згідно з УКТЗЕД версії 2007 р.

Зважаючи на викладене, та наявні в матеріалах справи докази, керуючись нормами чинного (на момент виникнення спірних відносин) законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно задекларовано товари за кодом УКТЗЕД - 8528510000 (Монітори, які використовуються виключно або головним чином в машинах для автоматичного оброблення інформації товарної позиції 8471).

Допустимих доказів в обґрунтування заперечень на позовну заяву, відповідачем до матеріалів справи надано не було.

А отже, позовна вимога позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Київської регіональної митниці від 10.05.2012 р. № 130, від 10.05.2012 р. № 131 є обґрунтованою, підтвердженою допустимими у справі доказами та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача Київської регіональної митниці повернути з державного бюджету сплачені позивачем відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 10.05.2012 р. № 130 кошти у сумі 46 605,37 грн. та сплачені позивачем відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 10.05.2012 р. № 131 кошти в сумі 9 325,07 грн., суд зазначає наступне.

Порядок повернення (стягнення) надмірно сплачених (стягнутих) коштів з Державного бюджету України включає в себе таке повернення (стягнення) саме через органи Державної казначейської служби України , оскільки такі кошти акумулюються на рахунках Державної казначейської служби України та на рахунках органів Державної казначейської служби України, в даному випадку - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Таким чином, в даному випадку позивачем був вибраний невірний метод захисту його прав щодо повернення з державного бюджету надмірно сплачених коштів, оскільки Київська регіональна митниця, на підставі рішень якої позивач надмірно сплатив кошти до державного бюджету -не входить до переліку органів, що акумулюють кошти, які надходять до державного бюджету на своїх рахунках.

Отже, саме Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, при наявності відповідних підтверджуючих документів щодо існування такої надмірної сплати та відповідного подання контролюючого органу на повернення надмірно сплачених коштів, може самостійно врегулювати дане питання щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, оскільки така функція щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, - покладена законодавцем саме на органи Державної казначейської служби України (ч. 2 статті 45 Бюджетного кодексу України).

Враховуючи викладене, така позовна вимога позивача про зобов'язання відповідача Київської регіональної митниці повернути з державного бюджету сплачені позивачем відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 10.05.2012 р. № 130 кошти у сумі 46 605,37 грн. та сплачені позивачем відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 10.05.2012 р. № 131 кошти в сумі 9 325,07 грн. -задоволенню не підлягає та із зазначеною позовною вимогою позивач може звернутися в окремому позові до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийняття ним податкових повідомлень-рішень від 10.05.2012 р. № 130, від 10.05.2012 р. № 131, однак надав обґрунтовані пояснення, що підтверджуються допустимими доказами щодо протиправності заявлення до нього вимоги про повернення позивачу з державного бюджету надмірно сплачених останнім коштів за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

Натомість позивач надав суду обґрунтовані пояснення та допустимі докази на їх підтвердження, щодо протиправності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 10.05.2012 р. № 130, від 10.05.2012 р. № 131, проте не надав суду обґрунтовані пояснення, що підтверджувалися б допустимими доказами відносно правомірності заявленої вимоги про зобов'язання Київської регіональної митниці повернути позивачу з державного бюджету надмірно сплачені кошти за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

Зважаючи на таке, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв'язку з тим, що судом позов майнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з державного бюджету пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р» від 10.05.2012 р. № 130 на суму 46 605,37 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р»Київської регіональної митниці від 10.05.2012 р. № 131 на суму 9 325,07 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН»судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 295,75 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 31.10.2012 р.