Ухвала

від 18.02.2014 по справі 2а-12804/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову в роз'ясненні судового рішення

18 лютого 2014 року № 2а-12804/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І ., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про роз'яснення судового рішення по справі № 2а-12804/12/2670

за позовомДочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН» до Київської регіональної митниці провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.05.2012 р. № 130, від 10.05.2012 р. № 131 та зобов'язання повернути кошти з державного бюджету за участю представників сторін:

від позивача (заявника): Карпічев Ю.Г. (довіреність № 26-12/2013 від 06.12.2013 р.)

від відповідача: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2012 р. по адміністративній справі № 2а-12804/12/2670 суддею Добрянською Я.І. було частково задоволено позовну заяву Дочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН» до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.05.2012 р. № 130, від 10.05.2012 р. № 131 та зобов'язання повернути кошти з державного бюджету.

Так, зазначеною постановою від 25.10.2012 р. по адміністративній справі № 2а-12804/12/2670 суд постановив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р» від 10.05.2012 р. № 130 на суму 46 605,37 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» Київської регіональної митниці від 10.05.2012 р. № 131 на суму 9 325,07 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН» судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 295,75 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вказана постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2012 р. по адміністративній справі № 2а-12804/12/2670 була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 р., та відповідно з вказаної дати, згідно вимог ст. 254 КАС України, рішення по справі № 2а-12804/12/2670 набрало законної сили.

30.12.2013 р. позивачем ДП «Квазар-Мікро СДН» до канцелярії суду було подано заяву про роз'яснення судового рішення по справі № 2а-12804/12/2670, а саме постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2012 р., оскільки позивачу не зрозуміло яким чином виконати судове рішення і повернути з державного бюджету сплачені відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 10.05.2012 р. № 130 кошти у сумі 46 605,37 грн. та сплачені позивачем відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 10.05.2012 р. № 131 кошти в сумі 9 325,07 грн., так як при зверненні позивача в окремому позові до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, у позовних вимогах було відмовлено (справа № 826/19075/13-а).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2014 р. було призначено до розгляду в судовому засіданні заяву позивача про роз'яснення судового рішення по справі № 2а-12804/12/2670 на 18.02.2014 р. о 08:00 год.

Представник заявника (позивача) в судовому засіданні 18.02.2014 р. заяву про роз'яснення судового рішення по справі № 2а-12804/12/2670 підтримав з мотивів, наведених у такій заяві.

Відповідач в судове засідання 18.02.2014 р. не прибув та не скерував свого представника, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

В силу ч. 3 ст. 170 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення суду.

Так, розглянувши заяву Дочірнього підприємства «Квазар-Мікро СДН», суд дійшов до висновку про відмову у роз'ясненні постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2012 р. по справі № 2а-12804/12/2670, зважаючи на наступне.

В силу ст. 158 КАС України, судовими рішеннями у адміністративному судочинстві є постанови та ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Суд звертає увагу, що станом на час розгляду даної справи № 2а-12804/12/2670 та прийняття рішення по цій справі, він керувався виключно положеннями законодавства, що діяли на час розгляду відповідної справи.

Крім того, суд зазначає, що згідно вимог ч. 2 ст. 170 КАС України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

З огляду на зазначене вбачається, що судом може бути роз'яснено судове рішення, яким передбачено його виконання відповідачем (боржником) в добровільному чи примусовому порядку, у випадку, якщо сторонам по справі або державному виконавцю є незрозумілим, яким саме чином таке рішення має бути виконано.

Так, в науково-практичному коментарі до Кодексу адміністративного судочинства України (у 2 т./ За заг. ред. Р.О. Куйбіди. - К., 2007. - Том 2. ст.305-306), роз'яснено, що стаття 170 Кодексу адміністративного судочинства України (Роз'яснення судового рішення) передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям. Зробити попередній висновок про незрозумілість судового рішення і поставити про це питання перед судом можуть суб'єкти, яким частина перша коментованої статті надала право звернутися за роз'ясненням судового рішення. Таким чином, процесуальне право на роз'яснення судового рішення має чітко виражений спеціальний характер (тобто його має не будь-яка особа) і обумовлюється статусом особи у процесі.

Стаття не визначає критеріїв, якими можна об'єктивно установити доцільність роз'яснення судового рішення. Тому така до цільність приймається за судовим розсудом, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи із системного тлумачення положень коментованої статті, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

Однак, у мотивувальній частині постанови суду від 25.10.2012 р. по справі № 2а-12804/12/2670, суд відмовляючи позивачу у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача Київської регіональної митниці повернути з державного бюджету сплачені відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10.05.2012 р. № 130 кошти у сумі 46 605,37 грн. та сплачені відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 10.05.2012 р. № 131 кошти в сумі 9 325,07 грн., вже роз'яснював позивачу порядок повернення (стягнення) надмірно сплачених (стягнутих) коштів з Державного бюджету України, яке включає в себе таке повернення (стягнення) саме через органи Державної казначейської служби України, оскільки такі кошти акумулюються на рахунках Державної казначейської служби України та на рахунках органів Державної казначейської служби України, в даному випадку - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Так, в мотивувальній частині постанови суду від 25.10.2012 р. по справі № 2а-12804/12/2670, суд наголошував позивачу на тому, що останнім був вибраний невірний метод захисту його прав щодо повернення з державного бюджету надмірно сплачених коштів, оскільки Київська регіональна митниця, на підставі рішень якої позивач надмірно сплатив кошти до державного бюджету - не входить до переліку органів, що акумулюють кошти, які надходять до державного бюджету на своїх рахунках, та в даному випадку, саме Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, при наявності відповідних підтверджуючих документів щодо існування такої надмірної сплати та відповідного подання контролюючого органу на повернення надмірно сплачених коштів, може самостійно врегулювати дане питання щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, оскільки така функція щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, - покладена законодавцем саме на органи Державної казначейської служби України (ч. 2 статті 45 Бюджетного кодексу України).

Згідно із ст. 170 КАС України, суд роз'яснює судове рішення, якщо відповідне рішення є незрозумілим.

З огляду на вищезазначене у сукупності, а також те, що резолютивна частина такого рішення не передбачає незрозумілості при виконанні цього рішення, та суд не зобов'язаний роз'яснювати позивачу механізм взаємодії органів Державної виконавчої служби з органами Державної казначейської служби, суд вважає, що в даному випадку наявні усі підстави вважати, що зміст відповідної постанови суду є зрозумілим, а у разі незрозумілості позивача мотивації судового рішення чи незгодою з такою мотивацією, позивач має право оскаржити це судове рішення, за правилами, встановленими КАС України.

Щодо можливості нерозуміння позивачем норм закону, суд зазначає, що він не надає консультації та роз'яснення щодо чинного законодавства України.

При цьому, у відповідності до ст. 59 Конституції України, Закону України "Про адвокатуру" для надання правової допомоги в Україні діє адвокатура.

Крім того, в мотивувальній частині заяви про роз'яснення судового рішення по справі № 2а-12804/12/2670, позивач наголошує саме на незрозумілості того, яким саме чином йому повернути з державного бюджету сплачені відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 10.05.2012 р. № 130 кошти у сумі 46 605,37 грн. та сплачені відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 10.05.2012 р. № 131 кошти в сумі 9 325,07 грн.

Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, в позовній заяві позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету коштів через відповідний орган Державної казначейської служби - відсутня, так само як і не було визначено співвідповідачем по справі такий відповідний орган Державної казначейської служби, а відповідно суд не може зобов'язати митний орган повернути позивачу кошти, які не акумулюються на рахунках митного органу, а акумулюються саме на рахунках відповідного органу Державної казначейської служби, в даному випадку Головного управління державної казначейської служби у м. Києві.

Про зазначене позивачу було належним чином роз'яснено і в мотивувальній частині судового рішення по справі № 2а-12804/12/2670.

Також, порядок звернення до відповідних органів Державної виконавчої служби, а також порядок дії таких органів Державної виконавчої служби при виконанні судового рішення прописаний в нормах відповідного законодавства України, тлумачення якого позивачу не є призначенням адміністративного суду.

А отже, враховуючи викладене, суд не знайшов підстав для роз'яснення позивачу судового рішення в частині, якій просить позивач в заяві від 30.12.2013 р., оскільки все доступно викладено в мотивувальній частині такого рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Дочірньому підприємству «Квазар-Мікро СДН» у роз'ясненні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2012 року по справі № 2а-12804/12/2670.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська