Постанова

від 05.11.2012 по справі 23/051-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2012 р. Справа № 23/051-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В. розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Рекламно-комерційний центр "Абсолют-Плюс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 р. у справі № 23/051-12 господарського суду Київської області за позовомПрокурора Ставищенського району Київської області в інтересах держави в особі Юрківської сільської ради Ставищенського району Київської області доПриватного підприємства рекламно-комерційного центру "Абсолют-Плюс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ставищенська районна державна адміністрація простягнення 106 507,00 грн. за участю представників:

прокурора: Лук'яненко В.В.

позивача: не з'явився

відповідача: Пукало Р.Б.

третьої особи: не з'явився

в с т а н о в и в :

Прокурор Ставищенського району Київської області звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Юрківської сільської ради з позовом до Приватного підприємства рекламно-комерційного центру "Абсолют-Плюс" (надалі -"ПП РКЦ "Абсолют-Плюс") про стягнення 106 507,00 грн. на відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст. 207, 209 Земельного кодексу України (надалі -"ЗК України"), ст. 55 Закону України "Про охорону земель" та положеннями Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню (постанова Кабінету Міністрів України № 1279 від 17.11.1997 р.; надалі -"Порядок № 1279").

Рішенням господарського суду Київської області від 27.06.2012 р. (суддя Заєць Д.Г.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 207 ЗК України та п. 4 Порядку № 1279, оскільки відсутні докази вилучення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з подальшою зміною їх цільового призначення, а наявна передача відповідачеві земельних ділянок в оренду. Суд звернув увагу на те, що передача земельних ділянок в оренду не є підставою для відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 р. (судді Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено;

стягнуто з ПП РКЦ "Абсолют-Плюс" на користь Юрківської сільської ради Ставищенського району Київської області 106 507,00 грн. у рахунок відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва; здійснено новий розподіл судових витрат.

Позиція суду апеляційної інстанції мотивована неправильним застосування судом першої інстанції ст.ст. 207, 208 ЗК України та доведеністю в порядку ст.ст. 32 -34 ГПК України обставин, що зумовлюють задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ПП РКЦ "Абсолют-Плюс" звернулось до Вищого господарського суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 р. та залишити в силі рішення господарського суду Київської області від 27.06.2012 р.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані неврахування судом ст.ст. 123, 124 ЗК України, порушенням ст. 43 ГПК України та відсутністю доказів вилучення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення.

Учасники процесу згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників відповідача та Генеральної прокуратури України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111 7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Ставищенської районної державної адміністрації Київської області від 16.10.2008 р. № 795 "Про передачу в оренду земельних ділянок для сервісного обслуговування автотранспорту ПП РКЦ "Абсолют-Плюс" на території Юрківської сільської ради Ставищенського району" (надалі -"Розпорядження № 795"). Згідно з п. 1 вказаного розпорядження затверджено проект із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди ПП РКЦ "Абсолют-Плюс" на земельні ділянки на території Юрківської сільської ради Ставищенського району. Визначено, що загальна площа переданих відповідачу в оренду на 49 років земельних ділянок складає 0,90 га. При цьому, з п. 2 Розпорядження № 795 вбачається, що земельні ділянки передаються в оренду для сервісного обслуговування автотранспорту ПП РКЦ "Абсолют-Алюс" за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Юрківської сільської ради Ставищенського району.

04.01.2010 р. між Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавець) та ПП РКЦ "Абсолют-Плюс" (орендар) укладено Договір оренди земельних ділянок (надалі -"Договір оренди"), який зареєстровано у Державному реєстрі земель у цей же день.

Договором оренди врегульовано правовідносини сторін з передачі відповідачу на відплатній основі у строкове користування для сервісного обслуговування автотранспорту ПП РКЦ "Абсолют-Плюс" двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Юрківської сільської ради Ставищенського району Київської області за межами населеного пункту (кадастровий номер земельних ділянок: № 1 площею 0,4500 га - 3224287600:04:008:0001 та № 2 площею 0,4500 га -3224287600:04:008:0002).

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" визначено, що цільовим призначенням земельної ділянки є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Цільове використання (використання за цільовим призначенням) земельної ділянки вважається одним із принципів земельно-правового регулювання згідно зі ст.ст. 19, 96 ЗК України.

За змістом ч. 2 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування у таких випадках: при прийнятті рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, при прийнятті рішення про вилучення (викуп) земель та при прийнятті рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлений ст. 123 ЗК України, якою передбачено, що у разі зміни цільового призначення земельних ділянок, або надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості), рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Як зазначено вище, Розпорядженням № 795 відповідачу в оренду передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення. При цьому, при переданні відповідачу вказаних земель змінено їх цільове призначення, а саме: для сервісного обслуговування автотранспорту ПП РКЦ "Абсолют-Плюс".

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо) (ст. 22 ЗК України в редакції чинній на момент прийняття Розпорядження № 795).

З матеріалів справи вбачається та підтверджено судом апеляційної інстанції, що земельні ділянки, передані відповідачу в оренду, є сільськогосподарськими угіддями -пасовища і сіножаті, загальною площею 0,90 га.

Статтями 207 -209 ЗК України передбачено умови та порядок відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Так, втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок їх вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних з сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що настають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як особливого національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.

Аналогічні положення містить Порядок № 1279, згідно з яким втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ) для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського господарства, підлягають відшкодуванню.

З огляду на дані норми законодавства для відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва наявними мають бути певні юридичні факти. До останніх слід віднести наступні: вилучення (викуп) земельної ділянки для суспільних потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом; обмеження прав власників землі й землекористувачів, у тому числі орендарів; погіршення якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави; виключення сільськогосподарських угідь із господарського обігу; втрати внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон (ст.ст. 112-115 ЗК України).

Судами обох інстанцій правомірно звернуто увагу на те, що однією з головних ознак, за якою слід вважати наявними втрати сільськогосподарського виробництва, є втрата сільськогосподарськими угіддями своєї функції головного засобу виробництва у сільському господарстві та їх вибуття з господарського обігу.

Згідно з наявним у матеріалах справи висновком Управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області та висновком державної експертизи землевпорядної документації Головного управління земельних ресурсів у Київській області необхідним для ПП РКЦ "Абсолют-Плюс" визнано зняття та переміщення родючого шару ґрунту.

В той же час, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог з посиланням на відсутність фактичної зміни цільового використання переданих відповідачу в оренду земельних ділянок. Однак, як вбачається з вищенаведеного, такий висновок суду спростовується наявними матеріалами справи. Відповідно, суд апеляційної інстанції правомірно вказав на невідповідність рішення господарського суду Київської області у даній справі вимогам ст. 43 ГПК України.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції встановив, що у спірних правовідносинах наявні підстави для відшкодування за рахунок відповідача втрат сільськогосподарського виробництва. Відповідно до ч. 5 ст. 207 ЗК України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір таких втрат визначається на основі нормативів цих втрат по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю за формулою, наведеною у Порядку № 1279.

Згідно з п. 4 Порядку № 1279 відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадяться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом -у міру їх фактичного надання.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЗК України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

ПП РКЦ "Абсолют-Плюс" у добровільному порядку не компенсував місцевому бюджету с. Юрківка втрати сільськогосподарського виробництва у розмірі 106 507,00 грн. З огляду на дане, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі. Твердження, викладені в касаційній скарзі, даного висновку не спростовують.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 43, 103, 104 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Рекламно-комерційний центр "Абсолют-Плюс" залишити без задоволення .

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 р. у справі № 23/051-12 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот Судді О. Кролевець О. Попікова