Рішення

від 02.11.2012 по справі 6/78/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 листопада 2012 р. Справа 6/78/2012/5003

за позовом : Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до : Державного підприємства "Тульчинський завод по виробництву м'ясокісткового борошна "Ветсанзавод"

про стягнення 272 146,07 грн. заборгованості

Головуючий суддя Говор Н.Д.

Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

позивача : Мандригель Р.С. (довіреність № 115/10 від 26.12.11 р.)

відповідача : Дмитренко П.В. (довіреність б/н від 03.10.12 р.)

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення 272 146,07 грн., в тому рахунку 212 473,97 грн. основного боргу за поставлений газ, 15 917,27 грн. пені, 14 873,18 грн. штрафу, 17 748,44 грн. інфляційних та 11 133,21 грн. 3 % річних.

У судовому засіданні представник відповідача суму основного боргу визнав та пояснив, що борг утворився через недофінансування підприємства з державного бюджету.

10.10.12 р. відповідач подав заяву № б/н про зменшення розміру неустойки та про відстрочення виконання рішення суду на один рік.

17.10.12 р. позивач подав заперечення № 31/10-6074 від 15.10.12 р. в якому просить позовні вимоги задовольнити повністю, при цьому відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки та про відстрочення виконання рішення суду.

Подані заяви та заперечення приймаються судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим сторонами доказам, а також доказам, які були витребувані господарським судом, суд встановив наступне.

01.12.09 р. між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» в особі Вінницької філії ДП «Нафтогазмережі» (в договорі постачальник) та ДП «Тульчинський завод по виробництву м'ясокісткового борошна «Ветсанзавод» (в договорі споживач) був укладений договір № ТУ Б-09-673 на постачання та транспортування природного газу (в подальшому Договір).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Постачальник (позивач) зобов'язується поставити Споживачу (відповідачу) у грудні 2009 та у 2010 році природний газ, надалі газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ, послуги по його постачанню та транспортуванню на умовах Договору.

Відповідно до п. п. 2.1. - 2.2. Договору Постачальник передає Споживачу у грудні 2009 року газ в об'ємі виділених Споживачу у державному/місцевому бюджеті коштів для закупівлі та транспортування газу до 60,0 тис. куб.м.; Постачальник передає Споживачу в 2010 році газ в об'ємі виділених Споживачу у державному/ місцевому бюджеті коштів для закупівлі та транспортування газу до 720,0 тис.куб.м.

Відповідно до п. п. 3.1. - 3.2. Договору Постачальник передає, а Споживач приймає газ в обсягах, зазначених в п. 2.1. Договору; кількість газу, яка подається Споживачу, визначається контрольно-вимірювальними приладами (КВП) Споживача. Споживач надає відомість про прилади обліку газу, газове обладнання, встановлене до вузла обліку та газозоспоживаюче обладнання, що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. п. 3.13. - 3.14. Договору приймання-передача газу, поставленого Постачальником Споживачу у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу; акти приймання-передачі газу, що зазначені у п. 3.13. Договору, уповноважені представники сторін складають до 1 числа місяця, наступного за звітним. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків за спожитий газ.

Відповідно до п. п. 4.1. - 4.2. Договору граничний рівень ціни на природний газ становить 2020,25 грн. за 1000 м. кубічних без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів його транспортування, розподіл і постачання, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2 % - 40,4050 грн.;

- тариф на постачання природного газу - 23,00 грн.;

- тариф на транспортування природного газу розподільчими мережами - 99,70 грн.;

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 22,30 грн.

- податок на додану вартість - 20 %

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 2205,6550 грн., крім того ПДВ - 441,1310 грн., всього з ПДВ - 2646,7860 грн.

Граничний рівень ціни на природний газ, що встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики установам і організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, підлягає коригуванню у наступному місяці реалізації природного газу НАК "Нафтогаз України" таким споживачам у разі зміни середньомісячного курсу гривні до долара США установленого НБУ у місяці реалізації природного газу до офіційного курсу гривні до долара США установленого НБУ станом на 01.01.09 р. за відповідною формулою; ціна за 1000,0 кубічних метрів газу та тариф на транспортування газу у відповідному періоді споживання газу та порядок розрахунків за газ та транспортування Газу визначається Сторонами на рівні граничної ціни, затвердженої Кабінетом Міністрів України та/або НКРЕ та/або НАК "Нафтогаз України" та/або іншим уповноваженим органом з урахуванням всіх відповідних тарифів та надбавок, які встановлюються зазначеними органами для категорії споживачів, до якої належить Споживач. Крім того, платник сплачує всі податки і збори, встановлені чинним законодавством України.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100 % вартості газу, який запланований для поставки та послуг по постачанню та транспортуванню.

В 2010 р. між сторонами справи була укладена Додаткова угода до Договору № ТУ Б-09-673 на постачання та транспортування природного газу від 01.12.09 р., якою Сторони погодили та виклали розділ 4 Договору, зокрема п. п. 4.1. - 4.2. Договору в наступній редакції:

" Граничний рівень ціни на природний газ становить 2020,25 грн. за 1000 м. кубічних без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 % -40,4050 грн.;

- тариф на постачання природного газу - 22,20 грн.;

- тариф на транспортування природного газу розподільчими мережами - 120,20 грн.

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 1,80 грн.;

- податок на додану вартість - 20 %

До сплати за 1000,0 куб. м. природного газу 2204,8550 грн., крім того ПДВ - 440,971 грн., всього з ПДВ - 2645,8260 грн.

Граничний рівень ціни на природний газ, що встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики установам і організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, підлягає коригуванню у наступному місяці реалізації природного газу Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" таким споживачам у разі зміни середньомісячного курсу гривні до долара США установленого Національним банком України у місяці реалізації природного газу до офіційного курсу гривні до долара США установленого Національним банком України станом на 1 січня 2009 р. за відповідною формулою; ціна за 1000,0 кубічних метрів газу та тариф на транспортування газу у відповідному періоді споживання газу та порядок розрахунків за газ та транспортування газу визначається Сторонами на рівні граничної ціни, затвердженої Кабінетом Міністрів України та/або НКРЕ та/або НАК "Нафтогаз України" та/або іншим уповноваженим органом з урахуванням всіх відповідних тарифів та надбавок, які встановлюються зазначеними органами для категорії споживачів, до якої належить Споживач. Крім того, Споживач сплачує всі податки і збори, встановлені чинним законодавством України.

У випадку встановлення Кабінетом Міністрів України та/або НКРЕ та/або НАК "Нафтогаз України" та/або іншим уповноваженим органом окремого порядку визначення граничного рівня ціни на природний газ по курсу гривні до долара США, визначений таким чином граничний рівень ціни є обов'язковим для Сторін.

В разі зміни Кабінетом Міністрів України та/або НКРЕ та/або НАК "Нафтогаз України" та/або іншим уповноваженим органом граничного рівня ціни порядку визначення граничного рівня ціни, тарифів на постачання чи транспортування, розміру витрат на реалізацію газу НАК "Нафтогаз України", збору у вигляді цільової надбавки до затверджених тарифів, інших факторів, що впливають на ціну газу, вказані ціни є обов'язковими для застосування Сторонами Договору з моменту введення їх в дію без внесення змін чи доповнень до Договору, а сторони зобов'язані здійснити перерахунок вартості спожитого газу за новими цінами та тарифами.

Відповідно до змін внесених до п. 1.2 статуту ДК «Газ України», компанія є правонаступником реорганізованого Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України». Таким чином ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України».

На виконання Договірних зобов'язань позивач поставив відповідачу газ за період з грудня 2009 р. по березень 2010 р. в кількості 242656 куб.м., що підтверджується актами подачі - прийому та реалізації газу (а. с. 26-29).

Відповідно до ціни, визначеної умовами договору № ТУ Б-09-673 від 01.12.2009р. та додаткової угоди до договору № ТУ Б-09-673 від 01.12.2009р. вартість поставленого газу становить 642192,62 грн.

Відповідач свої Договірні зобов'язання виконав частково в сумі 429 718,72 грн., що стверджується платіжними дорученнями (а.с.66-76).

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення з позовом до суду становить 212 473,97 грн.

Згідно з ст. ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

На підставі ч. ч. 1 - 2 ст. 193 Господарського кодексу України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджуються Договором, Додатковою угодою, розрахунком, актами подачі - прийому та реалізації газу (а. с. 26-29), платіжними дорученнями (а.с. 66-76), іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 212 473,97 грн. відповідно до ст. ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України.

Крім основного боргу позивач пред'явив до стягнення 17 748,44 грн. інфляційних за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року, 11133,21 грн. 3 % річних за період з 01.12.10 р. по 31.08.12 р., 15 917,27 грн. пені за період з 31.02.2012 р. по 31.08.12 р., 14 873,18 грн. штрафу.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції та 3 % річних підтверджуються п. 6.1. Договору, розрахунком, а тому підлягають задоволенню в сумі 17 748,44 грн. збитків від інфляції за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року та 11 133,21 грн. річних за період з 01.12.10 р. по 31.08.12 р. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.1. Договору в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги по постачанню та транспортуванню у строки, зазначені у п. 5.2. Договору, Споживач сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 % відсотків від суми заборгованості. Неустойка нараховується Постачальником протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Позивачем правомірно нарахована пеня за період 31.02.2012 р. по 31.08.12 р. у сумі 15 917,27 грн. та штраф у сумі 14 873,18 грн.

Разом з цим суд вважає за можливе зменшити пеню та штраф до 50 % на підставі п. 3 ст.83 ГПК України , виходячи з наступного.

Заява про зменшення неустойки та відстрочку виконання рішення мотивовано тим, що Державне підприємство «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод» створено на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України яке і є вищим органом управління майном.

Стверджує, що підприємство створено з метою покращення екологічної і ветеринарно-санітарного стану тваринницьких ферм і населених пунктів України, запобігання інфекційних захворювань серед людей і тварин шляхом збору, утилізації і переробки туш загиблих тварин, кісток, інших відходів м'ясо переробних підприємств, а також вилученої з обігу неякісної або небезпечної продукції на м'ясо-кісткове борошно та інші кормові добавки тваринного походження. Одним із основних напрямків та предметом діяльності є здійснення протиепізоотичних заходів: збору, заготівлі, утилізації та переробки туш загиблих тварин, кісток, інших відходів м'ясо переробних підприємств, а також вилученої з обігу неякісної або небезпечної продукції. З 2009р. підприємство також здійснює діяльність з проведення лабораторних досліджень для придбання, зберігання та знищення прекурсорів.

Діяльність підприємства є стратегічно важливою для дотримання санітарно-епідеміологічної обстановки регіону, належного виконання рішень судів і інших органів щодо утилізації небезпечної продукції, речовин і прекурсорів.

Також зазначає, що однією із необхідних умов функціонування заводу, проведення утилізації і переробки є безперебійне забезпечення газом, адже саме під цей вид палива розраховані котли та інше обладнання яке забезпечує виконання утилізації і переробки. Враховуючи специфіку сировини (переважно це є небезпечні для життя і здоров'я відходи), особливості технологічного циклу їх переробки припинення газопостачання буде катастрофічним для підприємства, його працівників і населення регіону в цілому.

Завдяки специфіці діяльності і відсутності аналогічних підприємств в регіоні підприємство не може відмовити у наданні своїх послуг навіть особам, що не мають можливості провести негайний розрахунок, у зв'язку із чим виникає дебіторська заборгованість підприємства, і як наслідок невчасні розрахунки самого підприємства.

Заявник стверджує, що на підприємстві склалась важка економічна ситуація, на доказ цього надав баланс підприємства та звіт про фінансові результати діяльності за перше півріччя, з якого вбачається, що Державне підприємство «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод» є збитковим.

При вирішенні даного спору просить суд врахувати, що позивач є великим і економічно стабільним підприємством, яке є монополістом з постачання природного газу в регіоні і має постійне джерело надходжень грошових коштів. Одночасне стягнення такої значної суми призведе до зупинки Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод», порушення технологічного циклу, відсутності обігових коштів для утилізації небезпечних речовин.

У запереченні на заяву відповідача про зменшення неустойки та відстрочку рішення суду позивач стверджує, що умови договору відповідають вільному волевиявленню сторін та загальним засадам законодавства і є обов'язковими до виконання. Стверджує, що відсутні виняткові обставини для зменшення неустойки та надання відстрочки, оскільки важкий фінансовий стан відповідача утворився в наслідок його власної господарської діяльності. Також наголошує на необхідності своєчасного та повного розрахунку позивача з іноземними постачальниками газу.

П. 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ст. 3, ч.3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи, що боржник є державним підприємством та фінансується з державного бюджету, здійснює свою діяльність в інтересах населення, є збитковим, діяльність підприємства є стратегічно важливою для дотримання санітарно-епідеміологічної обстановки регіону, що стверджується матеріалами справи, беручи до уваги ступінь виконання зобов'язання, а також те, що штрафні санкції є непомірно великими в співрозмірності із фінансовою спроможністю відповідача, суд вважає за можливе зменшити належні до стягнення пеню та штраф до 50 %.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення неустойки підлягають задоволенню у сумі 7 958,64 грн. пені за період з 31.02.2012 р. по 31.08.12 р. та в частині стягнення штрафу у сумі 7 436,59 грн. оскільки підтверджуються п. 6.1. Договору, розрахунком, іншими матеріалами справи, на підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Оцінивши подані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства всього в сумі 256 750,85 грн.:

основний борг - 212 473,97 грн.;

пеня - 7 958,64 грн. за період з 31.02.2012 р. по 31.08.12 р.;

штраф - 7 436,59 грн.;

3 % річних - 11 133,21 грн. за період з 01.12.10 р. по 31.08.12 р..;

збитки від інфляції - 17 748,44 грн. за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити рішення.

Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства враховується судом при вирішенні питання про надання відстрочки.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача об'єктивно виникла не з його вини, а внаслідок недостатнього виділення бюджетних коштів, необхідності здійснення виробничої діяльності навіть у випадку затримки розрахунків з боку контрагентів відповідача.

Здійснивши аналіз обставин, на які посилається відповідач, як на підставу своїх вимог про відстрочку, суд встановив, що вони документально підтверджені, та розцінюються судом як виключні, а тому клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на один рік слід задовольнити частково, а саме відстрочити виконання рішення на 4-ри місяці.

Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити в сумі 256 750,85 грн.

2. Стягнути з Державного підприємства «Тульчинський завод по виробництву м'ясокісткового борошна «Ветсанзавод» (А/С 17, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, ідентифікаційний код 33125338) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 31301827) 212 473,97 грн. основного боргу за поставлений газ, 7 958,64 грн. пені, 7 436,59 грн. штрафу, 17 748,44 грн. збитків від інфляції, 11 133,21 грн. 3 % річних, 5 443,00 грн. судового збору.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Вінницької області у справі № 6/78/2012/5003 на 4 місяці до 02 березня 2013 року

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 листопада 2012 р.

Суддя Говор Н.Д.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)

3 -відповідачу (А/С 17, м. Тульчин, Вінницька область, 23600)