Постанова

від 05.11.2012 по справі 5020-821/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 року Справа № 5020-821/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрієва В.Є.,

суддів Балюкової К.Г.,

Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача: Мотова С.П., довіреність від 01.01.2012 №27 (Державне підприємство "Придніпровська залізниця");

відповідача: Батаєв М.О., довіреність від 02.07.2012 б/н (Товариство з обмеженою відповідальністю "Югторсан");

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 12.09.2012 у справі №5020-821/2012

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (вул. К.Маркса 108, Дніпропетровськ,49602)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторсан" (вул. Західний берег Камишевої Бухти, 1,Севастополь,99014)

про стягнення 258078,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12 вересня 2012 року (суддя Погребняк О.С.) у справі № 5020-821/2012 за позовом державного підприємства „Придніпровська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю „Югторсан" про стягнення 258078,00 грн. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведена вина відповідача у зв'язку з несплатою залізниці плати за зберігання вантажів у вагонах у разі їх затримки, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки. Отже, підстав для стягнення з відповідача збору за зберігання вантажів у вагонах за час їх затримки на підходах до станції призначення з причини, що залежать від вантажовласника, немає.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі заявник вказує, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник зазначає, що правила зберігання вантажів установлюють, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на пдходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки. Підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів (контейнерів) на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менш як двома особами, відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами. Висновок суду про те, що належним та допустимим доказом наявності обставин, що є підставами для нарахування плати за понаднормове зберігання вантажу, є акт загальної форми, який підписується представниками залізниці та вантажовласника, заявник апеляційної скарги вважає помилковим. Крім того, заявник заперечує проти доводів відповідача щодо відсутності можливості проводити зливні операції з цистернами через погані погодні умови, оскільки злив цистерн на під'їзній колії проводиться пунктами механізованого зливу самостіканням через нижній зливний люк цистерни.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Дмитрієв В.Є., судді Волков К.В., Гоголь Ю.М. та призначено до розгляду на 01.11.2012.

У судовому засіданні 01.11.2012 представники сторін надали суду пояснення з приводу оскаржуваного позивачем рішення та апеляційної скарги.

Представник позивача наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін як таке, що прийнято місцевим господарським судом при повному з'ясуванню обставин у справі, у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач зазначив, що акти загальної форми, які позивач надав суду в якості належного доказу вини відповідача, складені на підтвердження обставин затримки вагонів на станції призначення, тобто на станції Камишова Бухта, і ці акти не відносяться до предмету спору, оскільки він виник через затримку вагонів з вантажем на станціях підходу. Акти, що складені позивачем на станціях підходу не можуть бути належними та допустимими доказами у справі, оскільки, у порушення чинного законодавства, не підписані з боку ТОВ „Югторсан". Крім того, підставою для виникнення зазначених в актах обставин також стали несприятливі погодні умови, що, у свою чергу, виключає вину ТОВ „Югторсан".

У судовому засіданні 01.11.2012 оголошено перерву до 05.11.2012.

За розпорядженням секретаря судової палати від 05.11.2012 склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Дмитрієв В.Є., судді: Гоголь Ю.М., Балюкова К.Г.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

07.08.2007 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (Залізниця), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Югторсан" (Користувач), було укладено Договір № ПР/М-07-4/8-1865Нюдч про подачу та збирання вагонів на залізничну под`їзну колію по станції Камишова бухта Придніпровської залізниці (том 1 а.с.11-23).

Пунктом 1 вказаного договору встановлено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами користування вагонами та контейнерами на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця, навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить Користувачу та примикає до колії № 4 станції Камишова бухта Придніпровської залізниці через стрілку № 15 і обслуговується локомотивами залізниці.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2012 року на підходах до станції Камишова бухта відбулась затримка вагонів, що прямували на адресу ТОВ "Югторсан", через неприймання їх вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.

Про затримку на підходах до станції призначення вагонів з вантажем з причин, залежних від вантажовласника, залізницею видані накази №№ 13, 14, 16, 17 від 23.01.2012; № 19 від 24.01.2012; № 28 від 26.01.2012.

На час затримки вагонів з вантажем станціями затримки було складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а та акти загальної форми ГУ-23, на підставі яких позивачем нарахований збір за зберігання вантажів у вагонах, затриманих на шляху перевезення на станціях підходу Інкерман-2, Севастополь Товарний, Сімферополь Вантажний до станції призначення Камишова Бухта.

Позивач зазначає, що всі дані, вказані у актах затримки, передані відповідачу на станцію Камишова Бухта у повідомленнях про затримку вагонів за формою, встановленою додатком 5 до пункту 10 Правил користування вагонами та контейнерами, вказані повідомлення містять відмітку про час та дату інформування представника ТОВ "Югторсан" під підпис про затримку вагонів з вини вантажовласника на станціях підходу.

Нараховані станцією Камишова Бухта Придніпровської залізниці платежі по збору за зберігання вантажів у вагонах, затриманих з вини одержувача на підходах до станції призначення, були включені до накопичувальних карток форми ФДУ-92, а саме № 25010035, № 25010036, № 25010037, № 26010038, № 26010039, № 26010040, № 27010043, № 27010044, № 27010045, № 27010046, № 27010048, № 2801005Ю, № 28010051, № 28010052, № 28010053, № 28010054, № 29010057, № 30010059, № 30010060, № 31010062, № 31010063, №31010064, № 31010072, № 01020074 та були пред'явлені до сплати ТОВ "Югторсан".

У зв'язку з відмовою уповноваженого представника ТОВ "Югторсан" від підписання вищезазначених накопичувальних карток залізницею відповідно до вимог Правил складання актів були складені акти загальної форми ГУ-23.

Позивач зазначає, що затримка вагонів на підходах до станції Камишова Бухта виникла з вини ТОВ "Югторсан", що є підставою для нарахування 258078,00 грн. збору за зберігання вантажів у вагонах за час їх затримки.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про безпідставність вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами перевезення вантажів.

Пунктом 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил користування вагонами і контейнерами, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, встановлено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.

Таким чином, належними та допустимими доказами наявності обставин, які являються підставами для нарахування плати за понаднормативне зберігання вантажу є акт загальної форми, який підписується представниками залізниці та вантажовласника.

В матеріалах справи містяться акти загальної форми, які складені на станціях підходу до станції призначення (т.1, а.с.62, 63, 68, 69, 74), які підтверджують факт затримки вагонів на станціях підходу, а також акти загальної форми, що складені на станції призначення -Камишова Бухта (т.1, а.с. 91-96). Складання актів загальної форми на станції Камишова Бухта обумовлено відсутністю представника ТОВ „Югторсан" на станціях підходу до станції призначення.

Проте, акти загальної форми №№ 94, 96, 97, 99 від 23.01.2012 (т.1, а.с.91-94), №100 від 24.01.2012 (т.1, а.с.95) та №102 від 26.01.2012 (т.1, а.с.96), які складені на станції призначення -Камишова Бухта, складені у відсутність представника ТОВ „Югторсан", що не відповідає нормам пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами у випадку затримки вагонів на станції з підстав, які залежать від вантажовласника.

Отже, вищезазначені акти не можуть вважатися належними та допустимими доказами у розумінні статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, позивач порушив своє зобов'язання зі своєчасної подачі та забирання вагонів, що призвело до того, що ТОВ „Югторсан" не мало можливості забезпечити виконання середньодобової здатності переробляти отриманий вантаж.

Наведене підтверджується листом ТОВ "Югторсан" № 59, направленим 24.01.2012 на адресу ДП "Придніпровська залізниця", в якому зазначається, що залізнична станція "Камишова бухта" не здійснила завезення на станцію та своєчасну подачу залізничних цистерн на під`їзні колії ТОВ "Югторсан" згідно поданих заявок. В листі також зазначено, що мають місце значні затримки по здійсненню прибирання порожніх вагонів та подачі повних вагонів на зливні естакади, а також що 23.01.2012 на станції Комишова бухта в наявності перебувало 140 вагонів та 18 вагонів прибули без документів, а 24.01.2012 на вказаній станції було в наявності 23 вагони, 18 з яких без документів. У зв`язку з цим, бросання 5 складів із залізничними цистернами є безпідставним, станція Комишова бухта не забезпечила завезення вагонів для здійснення середньодобової норми вивантаження, здійснювала подачу та прибирання із понаднормативними затримками, посилаючись на відсутність тепловозів (том 1 а.с.121).

Із змісту відповіді ДП "Придніпровська залізниця" від 27.01.2012 № ДМВ16/1 на адресу ТОВ "Югторсан" вбачається, що 24.01.2012 через погані погодні умови та несправність маневрових засобів мав місце випадок несвоєчасної подачі завантажених та прибирання порожніх цистерн на під`їзну колію підприємства (ТОВ "Югторсан"). Для уникнення подібної ситуації залізницею встановлено щодобовий контроль за своєчасним підвозом вантажу на станцію Камишова бухта та приймаються всі заходи по недопущенню таких випадків надалі (том 1 а.с.122).

Таким чином, має місце визнання самою залізницею власної вини у несвоєчасній подачі завантажених та прибиранні порожніх цистерн на під`їзну колію ТОВ "Югторсан", що спричинило затримку у виконанні середньодобової переробної спроможності вантажних фронтів.

Крім того, місцевим господарським судом встановлено факт наявності поганих погодних умов 23.01.2012 року, що підтверджується наданою представником відповідача відповіддю Севастопольської Гідрометеорологічної Обсерваторії від 11.09.2012 року № 143, згідно з якою 22.01.2012 року у період часу з 12:09 до 24:00 22.01.2012 року швідкість вітру складала 10 м/с, пориви 17 м/с.

Згідно з пунктом 1.16. Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених Наказом Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірнічного нагляду від 27.03.2007 року № 62, згідно з яким не дозволяється виконувати роботи на висоті у відкритих місцях при швидкості вітру 10 м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, який затрудняє видимість в межах фронту робіт, а також у нічний час при недостатній освітленості та якщо температура повітря вище плюс 35°С або нижче мінус 20°С.

За таких обставин, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність можливості згідно із діючим законодавством проводити злівни операції з цистернами, які надійшли на його адресу, 23.01.2012, в період часу, коли швидкість вірту складала 10 м/с, та, в свою чергу, забезпечити виконання середньодобової переробної спроможності вантажних фронтів.

Наведене підтверджує неправомірність складання позивачем наказів №№ 13, 14, 16, 17 про затримку вагонів з вини відповідача. Складання позивачем наказу №19 від 24.01.2012 також необґрунтовано, що підтверджується вищезазначеним листом ДП "Придніпровська залізниця" від 27.01.2012 № ДМВ16/1 на адресу ТОВ "Югторсан" (том 1 а.с.122).

Враховуючи викладене, оскільки справляння збору за зберігання вантажів, у разі їх затримки, чинне законодавство пов`язує з виною одержувача та приймаючи до уваги недоведеність вини одержувача в затримці вагонів, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Твердження скаржника про відсутність у діючому законодавстві приписів, які передбачали б виклик представника одержувача вантажу для підписання акту загальної форми судом не приймаються до уваги з огляду на діючі норми Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зокрема, пункт 8 Правил, відповідно до якого у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника.

Посилання заявника апеляційної скарги на помилковість доводів суду щодо відсутності можливості проводити зливні операції з цистернами відповідача при швидкості вітру 10м/с з тих підстав, що злив цистерн на під'їзній колії ТОВ „Югторсан" проводиться пунктами механізованого зливу самостіканням через нижній зливний люк цистерн -спростовуються поясненнями представника відповідача, які надані у судовому засіданні, де він зазначив, що злив цистерн передбачає комплекс заходів, які полягають у первісному заборі проб наливного вантажу (у даному випадку мазуту паливного) через верхній люк цистерн, що, у свою чергу підпадає під поняття „роботи на висоті". Вказані правила виконання робіт зі зливу цистерн наведені в Інструкції з охорони праці №1 для зливника-розливника цеху №1, затвердженої наказом гендиректору ТОВ „Югторсан" від 19.08.2009 №194.

Судова колегія звертає увагу на те, що всім доказам, що маються у матеріалах справи, судом першої інстанції надана належна оцінка; яких-небудь нових доказів та документів, що спростовують доводи місцевого господарського суду, які викладені в оскаржуваному рішенні, суду апеляційної інстанції позивачем не надано.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є повністю обґрунтованим та прийнято без порушень і при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права. Викладені в рішенні суду першої інстанції висновки відповідають обставинам справи; інших підстав для скасування (зміни) рішення місцевого господарського суду немає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства „Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 12 вересня 2012 року у справі № 5020-821/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв

Судді К.Г. Балюкова

Ю.М. Гоголь

Розсилка:

1. ДП "Придніпровська залізниця" (вул. К.Маркса 108,Дніпропетровськ,49602)

2. ТОВ "Югторсан" (вул. Західний берег Камишевої Бухти, 1,Севастополь,99014)