Постанова

від 18.09.2012 по справі 0670/914/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/914/12

категорія 8.2.6

18 вересня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

при секретарі судового засідання Гнітецькій Т.Ф.,

за участю:

представників позивача: Якимової С.І. (за довіреністю від 30.08.2012 року) та Ковальчука В.Т. (за довіреністю від 30.08.2012 року);

представника відповідача - Зеленової Л.В. (за довіреністю від 25.07.2012 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемь" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000352301 від 06.02.2012 року в частині визначення податкового зобов'язання в сумі розміром 44271 грн., з яких 37554 грн. - основний платіж, а 6717 грн. - штрафні (фінансові) санкції,-

встановив :

У лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кемь" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, в якому (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000352301 від 06.02.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі розміром 60825 грн., з яких: 54035 грн. - основний платіж; 6790 грн. - штрафні (фінансові) санкції, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі розміром 44271 грн., з яких: 37554 грн. - основний платіж; 6717 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність визначення податковим органом податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств податковим повідомленням-рішенням №0000352301 від 06.02.2012 р. частково на суму розміром 44271 грн., з яких: 37554 грн. - основний платіж; 6717 грн. - штрафні (фінансові) санкції, зазначає, що висновки відповідача, які зазначені в акті перевірки за №392/23-1/36389780/0110 від 20.01.2012 року про порушення ТОВ "Кемь" п.п. 4.1.6, п.4.1 ст. 4 пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 та п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.14.1.36 ст.14 п.138.5.2 ст. 138 Податкового кодексу України є безпідставними.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000352301 від 06.02.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств частково на суму 44271 грн., з яких: 37554 грн. - основний платіж; 6717 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просили їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0000352301 від 06.02.2012 року прийняте у зв'язку з порушенням підприємством п.п. 4.1.6, п.4.1 ст. 4 пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 та п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.14.1.36 ст.14 п.138.5.2 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 54035 грн. в т.ч. по періодах: 2010 рік - 27154грн., I квартал 2011 року - 24218 грн., II - III квартал 2011 року - 2663 грн. та донараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі розміром 6790 грн.

У судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кемь" (далі - ТОВ "Кемь") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 36389780, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Житомирі (далі - ДПІ у м. Житомирі).

ДПІ у м. Житомирі проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ "Кемь" на предмет дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт №392/23-1/36389780/0110 від 20.01.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Кемь" (які заперечуються позивачем) вимог:

- пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме в період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р. до складу валових витрат віднесено витрати по сплаті процентів за борговими зобов'язаннями, що не пов'язані з веденням господарської діяльності. На думку органу державної податкової служби, ТОВ "Кемь" частину отриманих кредитних коштів на підставі договорів від ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень", цільове призначення кредитних коштів - поповнення обігових коштів, відсоткова ставка по договору 22%-25%, передавало в безпроцентну позику юридичним особам - ТОВ "Ювента Бета" та ТОВ "Саніко". Таке використання кредитних коштів не призвело до отримання доходу та відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) не може вважатися господарською діяльністю. Таким чином, проценти, нараховані банком за залученими кредитними коштами, якими підприємство не користувалось, а передавало в користування іншим підприємствам - позичальникам на безпроцентній основі в сумі 25065 грн., в тому числі по періодах: ІІІ квартал 2010 року - 13300 грн., ІV квартал 2010 року - 8650 грн., І квартал 2011 року - 3115 грн. безпідставно віднесено до складу валових витрат.;

- п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 та п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - ТОВ "Кемь" зайво відображено у складі валових витрат понесені витрати, які не підтверджені належним чином оформленими документами обліку на загальну суму 114501 грн., в тому числі: ІІІ квартал 2010 року - 50835 грн., ІV квартал 2010 року - 35833 грн., І квартал 2011 року - 27833 грн. Для перевірки надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) про обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, здійснених ТОВ "Саніко", код ЄДРПОУ 33644056 м. Житомир. Однак, в актах виконаних робіт не конкретизовано, які саме вимірники (у натуральному і вартісному виразі) використовувались при обслуговуванні та ремонті автотранспортних засобів конкретна кількість, вартість при ремонті автотранспортних засобів проведених ТОВ "Саніко", код 33644056 м. Житомир, на думку осіб, які здійснювали перевірку, вони не містять інформації про фактично понесені витрати на виконання послуг. У ТОВ "Кемь", відсутні первинні документи, які б підтверджували витрати, наявність яких передбачають умови п. 1.2 договору від 01.07.2010 р. за №5237/9811.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000352301 від 06.02.2012 р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі розміром 60825 грн., з яких: 54035 грн. - основний платіж; 6790 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Позивач не погоджується із даним податковим повідомленням-рішенням частково - в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі розміром 44271 грн., з яких: 37554 грн. - основний платіж; 6717 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

Таким чином, відповідач при проведені перевірки позивача здійснював повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом встановлено, що за період, який перевірявся, позивачем до складу валових витрат віднесено витрати по сплаті процентів за користування кредитними коштами, отриманими ТОВ "Кемь" на підставі договорів ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень".

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР) визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.5.1 пункту 5.5 цієї ж статті Закону №334/94-ВР до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до довідки за вихідним №105/0/03/44, виданої ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" 14.02.2012 р., кредитні кошти, отримані позивачем за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р., було використано підприємством за цільовим призначенням (розрахунки з постачальниками згідно з укладеними договорами).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат, витрат по сплаті процентів за користування кредитними коштами, отриманими ТОВ "Кемь" на підставі договорів ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень", а відтак податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом встановлено, що за період, який перевірявся, позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Саніко" (далі - ТОВ "Саніко").

Між позивачем ("Замовник") та ТОВ "Саніко" ("Виконавець") 01.07.2010 року укладено договір №5237/9811 про надання послуг з обслуговування та ремонту автомобільних транспортних засобів (далі - Договір), на виконання умов якого, "Виконавець" зобов'язується надавати послуги з обслуговування (щоденного і технічного) ремонту (далі іменовані, як "Послуги") автомобільних транспортних засобів (далі іменовані як АТЗ) "Замовника" згідно з переліком, наведеним в Додатку 1, а "Замовник" зобов'язується своєчасно та повністю оплачувати виконані "Послуги". Перелік "Послуг" наведено в Додатку 1, а перелік АТЗ - в Додатку 2.

Судом встановлено, що фактично умови Договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Саніко", виконувалися сторонами у спірному періоді.

На виконання умов Договору його сторонами складено та підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) про обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, здійснених ТОВ "Саніко", код 33644056 м. Житомир. Загальна сума таких послуг без ПДВ складає 114501грн.: акт від 31.07,2010р. на загальну суму 15000 грн., в тому числі ПДВ 2500 грн.; акт від 31.08.2010р. на загальну суму 25000грн., в тому числі ПДВ 4166,67грн.; акт від 30.09.2010р. на загальну суму 2000 грн., в тому числі ПДВ 3500 грн.; акт від 31.10.2010р. на загальну суму 16000 грн., в тому числі ПДВ 2666,67 грн.; акт від 30.11.2010р. на загальну суму 15000грн., в тому числі ПДВ 2500грн.; акт від 31 12.2010р. на загальну суму 12000 грн., в тому числі ПДВ 2000грн.; акт від 21.01.2011р. на загальну суму 10000 грн., в тому числі ПДВ 1667грн.; акт від 28.02.2011р. на загальну суму 9000 грн., в тому числі ПДВ 1500грн.; акт від 31.03.2011р. на загальну суму 14400 грн., в тому числі ПДВ 2400грн.

Факт виконання договорів за вказаний період підтверджуються актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) про обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, виписками з банку про проведення оплати за товар.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону №334/94-ВР визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з положеннями підпункту 11.2.1 пункту 11.2. статті 11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат, витрат по оплаті послуг з обслуговування та ремонту автомобільних транспортних засобів, сплачених позивачем, на користь ТОВ "Саніко", а відтак податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі №0000352301 від 23.02.2012 року, в частині визначення податкового зобов'язання в сумі розміром 44271 грн., з яких 37554 грн. - основний платіж, а 6717 грн. - штрафні (фінансові) санкції підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемь" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000352301 від 06.02.2012 року в частині визначення податкового зобов'язання в сумі розміром 44271 грн., з яких 37554 грн. - основний платіж, а 6717 грн. - штрафні (фінансові) санкції, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі №0000352301 від 06.02.2012 року в частині визначення податкового зобов'язання в сумі розміром 44271 грн., з яких 37554 грн. - основний платіж, а 6717 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В решті податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі №0000352301 від 06.02.2012 року залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемь" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 442 (чотириста сорок дві) грн. 68 (шістдесят вісім) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 18 вересня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено 23 вересня 2012 року.