Рішення

від 23.10.2012 по справі 5011-16/11734-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-16/11734-2012 23.10.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Беррі-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кас Груп"

про відшкодування збитків 308 599,91 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: Гончарюк Т.В. за дов.

Від відповідача: Пожайрибко О.Б. за дов., Косенко О.С. директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Пред'явлені вимоги про стягнення 308599,91 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 30072,87 Євро, яка за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на 13.06.2012 становить 300254,48 грн., 2566,56 грн. 3% річних, 4277,60 грн. 5% річних на компенсацію, що підлягає сплаті відповідно до ст. 27 Конвенції, 1501,27 грн. інфляційних втрат.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив, вказуючи, що відповідачем не отримано жодних документів на підтвердження фактичного завантаження автомобіля на замовлення позивача, надана позивачем CMR не має відношення до замовлення (додаток № 3 до договору), інвойси та пакувальні листи не містять жодного посилання на надану позивачем копію CMR. Стверджує про відсутність будь-яких доказів отримання відповідачем чи його представниками вантажу позивача, відсутність причинного-наслідкового зв'язку між діями та бездіяльністю відповідача та спричиненими збитками позивачу. У задоволені позову просить відмовити.

Позивач подав заперечення на відзив на позов, в яких позовні вимоги підтримав та надав власні міркування в обґрунтування своєї позиції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд в с т а н о в и в:

21 листопада 2011 року між позивачем - ТОВ «Беррі-Україна»(замовник за договором) та відповідачем - ТОВ «Кас Груп»( виконавець за договором) був укладений договір № 12 на надання послуг, предметом якого є порядок взаємовідносин, що виникають між замовником та виконавцем при плануванні, здійсненні та оплаті перевезень авіаційним транспортом, автотранспортом, транспортно - експедиційному та митно -брокерському обслуговуванні вантажів замовника в міжнародному сполученні та на території України.

Пунктом 2.3. договору сторони обумовили, що конкретні умови перевезення, перелік транспортно -експедиційних послуг обумовлюються в транспортному замовленні або у підтвердженні транспортного замовлення, що є додатками до даного договору. Умови вказані в конкретному транспортному замовленні або у підтвердженні транспортного замовлення, мають переважаюче право по відношенню до умов даного договору.

Відповідно до п.п. 3.1 договору, замовник інформує виконавця про бажані терміни, маршрут та об'єми запланованих перевезень, необхідних послугах електронною поштою або факсимільним зв'язком. Виконавець попередньо інформує замовника електронною поштою або факсимільним зв'язком про можливість виконання та вартість послуг, яких потребує замовник (п.3.2).

Умовами п.3.4 визначено, що по досягненню попередньої домовленості між замовником та виконавцем, замовник складає та передає виконавцю або виконавець складає та передає замовнику (факсимільним зв'язком або електронною поштою) транспортне замовлення/підтвердження транспортного замовлення відповідно.

Згідно п.3.4 договору, транспортне замовлення/підтвердження транспортного замовлення обов'язково повинні містити наступну інформацію:

- точні адреси відправника, одержувача та місце призначення вантажу;

- планову дату готовності вантажу;

- планові розміри, вагу, характер вантажу;

- контактні особи відправника та отримувача, номери факсів останніх;

- можливі терміни доставки вантажу;

- перелік та вартість замовлених послуг;

- вимоги до оформлення авіа вантажної накладної -у разі авіаперевезення;

- перелік необхідних товарно-супровідних документів.

Відповідно до п.3.5 договору, транспортне замовлення /підтвердження транспортного замовлення вважається переданим/прийнятим до виконання після підписання належним чином (згідно пп.2.3, 2.6 даного договору).

Сторони підписали додаток № 3 від 26.01.2012р. до договору №12 (замовлення), відповідно до якого замовник замовляє, а виконавець бере на себе зобов'язання надати транспортно-експедиційні послуги (організувати вантажне перевезення) по маршруту Реккем (бельгія) -Київ (Україна), замовник :ТОВ «Беррі-Україна»., вантажовідправник: "Berry Alloc Industrielaan 100В-8930 Menen", маршрут транспортування: Menen (Бельгія) -Київ (Україна), спосіб транспортування: автотранспорт, місце загрузки: 8930, Rekkem L.A.R., 30 склад ABX/DSV, місце вигризки вантажу: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Чайка, вул.Антонова, 1а, корпус 1, док 1-6, отримувач вантажу: ТОВ «Беррі Україна», термін доставки 06.02.2012р., оплата: 2800,00 євро по курсу НБУ на дату виставленого рахунку, відтермінування по оплаті 14 днів.

Умовами вказаного додатку договору № 12 сторони домовились, що в рамках договору № 12, для організації замовлення, сторони мають право користуватись послугами 3-х сторін та оплачувати замовлені послуги згідно домовленостей.

Позивач стверджує, що відповідно до вказаного замовлення, ТОВ «Кас Груп»мав виконати доставку вантаж відповідно до інвойсів № 18/30/0010490 від 27.01.2012р., № 13/10/0020003 від 01.02.2012р., № 13/10/0020004 від 01.02.2012р., вартістю 30072,87 Євро (яка згідно офіційного курсу встановленого НБУ станом на 13.06.2012 в розрахунку, еквівалентна 300254,78 грн.), для чого відповідач уклав з СПД Сологуб І.С. договір № 2/01/2012 від 27.01.2012, на перевезення вказаного вантажу автомобілем марки Вольво, д.н.з. АА 5558 IE, причеп АА 4741 XX за маршрутом (8930 Менен) - Україна (Київська область), з терміном доставки - 06.02.2012.

Вказує, що за даними постачальника з Бельгії, 01.02.2012 на замовлення TOB «Беррі-Україна»було завантажено вантаж у вказаний автомобіль, згідно CMR №020356, в якій наявний підпис водія, що отримав даний вантаж - Коцюра. По спливу терміну доставки вантажу, та станом на час звернення з позовом вантаж - 30 місць, 22 тони паркету, ламінат та плінтус TOB «Беррі-Україна»не отримав.

Посилаючись на ст.ст. 224, 225, 316 ГК України, ст.17, 27 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), позивач просить стягнути з відповідача 308 599,91 грн. заборгованості, яка складається з: 30 072,87 Євро вартості втраченого вантажу, яка згідно офіційного курсу НБУ станом на 13.06.2012р. становить 300 254,48 грн., а також 1501,27 грн. інфляційних втрат, 2566,56 грн. 3% річних, 4277,60 грн. 5% річних на компенсацію.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодовувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником (ст. 224 Господарського кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема:

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

Статті 224, 225 ГК України визначають порядок відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В позовній заяві позивач зазначив, що зобов'язання відповідача виникли з договору № 12 від 21.11.2011р. та CMR № 020356.

Так, у відповідності до ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, яка відповідно до Закону України «Про приєднання до Конвенції»ратифікована та набула чинності для України з 01.08.2006, (далі за текстом Конвенція) перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Статтею 20 Конвенції, передбачено, той факт, що вантаж не був доставлений протягом тридцяти днів після закінчення узгодженого терміну із дня прийняття вантажу перевізником, є безперечним доказом втрати вантажу і особа, яка має право пред'явити претензію, може на цій підставі вважати його загубленим.

Замовлення (додаток № 3 від 26.01.2012р. до договору № 12 від 21.11.2011р.) не підтверджує узгодження відповідачем транспортного засобу для замовленого перевезення вантажу.

Інших доказів узгодження автомобіля, суду не надано.

CMR № 020356, копія якої надана позивачем, не є належним доказом прийняття вантажу до перевезення за вказаним вище замовленням, оскільки не відповідає ст.ст. 5, 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 4 та ст. 5 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів договір перевезення встановлюється накладною. Накладна складається в 3 оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником (транспортером), при цьому ці підписи можуть бути надрукованими або замінені штемпелями відправника і перевізника (транспортера), якщо це допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший примірник накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій зберігається перевізником (транспортером).

Статтею 6 Конвенції визначено, що в накладній повинні бути зазначені:

a) дата і місце складання вантажної накладної;

b) ім'я та адреса відправника;

c) ім'я та адреса перевізника;

d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки;

e) ім'я та адреса одержувача;

f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення;

g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць;

h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу;

i) платежі, пов'язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу);

j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей;

к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

У CMR № 020356 не вказано необхідних реквізитів для накладної міжнародного перевезення, передбачених ст. 6 Конвенції, в графі "Відправник" та "Отримувач" зазначена одна й та ж сама особа -позивач, крім того, вказані відомості внесені рукописним шрифтом (заповнені «від руки»), в той час, як відправником, згідно замовлення (додаток № 3 від 26.01.2012р. до договору № 12 від 21.11.2011р.) є "Berry Alloc Industrielaan 100В-8930 Menen".

Надані в якості доказів інвойси та інші документи також не підтверджують прийняття та виконання відповідачем замовлення позивача на перевезення вантажу за додатком № 3 від 26.01.2012р. до договору № 12 від 21.11.2011р.

Відповідно до ст. 33 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В даному випадку, це стосувалося позивача, який мав довести суду факт неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання за договором, наявності та розміру збитків, наявності причинно -наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання та понесеними збитками.

У позовній заяві позивач не навів фактів, підтверджених належними доказами, які свідчили б про невиконання або неналежне виконання відповідачем обов'язків згідно укладеного договору, і, відповідно, понесення у зв'язку із цим збитків з боку позивача.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.М.Ярмак

Повне рішення складено 09.11.2012р.