Постанова

від 22.01.2013 по справі 5011-16/11734-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. Справа№ 5011-16/11734-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі: Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Гончарюк Т.В.

від відповідача - Пожайрибло О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Беррі-Україна» на рішення Господарського суду м. Києва від 23.10.2012 року (суддя - Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Беррі-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кас Груп»

про відшкодування збитків 308 599,91 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Беррі-Україна» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кас Груп» (далі - відповідач) про стягнення 308599,91 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 30072,87 Євро, яка за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на 13.06.2012 року становить 300254,48 грн., 2566,56 грн. 3% річних, 4277,60 грн. 5% річних на компенсацію, що підлягає сплаті відповідно до ст. 27 Конвенції, 1501,27 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.10.2012 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Беррі-Україна» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 23.10.2012 року про відмову в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Беррі-Україна» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.10.2012 року.

У судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву на 22.01.2013 року.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 23.10.2012 року без змін.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листа від постачальника Беррі Флор.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання визнала його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У судове засідання призначене на 22.01.2013 року з'явилися представники позивача та відповідача.

Відповідно до положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановив наступне.

Правовідносини між ТОВ «Беррі-Україна» (замовник за договором) та ТОВ «Кас Груп» (виконавець за договором) виникли на підставі укладеного 21 листопада 2011 року договору № 12 на надання послуг.

Предметом даного договору є порядок взаємовідносин, що виникають між замовником та виконавцем при плануванні, здійсненні та оплаті перевезень авіаційним транспортом, автотранспортом, транспортно - експедиційному та митно - брокерському обслуговуванні вантажів замовника в міжнародному сполученні та на території України.

Пунктом 2.3. договору сторони обумовили, що конкретні умови перевезення, перелік транспортно - експедиційних послуг обумовлюються в транспортному замовленні або у підтвердженні транспортного замовлення, що є додатками до даного договору. Умови вказані в конкретному транспортному замовленні або у підтвердженні транспортного замовлення, мають переважаюче право по відношенню до умов даного договору.

Відповідно до п.п. 3.1 договору, замовник інформує виконавця про бажані терміни, маршрут та об'єми запланованих перевезень, необхідних послугах електронною поштою або факсимільним зв'язком. Виконавець попередньо інформує замовника електронною поштою або факсимільним зв'язком про можливість виконання та вартість послуг, яких потребує замовник (п.3.2).

Умовами п. 3.4 визначено, що по досягненню попередньої домовленості між замовником та виконавцем, замовник складає та передає виконавцю або виконавець складає та передає замовнику (факсимільним зв'язком або електронною поштою) транспортне замовлення/підтвердження транспортного замовлення відповідно.

Згідно п. 3.4 договору, транспортне замовлення/підтвердження транспортного замовлення обов'язково повинні містити наступну інформацію:

- точні адреси відправника, одержувача та місце призначення вантажу;

- планову дату готовності вантажу;

- планові розміри, вагу, характер вантажу;

- контактні особи відправника та отримувача, номери факсів останніх;

- можливі терміни доставки вантажу;

- перелік та вартість замовлених послуг;

- вимоги до оформлення авіа вантажної накладної - у разі авіаперевезення;

- перелік необхідних товарно-супровідних документів.

Відповідно до п. 3.5 договору, транспортне замовлення /підтвердження транспортного замовлення вважається переданим/прийнятим до виконання після підписання належним чином (згідно пп.2.3, 2.6 даного договору).

Сторони підписали додаток № 3 від 26.01.2012 року до договору №12 (замовлення), відповідно до якого замовник замовляє, а виконавець бере на себе зобов'язання надати транспортно-експедиційні послуги (організувати вантажне перевезення) по маршруту Реккем (Бельгія) - Київ (Україна), замовник: ТОВ «Беррі-Україна», вантажовідправник: «Berry Alloc Industrielaan 100В-8930 Menen», маршрут транспортування: Menen (Бельгія) -Київ (Україна), спосіб транспортування: автотранспорт, місце загрузки: 8930, Rekkem L.A.R., 30 склад ABX/DSV, місце вигризки вантажу: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Чайка, вул. Антонова, 1а, корпус 1, док 1-6, отримувач вантажу: ТОВ «Беррі Україна», термін доставки 06.02.2012 року, оплата: 2800,00 євро по курсу НБУ на дату виставленого рахунку, відтермінування по оплаті 14 днів.

Умовами вказаного додатку договору № 12 сторони домовились, що в рамках договору № 12, для організації замовлення, сторони мають право користуватись послугами 3-х сторін та оплачувати замовлені послуги згідно домовленостей.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що відповідно до вказаного замовлення, ТОВ «Кас Груп» мав виконати доставку вантаж відповідно до інвойсів № 18/30/0010490 від 27.01.2012 року, № 13/10/0020003 від 01.02.2012 року, № 13/10/0020004 від 01.02.2012 року, вартістю 30072,87 Євро (яка згідно офіційного курсу встановленого НБУ станом на 13.06.2012 року в розрахунку, еквівалентна 300254,78 грн.), для чого відповідач уклав з СПД Сологуб І.С. договір № 2/01/2012 від 27.01.2012 року, на перевезення вказаного вантажу автомобілем марки Вольво, д.н.з. АА 5558 IE, причеп АА 4741 XX за маршрутом (8930 Менен) - Україна (Київська область), з терміном доставки - 06.02.2012 року.

Також позивач зазначає, що за даними постачальника з Бельгії, 01.02.2012 року на замовлення TOB «Беррі-Україна» було завантажено вантаж у вказаний автомобіль, згідно CMR №020356, в якій наявний підпис водія, що отримав даний вантаж - Коцюра. По спливу терміну доставки вантажу, та станом на час звернення з позовом вантаж - 30 місць, 22 тони паркету, ламінат та плінтус TOB «Беррі-Україна» не отримав.

Посилаючись на ст.ст. 224, 225, 316 ГК України, ст.17, 27 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), позивач просить стягнути з відповідача 308 599,91 грн. заборгованості, яка складається з: 30 072,87 Євро вартості втраченого вантажу, яка згідно офіційного курсу НБУ станом на 13.06.2012 року становить 300 254,48 грн., а також 1501,27 грн. інфляційних втрат, 2566,56 грн. 3% річних, 4277,60 грн. 5% річних на компенсацію.

Місцевий господарський суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивач не навів фактів, підтверджених належними доказами, які свідчили б про невиконання або неналежне виконання відповідачем обов'язків згідно укладеного договору, і, відповідно, понесення у зв'язку із цим збитків з боку позивача.

Зокрема, як на підставу відмову в позові суд першої інстанції посилається на те, що замовлення (додаток № 3 від 26.01.2012 року до договору № 12 від 21.11.2011 року) не підтверджує узгодження відповідачем транспортного засобу для замовленого перевезення вантажу. Інших доказів узгодження автомобіля, суду не надано.

Апеляційний господарський суд не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає його не обґрунтованими, з наступних підстав.

За змістом ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

У відповідності до ч. 1 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

На виконання укладеного між позивачем та відповідачем договору № 12 від 21.11.2011 року, відповідачем було залучено перевізника ФОП Сологуб І.С. як третю особу для доставки вантажу.

Так, доказами того, що між ТОВ «Кас-груп» та ФОП Сологуб І.С. були укладені договір та заявка на доставку вантажу і фактично було здійснено завантаження вантажу на автомобіль марки Вольво АА5558ІЕ/АА4741ХХ є копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.02.2012 року, затвердженої начальником Деснянського РУ ГУМВС України у м. Києві Британським В.П. та зібраними матеріалами органами дізнання Деснянським РУ ГУМВС України в м. Києві.

Крім того, листом у відповідь на лист ТОВ «Беррі-Україна» від 18.101.0212 року № 43 фірма Berry Wood s.a.s. та фірма Berry Floor nv, які діють під однією торговою маркою Berry Allooc підтверджують, що замовлення Беррі-Україна було завантажено у вантажний автомобіль з номерами АА5558ІЕ/АА4741ХХ, який останнім перед завантаженням повідомили від вантажоодержувача. Водій отримав товар, про що свідчить підпис водія на CMR.

Як підставу відмову в позові суд першої інстанції посилався на те, що у CMR № 020356 не вказано необхідних реквізитів для накладної міжнародного перевезення, передбачених ст. 6 Конвенції, в графі «Відправник» та «Отримувач» зазначена одна й та ж сама особа - позивач, крім того, вказані відомості внесені рукописним шрифтом (заповнені «від руки»), в той час, як відправником, згідно замовлення (додаток № 3 від 26.01.2012 року до договору № 12 від 21.11.2011 року) є «Berry Alloc Industrielaan 100В-8930 Menen».

Однак, судовою колегією встановлено, що на підставі контракту, укладеного між ТОВ «Беррі-Україна» та ТОВ «Веггу Floor NV» (Бельгія) № 1/2011 від 10.11.2011 року та на підставі контракту, укладеного між ТОВ «Беррі-Україна» та «Веггу Wood» (Франція) № 2/2011 від 10.11.2011 року продавець зобов'язується поставити на умовах «FCA» та згідно з «Інкотермс-2000» товар, а покупець, тобто позивач зобов'язується придбати товар у відповідності до умов контракту; в графі 21 СМ, яка відповідає даті складення прописом зроблено запис: 1/2/12, яка є підтвердженням того, що відвантаження товару відбулося саме 01.02.2012 року, в день складення СМR; передумовою того що позивач у своїй заявці вказав 30 місць, вага 22 тони, було узгодження у вигляді повідомлення, згідно якого продавець товару для позивача має надати відповідний товар вагою брутто 20 тон, що дорівнює приблизно 30 місць. Оскільки здійснюючи завантаження товару продавець орієнтувався саме на вагу брутто, яка при завантаженні 30 місць була б меншою, тому завантаження відбулося на 1 місце більше.

Згідно ч. 1 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року, яка відповідно до Закону України «Про приєднання до Конвенції» ратифікована та набула чинності для України з 01.08.2006 року перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

У відповідності до ст. 20 Конвенції той факт, що вантаж не був доставлений протягом тридцяти днів після закінчення узгодженого терміну або, за відсутності узгодженого терміну, протягом шістдесяти днів із дня прийняття вантажу перевізником, є безперечним доказом втрати вантажу і особа, яка має право пред'явити претензію, може на цій підставі вважати його загубленим.

Крім того, у відповідності до п. 6.5. розділу 6 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по договору у відповідності до чинного законодавства України, та у відповідності п. 6.7. договору, сторона, що залучає третю особу до виконання своїх зобов'язань по договору, несе перед іншою стороною за даним договором відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань третьою особою як за власні дії.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що виконавець несе відповідальність за схоронність та цілісність вантажу на всьому протязі організованого ним маршруту доставки вантажу в розмірі фактично завданого збитку.

Враховуючи вищевикладене відповідач має нести відповідальність за дії перевізника як за свої власні дії, оскільки саме відповідачем було залучено перевізника як третю особу у виконанні зобов'язання перед позивачем.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодовувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником (ст. 224 Господарського кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема:

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

У зв'язку з невиконанням договору відповідачем, результатом чого є неотримання товару в сумі 30072,87 Євро, яка згідно офіційного курсу встановленого НБ України станом на 13.06.2012 складає 300254,48 грн. позивачем понесені збитки у вигляді вартості втраченого товару.

При таких обставинах справи, вимоги позивача про стягнення збитків у розмірі 300254,48 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки, відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

За змістом ч. 1 ст. 27 Конвенції позивач має право вимагати сплати відсотків на компенсацію, що підлягає сплаті. Такі відсотки, обраховані із розрахунку п'яти відсотків річних, накопичуються з дня надсилання перевізнику письмової претензії або, якщо така претензія не пред'являлась, з дня початку розгляду позову.

Так, позивач початковою датою відрахування відсотків зазначає 28.02.2012 року та просить стягнути 5 % річних на компенсацію з 28.02.2012 року по 13.06.2012 року у розмірі 4 277,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, претензія про відшкодування збитків вх. № 3 від 28.02.212 року направлена ТОВ «Кас Груп» 03.03.2012 року, про що свідчить опис вкладення.

Таким чином, правомірним є нарахування 5 % річних на компенсацію з 03.03.2012 року з дня надсилання відповідачу письмової претензії, а не з 28.02.2012 року.

Вимоги позивача по справі в частині стягнення 5 % річних на компенсацію підлягають частковому задоволенню за період з 03.03.2012 року по 13.06.2012 року у розмірі 4 113,07 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних за період з 06.02.2012 року по 13.06.2012 року у розмірі 2 566,56 грн. та індекс інфляції за період з лютого 2012 року по травень 2012 року у розмірі 1501,27 грн.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки позивачем були заявлені вимоги про стягнення 5 % відсотків річних згідно Конвенції, вимоги про стягнення 3 % річних не підлягають задоволенню з огляду на те, що одночасне стягнення з відповідача 3 % річних та 5 % річних суперечить вимогам частини 1 статті 61 Конституції України за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції підлягають частковому задоволенню у розмірі 900,76 грн. за період з 03.03.2012 року по 13.06.2012 року з моменту направлення претензії.

При таких обставинах справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. рішення Господарського суду м. Києва від 23.10.2012 року про відмову в задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 300 254,48 грн., 5 % річних у розмірі 4 113,07 грн., 900,76 грн. індексу інфляції, в іншій частині позову слід відмовити.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Беррі-Україна» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 23.10.2012 року скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кас Груп» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 21, офіс 302, р/р 26000801555 в ПАТ «Універсал Банк», МФО 322001, код ЄДРПОУ 375707887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Беррі-Україна» (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 94, р/р 26008201331055 в ПАТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 36563792) 300 254,48 грн. (триста тисяч двісті п'ятдесят чотири гривні 48 коп.), 5 % річних на компенсацію у розмірі 4 113,07 грн. (чотири тисячі сто тринадцять гривень 07 коп.), індекс інфляції у розмірі 900,76 грн. (дев'ятсот гривень 76 коп.) та 6 105,36 грн. (шість тисяч сто п'ять гривень 36 коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кас Груп» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 21, офіс 302, р/р 26000801555 в ПАТ «Універсал Банк», МФО 322001, код ЄДРПОУ 375707887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Беррі-Україна» (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 94, р/р 26008201331055 в ПАТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 36563792) 278,38 (двісті сімдесят вісім гривень 38 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 5011-16/11734-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.