Рішення

від 16.10.2012 по справі 5023/3773/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3773/12 вх. № 3773/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

за участю

позивача - Башкатова Л.В., довіреність №0103/196 від 02.08.12р.; відповідача - не з`явився;

розглянувши справу за позовом Харківського національного університету ім. Каразіна, м. Харків

до Виробничого кооперативу "Видавнича фірма "Консум" м. Харків

про стягнення 6957,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківський національний університет ім. Каразіна звернувся до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Виробничого кооперативу "Видавнича фірма "Консум" заборгованість з орендної плати у сумі 2933,35 грн., заборгованість із земельного податку, комунальних послуг та витрат та утримання будівлі у сумі 3050,62 грн. і пеню у сумі 973,42 грн. на загальну суму 6957,39 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору оренди №3184-Н від 28.12.06р.

Ухвалою суду від 23.08.12р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

12 вересня 2012 року відповідач через канцелярію господарського суду Харківської області надав заяву про залишення позову без розгляду, у зв'язку з тим що відповідачем не було отримано копію позовної заяви з додатками.

Ухвалою суду від 17.09.12р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 16.10.12р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 16.10.12р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи та відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про, що свідчить відмітка в ухвалі суду від 02.10.12р. та підпис представника відповідача в повідомленні про час та дату наступного судового засідання від 02.10.12р.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи відповідач в порушення ст. 22 ГПК України недобросовісно користувався своїми процесуальними правами подавав клопотання, які були спрямовані на штучне затягування судового процесу.

Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Крім того, суд звертає увагу представника відповідача, на те, що розгляд справи триває вже майже два місяця, та судом були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів сторонами (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 02.10.12 року сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

28.12.06р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №3184-Н відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення - частину коридору 2-го поверху фізичної сторони будівлі головного навчального корпусу ХНУ їм. В.Н.Каразіна (пам'ятка архітектури) (надалі - Майно), загальною площею 10,0 м2, розміщене за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 4, що знаходиться на балансі Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна (надалі - Балансоутримувач). Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою за станом на 29.06.2006р. становить 32 870 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот сімдесят,) гривень. Майно передається в оренду з метою: книготоргівельної діяльності.

Факт передачі приміщення відповідачу підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі від 28.12.06р., підписаним обома сторонами договору (арк. спр. 14).

Відповідно до п. 3.1. договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - листопад 2006р., 442,11 грн. (згідно Додатку № 2). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2006р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за грудень 2006р.

Пунктами 3.2., 3.3. договору оренди передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується Орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку:

- безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50 %;

- на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 50 %.

Відповідно до п. 3.5. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 28 грудня 2006 р. до 27 листопада 2006 року включно.

Додатковою угодою №1 від 29.03.07р. до договору оренди №3184-Н від 28.12.06р. внесено зміни до п. 3.1. договору, а саме: орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди грудень 2006 року - 297,39 грн. Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком - січень 2007 року, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень 2007 року" (розраховано згідно з додатком № 1 до цієї додаткової угоди).

Додатковими угодами №2 від 07.02.08р., № 3 від 31.12.08р., №4 від 26.09.09р., №5 від27.08.10р. до договору оренди №3184-Н від 28.12.06р. продовжено строк дії договору до 26.07.11р.

Також як вбачається з матеріалів справи 28.12.06р. між Харківським національним університетом ім. Каразіна (балансоутримувачем) та Виробничим кооперативом "Видавнича фірма "Консум" (орендар) було укладено договір №56 на відшкодування орендарем земельного податку, комунальних послуг та витрат на утримання будівлі, відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. якого орендар, щомісяця не пізніше 10 - го числа місяця наступного за звітним, відшкодовує Балансоутримувачу вартість комунальних послуг; водопос тачання, водовідведення, теплопостачання та електроенергію згідно розрахунку. У разі зміни тарифів на комунальні послуги сплачувати їх вартість з урахуванням нових тарифів зі дня їх введення згідно нового рахунку, наданого Балансоутримувачем, без укладення додаткових угод. Орендар, щомісяця не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним відшкодовує Балансоутримувачу витрати на утримання будівлі, в якій орендуються приміщення, 220,00 грн. та вивіз твердих побутових відходів в розмірі 20,00 грн. Орендар, щомісяця не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним відшкодовує Балансоутримувачу земельний податок у розмірі 18,21 грн. У разі зміни ставок чи коефіцієнтів земельного податку сплачувати його з урахуванням нових ставок чи коефіцієнтів зі дня їх введення, на підставі рахунків наданих Балансоутримувачем, без укладення додаткових угод.

Пунктом 3.1. вказаного договору сторони передбачили, що при несвоєчасному внесенні плати, передбаченої розділом 2, орендар сплачує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки, включаючий день оплати.

У відповідності до п. 5.2. договору оренди орендар зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також всі податки і збори, передбачені законодавством України.

Балансоутримувач звертався до відповідача з листом №0805/38А від 05.06.12р. (а.с. 27) в якому вказав, що 26.07.2011р. термін дії договору оренди закінчився, враховуючи звернення відповідача - лист за №26/07 від 26.07.2011р. з проханням розірвати договір оренди, балансоутримувачем було підписано Акт приймання - передачі приміщення. У зв`зку з чим, відповідачу необхідно звернутись з актом та заявою про розірвання договору оренди до орендодавця регіонального відділення ФДМУ по Харківській області для подальшого оформлення розірвання договору. Крім цього, в листі було зазначено про наявну у відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 5983,97 грн., яку необхідно терміново погасити.

Однак, в порушення умов договору відповідач несвоєчасно здійснював передбачені платежі, в зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі, яка за період з жовтня 2010 року по липень 2011 року склала 2933,35 грн., заборгованість за несплату земельного податку та комунальних послуг у сумі 3050,62 грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив заборгованість по орендній платі, яка за період з жовтня 2010 року по липень 2011 року склала 2933,35 грн. та заборгованість за несплату земельного податку та комунальних послуг у сумі 3050,62 грн., та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати в сумі 2933,35 грн., земельного податку та комунальних послуг у сумі 3050,62 грн. за договором оренди №3184-Н від 28.12.06р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором оренди №3184-Н від 28.12.06р. в сумі 2933,35 грн. - орендної плати, земельного податку та комунальних послуг у сумі 3050,62 грн. за договором №56 від 28.12.2006 року на відшкодування Орендорем земельного податку, комунальних послуг та витрат на утримання будівлі, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2933,35 грн. - орендної плати, земельного податку та комунальних послуг у сумі 3050,62 грн., належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені в сумі 973,42 грн. в період з 26.07.11р. по 01.07.12р., вищезазначена пеня нарахована позивачем на суму боргу з орендної плати 2933,35 грн. та витрат по земельному податку, комунальним послугам та витрат на утримання будівлі у сумі 3050,62 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 3.5. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.1. договору №56 на відшкодування орендарем земельного податку, комунальних послуг та витрат на утримання будівлі сторони передбачили, що при несвоєчасному внесенні плати, передбаченої розділом 2, орендар сплачує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки, включаючи день оплати.

Відповідно до п.1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем відповідачу пені в сумі 973,42 грн. та встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахувань пені, у зв'язку з чим невірно нарахована пеня.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем нараховується пеня в період з 26.07.2011 року по 01.07.2012 року. Відповідно до норм діючого законодавства пеня нараховується з моменту прострочення грошового зобов'язання. З матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив грошове зобов'язання за договором оренди №3184-Н від 28.12.06р. з 10.10.2010 року. Також з матеріалів справи вбачається, що договір оренди №3184-Н від 28.12.06р. припинив свою дію з 26.07.2011 року.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Зважаючи на норму вказаної статті, період нарахування пені за порушення відповідачем умов договору складає (з 10.10. 2010 року по 10.04.2011 року) 182 дні, таким чином пеня за по оренді 125,30 (яка нарахована на суму заборгованості 1712,41 грн.).

Щодо нарахування пені за договором №56 від 28.12.2006 року на відшкодування Орендорем земельного податку, комунальних послуг та витрат на утримання будівлі, то судом також здійснено перевірку правильності нарахування позивачем відповідачу пені за комун. послуги та встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахувань пені, у зв'язку з чим невірно нарахована пеня. за комун. послуги.

Зважаючи на норму вказаної статті 232 ГК, період нарахування пені за порушення відповідачем умов договору №56 від 28.12.2006 року на відшкодування Орендорем земельного податку, комунальних послуг та витрат на утримання будівлі складає:

- за водопостачання (з 10.09. 2010 року по 11.03.2011 року) 182 дні, на суму 43,80 грн., таким чином пеня в сумі 3,38 грн.;

- за водовідведення (з 10.10. 2010 року по 10.04.2011 року) 182 дні, на суму 29,10 грн., таким чином пеня в сумі 2,25 грн.

- за експлуатаційним видаткам (з 10.01. 2011 року по 11.07.2011 року) 182 дні, на суму 1320,00 грн., таким чином пеня в сумі 102,01 грн.

- за електропостачання (з 10.09. 2010 року по 10.03.2011 року) 182 дні, на суму 60,00 грн., таким чином пеня в сумі 4,63 грн.

- за вивіз сміття (з 10.12. 2010 року по 10.06.2011 року) 182 дні, на суму 120,00 грн., таким чином пеня в сумі 9,27 грн.

- за теплопостачання (з 10.10. 2010 року по 10.04.2011 року) 182 дні, на суму 460,56 грн., таким чином пеня в сумі 35,60 грн.

- за податок на землю (з 10.01. 2010 року по 10.07.2010 року) 182 дні, на суму 169,14 грн., таким чином пеня в сумі 16,94 грн.

Всього пені за комунальні послуги в сумі 174,08 грн.

Щодо стягнення решти пені в сумі 674,04 грн., то суд приходить до висновку що вона нарахована позивачем необґрунтовано, у зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні як безпідставно нарахованої.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати по даній справі покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 526, 612, 623-625, 631 п.4, 629, 759, 762, 782, 797 Цивільного кодексу України; ст.ст. 175, 179, 180, 188, 189, 190, 193, 197, 198, 199, 203, 216-218, 222, 224, 226, 229, 230, 232 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого кооперативу "Видавнича фірма "Консум"(61057, м. Харків, вул. Римарська, 23, кв. 5, р/р260010138780 у ВАТ "Інноваційно - промисловий банк", МФО 351878, код ЄДРПОУ 21192920) на користь Харківського національного університету імені В.Н. Карабіна (61077, м. Харків, площа Свободи, 4, р/р 31254274210019 в ГУДКУ Харківської області МФО 851011 код ЄДРПОУ 02071205, код призначення платежу 2201160/25010300) суму боргу з орендної плати 2933,35 грн., земельного податку, комунальних послуг та витрат на утримання будівлі у сумі 3050,62 грн., пені 299,38 грн., 1453,57 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 674,04 грн. відмовити.

Повне рішення складено 22.10.2012 р.

Суддя Добреля Н.С.