Постанова

від 06.11.2012 по справі 5011-23/7352-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р. Справа№ 5011-23/7352-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Пашкіної С.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Рижова Н.В.

від відповідача - не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний - судноремонтний завод»

на рішення господарського суду м. Києва від 14.08.2012 року.

у справі № 5011-23/7352-2012 (суддя: Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірниче машинобудування та інжиніринг»

до Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний - судноремонтний завод»

про стягнення 89 825, 45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.08.2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, ідентифікаційний код 03149949) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гірниче машинобудування та інжиніринг» (03134, м. Київ, Святошинський район, проспект Корольова, будинок, 2-в, квартира 67, ідентифікаційний код 37226384) 52 546 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот сорок шість) грн. 00 коп. заборгованість за договором № 25/10 від 06.09.2010 року, 18 149 (вісімнадцять тисяч сто сорок дев'ять) грн. 00 коп. - заборгованість за договором № 02/П від 12.12.2011 року, 1 413 (одна тисяча чотириста тринадцять) грн. 90 коп. - судового збору.

В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ЗАТ «Київський суднобудівний - судноремонтний завод» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 5011-23/7352-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

На адресу Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 18.09.2012 року представники позивача та відповідача не з'явилися, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з витребуванням додаткових документів розгляд справи було відкладено та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірниче машинобудування та інжиніринг» надати суду докази отримання Закритим акціонерним товариством «Київський суднобудівний - судноремонтний завод» від генерального замовника ВАТ «Полтавський ГЗК» (п. 3.1. договору №25/10 від 06.09.2010 року) платежу по третьому етапу.

В судове засідання 02.10.2012 року представник позивача не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Розгляд справи було відкладено на 16.10.2012 року. Від сторін витребувано додаткові докази.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про витребування доказів. Дане клопотання задоволено колегією суддів, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 06.11.2012 року.

В судове засідання 06.11.2012 року представник відповідача не з'явився та подав клопотання про відкладення розгляду, в якому просить відкласти розгляд справи оскільки представник має бути присутній на іншому судовому засіданні. Дане клопотання відхиляється колегією суддів, оскільки ЗАТ «Київський суднобудівний - судноремонтний завод» не обмежений правом наділяти будь-якого іншого працівника на представництво його інтересів.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем та Відповідачем 06 вересня 2010 року укладено договір № 25/10, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався виготовити та поставити вузли перевантажувача барабанного, а Відповідач сплатити їх вартість.

У грудні 2010 року Позивач передав, а Відповідач прийняв вузли перевантажувача барабанного на загальну суму 1073468,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000001 від 07.12.2010 року та довіреністю № 660 від 06.12.2010 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3.1.1 договору № 25/10 від 06.09.2010 року Відповідач, після отримання попередньої оплати від генерального замовника, на протязі п'яти днів оплачує Позивачу авансовий платіж в розмірі 50 % суми договору, що складає 536734,25 грн., другий платіж в розмірі 40 % суми договору, що складає 429387,40 грн. Відповідач оплачує на протязі п'яти днів після отримання платежу від генерального замовника по другому етапу -десять днів після підписання акту прийому-передачі продукції генеральному замовнику. Третій платіж в розмірі 10 % суми договору, що складає 107 346, 85 грн. Відповідач сплачує Позивачу на протязі п'яти днів після отримання від генерального замовника платежу по третьому етапу - на протязі 10 днів після підписання акту вводу в експлуатацію вузлів перевантажувача барабанного.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач, в порушення умов договору № 25/10 від 06.09.2010 року повністю не оплатив вартість поставленої продукції, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 52546,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною 2 статті 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Позивач, 16.03.2012 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт поставки товару підтверджується відповідною видатковою накладною, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати поставленого товару не надано, колегія суддів цілком погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 52546,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

На виконання відповідачем вимог Київського апеляційного господарського суду щодо надання банківських виписок за весь період дії договору № 25/10 від 06.09.2010 року свідчить про небажання відповідача виконати вимоги суду та не може бути підставою для відмови у стягненні 52546,00 грн.

Враховуючи, лист відповідача № 680/41 від 16.10.2012 року, в якому зазначається, що причиною для притримання оплати 3-го етапу договору № 25/10 від 06.09.2010 року є неналежне виконання щодо якісного виконання робіт, а не неотримання грошових коштів від Генерального замовника.

Умови договору № 25/10 від 06.09.2010 року не надають відповідачу право на неоплату 52546,00 грн.

Пунктом 3.1.1 договору № 25/10 від 06.09.2010 року сторони погодили порядок та строки розрахунків, кінцевий термін яких встановили на протязі десяти днів після підписання акту вводу в експлуатацію вузлів перевантажувача барабанного.

Позивачем зазначеного акту не надано, таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем та Відповідачем 12.12.2011 року укладено договір № 02/П, відповідно до якого останній зобов'язався доопрацювати втулки кількістю три штуки та встановити їх на штатні місця згідно креслень, а Позивач прийняти та оплатити їх вартість.

Відповідно до пункту 1.3 договору № 02/П від 12.12.2011 року загальна вартість робіт склала 18 149, 00 грн.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно пункту 3.1 договору № 02/П від 12.12.2011 року Позивач зобов'язався здійснити 100 % попередню оплату робіт.

Відповідач надав Позивачу рахунок № 3766 від 14.12.2011 року на суму 18 149, 00 грн. для оплати. Позивач, платіжним дорученням № 285 від 14.12.2012 року сплатив Відповідачу грошові кошти у розмірі 18 149, 00 грн.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2012 року супровідним лисом № 16/5-74/12 від 22.03.2012 року Позивач надіслав Відповідачу два примірника актів № 117.12 від 12.03.2012 року виконаних робіт для підписання. У зазначеному листі Відповідач запропонував Позивачу підписати один примірник акту та на протязі трьох днів повернути.

Листом від 15.03.2012 року Позивач повідомив Відповідача про відмову від підписання акту виконаних робіт за договором № 02/П від 12.12.2011 року та зазначив, що зобов'язання ним буде виконано після виконання Відповідачем зустрічних зобов'язань за договором № 25/10 від 06.09.2010 року. Доказів виконання Відповідачем робіт за договором № 02/П від 12.12.2011 року на суму 18 149, 00 грн. не надано.

Згідно пункту 6.1 договору № 02/П від 12.12.2011 року строк його дії встановлений з моменту підписання до 30.12.2011 року.

Враховуючи, що строк дії договору закінчився та в подальшому Позивач не має наміру користуватися послугами Відповідача, останній зобов'язаний повернути на рахунок Позивача грошові кошти у розмірі 18 149, 00 грн.

Отже суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що позовна вимога про стягнення 18 149, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4.2 договору № 02/П від 12.12.2011 року у випадку порушення строків виконання робіт на вимогу Позивача, Відповідач сплачує штраф у розмірі 0, 5 % від суми невиконаних робіт за кожен день прострочки.

Оскільки умовами договору № 02/П від 12.12.2011 року строки виконання робіт не встановлені, вимога Позивача про стягнення 18 900, 00 грн. штрафу задоволенню не підлягає.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведені норми, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Гірниче машинобудування та інжиніринг» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 70 695, 00 грн.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 14.08.2012 року у справі № 5011-23/7352-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 5011-23/7352-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Пономаренко Є.Ю.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови складено 07.11.2012 року.