Ухвала

від 30.10.2012 по справі 2а-6475/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6475/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"30" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі: Раченко Д.Г.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комітідіз Україна ЛТД», Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комідітіз Україна ЛТД»до Спеціалізованої державної податкової інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Києві Державної податкової служби (правонаступником якої є Окружна державна податкова служба Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000970700 від 27.12.2011 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД»звернулися в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідачів Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (правонаступником якої є Окружна державна податкова служба Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України) та Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2011 року № 0000970700 та рішення про результати розгляду повторної скарги від 23.04.2012 року № 7127/6/10-2115 (том 1, а.с.5-27, 28).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2012 року клопотання відповідача Державної податкової служби України про закриття провадження у справі № 2а-6475/12/2670 в частині позовних вимог до Державної податкової служби України -задоволено, а провадження у справі № 2а-6475/12/2670 в частині позовних вимог до Державної податкової служби України щодо скасування рішення про результати розгляду повторної скарги від 23.04.2012 року № 7127/6/10-2115 -закрито (том 2, а.с.87-92).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (правонаступником якої є Окружна державна податкова служба Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України) від 27.12.2011 року № 0000970700 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість по правовідносинах з ТОВ Фірма «Вертон-Сервіс»на загальну суму 13 370 грн., та застосованих штрафних санкцій в розмірі 503 грн. в іншій частині позовних вимог відмовлено (том 2, а.с.95-108).

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД»та відповідач Окружна державна податкова служба -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України у справі подали апеляційні скарги (том 2, а.с.111-117, 121-197).

В своїй апеляційній скарзі відповідач просили скасувати постанову Окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити у повністю (том 2, а.с.111-117).

В своїй апеляційній скарзі позивач просили скасувати постанову Окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року в частині відмови в скасуванні податкового повідомлення-рішення №0000970700 від 27.12.2012 року в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 108 грн. основного платежу та 54 грн. штрафних (фінансових) санкцій (том 2, а.с.121-197).

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.200 КАС України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків правонаступником якої є Окружна державна податкова служба Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України відповідно до наказу від 16.11.2011 року № 895 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2011 року, за липень 2011 року, за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 13.12.2011 року № 1127/40-40/7130307207 (том 1, а.с.45-57).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями, щодо завищення суми податкового кредиту за травень 2011 року на 12 366,79 грн., за червень 2011 року на 1 003,28 грн., за липень 2011 року на 108,12 грн., які підлягають зменшенню;

- та п.п.14.1.18 п.14.1 ст. 14 , п.200.4, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями, щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за травень 2011 року на 12 366,79 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2011 року на 12 366,79 грн., за червень 2011 року на 1 003,28 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у липні 2011 року на 1003,28 грн., за липень 2011 року на 108,12 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у серпні 2011 року на 108,12 грн.

На підставі встановлених в акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2011 року № 0000970700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 13 478 грн., в тому числі за червень 2011 року на 12 366,79 грн., за липень 2011 року на 1 003,28 грн., за серпень 2011 року на 108,12 грн. та застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 557 грн., в тому числі за червень 2011 року - 1 грн., за липень 2011 року - 502 грн., за серпень 2011 року - 54 грн. (том 1, а.с.61).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням від 27.12.2011 року № 0000970700, позивач оскаржив його в адміністративному порідку, однак рішеннями податкових органів вищого рівня скарги позивача були залишенні без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Під господарською діяльністю згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає лише у разі фактичного здійснення господарської операції та її зв'язку з господарською діяльністю платника податку.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Луї Дрейфуса Комодітіз Україна ЛТД»мало господарські взаємовідносини з ТОВ Фірма «Вертон-Сервіс»(код за ЄДРПОУ 25213984) та ТОВ НВФ «Інтелсервіс»(код за ЄДРПОУ 23102654).

Так, з акту перевірки вбачається, що до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП ДПІ надійшли матеріали перевірки контрагента Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Вертон сервіс».

У відповідності до акту ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 25.10.2011 року № 4499/23/25213984 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фірма «Вертон сервіс»встановлено, що ТОВ Фірма «Вертон-Сервіс»мало договірні зобов'язання з ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД».

Проведеною перевіркою показників, задекларованих ТОВ Фірма «Вертон сервіс»у рядку 10.1 Декларацій «Придбання з податком на додану вартість товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у межах господарської діяльності, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою»встановлено, що на формування цих показників мали вплив операції з ТОВ «Торговий дім Фінпрофіль».

Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ Фірма «Вертон Сервіс»та ТОВ «ТД Фінпрофіль»оформлено Договором № 11/2 П від 01.02.2011 року на виконання будівельно-монтажних, ремонтних і пуско-налагоджувальних робіт на об'єктах ТОВ Фірма «Вертон-Сервіс».

Додатком до договору № 11/217 від 01.02.2011 р з ТОВ «ТД Фінпрофіль»є технічне завдання на травень 2011 року, згідно якого ТОВ «ТД Фінпрофіль»здійснювались роботи (надавались послуги) на об'єктах замовників, перед якими ТОВ Фірма «Вертон-Сервіс»мало договірні зобов'язання:

У відповідності до довідки ДПІ у Києво-Святошинському районі № 122/23-3/30886359 від 28.09.2011 року, ТОВ «Торговий дім «Фінпрофіль»(код за ЄДРПОУ 30886359) має обліковий стан «10»- запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання).

Станом на 25.10.2011 року ТОВ «ТД Фінпрофіль»має стан 14 «Визнано банкрутом», що підтверджується довідкою від державного реєстратора.

Відповідно до матеріалів реєстраційної справи ТОВ «Торговий дім «Фінпрофіль»відповідальними за фінансово-господарську діяльність ТОВ «Торговий дім «Фінпрофіль»були (є): керівник ОСОБА_7, головний бухгалтер ОСОБА_8.

В ході перевірки встановлено, що у відповідності до висновку почеркознавчого дослідження від 18.10.2011 року № 288, здійсненого головним експертом відділу криміналістичних досліджень НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області підполковником міліції Кушнерьовим Олегом Владленовичем, на підставі направлення ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя (вих. № 15828/10/26-50 від 06.10.2011 року) «підписи від імені ОСОБА_7 на первинних бухгалтерських документах по взаємовідносинах ТОВ «ТД Фінпрофіль»(ЄДРПОУ 30886359) з ТОВ «Фірма «Вертон-Сервіс»(ЄДРПОУ 25213984), які були використані як оригінали для отримання наданих копій, виконані не ОСОБА_7, а іншою особою (особами).

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Фінпрофіль»не подавало до ДПІ у Києво-Святошинському районі декларації з податку на прибуток, дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2 квартал 2011 року. У відповідності до акту перевірки у ТОВ «Торговий дім «Фінпрофіль» відсутні основні засоби.

Оскільки, у ТОВ «Торговий дім «Фінпрофіль» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Враховуючи вищезазначене в акті перевірки міститься висновок щодо відсутності у ТОВ «ТД Фінпрофіль»необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відповідно згідно до частини 1, 5 ст. 203 , п. 1, 2 ст. 215 , ст. 228 Цивільного кодексу України правочини, укладені з контрагентами, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіми особами та мають ознаки нікчемності.

Проте, колегія суддів, з таким твердженням відповідача не погоджується, з огляду на таке.

Правовідносини між позивачем та контрагентом ТОВ «Торговий дім «Фінпрофіль» вчинялися на підставі договорів, що були укладені сторонами з дотриманням вимог, які були передбачені законодавством України на момент здійснення таких правочинів, зокрема позивач та контрагент були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи контрагента не були визнані в судовому порядку недійсними, був відсутній вирок суду щодо посадових осіб зазначеного контрагента, виконання договорів та сплата коштів за ними підтверджується відповідними первинними документами, зокрема актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями про сплату коштів з відміткою банку.

Зокрема, одним з важливих факторів, на який також звернув свою увагу суд першої інстанції, є те, що чинним законодавством не передбачено відповідальності суб'єкта господарювання за дії контрагентів по третьому ланцюгу правовідносин із якими відповідний суб'єкт господарювання жодних правовідносин не мав.

Разом з цим, судом першої інстанції в судовому засіданні встановлено, що відповідачем не було підтверджено висновки акта перевірки про наявність розбіжностей між даними декларації позивача та даними податкової звітності ТОВ «Фірма Вертон Сервіс»у травні 2011 року в сумі 12 366,79 грн. та червні 2011 року в сумі 1 003,28 грн.

Так, згідно наданих позивачем додатків № 5 до податкових декларацій ТОВ «Фірма Вертон Сервіс»з податку на додану вартість, зазначеним контрагентом позивача було в повному обсязі задекларовано податкові зобов'язання по правовідносинах із позивачем для сплати до державного бюджету, а доказів щодо наявності в ТОВ «Фірма Вертон Сервіс»заборгованості по сплаті таких податкових зобов'язань в розрізі правовідносин із позивачем, податковим органом надано не було (том 2, а.с.53-58).

Враховуючи наведене, та наявні у справі докази вбачається, що за наслідками господарських відносин позивача з ТОВ «Фірма Вертон Сервіс»не було завдано жодної шкоди державному бюджету. А отже, контрагентом позивача ТОВ Фірма «Вертон Сервіс»в травні 2011 року, червні 2011 року та липні 2011 рік було на підставі здійснених господарських операцій виписано позивачу належним чином оформлені податкові накладні, а також в повному обсязі визначено податкові зобов'язання по правовідносинах із позивачем, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність (протиправність) податкового повідомлення-рішення відповідача від 27.12.2011 року № 0000970700 в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість по правовідносинах з ТОВ Фірма «Вертон Сервіс»за червень 2011 року на 12 366,79 грн. та за липень 2011 року на 1 003,28 грн., всього 13 370 грн., та застосованих штрафних санкцій в розмірі 503 грн.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ НВФ «Інтелсервіс», то в обґрунтування висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства під час здійснення правовідносин з ТОВ НВФ «Інтелсервіс», відповідач зазначає, що до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП ДПІ надійшли матеріали перевірки контрагента Позивача - ТОВ НВФ «Інтелсервіс»(код ЄДРПОУ - 23102654).

Зокрема, від ДПІ у м. Вінниці до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП надійшов акт від 07.10.2011 року № 3998/2330/23102654 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ НВФ «Інтелсервіс»(код ЄДРПОУ - 23102654) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2011 року», результати якої оформлено актом від 07.10.2011 року № 3998/2330/23102654. Так, зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство відсутнє за податковою адресою, про що свідчіть довідка ГВПМ ДПІ у м. Вінниці про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 19.09.2011 року за № 1726.

Станом на дату складання акту ТОВ НВФ «Інтелсервіс»(код ЄДРПОУ 23102654) має стан 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

ДПІ у м. Вінниці було направлено запит ТОВ «Інтелсервіс»про надання документів від 09.09.2011 року № 49832/10/15-2.

Станом на 07.09.2011 року відповіді не надано, також не було надано необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Крім того, при дослідженні фінансово-господарської діяльності по ланцюгу поставки встановлено, що ТОВ НВФ «Інтелсервіс»мало взаємовідносини (по ланцюгу руху товару) з ФОП ОСОБА_10, реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_3.

Від управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Вінниці по суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_10 отримано акт від 05.10.2011 року № 3976 (том 1, а.с.242-250).

Згідно висновку даного акту встановлено, що в порушення ч.1, ч.5 ст. 203 , ст. 215 , ч.1 ст. 216 , ст. 228 ЦК України платником податків було вчинено правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків з рядом контрагентів, в тому числі ТОВ НВФ «Інтелсервіс»на загальну суму 2 214 000 грн., в тому числі ПДВ 369 000 грн., тощо. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий.

Також, в ході перевірки ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» встановлено, що згідно з даними додатків № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»існують розбіжності між сумою задекларованого податкового кредиту ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД»та сумою податкових зобов'язань ТОВ «НВФ «Інтелсервіс»за період з 01.07.2011 року по 30.07.2011 рік в розмірі 352,75 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в позивача було відсутнє право на формування податкового кредиту, та відповідно на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по вищезазначених господарських операціях із контрагентом ТОВ НВФ «Інтелсервіс»в розмірі 108,12 грн., у зв'язку з відсутністю доказів реального вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ НВФ «Інтелсервіс».

Податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а»п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

В силу п. 201.4 ст. названого кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пункт 201.7 статті 201 ПК України встановлює, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

З системного аналізу викладених правових норм слідує, що законодавцем чітко передбачена можливість платника податку-покупця товарів/послуг захисту власного права на формування податкового кредиту у випадку недобросовісності контрагента.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд зазначає, що обов'язок сплачувати податки та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованою. Це означає, що на платника податків не може покладатися відповідальність за порушення, вчинені іншими особами.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.12.2011 року № 0000970700 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість по правовідносинах з ТОВ НВФ «Інтелсервіс»на загальну суму 108 грн. та застосованих штрафних санкцій в розмірі 54 грн. прийнято правомірно, в іншій частині вказане податкове повідомлення рішення, а саме, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість по правовідносинах з ТОВ Фірма «Вертон-Сервіс»на загальну суму 13 370 грн. та застосованих штрафних санкцій в розмірі 503 грн. прийнято відповідачем безпідставно, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД»-залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 02 листопада 2012 року.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.