Ухвала

від 23.10.2012 по справі 2а-3005/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3005/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Варченко І.В. Рогожинської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендрі Плюс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендрі Плюс»до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Вагра плюс»про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2011 року ТОВ «Лендрі Плюс»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Вагра плюс»в якому просило зобов'язати відповідача виключити з Державного земельного кадастру інформацію про те, що позивач являється орендарем нежитлової будівлі (літ. Щ) загальною площею 345,80 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1, кадастровий номер -8000000000:85:289:0010.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 13.05.2011, позивач просив зобов'язати відповідача виключити з книги записів державної реєстрації договорів оренди землі інформацію про те, що позивач є орендарем земельної ділянки площею 600 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1, кадастровий номер -8000000000:85:289:0010

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі придбання ТОВ «Лендрі Плюс»у власність нерухомо майна (нежитлової будівлі), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, між ТОВ «Лендрі Плюс»та Київської міською радою 16 квітня 2008 року укладено договір оренди земельної ділянки № 544, на якій розташоване придбане нерухоме майно. Даний договір оренди зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (запис у книзі записів державної реєстрації договорів від 21 квітня 2008 року № 85-6-00402) з подальшим внесенням даних відомостей до Державного земельного кадастру.

Між ТОВ «Лендрі Плюс» та ТОВ «Вагра Плюс»2 грудня 2008 року укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої на земельній ділянці, що орендується ТОВ «Лендрі Плюс». На виконання вказаного договору сторонами складено і підписано Акт передачі нежитлової будівлі від 2 грудня 2008 року.

Відповідно до Реєстраційного посвідчення № 021319, власником нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 зареєстровано ТОВ «Вагра Плюс».

18 грудня 2008 року між ТОВ «Вагра-Плюс»та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та Актом передачі нежитлової будівлі від 18 грудня 2008 року вказану нежитлову будівлю передано у власність ОСОБА_1.

Відповідно до реєстраційного посвідчення № 021629 власником нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 зареєстровано ОСОБА_1.

Листом від 29 листопада 2010 року № 7, ТОВ «Лендрі Плюс»звернулося до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»з заявою про виключення ТОВ «Лендрі Плюс»з Державного земельного кадастру як орендаря земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:85:289:0010.

Проте, Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру»відмовлено у виключенні вказаних відомостей, оскільки Київською міською філією Центру ДЗК у базі даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру Філії, а також у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, відсутня інформація та записи про державну реєстрацію договору оренди землю від 16 квітня 2008 року № 544, укладеного між ТОВ «Лендрі Плюс»та Київською міською радою, стосовно земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.

Згідно витягу Головного управління земельних ресурсів № КР-03240/2011 з книги записів державної реєстрації договорів оренди землі станом на 17 січня 2011 року, користувачем земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:289:0010, розташованої в м. Києві по АДРЕСА_1 є ТОВ «Лендрі Плюс»на підставі договору оренди земельної ділянки № 544.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 № 161-XIV, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 7 вказаного Закону, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Зазначена норма кореспондується з вимогами ст. 377 Цивільного кодексу України.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то, в разі набуття права власності на ці об'єкти, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Вивченням матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що в Головному управлінні земельних ресурсів зареєстровано договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 у Подільському районі м. Києва укладений між Київською міською радою та ТОВ «Лендрі Плюс», про що зроблено запис від 21.04.2008 за № 85-6-00402 у Книзі записів державної реєстрації договорів.

Положеннями ст. 194 Земельного кодексу України встановлено, що призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Відповідно до ст. 195 Земельного кодексу України, основними завданнями ведення державного земельного кадастру є, зокрема, забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки.

Таким чином, нормами ст.ст. 120, 141 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України не передбачено автоматичного переходу права на земельну ділянку у випадку переходу права на будівлі, що розташовані на ній. В даному випадку, зазначені положення законодавства вказують на те, що право власності (користування) підлягає припиненню.

Відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Відповідно до ст. 4 вищезазначеного закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі», державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Таким чином, договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 у Подільському районі м. Києва укладений між Київською міською радою та ТОВ «Лендрі Плюс»є чинним та позивачем не вчинено жодних дій щодо процесуального оформлення розірвання даного договору, а відтак, підстави для виключення з ПК «Кадастр»інформації про орендаря у Головного управління земельних ресурсів відсутні.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендрі Плюс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.