Ухвала

від 16.10.2012 по справі 2а-1670/1995/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1670/1995/12

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2012р. по справі № 2а-1670/1995/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Промсантехніка-1»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Компанія «Промсантехніка-1», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області Державної податкової служби від 22.03.12 р. № 0005792301/235 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 500080,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 23423,0 грн., № 0005832301/30 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за період липень 2010 р. -червень 2011 р. у розмірі 126031,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.12 р. по справі № 2а-1670/1995/12 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.12 р. по справі № 2а-1670/1995/12 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновок про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт № 46/23-209/31103789 від 03.03.12 р. планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10 р. по 31.12.11 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 5.2.1, п. 5.3.9 ст. 5, п. 11.2.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 135.1, п. 135.5.4 ст. 135, п. 138.4 ст. 138 ПК України, які призвели до заниження податку на прибуток у сумі 500080,0 грн.; п. 7.2.1, п. 7.2.3, п. 7.4.1 та п. 7.4.5, п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»та п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК України, які призвели до завищення від'ємного значення ПДВ всього у сумі 126031,0 грн.

Виявлені порушення перевіряючі пов'язують з безпідставним віднесенням до валових витрат та податкового кредиту відповідні суми по операціям з ПП «Агро-Буд-Гранд»(код ЄДРПОУ 36390670), ПП «Лідер-Трейд»(код ЄДРПОУ 37096861) та ТОВ «БТС «Арон»(код ЄДРПОУ 34979593), оскільки при перевірці ланцюгів постачання до виробника чи імпортера ланцюг не проходить, був отриманий акт нікчемності щодо операцій ПП «Агро-Буд-Гранд»і стосовно керівника підприємства порушена кримінальна справа за фіктивне підприємництво, та щодо ПП «Лідер-Трейд», а стосовно ТОВ «БТС «Арон»відповідач послався на протокол допиту директора цього підприємства, який вказав на відсутність у нього навиків керівництва підприємством.

Наведені обставини та дані Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань по ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, де є розбіжності між задекларованими зобов'язаннями контрагентів та податкових кредитом позивача, стали підставою для висновків відповідача про неможливість формування податкового кредиту без надходження відповідних платежів до бюджету від постачальників товарів (робіт, послуг). З аналогічних підстав відповідачем були зроблені висновки про не можливість формувати податковий кредит по операціям з ФОП ОСОБА_1., ТОВ «Дисконтопторг», ТОВ «Укрторг-Метал».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції процитував зміст п. 5.2.1, п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч. 2 ст. 3, ст. 6, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2, п. 2.1 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р., п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, п. 7.2.1, п. 7.2.3, п. 7.4.1 та п. 7.4.5, п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»та п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК України, дослідив зміст укладених позивачем договорів купівлі-продажу (поставки) з ПП «Агро-Буд-Гранд»№ 45 від 06.03.10 р., з ПП «Лідер-Трейд»№ 43 від 04.01.11 р., предметом яких є поставка товарів, визначених в накладних; договір з ТОВ «БТС «Арон»на виконання робіт по виготовленню та встановленню навісу під склад на підставі рахунку № 167 від 12.04.11 р.

На підтвердження реальності договорів позивач надав ТТН (т.2, а.с. 63-66), рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, довіреності, акти приймання-передачі, рахунки: № 02/07 від 02.07.10 р., № 15/07 від 15.07.10 р., № 21/07 від 21.07.10 р., № 27/07 від 27.07.10 р., накладні: № 2012 від 02.07.10 р., № 15071 від 15.07.10 р., № 21073 від 21.07.10 р., № 27071 від 27.07.10 р., платіжні доручення: № 2199 від 05.10.10 р., № 27 від 13.10.10 р., № 255 від 17.11.10 р., № 1870 від 17.11.10 р., № 591 від 28.12.10 р., № 4 від 20.01.11 р., № 607 від 18.03.11 р.; рахунки: № 17 від 25.01.11 р., № 19 від 02.02.11 р., № 20 від 03.02.11 р., № 25 від 08.02.11 р., № 41 від 02.03.11 р., № 18/05 від 18.05.11 р., накладні: № 17 від 25.01.11 р., № 19 від 02.02.11 р., № 20 від 03.02.11 р., № 25 від 08.02.11 р., № 41 від 02.03.11 р., № 108 від 18.05.11 р., платіжні доручення: № 785 від 05.04.11 р., № 809 від 06.04.11 р., № 934 від 20.04.11 р., № 1022 від 28.04.11 р., № 1024 від 29.04.11 р., № 1091 від 10.05.11 р., № 1113 від 11.05.11 р., № 1176 від 18.05.11 р., № 1361 від 09.06.11 р., № 1552 від 05.07.11 р., № 2414 від 30.09.11 р.; акт виконаних робіт по виготовленню та встановленню навісу під склад від 01.07.11 р., кошторис виготовлення та встановлення навісу під склад, платіжні доручення: № 908 від 18.04.11 р., № 919 від 19.04.11 р., № 1378 від 10.06.11 р.

Враховуючи перелічені документи, наявність яких при проведенні перевірки відповідач не спростовував, докази використання придбаного товару та послуг у власній господарській діяльності, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірне віднесення до складу валових витрат сум придбання товарів від ПП «Агро-Буд-Гранд», ПП «Лідер-Трейд» і ТОВ «БТС «Арон», а від так, відповідач не довів правомірність податкового повідомлення-рішення від № 0005792301/235 від 22.03.12 р.

В судовому рішенні вказано, що доказом правомірності формування податкового кредиту позивачем до матеріалів справи надані договори, ТТН, рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, докази на підтвердження транспортування, акти приймання-передачі, дорожні листи (т.2 а.с.62 - т.3 а.с. 24), що свідчить про виконання позивачем приписів податкового законодавства та недоведеність відповідачем законності висновків про завищення податкового кредиту по ПДВ.

Зважаючи на те, що порушення позивачем вимог податкового законодавства при оподаткуванні операцій з вище переліченими контрагентами пов'язано виключно з недодержанням останніми порядку звітування по своїм зобов'язанням, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Також слід відмітити, що при формуванні валових витрат позивач мав всі належним чином оформлені документи, як передбачено п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та 139.1.9 ст. 139 ПК України і не допустив порушення приписів п. 138.2 ст. 138 ПК України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.12 р. по справі № 2а-1670/1995/12 прийнята з дотриманням приписів чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2012р. по справі № 2а-1670/1995/12 -залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2012р. по справі № 2а-1670/1995/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Промсантехніка-1»до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій