Ухвала

від 23.10.2012 по справі 7/412

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2012 р. м. Київ К-31821/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючої - судді-доповідача Васильченко Н.В.

суддів Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т. -

при секретарі Крушеніцькому В.М.

з участю представників відпВарницької Б.В. прокуратури Солодкої Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року по справі № 7\412 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК Клас»до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про визнання протиправними дій, рішень та їх скасування -

в с т а н о в и л а: :

У липні 2008 року ТОВ "ТРК Клас"звернулося до суду з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (Рада) про встановлення відсутності компетенції на застосування санкцій, визнання протиправними та скасування рішень, а також визнання дій з прийняття таких рішень протиправними.

Зазначали, що ТОВ "ТРК Клас"здійснює свою діяльність на підставі ліцензії НР № 1380 від 31 грудня 2003 року. У жовтні 2007 року та квітні 2008 року відповідачем проведені позапланові перевірки дотримання ТОВ "ТРК Клас"законодавства України та умов ліцензії, на підставі яких винесені рішення № 686 від 09 квітня 2008 року та № 827 від 23 квітня 2008 року. Вказаними рішеннями визнано правопорушеннями дії позивача з невиконання рішень Ради та суду, недотримання 50 -відсоткового обсягу аудіовізуальних творів українських авторів в загальному обсязі мовлення та недотримання територіальної категорії каналу мовлення. Крім того, вирішено звернутись до суду із позовом про анулювання ліцензії позивача.

Посилаючись на те, що Рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії лише у встановлених законом випадках, а також на дотримання ТОВ "ТРК Клас"50 -відсоткового обсягу аудіовізуальних творів українських авторів і відсутність порушення позивачем правил територіальної категорії мовлення просили позов задовольнити.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення відповідача № 686 від 09 квітня 2008 року та № 827 від 23 квітня 2008 року. В задоволенні решти вимог -відмовлено.

У касаційній скарзі заступник Генерального прокурора України, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обгрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав до її задоволення не вбачає.

Судами встановлено, що ТОВ "ТРК Клас"здійснює свою діяльність на підставі ліцензії Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення № НР 1380 від 31 грудня 2003 року.

17 жовтня 2007 року та 4 квітня 2008 року відповідачем проведені позапланові перевірки дотримання ТОВ "ТРК Клас"законодавства України та умов ліцензії, про що складені відповідні акти. На підставі цих актів 09 та 23 квітня 2008 року Радою винесені оскаржувані рішення № 686 та № 827, якими визнано правопорушеннями дії позивача з невиконання рішень Ради та судів, недотримання 50 -відсоткового обсягу аудіовізуальних творів українських авторів та територіальної категорії каналу мовлення. Крім того, вирішено звернутись до суду із позовом про анулювання ліцензії позивача.

Задовольнивши позов частково та скасувавши зазначені рішення, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходили з того, що встановлення Радою порушення позивачем 50 -відсоткового обсягу аудіовізуальних творів українських авторів є безпідставним, оскільки при цьому не взято до уваги матеріали ТОВ "ТРК Клас", що спростовують це твердження. Крім того, відсутня методологія визначення такого обсягу, що унеможливлює однозначно стверджувати про порушення позивачем законодавства. Також суди зазначили, що надання копій документів замість оригіналів на вимогу Ради, не може розцінюватись як факт невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог. Також не може вважатись порушенням територіальної категорії мовлення, на думку судів, трансляція різної реклами в регіонах, оскільки ТОВ "ТРК Клас"не створювало кореспондентських пунктів, а різний зміст реклами обумовлений різним регіонами замовлень рекламодавців.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт або музичні твори українських авторів чи виконавців.

Колегія суддів зазначає, що будь яка вимога закону має бути чіткою, зрозумілою та однозначною. Спосіб її виконання не повинен розцінюватися суб'єктами відповідних правовідносин по-різному.

В той же час, відповідачем не доведено існування встановленого порядку обрахунку зазначеного обсягу національного аудіовізуального продукту в кожному конкретному випадку. З огляду на це, правильним є висновок судів про те, що встановлення порушення законодавства не може ґрунтуватись на довільному тлумаченні та застосуванні органом державної влади певних норм закону.

Крім того, судами встановлено, що при обрахунку обсягу національного аудіовізуального продукту в ефірі ТОВ "ТРК Клас", перевіряючими не взято до уваги наявність у обсязі мовлення творів, права на які придбані позивачем за договором від 15 січня 2007 року. За розрахунками останнього, використання таких творів призводить до отримання відсоткового обсягу у встановленому законом розмірі.

Твердження відповідача у касаційній скарзі про те, що ці твори використовуються як елементи оформлення ефіру, не беруться до уваги, виходячи з положень наведеної статті 9 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", відповідно до якої враховується загальний обсяг мовлення, а не вибірковий.

Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі факту невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог.

Оскільки відповідачем не доведено факту невиконання розпоряджень Ради про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог, суди дійшли правильного висновку, що її рішення про звернення до суду про анулювання ліцензії з таких підстав є протиправним та підлягає скасуванню.

Також безпідставним є встановлення факту порушення позивачем статті 23 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"щодо територіальної категорії мовлення . За змістом рішення № 827 це порушення ґрунтується на недотриманні позивачем вимог статті 44 зазначеного Закону, відповідно до частини третьої якої кореспондентські пункти не мають права на самостійні мовлення та здійснення інформаційних і рекламних вставок на каналі мовлення телерадіоорганізації.

З огляду на те, що судами встановлена відсутність створених кореспондентських пунктів у ТОВ "ТРК Клас", обґрунтованим є висновок про неможливість порушення останнім правил їх діяльності.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обгрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення, не встановлено.

Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій..

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді :