Ухвала

від 06.11.2012 по справі 17/590/08-ап

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2012 р. м. Київ К-5143/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Бим М.Є.

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області на постанову Господарського суду Запорізької області від 14 січня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 до Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області про визнання недійсним у повному обсязі п. 2 рішення від 26 травня 2008 року та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 14 січня 2009 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року позов суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 до Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області задоволено частково. Визнано недійсним п.2 рішення міськради від 26.05.2008 року №03 «Про припинення договорів оренди земельних ділянок №1765 від 28.09.2001 року ТОВ «Норт»та №4872 від 01.12.2000 року ПП ОСОБА_4 та звільнення земельних ділянок від торгівельних об'єктів, що знаходяться в межах охоронної зони теплових мереж по АДРЕСА_1». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, позов залишити без розгляду.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Рішенням 36 сесії Дніпрорудненської міської ради 5 скликання від 26.05.08 № 03, на підставі інформації першого заступника міського голови Зеленського В.Г. про розірвання з ІТОВ ВКП "Норт" договору оренди земельної ділянки від 28.09.01 № 1765 та розірвання з ПП ОСОБА_4 договору оренди земельної ділянки від 08.12.00 №с 4872 у зв'язку з вилученням земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, пов'язаної із проведенням капітального ремонту мережі теплопостачання по АДРЕСА_1 та звільнення охоронної зони тепло-водопостачальних мереж по вул. Леніна (у районі міського ринку) від встановлених торговельних об'єктів (МАФ) з метою усунення порушень вимог: 4.6.3.7. Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих приладів і теплових мереж, 4.8.13.4. Правил технічної експлуатації електричних станцій, керуючись ст. ст. 12, 141, 143, Земельного Кодексу України, ст. 31 Закону України "Про оренду землі", на підставі рішення позачергової 35 сесії 5 скликання Дніпрорудненської міської ради від 15.05.08 № 07 "Про надання згоди на проведення капітального ремонту трубопроводу зовнішніх теплових мереж по АДРЕСА_1, п. 34 ч. 1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Дніпрорудненська міська рада вирішила: припинити договір оренди земельної ділянки від 08.12.00 № 4872 (зареєстрований за № 06 від 20.03.01) під торгівельний кіоск "ІНФОРМАЦІЯ_1" ПП ОСОБА_4 Пропонувати ПП ОСОБА_4 торгове місце на території КП "Дніпрорудненський міський ринок" (п. 2 рішення); виконкому Дніпрорудненської міської ради відповідно до вимог законодавства вжити заходи щодо звільнення вищевказаних земельних ділянок (п. 3); зобов'язати директора КП "Дніпрорудненський міський ринок" забезпечити звільнення охоронних теплових мереж на території міського ринку від наявності об'єктів торгівлі (п. 4).

На виконання п. п. 3,4 наведеного вище рішення Дніпрорудненської міської ради, на підставі розпорядження виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради від 30.05.08 № 130 «Про заходи по звільненню земельних ділянок в межах охоронної зони теплових мереж по вул. Леніна від торговельних об'єктів для подальшого проведення ремонтних робіт», здійснено демонтаж торгового кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1" ПП ОСОБА_4, про що складено акт №б/н від 30.05.08.

Відповідно до вимог ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею ст. 143 цього Кодексу визначено, що у разі викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.

Виходячи із редакції ст. 31 Закону України "Про оренду землі" , договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 32 зазначеного Закону, договір оренди землі може бути припинено шляхом його розірвання на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як вбачається з матеріалів справи № 17/590/08-АП, договір оренди земельної ділянки від 08.12.00 № 4872 укладений строком на 5 років (п. 2.2 договору).

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що після закінчення строку, на який укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору (ч. 1). У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін (ч. 2). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням (ч. 3).

Встановлено, що додатковою угодою від 01.11.06 (між Дніпрорудненською міською радою та ПП ОСОБА_4) про зміну умов договору оренди земельної ділянки від 08.12.00 № 4872, договір поновлений до 08.12.10.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, в рішенні відповідача відсутнє посилання міської ради на причину припинення договору оренди земельної ділянки від 08.12.00 № 4872 - у зв'язку із закінченням строку, на який було укладено договір оренди. Таким чином, договір припинено відповідачем в односторонньому порядку, без звернення до суду.

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до чинного законодавства.

Згідно ч. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підставами для визнання рішення недійсним (нечинним) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який прийняв це рішення. При цьому обов'язковою умовою визнання рішення недійсним (нечинним) є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, оскільки права позивача спірним рішенням міськради порушені, а саме рішення прийнято не в спосіб, передбачений чинним законодавством, позовні вимоги в цій частині є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно висновків судів щодо відсутності підстав для зобов'язання відповідача встановити на колишньому місці по АДРЕСА_1, орендованому за договором оренди від 08.12.00 № 4872 земельній ділянці площею 18 кв.м., демонтований 30.05.08 торговий об'єкт - кіоск, що належить позивачу на праві приватної власності, вони є вірними. Так, з матеріалів справи вбачається, що безпосередньо демонтаж торгового кіоску по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка надана в оренду ПП ОСОБА_4, здійснювався не Дніпрорудненською міською радою, а працівниками КП "Дніпрорудненський міський ринок" в особі відповідних працівників. При цьому, КП "Дніпрорудненський міський ринок" не є відповідачем у справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанції повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У х в а л и л а:

Касаційну скаргу Дніпрорудненської міської ради Василіського району Запорізької області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 14 січня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: