ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/0270/3284/12
Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2012 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Совгири Д. І.
суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.
при секретарі: Ковальчук О.В.
за участю представників сторін:
позивач (апелянт) : Томенко Роман Вікторович
відповідач (апелянт) : Загородній Юрій Степанович
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги сільськогосподарського кооперативу "Добрі справи" та Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського кооперативу "Добрі справи" до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Вінницької області, Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
Сільськогосподарський кооператив "Добрі справи" звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Вінницької області, Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року адміністративний позов сільськогосподарського кооперативу "Добрі справи" задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Гайсинської МДПІ щодо відмови в розгляді заяви СВК "Добрі справи" про видачу Свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість; визнано протиправними дії Державної податкової служби у Вінницькій області щодо розгляду скарги СВК "Добрі справи", та зобов`язано Державну податкову службу у Вінницькій області розглянути відповідно до вимог чинного законодавства скаргу щодо скасування рішення Гайсинської МДПІ про відмову в розгляді заяви СВК "Добрі справи" про видачу свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість; зобов`язано Гайсинську МДПІ у встановленому законом порядку вирішити питання щодо видачі СВК "Добрі справи" свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких просять, зокрема, відповідач - скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, позивач - скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, в свою чергу представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Вінницької області.
Представник Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Вінницької області підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити та скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, а позов залишити без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга сільськогосподарського кооперативу "Добрі справи" підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Вінницької області залишенню без задоволення.
Судами І та апеляційної інстанції встановлено, що сільськогосподарський виробничий кооператив "Добрі справи" (надалі - СВК "Добрі справи") зареєстрований за ідентифікаційним кодом 37694870, за адресою вул. Лермонтова, буд.1, м. Гайсин, Вінницька область.
У відповідності до п. 3 Статуту позивача, основною діяльністю є виробництво сільськогосподарської продукції та її переробка з метою отримання прибутку, задоволення економічних і соціальних потреб членів Кооперативу та взаємовигідна співпраця з орендодавцями землі та майна.
Керівником позивача, у відповідності до довідки Головного управління статистики у Вінницькій області № 405070, являється ОСОБА_4.
18.04.2012р. СВК "Добрі справи" звернувся з заявою до Гайсинської МДПІ про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
Листом від 23.04.2012р. вих. № 688 Гайсинською міжрайонною державною податковою інспекцією Державної податкової служби Вінницької області повідомлено, що в розгляді вищезазначеної заяви відмовлено.
Не погодившись з даним фактом, позивачем по справі подано до Державної податкової служби у Вінницькій області лист від 27.04.2012р. вих. за №1 з проханням скасувати дане рішення та зобов'язати зареєструвати позивача суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с.12).
На що, Державною податковою службою у Вінницькій області надано податкову консультацію від 18.06.2012р. вих. за № 9684/10/15-217.
Задовольняючи адміністративний позов частково суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій Гайсинської МДПІ щодо відмови в розгляді заяви СВК "Добрі справи" про видачу Свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, визнання протиправними дій Державної податкової служби у Вінницькій області щодо розгляду скарги СВК "Добрі справи" та зобов'язання Державної податкової служби у Вінницькій області розглянути відповідно до вимог чинного законодавства скаргу щодо скасування рішення Гайсинської МДПІ про відмову в розгляді заяви СВК "Добрі справи" про видачу свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання Гайсинської МДПІ, видати СВК "Добрі справи" свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, суд вважає, що у задоволенні даної вимоги необхідно відмовити. Оскільки лише до повноважень податкового органу, у відповідності до норм ПК України, відноситься видача свідоцтва, щодо будь-якого режиму оподаткування, а тому суд першої інстанції не вправі перебирати повноваження суб'єкта владних повноважень наділених діючим законодавством.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Згідно до п. 7.4. ст. 7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
У відповідності до п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 ПК України, платник податків має право обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат.
Згідно до п. 209.1 ст. 209 ПК України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті може обрати спеціальний режим оподаткування.
Норми п.6.1 р.6 Положення також передбачають, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 статті 209 розділу V може обрати спеціальний режим оподаткування.
В свою чергу п. 209.6 ст. 209 ПК України визначає, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Ця норма діє з урахуванням того, що: а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності
Також, п.п.6.1.1 п.6.1 р.6 Положення визначає, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Ця норма діє з урахуванням того, що: для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
Тобто, дані норми встановлюють, право платника підприємства основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, обрати спеціальний режим оподаткування.
Пунктом 183.1 статті 183 ПК України закріплено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію, як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
Аналогічно, у відповідності до 6.2 р.6 Положення, для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі з дотриманням правил та у строки, що визначені статтею 183 розділу V Кодексу для реєстрації платників ПДВ.
Як слідує з матеріалів справи, позивач реалізуючи надане право, на підставі вищезазначених норм, звернувся до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Вінницької області з заявою від 18.04.2012р., про реєстрацію, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
Так, п. п. 6.2.4 п.6.2 р.6 Положення передбачено, що за результатами розгляду заяви про реєстрацію за формою N 1-РС податковий орган протягом 10 робочих днів видає (надсилає поштою з повідомленням про вручення за рахунок заявника) Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою N 2-РС або письмову відмову у видачі такого Спеціального свідоцтва у разі подання недостовірних даних або у випадках, визначених пунктом 6.3 цього розділу.
Тобто, імперативність даної норми полягає в тому, що за результатами розгляду поданої заяви, податковий орган виносить одне з двох вмотивованих рішень, про видачу свідоцтва чи відмову в такій видачі.
У відповідності до п. 6.3 р.6 Положення, податковий орган відмовляє сільськогосподарському підприємству у реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо такий платник податків: а) вказує у заяві про реєстрацію види діяльності, які не підпадають під дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, та не визначені статтею 209 розділу V Кодексу; б) перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків; в) був виключений із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у зв'язку з перевищенням питомої ваги несільськогосподарських товарів (послуг) та від дати такого виключення до дати подання заяви про повторну реєстрацію суб'єктом спеціального режиму оподаткування не спливло 12 послідовних звітних податкових періодів; г) поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг), або не відповідає іншим критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 розділу V Кодексу; ґ) не підпадає під визначення сільськогосподарського підприємства, є особою, яка не може бути зареєстрована як суб'єкт спеціального режиму оподаткування чи на яку не поширюються норми статті 209 розділу V Кодексу; д) не підпадає під визначення платника ПДВ згідно з пунктом 1.5 розділу I цього Положення або за наявності підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, визначених пунктом 5.1 розділу V цього Положення, або за яких підлягає анулюванню Спеціальне свідоцтво згідно з пунктами 209.11, 209.12 статті 209 розділу V Кодексу; е) подав заяву з порушенням строків, визначених пунктом 183.3 статті 183 розділу V Кодексу.
При оформленні свого листа від 23.04.2012р., за наслідками розгляду заяви СВК "Добрі справи", Гайсинською МДПІ не зазначено підстави та не наведено жодної мотивації щодо його винесення.
У відповідності до п.56.8 ст. 58 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
З наданих до суду доказів, вбачається що за наслідками поданого листа, Державною податковою службою у Вінницькій області, оформлено своє рішення у вигляді листа щодо надання податкової консультації від 18.06.2012р. за вих. № 9684/10/15-217.
Стосовно підставності звернення позивача з заявою та винесення Гайсинською міжрайонною державною податковою інспекцією Державної податкової служби Вінницької області листа від 23.04.2012р., колегією суддів досліджено заяву про вступ до сільськогосподарського виробничого колективу "Добрі справи" від 01.12.2011р., договори підряду від 01.12.2011р. за №№ 84,73,80,85. З яких вбачається, що підрядник зобов'язується на свій ризик за завданням замовника (позивач) виконувати роботу щодо обслуговування переданої йому ВРХ (корова), а саме утримувати ВРХ у спеціальному обладнаному приміщені, доглядати ВРХ, прибирати приміщенні, де утримується ВРХ, забезпечувати повноцінну годівлю ВРХ, забезпечувати правильне утримання, збереження переданої ВРХ, забезпечувати профілактичні засоби щодо запобігання захворювання, забезпечувати якісні показники одержаного молока, за що Замовником сплачується відповідна плата.
На виконання умов даного договору в матеріалах справи наявні акти прийому передачі від 01.11.2011р. №№84,73,80,85 та акти приймання передачі ВРХ на утримання від 01.12.2011р. (а.с.31-45).
До матеріалів справи також долучено реєстри членів СВК "Добрі справи", у відповідності до якого із села Балабанівки, Оратівського району до членів СВК "Добрі справи" входять 78 осіб, із с. Бондурі, Гайсинського району, Вінницької області - 16 осіб, із села Ш.Бундурівська, Гайсинського району, Вінницької області - 34 особи.
Встановлено, що отримане сире молоко від вищезазначених осіб, СВК «Добрі справи" поставляло ТОВ "Гайсинський молокозавод".
Відповідно до п.209.6 ст. 209 ПК України передбачено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
В свою чергу колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно залишення без задоволення позовних вимог в частинні зобов'язання Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Вінницької області видати свідоцтво, зважаючи на наступне.
У відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Зазначені положення кореспондуються з нормами ст. 162 КАС України, які визначають повноваження суду при вирішенні справи по суті.
Колегія суддів зауважує, що визнання права як загальний спосіб захисту порушеного права особи з урахуванням особливостей адміністративного судочинства не може бути застосований для захисту прав позивача в межах даної справи, а тому колегія суддів дійшла висновку, що захистити права та інтереси позивача слід шляхом зобов'язання Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Вінницької області видати сільськогосподарському кооперативу "Добрі справи" свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість.
Із наведених підстав судова колегія апеляційного суду погоджується з доводами сільськогосподарського кооперативу "Добрі справи".
Відповідно до ч. 3 ст. 198, ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Оскільки при вирішенні справи Вінницький окружний адміністративний суд не дослідив усіх обставин справи та неправильно застосував норми матеріального права, то його постанова підлягає частковому скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про повне задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу сільськогосподарського кооперативу "Добрі справи" задовольнити повністю.
Апеляційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Вінницької області залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського кооперативу "Добрі справи" до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Вінницької області, Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги сільськогосподарського кооперативу "Добрі справи" задовольнити в повному обсязі.
Зобов'язати Гайсинську міжрайонну державну податкову інспекцію Державної податкової служби Вінницької області видати сільськогосподарському кооперативу "Добрі справи" свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість.
В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "12" листопада 2012 р.
Головуючий суддя Совгира Д. І.
Судді Курко О. П.
Матохнюк Д.Б.
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2012 |
Оприлюднено | 12.11.2012 |
Номер документу | 27364242 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні