Ухвала

від 08.11.2012 по справі 1570/2764/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 р.Справа № 1570/2764/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В. судді -Запорожана Д.В. судді -Жука С.І. при секретарі -Кардашові В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бусоль" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Позивач ТОВ «Бусоль»27.04.2012 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби, в якому (з урахуванням уточнення) просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 0000042300 від 12 січня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Бусоль" з податку на прибуток приватних підприємств на 36459 гривень, в тому числі за основним платежем - 29167 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 7292 гривень, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 0000052300 від 12 січня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Бусоль" з податку на додану вартість на 21875 гривень, в тому числі за основним платежем -17500 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4375 гривень, з урахуванням рішення ДПС в Одеській області від 19 березня 2012 року № 5172/10/10-2007.

Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що у період з 19.12.2011 року по 23.12.2011 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Бусоль»з питань правових відносин з ПП «Інтер Парес», за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої було складено Акт № 2339/23/31609685 від 30.12.2011 року, в якому встановлені порушення: п.п.5.3.9, п.5.3, ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2008 рік на загальну суму 29167 гривень, в т.ч. по періодам: за 4 квартал 2008 року на суму 29167 гривень; п.п.7.4.5, п.7.4, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 23333 гривень в т.ч.: за листопад 2008 року -5833 гривень за грудень 2008 року - 17500 гривень. 12 січня 2012 року, на підставі вказаного Акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000042300 та №0000052300.

20.01.2012 року позивачем зазначений Акт перевірки та податкові повідомлення-рішення було оскаржено до Державної податкової служби в Одеській області. 19.03.2012 року ДПС в Одеській області було прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги (отримано поштою 26.03.2012 року), згідно якого частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі Одеської області №0000052300 у частині сплати податку на додану вартість на суму 5833 гривень та у частині застосування штрафних санкцій на суму 1458 гривень, в іншій частині рішення відповідача залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. 28.03.2012 року зазначений акт перевірки та податкові повідомлення-рішення було оскаржено до Державної податкової служби України. 13.04.2012 року ДПС України було прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги (отримано поштою 23.04.2012 року), згідно якого скаргу позивача залишено без задоволення. Позивач вважає, що висновки, зроблені відповідачем в Акті перевірки, не відповідають дійсності, а позивач не припускав порушень, вказаних в Акті перевірки. Крім того, посилання відповідача в Акті перевірки на порушення вимог Цивільного кодексу України , й, відповідно, визнання недійсним (нікчемним) правочину, укладеного між позивачем та ПП «Інтер Парес»не відповідають вимогам статей 203 , 204 , 215 , 228 Цивільного кодексу України , а визнання недійсним (нікчемним) правочину не входить до компетенції Державної податкової інспекції. Крім того, позивач зазначав, що відповідно до п. 86.9. ст.86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом Державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу Державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу Державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Однак відповідач, хоча перевірка проводилася на підставі постанови слідчого, прийняв податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються, до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з наведених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, вважаючи його необґрунтованим.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бусоль" -було задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 0000042300 від 12 січня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Бусоль" з податку на прибуток приватних підприємств на 36459 гривень (тридцять шість тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень), в тому числі за основним платежем - 29167 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 7292 гривень.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 0000052300 від 12 січня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Бусоль" з податку на додану вартість на 21875 гривень (двадцять одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять гривень), в тому числі за основним платежем - 17500 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4375 гривень, з урахуванням рішення ДПС в Одеській області від 19 березня 2012 року № 5172/10/10-2007.

В апеляційній скарзі ДПІ у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що ТОВ «Бусоль»зареєстроване 01.10.2001 року у Біляївській районній державні адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію від 01.10.2001 року № 04057095Ю0010399, код ЄДРПОУ 31609685.

ТОВ «Бусоль»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 08.10.2001 року за № 434, станом на 30.12.2011 року перебувало на обліку в ДПІ у Біляївському районі Одеської області.

Основними видами діяльності підприємства є: виробництво збірних бетонних та залізобетонних виробів, виробництво інших будівельних виробів з бетону, загальне будівництво будівель (згідно установчих документів та довідки ЄДРПОУ № 14 від 29.12.2003 року).

На підставі направлення на перевірку №946 від 19.12.2011 року, виданого ДПІ у Біляївському районі Одеської області та наказу № 1085 від 19.12.2011 року, співробітниками ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Бусоль»з питань правових відносин з ПП «Інтер Парес», за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року.

Дана перевірка була призначена постановою про призначення документальної позапланової перевірки від 03.10.2011 року старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Одеській області Вдовиченко Д.М. по кримінальній справі №012010000132, яка порушена Генеральною прокуратурою України 02.06.11 року стосовно невстановлених осіб за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст. 27 , ч.3 ст. 212 , ч.2 ст. 205 , ч.1, 3 ст. 358 та ст. 218 КК України з використанням ПП „Інтер-Парес" код за ЄДРПОУ 35991407.

Перевіркою було встановлено, що фінансово-господарські відносини ТОВ «Бусоль»з ПП «Інтер Парес»за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року ґрунтувались на умовах договору купівлі-продажу від 01.11.2008 року №б/н на реалізацію портландцементу ІІ/АШ-400. Згідно зазначеного договору ПП «Інтер Парес»(продавець) передає у власність, а ТОВ «Бусоль»(Покупець) приймає та оплачує Товар (250 тон портландцементу ІІ/АШ-400) на умовах, які оговорені в п. 4.1 в кількості та асортименті згідно накладним, які є невідємною частиною договору (а.с. 53-54).

Згідно видаткових накладних №№ РН-18/12-1 від 18.12.2008 року, РН-28/11-1 від 28.11.2008 року, та РН-26/12-1 від 26.12.2008 року ТОВ «Бусоль»отримало 250 тон портландцементу ІІ/АШ-400 від постачальника ПП «Інтер Парес»(а.с. 56,59,62). А згідно рахунків-фактур № СФ-17/12-1 від 17.12.2008 року, №СФ-27/11-1 від 27.11.2008 року та №СФ-25/12-1 від 25.12.2008 року ТОВ «Бусоль»сплатило постачальнику ПП «Інтер Парес»за отримані 250 тон цементу 175000,40 гривень (з ПДВ) на р/р 26009300117000 в ООО КБ «СКБ», м. Одеса МФО 388313 (а.с. 57,60,63). Також були надані податкові накладні №180 від 18.12.2008 року (сума без ПДВ -58333,33 гривень, ПДВ -11666,67), №386 від 28.11.2008 року (сума без ПДВ -22167 гривень, ПДВ -5833,40), №263 від 26.12.2008 року (сума без ПДВ -29166,67 гривень, ПДВ -5833,33).

За результатами вказаної перевірки було складено Акт № 2339/23/31609685 від 30.12.2011 року, в якому наведені наступні порушення з боку позивача:

- п.п.5.3.9, п.5.3, ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток за 2008 рік на загальну суму 29167 гривень, в т.ч. по періодам: за 4 квартал 2008 року на суму 29167 гривень.

- п.п.7.4.5, п.7.4, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 23333 гривень в т.ч.: за листопад 2008 року -5833 гривень за грудень 2008 року - 17500 гривень.

12 січня 2012 року, на підставі вказаного Акту перевірки, відповідно до підпункту 2 п.54.3 ст. 54 , п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000052300 та №0000042300, згідно яких позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23333 гривень, та штрафних санкцій - 5833 гривні, та зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 29167 гривень, та штрафних санкцій - 7292 гривень, відповідно.

20.01.2012 року зазначений Акт перевірки та податкові повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до Державної податкової служби в Одеській області.

19.03.2012 року ДПС в Одеській області було прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги (отримано позивачем поштою 26.03.2012 року), згідно якого частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі Одеської області №0000052300 - у частині сплати податку на додану вартість на суму 5833 гривень та у частині застосування штрафних санкцій на суму 1458 гривень, в іншій частині рішення відповідача залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

З рішенням ДПС в Одеській області в частині незадоволення скарги заявника позивач не погодився і 28.03.2012 року оскаржив Акт перевірки та податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

13.04.2012 року ДПС України було прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги (отримано позивачем поштою 23.04.2012 року), яким скаргу позивача залишено без задоволення.

Як заначено вище, позапланова виїзна перевірка ТОВ "Бусоль" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП "Інтер Парес", код за ЄДРПОУ 35991407, за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, була проведена ДПІ у Біляївському районі Одеської області на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Одеській області від 03.10.2011 року в рамках кримінальної справи №012010000132, яка порушена Генеральною прокуратурою України 02.06.11 року стосовно невстановлених осіб за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст. 27 , ч.3 ст. 212 , ч.2 ст. 205 , ч.1, 3 ст. 358 та ст. 218 КК України з використанням ПП „Інтер-Парес" код за ЄДРПОУ 35991407.

У зазначеній постанові наведена інформація, що в ході досудового слідства у справі встановлено, що в червні 2008 року невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності створено ПП „Інтер-Парес", засновником якого нібито виступив громадянин ОСОБА_5 Фактично вказана особа наміру на створення та реєстрацію вказаного товариства, а також на зайняття в ньому господарською діяльністю не мала, обов'язки керівника чи бухгалтера товариства не виконувала, бухгалтерську та іншу документацію не підписувала та печаткою не користувалась.

Однак, згідно п. 86.9. ст.86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Проте, відповідачем порушено вимоги п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили судовим рішенням по кримінальній справі, в межах якої слідчим податкової міліції було призначено дану перевірку.

Доводи відповідача про те, що кримінальну справу було порушено не у відношенні посадових осіб ТОВ "Бусоль", а тому податковий орган при прийнятті податкових повідомлень-рішень не пов'язаний строком набрання чинності вироком суду по кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку слідчим, - суд 1-ї інстанції обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки така позиція суперечить вимогам наведеної вище норми - п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України , яка не ставить строки прийняття податкового повідомлення-рішення в залежність від того, чи порушено кримінальну справу у відношенні посадових осіб підприємства, що перевірялося, чи у відношенні посадових осіб інших підприємств (контрагентів).

Доводи апелянта стосовно невизнання юридично значимими документів для підтвердження валових витрат та права для включення сум ПДВ до податкового кредиту по взаємовідносинам ТОВ «Бусоль»з ПП «Інтер-Парес»колегія суддів не приймає до уваги з наступного.

Завод залізобетонних виробів ТОВ «Бусоль»здійснює свою діяльність по виготовленню ЗБВ, конструкцій та бетонних сумішей більше 10 років. ТОВ «Бусоль»зареєстровано по вул.. Космонавтів 8 в с. Нерубайське Біляївського району Одеської області. Виробничі потужності підприємства розташовані також у с. Нерубайське пров. Хуторський 8. Загальна площа заводу складає 1,671 га. На підприємстві організовано роботу на 3-х полігонах. Кожний полігон забезпечений козловим краном. Складські приміщення ТОВ «Бусоль»дають можливість для одночасного зберігання 8 тисяч тон сипучих матеріалів (пісок, щебінь), а також 200 тисяч тон цементу. Подача бетону і доставка готових виробів забезпечується приватним парком вантажних машин. На ТОВ «Бусоль»організовано повний цикл виробництва, що надає можливість виробляти повний перелік залізно-бетонних виробів, без залучення будь-яких сторонніх підприємств. Станом на IV квартал 2008 року на ТОВ «Бусоль»працювало 45 осіб.

Колегія суддів погоджується з тим, що сертифікати якості та відповідності товару (портландцементу ІІ/АШ-400 є документами, які використовуються у внутрішній роботі підприємства і не підлягають обов'язковому зберіганню.

Стосовно доводів апелянта, що документи ПП «Інтер Парес»складались невідомими особами, то на думку колегії суддів ТОВ «Бусоль»повинно відповідати за правильність своєї господарської діяльності, і не повинно нести відповідальність за неналежну господарську діяльність своїх контрагентів. При цьому якщо такий контрагент не виконав своїх обов'язків перед державою по сплаті податків до бюджету, то таке тягне відповідальність саме для останнього.

Згідно з п. 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до пункту 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до частин 1, 5статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України , якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина Знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

За таким, викладені відповідачем в акті висновки про визнання нікчемними всіх укладених угод позивачем з контрагентами постачальниками та покупцями - не відповідають вимогам статей 215 , 216 ЦК України , а висновки про нікчемність операцій відповідача є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів для визнання укладеною позивачем угоди - нікчемним правочином. Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203 , статтю 215 , частину 1 статті 216 ЦК України є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бусоль" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: /підпис/Ю.В. Яковлев Суддя: /підпис/Д.В. Запорожан Суддя: /підпис/С.І. Жук