Ухвала

від 23.10.2012 по справі 2-а/1570/4649/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 р.Справа № 2-а/1570/4649/2011

Категорія: 5.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Коваля М.П.,

суддів -Потапчука В.О.,

-Семенюка Г.В.,

при секретарі -Журкіній І.І.,

за участі апелянта -Скіцан О.В.,

представника позивача -Баглай Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «КС» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державного реєстратора Виконавчого комітету Одеської міської ради Скіцан О.В. про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «КС»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування рішення № 417 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «КС», код 31181982, індивідуальний податковий номер 3118119815533 та зобов'язання внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «КС», код 31181982, індивідуальний податковий номер 3118119815533.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року адміністративний позов приватного підприємства «КС»задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.05.2011 року №417 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «КС». У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Колегією суддів замінена сторона у справі, а саме неналежного відповідача: Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси замінено на правонаступника -Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, згідно з постановою КМ України від 21.09.2011 року № 981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби».

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання: позивач та третя особа сповіщені згідно наявної в матеріалах справи розписки (а.с.140), представник позивача та третьої особи в судове засідання прибули та надали свої пояснення; представник відповідача -ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС сповіщений згідно повідомлення про вручення повістки про виклик до суду (а.с.126), представник відповідача в судове засідання не прибув та причини неявки не повідомив.

Колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представника позивача та третьої особи, ухвалила слухати справу за відсутністю інших учасників процесу, сповіщених належним чином про час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає її без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції ухвалене рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство «КС»перебуває на обліку ДПІ у Приморському районі м. Одеси з 28.09.2000 року за №5758, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 10.10.2008 року за №1983 (а.с.9).

17.10.2000 року приватне підприємство «КС» зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що свідчить відповідне свідоцтво №100145016 (а.с.10).

26.05.2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняло рішення № 417 про анулювання реєстрації ПП «КС»як платника ПДВ відповідно до підпункту «ж»пункту 184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Як вбачається з вказаного рішення, комісією встановлено, що відносно ПП «КС»в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, що підтверджено електронною відомістю держреєстратора ВК ОМР від 23.05.2011р. за №15561430014006846 (а.с.18).

Суд першої інстанції приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог виходив з того, що анулювання реєстрації ПП «КС»як платника ПДВ здійснено без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, стаття 183 Податкового кодексу України визначає порядок реєстрації платників податку на додану вартість. Випадки анулювання реєстрації платника податку на додану вартість передбачені статтею 184 Податкового кодексу України, зокрема відповідно до пп. «ж»реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Розроблене відповідно до розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та інших нормативно-правових актів, Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене Наказом Державної податкової Адміністрації України від 22.12.2010 року № 978 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), визначає порядок реєстрації платників податку на додану вартість, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, ведення реєстру платників податку на додану вартість, присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість, оприлюднення даних з Реєстру, перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість, ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість, засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Згідно п. 1 Розділу V зазначеного Положення реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Податкового Кодексу України.

Так, пункт 5 Положення передбачає анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу, яке може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б»- «и»пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України (підпункти «б» - «и»пункту 1 цього розділу Положення).

У відповідності до пп. 5.2.11. п. 5.2 вказаного Положення, рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є: повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

За приписами пп. 3.2.2. розділу V Положення про анулювання реєстрації платника податку податковий орган письмово повідомляє особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Крім того, з положень пп. 5.4.3. розділу V Положення протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається податковим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи, вказаним у свідоцтві, або за наявності відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику ПДВ, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи Представнику платника.

Як вбачається з матеріалів справи 29.04.2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси складено повідомлення про відсутність приватного підприємства «КС»за місцезнаходженням (форма 18-ОПП) та надіслано до відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради для внесення відповідного запису.

23.05.2011 року було внесено до Єдиного державного реєстру відповідний запис № 1 556 143 0014 006846 про відсутність ПП «КС»за вказаною адресою.

З огляду на вищевикладені обставини, на підставі п.п. «ж»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, 26.05.2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла рішення № 417 про анулювання реєстрації ПП «КС»як платника ПДВ, в якому зазначено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи за вказаною адресою, що підтверджено відомостями із ЄДР від 23.05.2011 року за № 1 556 143 0014 006846.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 979 від 22.12.2010 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) було затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (надалі -Порядок).

Пунктом 12.2. Порядку передбачено, що Підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкові декларації (звіти, розрахунки), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. При цьому, якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів зауважує на відсутності доказів прийняття податковим органом відносно позивача у спірних правовідносинах рішення про визначення суми грошових зобов'язань, відсутності доказів наявності у позивача податкового боргу перед Державним бюджетом України, відсутності доказів подання позивачем документів обов'язкової податкової звітності не у передбачені законом строки.

Отже, підстав для перевірки місцезнаходження позивача відповідно до п.п. 12.2 зазначеного Порядку податковий орган не мав.

Згідно з п. 12.4. Порядку, щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби.До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.

Отже, запит на встановлення місцезнаходження особи готується та направляється до Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб тільки якщо, виявлена відсутність особи за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання).

Так, наказом Державної податкової адміністрації України № 336 від 17.05.2010 року затверджено Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків (надалі - Положення № 336).

Згідно п. 3.1 розділу III Положення № 336, щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Пунктом 3.2 Положення № 336 встановлено, що у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Відповідно до п. 4.2 Положення № 336 підрозділ податкової міліції при прийнятті рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків обов'язково здійснює вихід за його адресою. У разі незнаходження за адресою платника-податків необхідно: якщо платник податків зареєстрований за адресою жилого приміщення (квартири), опитати власника такого приміщення (квартири) (за згодою) щодо місцезнаходження за вказаною адресою платника податків, а також місцезнаходження посадових осіб платника податків, та оформити відповідно такі заходи (пояснення або рапорт); якщо платник податків зареєстрований за адресою приміщення, в якому розташовано виробництво, офіси тощо, необхідно опитати власника приміщення-орендодавця (за згодою) щодо оренди та місцезнаходження платника податків, вказаного у запиті (пояснення або рапорт).

Пунктом 4.3 Положення № 336 встановлено, що за даними адресного бюро Міністерства внутрішніх справ України встановлюються місця реєстрації фізичних осіб та всіх посадових осіб, засновників платника податків (заходи оформити довідкою або рапортом).

Згідно п. 4.4. Положення № 336 за необхідності співробітник податкової міліції звертається із письмовим запитом до відповідного структурного підрозділу органів ДПС про отримання інформації щодо джерел доходів засновників і керівників платника податків.

Відповідно до п. 4.5. Положення № 336 за встановленими адресами здійснюються виїзди та опитуються засновники і керівники платника податків (за згодою) щодо фактичного місцезнаходження платника податків та документів фінансово-господарської діяльності (заходи оформити поясненням або апортом). Пунктом 4.8. Положення № 336 встановлено, що кожний проведений захід оформлюється документально (довідкою або рапортом).

Отже, процедура встановлення місцезнаходження платника податків передбачає заходи співробітників - органів ДПС за місцезнаходженням платника податків, його засновників та керівників.

Колегія суддів вважає, що відповідачем було необґрунтовано складено повідомлення про відсутність приватного підприємства «КС»за місцезнаходженням (форма 18-ОПП) та надіслано його до відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради для внесення відповідного запису, оскільки, за наслідками проведеної перевірки податковим органом спочатку повинні бути вжити заходи щодо встановлення місцезнаходження юридичної особи, а вже в разі відсутності платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), повинна бути проведена робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) відповідальних осіб (засновників чи керівників). А по - друге, відповідачем всупереч вимог вищевказаних норм права, не надано суду доказів, виходу співробітників податкової служби саме за адресою проживання засновників (керівників) позивача.

Крім того, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПП «КС»19.05.2011 року підприємством підтверджено відомості про юридичну особу (запис 13) та 25.05.2011 року внесено запис 15 про внесення відмітки про подання фінансової звітності юридичною особою (а.с.11-15).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваного рішення, оскільки: обставини стосовно наявності платника податків за місцезнаходженням були встановлені податковим органом з порушенням закону; у відповідача не було жодних підстав для здійснення заходів по встановленню місцезнаходження ПП «КС»; для звернення до податкової міліції; для направлення до державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП, у зв'язку з тим, що ці заходи застосовуються у випадках, коли фактичне місцезнаходження платника податків не з'ясоване.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на момент прийняття рішення по справі відсутні підстави для анулювання реєстрації платником податку на додану вартість - статус відомостей про юридичну особу підтверджено.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, постанова не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «КС»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державного реєстратора Виконавчого комітету Одеської міської ради Скіцан О.В. про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк /