Ухвала

від 04.09.2012 по справі 2а-1670/11431/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/11431/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2012р. по справі № 2а-1670/11431/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" звернулося до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 15.11.2011 р.№0010192301/237, від 15.11.2011 р.№0010182301/3389. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив про необґрунтованість висновків акту перевірки, які спростовуються первинним документам бухгалтерського обліку та документам належного виконання сторонами умов договорів поставки.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду 15 березня 2012 р. у задоволені позовних вимог було відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про податок на додану вартість», «Про бухгалтерській облік», Господарській кодекс України, КАС України.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями податкового огану було проведено перевірку позивача з питань повноти, правильності та своєчасності сплати всіх податків та інших обов'язкових платежів по взаємовідносинах з ПП "Спецстройсистема" (код 20261754), ВК "Профтехобразование" (код 20261754), ТОВ "Дара-Сервіс" (код 21861893), ПП "Восток" (код 30228888), ПП "Сунатко" (код 31459088), ПП "Гледіс" (код 31850700), ТОВ "Компанія ВАН" (код 32998829) за період з 01.04.2008 р. по 07.07.2011 р.

За результатами вищезазначеної перевірки був складений акт від 31.10.2011 р. №7499/23-209/31700904, яким встановлені наступні порушення: 1. пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.199 7 р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненням, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 88409 грн., в тому числі за 2 квартал 2008 р. в розмірі336351 грн., за 3 квартал 2088 р. в розмірі390250 грн., за 4 квартал 2008 р. в розмірі 157438 грн.; пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації) в період, що перевірявся, всього у сумі 707231 грн. в тому числі за квітень 2008 р. в сумі 76000 грн., за травень 2008 р. в сумі 102667 грн., за червень 2008 р. в сумі 90414 грн., за липень 2008 р. у сумі 84200 грн., за серпень 2088 р. у сумі 60000 грн., за вересень 2008 р. у сумі 168000 грн., за жовтень 2008 р. у сумі 54333 грн., за листопад 2008 р. у сумі 49417 грн., за грудень 2008 р. у сумі 22200 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 15.11.2011 р.№0010192301/237, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 125950 грн., від 15.11.2011 р.№0010182301/3389, яким донараховано грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 157438,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 39360 грн.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено протиправності та необґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що протягом з квітня по грудень 2008 р. були здійснені господарські операції з поставки крою склотканини з пропиткою, згідно договору поставки від 08.01.2008 р. №1/1, укладеного між ТОВ"Фабрика рукавних фільтрів" та ВК "Профтехобразование" (код 20261754) м. Дніпропетровськ, за яким позивачем по даній справі, було придбано даного товару на суму 2 760 750 грн., ПДВ - 552 150 грн., всього разом на суму 3312900 грн. За умовами п.1.3 даного договору доставка кожної партії товару здійснювалась зі складу Продавця: EXW м. Дніпропетровск, визначалась в залежності від періодичності та об'ємів поставки на підставі специфікації. Специфікація є невід'ємною частиною договору (п.2.2 договору від 08.01.2008 р. №1/1).

На підтвердження фактів здійснення перевезення товару позивачем надано копії договорів №70 від 04.11.2008 р. (а.с. 32), №89 від 11.12.2008 р. (а.с. 43) та товарно-транспортні накладні (а.с. 33, 39, 44).

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортном в Українні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р.№363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (п. 11.1 Правил). Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менш чотирьох екземплярів (п. 11.5). Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри (п.11.6). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправник), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом) передається Перевізнику (п.11.7). Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно товарно-транспортною накладною (п.13.1).

Фактично, надані до матеріалів справи товарно-транспортні накладні не містять печаток автопідприємства (перевізника), також бракує підпис вантажоодержувача. Окрім печатки ВК "Профтехобразование" та підпису його представника, в них відсутні відомості щодо особи, яка дозволила відпуск товару, особи, яка його одержала, особу,уповноважену довіреністю вантажоодержувача яка його прийняла для перевезення. Відсутність дорожніх листів для даних перевезень, оформлених згідно вимог пунктів 11.1, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, вказує на відсутність такої події, як доставка товару вантажоодержувачу.

Під час судового розгляду справи позивач пояснив, що перевезення товару здійснювалось одним і тим же автотранспортом - FIAT Ducato LKV, держномер 04780 СК, проте, при дослідженні наданих товарно-транспортних накладних встановлено невідповідність кількості рулонів займаним місцям, а саме, за відомостями товарно-транспортної накладної від 04.11.2008 р. - 2000 рулонів розташовані у авто перевізника на 40 місцях, за відомостями товарно-транспортної накладної від 11.02.2009 р. 750 рулонів розташовані у автоперевізника на 80 місцях.

Як вбачається з матеріалів справи акти сдачі - приймання робіт з перевезення товару (а.с.40,45) не містять змісту та обсягу господарської операції, кількість, вартість наданих послуг, в них є вказівка лише на виконання робіт та зазначена загальна вартість їх виконання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 р. від ВК "Профтехобразование" витребувано документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ"Фабрика рукавних фільтрів" за період з жовтня по грудень 2008 р. та 1 квартал 2009 р., докази на підтвердження придбання, перевезення, бухгалтерського обліку скляної тканини з пропитко, реалізованою в подальшому позивачу по справ за податковими накладними, від 28.102008 р. №28/10-8, від 30.10.2008 р. №30/10-8, від 31.10.2008 р. №31/10-8, від 04.11.2008 р. №04/11-8, від 18.11.2008 р. №1811/8, від 20.11.2008 р. №2011/8, від 12.12.2008 р. №12/1208.

Листом до суду від 13.03.2012 р. ВК "Профтехобразование" (а.с.221) інформував про наявність протягом 4 кварталу 2008 р. та 1 кварталу 2009 р. господарських взаємовідносин з ТОВ"Фабрика рукавних фільтрів" без надання первинних документів. Інформації щодо продажу та перевезення скляної тканини з пропиткою вказаний лист не містить.

Таким чином, колегія судів не приймає до уваги вищезазначені товарно - транспортні накладні, оскільки вони не містять всіх необхідних реквізитів.

Судом першої інстанції при оцінці доказів також враховано пояснення відповідача та надані ним докази, які свідчать про відсутність у ВК "Профтехобразование" трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торговельного обладнання.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги надані відповідачем документи щодо порушення кримінальної справи за фактом здійснення посадовими особами ПП "Спецстройсистема" (код 20261754) злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 Кримінального кодексу України, оскільки докази взаємовідносин останнього з ТОВ"Фабрика рукавних фільтрів" та ВК "Профтехобразование" в матеріалах справи відсутні. До того ж, період вчинення злочиних дій посадовою особою цього підприємства, згідно постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропертовська від 14.10.2011 р. (а.с. 101) не співпадає зі звітними періодами, по яких відбулось донарахування податкових зобов'язань ТОВ"Фабрика рукавних фільтрів".

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. зі змінами та доповненнями "Про оподаткування прибутку підприємств" під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином колегія суддів зазначає, що позивачем не представлені суду достатні докази в підтвердження правомірності віднесення до скаладу валових витрат вартість придбаних товарів від ВК "Профтехобразование". За таких обставин, висновок Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області про заниження ТОВ"Фабрика рукавних фільтрів" зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 157438 грн. є обґрунтованим.

Відповідно до п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)

Наявність податкової накладної є обов'язковою обставиною для правильного визначення формування податкового кредиту, але не вичерпною. Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського обліку та податкового обліку платника (п.3.4 цього Порядку), оскільки, як визначено п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 р. №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Колегія суддів зазначає, що позивачем під час судового розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції не надано первинних документів. які б свідчили про правомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за господарськими операціями з придбання товару у ВК "Профтехобразование", свідчить про правильність висновків відповідача щодо завищення ТОВ"Фабрика рукавних фільтрів" податкового кредиту за жовтень-грудень 2008 р. на суму 125950 грн.

Згідно ппю7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з абз. "б" пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума,розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

З урахуванням зазначених правил, суд вважає правомірним зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень-грудень 2008 р. на суму 125950 грн.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2012р. по справі № 2а-1670/11431/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.