Постанова

від 29.10.2012 по справі 2а-1670/3164/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2012 р. Справа № 2а-1670/3164/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Гафурової О.О.

представника відповідача Дем'яненка Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТФ Кремторгекспорт" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2012р. по справі № 2а-1670/3164/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТФ Кремторгекспорт"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби третя особа Приватне науково-виробниче підприємство "АСК"

про визнання нечинними, протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗТФ Кремторгекспорт" (надалі за текстом - TOB "ЗТФ Кремторгекспорт", позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі за текстом - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання нечинними, протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 листопада 2011 року №0001192302/222, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 149574,00 грн., зобов'язано сплатити суму податку на додану вартість в розмірі 14214,00 грн. та донараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3553,50 грн.; від 18 січня 2012 року №0001512302/140, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 4506,25 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2012р. по справі № 2а-4313/12/2070 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Позивач зазначає, що висновки суду першої інстанції про безтоварність господарських операцій з ПНВП «АСК» є необґрунтованими, оскільки надані до матеріалів справи первинні та інші документи підтверджують факт отримання та подальшої реалізації товару в межах господарської діяльності позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЗТФ Кремторгекспорт" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 19 жовтня 2011 року №7299/23-309/36542725, в якому вказано на порушення позивачем вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року в розмірі 149 574 грн. (т. І а.с. 18-26).

На підставі даного висновку акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 02 листопада 2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001192302/222, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 149 574 грн., зобов'язано сплатити суму податку на додану вартість в розмірі 14 214 грн. та донараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 553 грн. 50 коп. (т. І а.с. 12); №0001202302/223, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 15 958 грн. 75 коп. (в т.ч., 12 767 грн. - основний платіж, 3 191 грн. 75 коп. - штрафні (фінансові) санкції).

За наслідками звернення позивача в порядку апеляційного узгодження зі скаргою на вказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації у Полтавській області, скаргу задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 02 листопада 2011 року №0001202302/223 в частині збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати ПДВ в розмірі 11 452,50 грн. (в т.ч., 9162,00 грн. - основний платіж, 2290,50 коп. - штрафні (фінансові) санкції), у зв'язку з чим Кременчуцькою ОДПІ 18 січня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001512302/140, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 4506,25 коп. (в т.ч., 3605,00 грн. - основний платіж, 901,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (т. І а.с. 12).

За результатами процедури адміністративного оскарження до Державної податкової служби України скаргу позивача залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень через порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що передумовою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та сум заявлених до бюджетного відшкодування в перевіряємому періоді стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ПНВП "АСК" щодо купівлі-продажу товарів (цукру, води мінеральної "Миргородська") протягом липня - вересня 2009 року на суму ПДВ в розмірі 162 341,88 коп.

Так, між ТОВ "ЗТФ Кремторгекспорт" (Покупець) та ПНВП "АСК" (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу від 21 липня 2009 року №721-а, за умовами якого останній взяв на себе зобов'язання щодо поставки Покупцю цукру (т. І а.с. 34-35).

На підтвердження реальності виконання вказаної господарської операції позивачем було надано накладну №217-1а від 21.07.2009р., податкову накладну №217-1а від 21.07.2009р., рахунок №217-1а від 21.07.2009р.

Перевезення товару від продавця до покупця здійснювалося приватним підприємцем ОСОБА_3, що підтверджено договором б/н від 29.05.2009р. на транспортне обслуговування, (т. ІІ а.с. 74-75), заявками (т. ІІ а.с. 76-77), товарно-транспортними накладними №217-1а/5 від 28.07.2009р., №217-1а/4 від 27.07.2009р., №217-1а/3 від 24.07.2009р., №217-1а/2 від 28.07.2009р., №217-1а/1 від 28.07.2009р. (т. І а.с. 246-250).

Розрахунки проводились у безготівковій формі, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення. (т. ІІ а.с. 3)

З метою доведення використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем було надано контракт №1 від 21.07.2009р. про поставку цукру на ТОО «Актюбинська кондитерська фабрика» (м. Актобе, республіка Казахстан), рахунки-фактури (т. І а.с. 164, 169, 174, 180, 186), відвантажувальні специфікації (т. І а.с. 165, 170, 175, 181, 187) сертифікати про походження товару (т. І а.с. 166, 171, 176, 182, 190) , міжнародні товарно-транспортні накладні (т. І а.с. 167, 172, 178, 184, 188), вантажні митні декларації (т. І а.с. 173, 179, 185, 191), висновки Кременчуцької Торгово-промислової палати про походження товару (т. І а.с. 177, 183, 189).

Також між ТОВ "ЗТФ Кремторгекспорт" (Покупець) та ПНВП "АСК" (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу від 03 серпня 2009 року №7, за умовами якого останній зобов'язувався поставити на адресу Покупця воду мінеральну "Миргородська" (т. І а.с. 36).

На підтвердження реальності виконання вказаної господарської операції позивачем були надані накладні №189-2а від 18.09.2009р., №208-1а від 20.08.2012р., №049-3а від 04.09.2009р., №198-1а від 19.08.2009р., №148-1а від 14.08.2009р., від 138-1а від 13.08.2009р., №078-1а від 07.08.2009р., №038-1а від 03.08.2009р., податкові накладні від 03.08.2009р. №038-1а, від 07.08.2009р. №078-1А, від 13.08.2009р. №138-1А, від 14.08.2009р. №148-1А, від 19.08.2009 року №198-1а, від 20.08.2009р. №208-1а, від 04.09.2009р. №049-3а, від 18.09.2009р. №189-2а, рахунки №078-1а від 07.08.2009р., №038-1а від 03.08.2009р., №138-1а від 13.08.2009р., №148-1а від 14.08.2009р., №198-1а від 19.08.2009р., №208-1а від 20.08.2009р., №049-3а від 04.09.2009р., №189-2а від 18.09.2009р.

Перевезення товару від продавця до покупця здійснювалося приватним підприємцем ОСОБА_3, що підтверджено договором б/н від 29.05.2009р. на транспортне обслуговування, (т. ІІ а.с. 74-75), заявками (т. ІІ а.с. 76-77), товарно-транспортними накладними (І том а.с. 210-245).

Розрахунки проводились у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень. (т. ІІ а.с. 2, 4-7)

З метою доведення використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем було надано контракт №2 від 03.08.2009р. про поставку води мінеральної «Миргородської» ІП ОСОБА_4 (м. Алмаата, республіка Казахстан), контракт №3 від 21.08.2009р. про поставку води мінеральної «Миргородської» ІП ОСОБА_5 (п. Бесагаш, республіка Казахстан), контракт №4 від 03.09.2009р. про поставку води мінеральної «Миргородської» на ТОВ «ВТК» (м. Відноє, Російська Федерація), рахунки-фактури, відвантажувальні специфікації, сертифікати про походження товару, міжнародні товарно-транспортні накладні, вантажні митні декларації (т. І а.с. 37-163).

В 2009 -2010 роках правила формування податкового кредиту, обчислення та сплати податку на додану вартість врегульовувались положеннями ст. 7 України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР. Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем підтверджено правомірність формування податкового кредиту за перевіряємий період копіями податкових накладних, виписаних на його адресу контрагентом ПНВП "АСК".

Використання придбаних товарів та реальність здійснених позивачем угод податковим органом не заперечувалась.

За змістом п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Між тим, наявність податкових накладних для визначення правильності формування податкового кредиту вважається достатньою підставою лише у випадку реальності господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Виходячи з викладеного, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи вбачається, що з метою доведення реальності здійснення господарських операцій з контрагентом ПНВП "АСК", позивачем були надані первинні та інші документи, що підтверджують фактичне переміщення та отримання товару.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

На підтвердження оплати податку на додану вартість у ціні товару позивачем надано до суду копії платіжних доручень.

Таким чином, позивачем виконано вимоги чинного законодавства та правомірно було задекларовано суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 149574,00 грн., а також правомірно сформовано суму податкового кредиту в розмірі 12767,00 грн.

Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що недоліки при складанні рахунків, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних свідчать про безтоварність господарських операцій, оскільки податок на додану вартість, сплачений в ціні товару по вищезазначеним господарським операціям, підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, документами на подальше використання придбаного товару в межах господарської діяльності позивача, а також банківськими виписками про списання коштів з рахунку позивача на рахунок ПНВП «АСК».

Також колегія суддів вважає необґрунтованим доводи податкової інспекції про відсутність ПНВП "АСК" за місцезнаходженням та, як наслідок, порушення останнім вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині зазначення у податкових накладних невірної адреси, оскільки відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на дату виписування вищевказаних податкових накладних відповідний запис в Єдиному державному реєстрі був відсутній (т. ІІ а.с. 15-19).

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 02 листопада 2011 року №0001192302/222, від 18 січня 2012 року №0001512302/140.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту та заявленої суми бюджетного відшкодування за господарськими операціями з ПНВП «АСК» через їх безтоварність та відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, через порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТФ Кремторгекспорт" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2012р. по справі № 2а-1670/3164/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТФ Кремторгекспорт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинними, протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 02 листопада 2011 року №0001192302/222

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 18 січня 2012 року №0001512302/140 .

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст постанови виготовлений 05.11.2012 р.