Постанова

від 15.10.2012 по справі 2а-1870/1352/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2012 р. Справа № 2а-1870/1352/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2012р. по справі № 2а-1870/1352/12

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Конвалія-Ш"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Конвалія-Ш", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.11.2011року №0000362341, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 281832грн. 50коп.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на безпідставність висновків проведеної перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та відсутність фактів, які б свідчили про можливі порушення ТОВ "Конвалія-Ш" податкового, валютного та іншого законодавства та наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України.

Позивач зазначав, що надати документи для перевірки ТОВ "Конвалія-Ш" не мало можливості, оскільки під час проведеного обшуку на підприємстві позивача начальником сектору дізнання ЛВ на ст. Конотоп УМВС України та співробітниками Шосткинської МДПІ були вилучені бухгалтерські документи підприємства та комп'ютери.

ТОВ "Конвалія-Ш" неодноразово зверталось до СВ ЛВ на ст. Конотоп УМВС України на ППЗ з проханнями надати можливість ознайомитися з вилученими документами і зробити з них виписки, однак в цьому було відмовлено та повідомлено, що вилучені під час проведення обшуку бухгалтерські документи (головні книги, договори зберігання, оренди, поставки, купівлі-продажу, сертифікати відповідності на товар, відомості обліку, первинні документи, комп'ютери тощо) знаходяться в Шосткинській МДПІ.

Враховуючи вищевикладене, позивач на момент проведення перевірки з об'єктивних причин не мав можливості надати на перевірку необхідні документи та підтвердити взаємовідносини з ТОВ "РЕД" та ТОВ "Конвалія".

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія-Ш" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції від 10.11.2011 року №0000362341.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія-Ш" в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 2146,00грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2012р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, ч.1,5 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позивач також просить розглянути справу без участі його представника.

Колегія суддів на підставі ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Конвалія-Ш" зареєстрований як юридична особа (код ЄДРПОУ 36080028), взятий на податковий облік 30.06.2009р., є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 30.06.2009р. за №100233095.

У період з 17.10.2011 р. по 21.10.2011 р. фахівцями Шосткинської МДПІ Сумської області проведена невиїзна перевірка ТОВ "Конвалія-Ш" з питань формування податкового кредиту за липень 2011 року.

За результатами перевірки 24.10.2011 року складено акт №1411/2350/36080028, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем ч.ч.1,5 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, спрямованих на реальне настання правових наслідків при проведенні господарських операцій з ТОВ "Конвалія" та ТОВ "РЕД". Перевіркою ТОВ "Конвалія-Ш" документально не підтверджена реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Конвалія" та ТОВ "Ред", їх вид, обсяг, якість та проведення розрахунків, в результаті чого позивачем на порушення п. 198.1 ст. 198, розділу 5 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість за липень 2011року в сумі 225466 грн. (т.1, а.с. 11-16).

На підставі висновків акту перевірки Шосткинською МДПІ 10 листопада 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000362341, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 281832 грн. 50 коп., в тому числі 225466, 00грн. - за основним платежем, та 56366 грн.50коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.17).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 10 листопада 2011 року за №0000362341 суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України.

Судове рішення мотивовано тим, що наданими позивачем документами бухгалтерського та податкового обліку та звітності достовірно підтверджено виконання умов укладених договір між ТОВ "Конвалія-Ш" та його контрагентами - ТОВ "Ред", ТОВ "Конвалія", а саме, відбулась поставка товару та отримано послуги, товар (послуги) оплачені позивачем та використані у власній господарській діяльності, а тому вказані господарські операції, на переконання суду, носили реальний характер та виконані сторонами належним чином, спричинили реальні зміни майнового стану підприємств. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач виконав вимоги пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників товару та послуг, які в свою чергу виконали вимоги пп.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, тобто видали покупцю, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку. Суд вважав правомірним формування позивачем суми податкового кредиту, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві в ціні товару.

Суд першої інстанції зазначив, що наявність у позивача власних основних засобів лише на суму 8988грн., перебування в одному офісі з контрагентами, а також той факт, що ОСОБА_3. є посадовою особою, як ТОВ "РЕД" так і позивача, не свідчить про недійсність договорів, укладених між ТОВ "Конвалія-Ш" та його контрагентами, або про відсутність у сторін даних договорів наміру виконати їх умови, створивши тим самим підстави для виникнення податкових зобов'язань, формування податкового кредиту. Жодною нормою чинного законодавства не заборонено вчиняти господарські операції з контрагентами, які зареєстровані за однією і тією ж адресою, чи мати на своєму балансі незначну кількість основних фондів, тим паче, що позивачем в ході судового розгляду надано ряд договорів оренди АЗС.

Суд першої інстанції, з урахуванням приписів п. 44.6 ст. 44 ПК України, також вважав безпідставним посилання відповідача як на одну з підстав нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами щодо ненадання позивачем під час перевірки документального підтвердження вчинення господарських операцій з контрагентами, оскільки слідчими органами вилучено документи бухгалтерського обліку та документи фінансово-господарської діяльності ТОВ "Конвалія-Ш" за 2011р. (а тому в тому числі і липень 2011р.), проте, такі документи були в наявності у позивача під час здійсненні господарських операцій та декларуванні відповідних сум за їх наслідками у податковій звітності.

При цьому доводи відповідача про нікчемність правочину між позивачем та його контрагентами з підстав ненадання ТОВ "Конвалія" та ТОВ "Ред" відповідних документів судом першої інстанції залишені поза увагою. Суд зауважив, що для встановлення факту порушення правочином публічного порядку відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України необхідно встановлення наявності на момент укладення такого правочину умислу хоча б у одного з його учасників, спрямованого на порушення публічного порядку. Відповідачем будь-яких доказів наявності такого умислу у позивача або у його контрагентів та інших доказів всупереч ст. 71 КАС України, в тому числі на виконання вимог ухвали суду (т.1, а.с.1) не подано. А відсутність у позивача належним чином оформлених на момент перевірки первинних документів пояснюється вилученням вказаних документів під час обшуку, а тому вказане, на переконання суду, не може свідчити про те, що умови договору його сторонами не виконувались, а товар не переміщувався, оскільки факт виконання договору підтверджується доказами, що містяться у справі, які надані позивачем після повернення їх ТОВ "Конвалія-Ш" згідно розписки (т.2, а.с.29-33).

Крім того, суд першої інстанції вважав необґрунтованим посилання відповідача на наявність розбіжностей між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011року по контрагентам, вважаючи, що виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно такої операції та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчить акт перевірки №1411/2350/36080028 від 24.10.2011 року, підставою для збільшення податковим органом суми податку на додану вартість, яка підлягала до сплати в бюджет, є встановлення завищення позивачем суми податкового кредиту за липень 2011р. в розмірі 225466, 00 грн. (т.1,а.с.48-51).

Такі висновки відповідача ґрунтувалися на тому, що на підставі актів перевірки безпосередніх контрагентів позивача - ТОВ "Конвалія" та ТОВ "РЕД" виявлено розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011року та Єдиного реєстру податкових накладних та встановлено порушення ними ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині не додержання в момент вчинення правочину вимог, спрямованих на реальне настання правових наслідків при проведенні господарських операцій. Перевіркою вказаних контрагентів не виявлено, а ТОВ "Ред" та ТОВ "Конвалія" не надано відповідного документального підтвердження фактичного проведення в липні 2011р. господарських операцій з позивачем (т.1, а.с.13).

Крім того, як свідчить зміст вказаного акту перевірки, позивач на запит Шосткинської МДПІ не надав документального підтвердження вчинення господарських операцій з ТОВ "Ред" та ТОВ "Конвалія" в липні 2011р. (т.1, а.с. 18, 19).

Враховуючи, що у ТОВ "Конвалія-Ш" обліковуються власні основні засоби лише на суму 8988 грн., оформлення бухгалтерських документів відбувається в одному в офісі з підприємствами ТОВ "Конвалія" та ТОВ "РЕД", оскільки ТОВ "Конвалія", ТОВ "РЕД" та позивач знаходяться за однією адресою, а ОСОБА_3 є посадовою особою як ТОВ "РЕД" так і ТОВ "Конвалія-Ш", а також наявність пояснень директора ТОВ "Конвалія-Ш" про відсутність підтверджуючих бухгалтерських документів за липень 2011р., Шосткинською МДПІ зроблено висновок про безтоварність операції по придбанню товарно -матеріальних цінностей від вказаних контрагентів, а правочини між даними суб'єктами господарювання суперечать інтересам держави і суспільства, порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави та є нікчемним (т1., а.с.14).

Перевіряючи висновки податкового органу і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно пп.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як свідчать письмові докази, в перевіряємому періоді постачальниками продукції та послуг ТОВ "Конвалія-Ш", були, зокрема, ТОВ "Ред" та ТОВ "Конвалія", на підставі укладених 23.07.2011 р. та 11.03.2011 року договорів поставки нафтопродуктів та купівлі-продажу бензину (т.1, а.с.56,58).

Також між позивачем та ТОВ "Конвалія" 25.09.2009 р. укладено договір №1 суборенди транспортного засобу ВАЗ 2107 д.н.ВМ9255АН (т.1, а.с.57).

Згідно умов п.1,2,5 договору №1 від 11.03.2011р., ТОВ "Конвалія" зобов'язувалось за оплату передати у власність нафтопродукти в асортименті, визначеному в рахунках-фактурах або видаткових накладних при поставці кожної партії. Поставка товару за домовленістю сторін може здійснюватись на умовах EXW (передано на складі постачальника або на умовах FCA (самовивіз за допомогою власного або орендованого транспортного засобу) згідно міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс-2000" (т.1, а.с.56).

За умовою вказаного договору, позивачем орендованими транспортними засобами МАЗ 500А, причеп цистерна було придбано та поставлено на орендовані АЗС дизпаливо та бензин А-92 на загальну суму 1226483грн. 45коп., в т.ч. ПДВ 204413грн. 97коп. (т.1, а.с.193-195, 196-199).

За результатами даної господарської операції, а також оренди транспортного засобу ВАЗ 2107 д.н.ВМ9255АН позивачем по контрагенту ТОВ "Конвалія" сформовано податковий кредит на загальну суму 204423грн.97коп. (в т.ч. ПДВ в сумі 10грн. за оренду транспортного засобу).

Вказані обставини підтверджуються копіями реєстрів виданих та отриманих податкових накладних (т.1, а.с.59-61); копіями видаткових накладних (т1.,а.с.62-73); копією акта приймання виконаних робіт від 31.07.2011р. (т.1, а.с.74); копіями податкових накладних (т.1, а.с.76-88); копіями платіжних доручень (т.1, а.с.102-109); копіями договорів оренди транспортного засобу МАЗ 500А та причепа цистерни (т.1, а.с.193-195); копіями договорів оренди АЗС (т1., а.с.196-199); копіями товарних книг кількісного руху нафтопродуктів - бензину та дизпалива (т.1, а.с.200-207); копією акта приймання-передачі бензину (т1., а.с.258).

Згідно умов п.1,4 договору №7 від 23.07.2011р., ТОВ "РЕД" зобов'язувалось за оплату передати позивачу у власність бензин А-92. Право власності на товар виникає у покупця в момент отримання товару, що оформлюється підписанням видаткової накладної (т.1, а.с.58).

Згідно умов вказаного договору, позивачем в липні 2011р. отримано від ТОВ "РЕД" бензин А-92 на загальну суму 126253 грн. 43 коп. (в т.ч. ПДВ 21042грн. 24коп.), який оплачений позивачем. Вказане підтверджується копіями реєстру отриманих та виданих податкових накладних (т.1, а.с.61); копією видаткової накладної (т.1. а.с.75); копією податкової накладної (т.1, а.с.89); копіями товарних книг кількісного руху нафтопродуктів - бензину та дизпалива (т.1 а.с.205).

Також позивачем на підтвердження транспортування придбаного товару у вказаних контрагентів надано до суду першої інстанції подорожні листи вантажного автомобіля (т.1, а.с.90-101); на підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності надані видаткові накладні на внутрішнє переміщення товару на АЗС позивача (т.1, а.с.110-150,209-230); товарно-транспортні накладні (т.1, а.с.231-250, т.2, а.с.1-20).

Суд першої інстанції безпідставно залишив поза своєю увагою той факт, що за результатами проведеної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Конвалія-Ш" з питання формування податкового кредиту за липень 2011 року встановлено, що підприємством порушено вимоги ч.1,5 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, спрямованих на реальне настання правових наслідків при сдійсненні господарських операцій з ТОВ "Конвалія" та ТОВ "Ред", оскільки під час проведення перевірки ТОВ "Конвалія-Ш" не підтверджено документально реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Конвалія" та ТОВ "Ред", їх вид, обсяг, якість та проведення розрахунків.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок податкового органу про те, що ТОВ "Конвалія-Ш", в порушення п. 198.1 ст. 198, розділу 5 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість за липень 2011 року в сумі 225466 грн., оскільки при отриманні податкової декларації ТОВ "РЕД" з ПДВ за липень 2011 року від 19.08.2011р. реєстраційний номер № 9007052667 та додатків до податкової декларації податковим органом було виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків ТОВ "РЕД" податкового законодавства; виявлено розбіжності між даними Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011року та Єдиного реєстру податкових накладних на суму 149696,91 грн., а також встановлено значний обсяг реалізації продукції за липень 2011 року без реального його придбання, без наявності залишків ТМЦ відповідно до податкової звітності підприємства, наданої до Шосткинської МДПІ. Реалізація ТМЦ проведена в липні 2011року на адресу ТОВ "Конвалія-Ш".

При отриманні податкової декларації ТОВ "Конвалія" з ПДВ за липень 201І року від 19.08.2011 року реєстраційний номер № 9007020082 та додатків до податкової декларації податковим органом виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків ТОВ "Конвалія'' податкового законодавства, а саме: виявлено розбіжності між даними Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011 року та Єдиного реєстру податкових накладних на суму 149696,91 грн. (отримана податкова накладна включена до податкового кредиту, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі). Підприємство ТОВ "Конвалія" є постачальником реалізованого ТМЦ (задекларованого в декларації) на адресу ТОВ "Конвалія-Ш".

Зазначені факти стали підставою для звернення 29.08.2011 року Шосткинської МДПІ до позивача ТОВ "Конвалія-Ш" з письмовим запитом №12475/10/15-339 про надання протягом 10 робочих днів інформації та документального підтвердження господарських операцій з метою з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ "Конвалія" та ТОВ "РЕД" у періоді з 01.07.201І року по 31.07.2011 року (т.1, а.с.151).

ТОВ "Конвалія-Ш" листом № 141 від 19.09.2011 року відмовило Шосткинській МДПІ в наданні інформації та документального підтвердження господарських операцій із ТОВ "Конвалія" та ТОВ "РЕД" у періоді з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, посилаючись на відсутність документів на підприємстві у зв'язку з проведеним обшуком правоохоронними органами в адміністративному приміщенні підприємства (т.1, а.с.153).

Суд першої інстанції безпідставно вважав, що 14.09.2011 року під час проведення обшуку за адресою вул. Шевченка, 45 в м. Шостка Сумської області бухгалтерські документи ТОВ «Ред», ТОВ «Конвалія» та ТОВ «Конвалія-Ш» за липень 2011 року були вилучені, оскільки такі висновки спростовуються письмовими доказами, які свідчать про зворотнє, тобто про те, що ці документи не вилучались, що підтверджується листами СД ЛВ на ст. Конотоп УМВС України, протоколом обшуку, постановою про невизнання речовими доказами та розпискою ОСОБА_3 про отримання вилучених документів, однак суд першої інстанції надав цим доказам неналежну правову оцінку (т.1, а.с.22-23, 25, 26-27, 161, 166,т.2, а.с.29-33).

Суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи податкового органу про наявність порушень в діяльності позивача, як і неправомірно вважав, що наявність у позивача власних основних засобів всього на суму 8988грн., використання одного офісу з контрагентами, а також те, що ОСОБА_3. є посадовою особою, як ТОВ "РЕД", так і позивача, не свідчить про недійсність договорів, оскільки саме зазначені факти та ненадання ТОВ «Конвалія-Ш» на перевірку документів бухгалтерського та податкового обліку, а також відсутність документів (податкових накладних), які б підтверджували факт придбання товарів/послуг, пов'язаність між собою юридичних осіб свідчать про те, що позивач в порушення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України завищив податковий кредит на суму 225466 грн., в тому числі за липень 2011 року на суму ПДВ - 225466 грн.

Враховуючи зазначені факти, колегія суддів вважає, що надані позивачем до суду першої інстанції докази на підтвердження реальності угод, які суд вважав належними та допустимими, є простим документообігом, а не доказовою базою обґрунтованості позовних вимог.

Зазначене кореспондується з приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, відповідно до яких не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суд першої інстанції не врахував, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року у справі № 2а-1870/7627/11 за позовом ТОВ «Конвалія-Ш» до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування наказу № 1427 від 14.10.2011 року про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Конвалія-Ш», якою позовні вимоги задоволено у повному обсязі, 16 травня 2012 року скасована судом апеляційної інстанції і ТОВ «Конвалія-Ш» відмовлено у задоволенні позовних вимог (т.1, а.с.30-32, т.2, а.с.66-68).

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність та обґрунтованість прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, на виконання вимог ч.2 ст. 71 КАС України, довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову, а також законність та обґрунтованість прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Натомість позивач, в порушення вимог ч.1 ст. 71 КАС України, не довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 р. не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню.

Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового закріплені в ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до ч.2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 198, п.1. п.3, п. 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року по справі № 2а-1870/1352/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-Ш» до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Конвалія-Ш» у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.