Ухвала

від 12.02.2015 по справі 2а-1870/1352/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" лютого 2015 р. м. Київ К/800/15325/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-Ш»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012

у справі № 2а-1870/1352/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-Ш»

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія-Ш» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Конвалія-Ш») звернулося до суду з позовною заявою до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Шосткінська МДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.11.2011 №0000362341, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 281832,50 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2014 позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно акту перевірки встановлено порушення позивачем ч. ч. 1, 5 ст. 203 , ст. ст. 215 , 228 , 662 , 655 , 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, спрямованих на реальне настання правових наслідків при проведенні господарських операцій з ТОВ «Конвалія» та ТОВ «РЕД». В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Конвалія-Ш» документально не підтверджена реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Конвалія» та ТОВ «РЕД», їх вид, обсяг, якість та проведення розрахунків, в результаті чого позивачем на порушення п. 198.1 ст. 198 , розділу 5 Податкового кодексу України , занижено податок на додану вартість за липень 2011року в сумі 225466,00 грн.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Із наведеного випливає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків контрагентом-продавцем товарів та порушення ним правил здійснення господарської діяльності, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та яка підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, в перевіряємому періоді постачальниками продукції та послуг позивачу були, зокрема, ТОВ «РЕД» та ТОВ «Конвалія», з якими 23.07.2011 та 11.03.2011 відповідно були укладені договори поставки нафтопродуктів та купівлі-продажу бензину. Також позивачем 25.09.2009 з ТОВ «Конвалія» було укладено договір №1 суборенди транспортного засобу ВАЗ 2107 д.н.ВМ9255АН.

Згідно умов п. п. 1, 2, 5 договору №1 від 11.03.2011 ТОВ «Конвалія» зобов'язувалось за оплату передати у власність нафтопродукти в асортименті визначених в рахунках-фактурах або видаткових накладних при поставці кожної партії. Поставка товару за домовленістю сторін може здійснюватись на умовах EXW (передано на складі постачальника або на умовах FCA (самовивіз за допомогою власного або орендованого транспортного засобу) згідно міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс-2000».

Згідно умов вказаного договору позивачем орендованими транспортними засобами МАЗ 500А, причеп цистерна було придбано та поставлено на орендовані АЗС дизпаливо та бензин А-92 на загальну суму 1226483,45 грн. (в т.ч. ПДВ 204413,97 грн.). За результатами даної господарської операції, а також оренди транспортного засобу ВАЗ 2107 д.н.ВМ9255АН позивачем по контрагенту ТОВ «Конвалія» було сформовано податковий кредит на загальну суму 204423,97 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 10,00 грн. за оренду транспортного засобу). Вказані обставини підтверджуються копіями реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, копіями видаткових накладних, копією акта приймання виконаних робіт від 31.07.2011, копіями податкових накладних, копіями платіжних доручень, копіями договорів оренди транспортного засобу МАЗ 500А та причепа цистерни, копіями договорів оренди АЗС, копіями товарних книг кількісного руху нафтопродуктів (бензину та дизпалива), копією акта приймання-передачі бензину .

Згідно умов п. 1, п. 4 договору №7 від 23.07.2011 ТОВ «РЕД» зобов'язувалось за оплату передати позивачу у власність бензин А-92. Право власності на товар виникає у покупця в момент отримання товару, що оформлюється підписанням видаткової накладної.

Згідно умов вказаного договору позивачем в липні 2011 року було отримано від ТОВ «РЕД» бензин А-92 на загальну суму 126253,43 грн. (в т.ч. ПДВ 21042,24 грн.), який був оплачений позивачем. Вказане підтверджується копіями реєстру отриманих та виданих податкових накладних, копією видаткової накладної, копією податкової накладної, копіями товарних книг кількісного руху нафтопродуктів (бензину та дизпалива).

На підтвердження транспортування придбаного товару у вказаних контрагентів надано подорожні листи вантажного автомобілю, на підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності надані видаткові накладні на внутрішнє переміщення товару на АЗС позивача, товарно-транспортні накладні.

Таким чином, в матеріалах справи в повному об'ємі наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником, які складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , ст. 44 , ст. 201 Податкового кодексу України , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704) і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

При цьому, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що відсутність у позивача належним чином оформлених на момент перевірки первинних документів підтверджується вилученням вказаних документів під час обшуку та не може свідчити про те, що умови договору його сторонами не виконувались, а товар не переміщувався, оскільки факт виконання договору підтверджується доказами, що містяться у справі, які надані позивачем після повернення їх ТОВ «Конвалія-Ш» правоохоронними органами згідно відповідної розписки.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012 та залишення в силі постанови Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2012.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223 , 226, 230 , 232 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-Ш» задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012 скасувати та залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2012.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров