Постанова

від 06.11.2012 по справі 2а-1670/6170/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6170/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

при секретарі - Петренко О.В.,

за участю:

представника позивача - Кабальського Р.О.,

представника відповідача - Омельченка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКЗ-АГРО" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (Пирятинське відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКЗ - АГРО" (надалі - позивач, ТОВ "ПКЗ - АГРО") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (Пирятинське відділення) (надалі - відповідач, Лубенська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2012 року № 0000482301, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 307 658 грн 73 коп.

13 жовтня 2012 року позивачем до суду подана заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.09.2012 року № 0000482301 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 237 166 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000482301 від 20.09.2012 року, винесено відповідачем на підставі висновку про порушення п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по розрахунках з бюджетом за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року на загальну суму 237166 грн; завищення податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість (скорочених) в сумі 174075 грн; та нецільове використання суми податку на додану вартість в розмірі 70490 грн 73 коп. Разом з цим, за заниження податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по розрахунках з бюджетом за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року визначена сума грошового зобов`язання за основним платежем в розмірі 237 166 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн, та за нецільове використання суми податку на додану вартість нарахована сума санкцій, що підлягають стягненню в бюджет, в розмірі 70 491 грн 73 коп. та штрафні (фінансові санкції).

Із встановленим відповідачем порушенням щодо нецільового використання суми податку на додану вартість, яке виникло із інших правовідносин, хоча і було внесено до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач погодився, та в подальшому не заперечував правомірності її застосування.

Разом з тим, правомірність включення ТОВ "ПКЗ-АГРО" до складу спеціальної (скороченої) декларації суми податку на додану вартість в розмірі 237166 грн 17 коп за відвантажену кормосуміш для відгодівлі тварин на користь ТОВ "Агротрейд НД" та з отриманої попередньої оплати кормосуміші для відгодівлі тварин від ТОВ "Полтавське зерно", підтверджується тим, що така кормосуміш виготовлена з матеріалів (шрот соняшниковий) власного виробництва ТОВ "ПКЗ-АГРО" (на давальницьких умовах із насіння соняшника, вирощеного позивачем) та зерна кукурудзи, яке було вирощено позивачем, чого і вимагає стаття 209 Податкового кодексу України.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні.

У письмових запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000482301 від 20.09.2012 року на суму 237 166 грн зазначав, що перевіркою Лубенської ОДПІ встановлено, що позивачем порушено п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, саме: занижено податок на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по розрахунках з бюджетом за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року на загальну суму 237166 грн, у зв`язку з тим, що не вірно розподілено суми податкових зобов`язань між загальною та скороченими деклараціями в результаті чого товариством до складу податкових зобов`язань податкових декларацій з податку на додану вартість по розрахунках з бюджетом не включено суму ПДВ за реалізований позивачем на користь ТОВ "Агротрейд НД" та ТОВ "Полтавське зерно" товар, виготовлений не з власної сировини позивача, зокрема у ТОВ "ПЗК-Агро" відсутні виробничі потужності для виробництва шроту соняшникового. За таких обставин позивачу донараховано, зокрема, податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі - 237166 грн, та штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.

Представники відповідача також наголосили на тому, що, перевіркою встановлено, що у Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ № 100189750 серії НБ № 045911 відсутній підклас видів діяльності за кодом КВЕД 51.21.0 - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин. Відповідно, на думку Лубенської ОДПІ, підклас за кодом КВЕД 01.41.0 Надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту та 01.11.0 вирощування зернових та технічних культур (Переліку видів діяльності, на які поширюються норми ст. 209 Податкового кодексу України) не включає операції з продажу кормосуміші, зауважуючи, що така торгівля відповідає коду КВЕД 51.21.0 - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, який не значиться в зазначеному Переліку.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

У період з 30.07.2012 року по 06.09.2012 року працівниками Лубенської ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "ПКЗ-АГРО" (ідентифікаційний код 32750301), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 07.09.2012 року №1440/22-32750301 (а.с. 19-41), в якому відображено порушення позивачем п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по розрахунках з бюджетом за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року на загальну суму 237166 грн; завищення податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість (скорочених) в сумі 174075 грн; та нецільове використання суми податку на додану вартість в розмірі 70490 грн 73 коп.

На підставі акту перевірки Лубенською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000482301 від 20.09.2012 року (а.с. 18), яким за заниження податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по розрахунках з бюджетом за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року визначена сума грошового зобов`язання за основним платежем в розмірі 237 166 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн, й за нецільове використання суми податку на додану вартість нарахована сума санкцій, що підлягають стягненню в бюджет, в розмірі 70 491 грн 73 коп. та штрафні (фінансові санкції).

Позивач не погодився із податковим повідомленням-рішенням №0000482301 від 20.09.2012 року в частині визначення суми грошового зобов`язання за основним платежем в розмірі 237 166 грн, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню №0000482301 від 20.09.2012 року в частині визначення сум грошового зобов`язання за основним платежем в розмірі 237 166 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно з п. 209.13 Податкового кодексу України сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України встановлено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 209.16 ст. 209 Податкового кодексу України обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб) (05.01.0, 15.11.0, 15.12.0, 15.13.0, 15.20.0, 15.31.0, 15.32.0, 15.33.0, 15.41.0, 15.42.0, 15.43.0, 15.51.0, 15.61.0, 15.62.0, 15.71.0, 15.81.0, 15.83.0, 15.85.0 КВЕД).

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 100189750 (а. с. 17), виданого Пирятинським відділенням Лубенської ОДПІ, ТОВ "ПКЗ-Агро" зареєстровано як суб`єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ.

Під час перевірки встановлено та не заперечується відповідачем, що поставлена на переробку кукурудза є власно вирощеною продукцією ТОВ "ПКЗ-Агро" (а.с.26).

Відповідно до договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 14.03.2011року №11/03-14 (а.с. 45-47) постачальник (ТОВ «ПКЗ-АГРО») зобов'язується поставити у визначені Договором строки покупцю (ТОВ «Агротрейд-НД») товар, кількість, якість, вартість якого та строки поставки наведені в Додатку №1 до цього Договору. Додатком 1 до договору купівлі-продажу визначено найменування товару «кормосуміш для відгодівлі тварин». В даному додатку в п.2 «Рецептура кормосуміші» зазначено найменування сировини: кукурудза згідно ДСТУ 4525:2006 вміст 90% та шрот соняшника (макуха) вміст 10%.

На виконання умов договору ТОВ «ПКЗ-Агро» відвантажено в адресу ТОВ «Агротрейд-НД» кормосуміш для відгодівлі тварин в кількості 480,94 т., на що виписано видаткову накладну №1104080001 від 08.04.2011року на загальну суму 1226397,00 грн. (а.с. 48), в т.ч. ПДВ 204399,50 грн. та податкову накладну № 3/2 від 08.04.2011 року на загальну суму 1226397,00 грн., в т.ч. ПДВ 204 399,50 грн (а.с. 48).

Позивачем було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 31.03.2011 року №СХ-02-др/11 з ТОВ «Полтавське зерно» (а.с. 49), згідно якого постачальник (ТОВ «ПКЗ-Агро») зобов'язується поставити у визначені Договором строки покупцю (ТОВ «Полтавське зерно») товар, кількість, якість, вартість якого та строки поставки наведені в Додатку №1 до цього Договору. Додатком 1 до договору купівлі-продажу визначено найменування товару «кормосуміш для відгодівлі тварин». В даному додатку в п.2 «Рецептура кормосуміші» зазначено найменування сировини: кукурудза згідно ДСТУ 4525:2006 вміст 90% та шрот соняшника (макуха) вміст 10%.

На виконання умов договору ТОВ «ПКЗ-Агро» отримано від ТОВ «Полтавське зерно» попередню оплату за кормосуміш для відгодівлі тварин в кількості 76,558 т., на що виписано податкову накладну № 1/2 від 04.05.2011 року на загальну суму 196600,00 грн., в т.ч. ПДВ 32766,67 грн.

Отже, розмір сум податку на додану вартість за обома вказаними вище договорами склав: 204 399,50 грн. + 32766,67 грн. = 237 166 грн. 17 копійок.

На підтвердження факту посіву Позивачем в 2010 році 839.7 га посівної площі соняшника, який повністю зібраний, отримано урожайність 16.8 центнерів із гектара, валовий збір 1410.6 тон позивачем надана довідка управління агропромислового розвитку Пирятинської районної державної адміністрації від 12 вересня 2012 року №01-15/138 Про площу посіву та урожайність соняшника по ТОВ «ПКЗ-АГРО», код ЗКПО 32750301 Пирятинського району, Полтавської області за 2010 рік (а.с. 44).

На підтвердження виготовлення товару (кормосуміші) за зазначеними вище договорами з сировини саме власного виробництва позивачем надані наступні документи:

- Договір №1 про надання послуг по прийманню, сушінню, очищенню, зберіганню та відвантаженню сільськогосподарської продукції від 09 липня 2010 року (а.с. 52-55) між Позивачем (поклажодавець) та ТОВ «Сільськогосподарське підприємство комбікормовий завод» (заготівельник). За цим договором Заготівельник зобов'язався надати Позивачу послуги з приймання, сушіння, очищення, зберігання та відвантаження сільськогосподарської продукції, у тому числі - соняшника в кількості 2 520 тон. Вартість послуг за договором визначена в додатковій угоді №1 від 12 липня 2010 року , додатковій угоді №3 від 01 липня 2011 року , термін зберігання подовжений до 01 липня 2011 року згідно додаткової угоди №2 від 31 березня 2011 року . Факт надання вказаних вище послуг підтверджений актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000079 від 30 вересня 2010 року (а.с. 56), №ОУ-000089 від 31 жовтня 2010 року (а.с. 57), №ОУ-0000099 від 30 листопада 2010 року (а.с. 58), №ОУ-0000107 від 31 грудня 2010 року (а.с. 59), №-0000006 від 31 січня 2011 року (а.с. 60) . Факт оплати наданих послуг підтверджений випискою по рахунку Позивача в ПАТ «КБ «Інвестбанк»11 серпня 2010 року .

- Договір про давальницьку переробку насіння соняшника №3 від 25 листопада 2010 року між Позивачем (Замовник) та ВАТ «Ніжинський жиркомбінат» (Виконавець) (а.с. 70) , згідно якого виконавець зобов'язався своїми засобами та за рахунок Позивача здійснити переробку насіння соняшника в кількості до 350 тон в термін з 05 грудня 2010 року - 20 січня 2011 року на готову продукцію - олію соняшникову нерафіновану не виморожену та макуху соняшникову (шрот), що належить на праві власності Позивачу, а також надати послуги по зберіганню та завантаженню готової продукції. Обсяг сировини для переробки був збільшений додатковою угодою №1 від 19 грудня 2010 року . Факт виконання робіт за договором підтверджений актами приймання-передачі №1 від 24 січня 2011 року, №7 від 30 грудня 2010 року, №2 від 21 січня 2011 року, №5 від 17 лютого 2011 року, №7 від 17 березня 2011 року (а.с. 73-75), актами виконаних робіт №1 від 10 січня 2011 року, №5 від 21 січня 2011 року, №5 від 17 лютого 2011 року, №7 від 17 березня 2011 року (а.с. 76), накладними №243 від 21 березня 2011 року, №244 від 21 березня 2011 року, №60 від 26 січня 2011 року, №141 від 23 лютого 2011 року, №504 від 26.05.2011 року (а.с. 77-79) .

- Договір №1/к на переробку від 21 березня 2011 року між Позивачем (в договорі - Давалець) та ТОВ «Сільськогосподарське підприємство комбікормовий завод»(в договорі - Підприємство) (83-84) , згідно якого Позивач доручив контрагенту здійснити роботи з переробки зерна кукурудзи та жмиха соняшника на кормосуміш. Згідно п.5.1. договору, переробка давальницької сировини Підприємством в готову продукцію повинна бути здійсненна протягом тридцяти днів з моменту отримання давальницької сировини. Обсяг сировини був уточнений додатковою угодою №1 від 08 квітня 2011 року . Факт виконання робіт підтверджений актом №ОУ-0000018 від 11 квітня 2011 року (а.с. 85) , виробничими актами-звітами про використання сировини і виробництво готової продукції від 25 березня 2011 року, 26 березня 2011 року, 28 березня 2011 року, 29 березня 2011 року, 30 березня 2011 року, №6 від 06 квітня 2011 року, №7 від 07 квітня 2011 року (а.с. 86-92) . Факт оплати підтверджений випискою по рахунку Позивача в ПАТ «КБ «Інвестбанк» від 10 серпня 2011 року, 12 травня 2011 року.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що реалізована позивачем ТОВ "Агротрейд НД" та ТОВ "Полтавське зерно" кормосуміш, яка виготовлена на давальницьких умовах і яка на 100% що складалась з вирощеного позивачем зерна кукурудзи та отриманого внаслідок переробки на давальницьких умовах жмиха (шроту) соняшника із власно-вирощеного насіння соняшника, є продукцією власного виробництва.

А тому суд приходить до висновку про те, що у позивача відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України є всі правові підстави для включення суми податку на додану вартість до скороченої декларації з податку на додану вартість у розмірі 237166 грн 17 коп. за відвантажену кормосуміш для відгодівлі тварин на користь ТОВ "Агротрейд НД" та з отриманої попередньої оплати кормосуміші для відгодівлі тварин від ТОВ "Полтавське зерно".

Достовірність відомостей про види економічної діяльності ТОВ «ПКЗ-Агро»(за КВЕД) підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 888345, наданим до матеріалів справи, а також Лубенською ОДПІ не заперечується. Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містять відомості про основні види діяльності товариства за КВЕД, який останнє також додає до заяви для отримання права на застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Так, згідно абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України від 15.05.2003 № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»(в редакції, чинній на момент здійснення правовідносин) в єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи як види діяльності.

Форма довідки з Єдиному державному реєстрі затверджена наказом Державного комітету статистики від 12.06.2007 № 164 «Про затвердження форми довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України».

Вказаною формою передбачено зазначення в довідці шести напрямків видів діяльності за КВЕД, але це не може обмежувати підприємство у здійсненні ним передбачених статутом видів діяльності.

На підтвердження того, що надані ТОВ «ПКЗ-Агро»послуги є сільськогосподарськими та підпадають під спеціальний режим оподаткування ПДВ, останнім були надані до перевірки документальні докази вирощування кукурудзи та отримання шроту соняшника на давальницьких умовах. Дана обставина представниками відповідача в судовому засіданні не заперечувалась.

Відповідно до п. 209.7 ст. 209 ПКУ 209.7. сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно до пп. 209.17.1 п. 209.17 ст. 209 ПКУ дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється, зокрема на: вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД): вирощування зернових культур на зерно для продовольчого споживання, на корм, на насіння; вирощування насіння та плодів олійних культур (арахісу, сої, соняшнику, кользи, рапсу, рижію тощо) для продовольчого споживання, технічних цілей, а також на насіння; та ін.

Крім того, відповідно до пп. 209.17.17 п. 209.17 ст. 209 ПКУ 209.17.17. обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується , відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб).

В силу прямої дії ст. 19 Конституції України - правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Враховуючи побудову правової конструкції п. 209.10. ст. 209 Податкового кодексу України: "Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному органі державної податкової служби з дотриманням правил та у строки, що визначені ст. 183 цього Кодексу для реєстрації платників податку на додану вартість. У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства", - судом встановлено, що наказом ДПА України від 01.03.2000 № 79 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" та наказом ДПА України від 22.12.2010 № 978 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" (чинних на момент реєстрації позивача суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ), якими врегульовано порядок реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ, розширено тлумачення правової норми щодо переліку видів діяльності сільськогосподарського підприємства та додано вимогу про виключність такого переліку.

Аналізуючи правові норми законодавства України, суд звертає увагу на те, що ані Закон України "Про податок на додану вартість", ані Податковий кодекс України не містять зобов'язання платника податків здійснювати діяльність лише зазначену у Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ, також немає заборони відносити надані послуги до спеціального режиму оподаткування, якщо такі послуги визначені п. 209.7, 209.17., 209.17.17 ст. 209 Податкового кодексу України.

Так у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 07.02.2012 № 346/11/13-12 зазначено: "У справі "Серков проти України" Європейським судом з прав людини порушення встановлено у зв'язку з тим, що, по-перше, відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону, що мало наслідком його суперечливе тлумачення Верховним Судом України, та, по-друге, незастосування судами, всупереч національному законодавству, підходу, який був би сприятливішим для заявника, коли у його справі законодавство припускало неоднозначне тлумачення".

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що п. 209.10.ст. 209 Податкового кодексу України не є чіткими та узгодженими, а отже не відповідають вимозі "якості" закону, і мають наслідком їх суперечливе тлумачення відповідачем, тому суд застосовує підхід, який є сприятливішим для заявника, коли у його справі законодавство припустило неоднозначне тлумачення.

Отже, оскільки вказані вище правові норми припускають неоднозначне (множинне) трактування змісту права платника податків, у цій ситуації суд керується п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України. Цією нормою встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованим висновок перевірки про заниження суми податкових зобов`язань в сумі 237 166 грн, в тому числі у квітні 2011 року - 204399 грн та у травні 2011 року - 32767 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган. В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про неправомірне донарахування відповідачем в податковому повідомленні-рішенні податкового зобов`язання за основним платежем у розмірі 237 166 грн, то й суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та зробити висновок про необґрунтоване нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн за дане правопорушення (розрахунок штрафних санкцій наданий відповідачем та знаходиться в матеріалах справи).

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від №0000482301 від 20 вересня 2012 року є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької державної податкової інспекції від №0000482301 від 20 вересня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 237166 грн та в частині штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 грн.

Отже, встановивши невідповідність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по ПДВ вимогам Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкове повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ від 20.09.2012 № 0000482301 підлягає скасуванню.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0000482301 від 20.09.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКЗ-АГРО" за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 237166 гривень 00 коп. (двісті тридцять сім тисяч сто шістдесят шість гривень нуль копійок) та в частині штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 грн. (одна гривня нуль копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКЗ-АГРО" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146 грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 12 листопада 2012 року.

Суддя І.Г. Ясиновський