Постанова

від 08.11.2012 по справі 5011-14/2237-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2012 р. Справа № 5011-14/2237-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Фролової Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача, відповідача: не з'явились, повідомлені належно, касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Сита Хата" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.09.12 у справі№ 5011-14/2237-2012 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Галерея "Європейська площа" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сита Хата" простягнення 21527,82 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Галерея "Європейська площа" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позову) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сита Хата" 20795 грн. боргу, 463,17 грн. пені, 89,65 грн. - 3% річних. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на несплату відповідачем повної вартості отриманого товару за договором купівлі-продажу від 21.05.11 №С218-11. При цьому, позивач посилався на приписи статей 16, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.12 (суддя Мельник С.М.) позов задоволено. Суд виходив з факту несплати відповідачем повної вартості поставленого за спірним договором товару. Рішення обґрунтовано приписами статей 509, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.12 (судді: Дикунська С.Я., Алданова С.О., Сітайло Л.Г.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Сита Хата", яке просить судові рішення у справі скасувати, а справу скерувати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. На думку скаржника, господарськими судами порушені приписи статей 610, 611, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, статей 42, 43, 22, 33, 43, 77 Господарського процесуального кодексу України. Товариство посилається на те, що спірний товар йому не поставлявся та він його не отримував. Крім того, скаржник вказує і про неналежне повідомлення місцевим господарським судом відповідача про час і місце розгляду справи.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

В ході розгляду спору господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 24.05.11 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Галерея "Європейська площа" - продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сита Хата" -покупцем було укладено договір купівлі-продажу №С218-11. За умовами цього договору продавець зобов'язався продати у власність покупцеві товари народного споживання вітчизняного та імпортного виробництва, а покупець, в свою чергу, прийняти товар і оплатити його вартість відповідно до умов договору. Згідно з пунктом 2.1 договору продаж здійснюється за договірними цінами. Кількість і ціни вказуються в накладних на товар або в рахунках, які є невід'ємною частиною договору. Пунктом 3.1 договору сторони обумовили, що оплата за товар здійснюється шляхом перерахування коштів відповідачем на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 21 календарного дня з моменту відвантаження (отримання) товару. У випадку порушення строків оплати, визначених договором, до винної сторони застосовуються штрафні санкції у вигляді пені. Пеня нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (у відсотках річних) на загальну вартість невиконаних зобов'язань за кожен календарний день порушення (пункт 7.3 договору). Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов спірного договору позивачем в період з 17.10.11 до 09.12.11 на підставі видаткових накладних (підписаних обома сторонами) було відвантажено відповідачеві товар на загальну суму 21 482 грн. Установили суди і те, з підтвердженням матеріалами справи, що відповідач спірний товар отримав, проте повністю за нього не розрахувався, а відтак його борг складає 20 975 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Галерея "Європейська площа" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сита Хата" 20795 грн. боргу, 463,17 грн. пені, 89,65 грн. -3% річних. Ухвалюючи рушення у справі господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цих вимог. Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Статтею 202 цього ж Кодексу унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до приписів статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі. Відповідно до приписів статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам, господарські суди установили, що позивач на виконання умов спірного договору купівлі-продажу відвантажив відповідачеві за видатковими накладними (підписаними обома сторонами) товар на загальну суму 21 482 грн. Установили суди попередніх інстанцій і те, з підтвердженням матеріалами справи (та це не спростовано відповідачем), що спірний товар відповідач прийняв, проте повного розрахунку за нього не здійснив (товар було оплачено лише частково). Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами статі 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до приписів частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Судами установлено, що умовами спірного договору (пункт 7.3) сторони узгодили сплату пені за прострочення оплати товару. Враховуючи установлений господарськими судами факт несплати відповідачем повністю вартості отриманого за договором від 24.05.11 товару, колегія суддів визнає підставним стягнення з відповідача заявленої суми боргу, пені і річних. Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Довід скаржника про недоведеність факту поставки спірного товару не може бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки спростовується обставинами встановленими господарськими судами і матеріалами справи, а також стосується переоцінки доказів у справі, яка за приписами статі 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Водночас визнається неспроможним і довід скаржника про неповідомлення його місцевим господарським судом про час і місце розгляду справи, позаяк він спростовується матеріалами справи (6, 33 а.с.). Цей довід також розглядався і апеляційним господарським судом та був відхилений ним як необґрунтований і недоведений.

З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.12 у справі №5011-14/2237-2012 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сита Хата" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Г.Фролова