Рішення

від 07.06.2011 по справі 7/206(10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.11 Справа№ 7/206(10)

за позовом : Державної екологічної інспекції в Львівській області

до відповідача : фермерське господарство "Обрій-С"

третя особа : Смолинська сільська рада

про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодаства

ціна позову: 123677,84 грн.

суддя Фартушок Т.Б.

при секретарю Полюхович Х.М.

за участю представників:

від Позивача: Петришин А.Ю., довіреність в матеріалах справи;

від Відповідача: не з'явився;

від Третьої особи: не з'явився

Суть спору:

Державна екологічна інспекція в Львівській області звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до Фермерського господарства "Обрій-С", третя особа Смолинська сільська рада про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства; ціна позову: 123677,84грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.11.2010р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 11год. 30хв. 07.12.2010р. В судовому засіданні 07.12.2010р. було оголошено перерву до 20.12.2010р на 14год 30хв. Розгляд справи відкладався з причин та підстав зазначених в ухвалах суду по даній справі від 20.12.2010р., 04.01.2011р. Строк розгляду справи продовжено за клопотанням представника Позивача

Ухвалою господарського суду по справі №7/206(10) від 20.01.2011р. провадження у справі зупинено та матеріали справи надіслано прокуророві Яворівського району Львівської області з метою проведення перевірки щодо наявності/відсутності в діях посадових осіб Відповідача складу злочину щодо факту здійснення спецводокористування фермерським господарством "Обрій-С".

17.03.2011р справа №7/206(10) повернулась із прокуратури Яворівського району Львівської області. 21.03.2011р. судом винесено ухвалу про поновлення провадження та розгляд справи призначено на 31.03.2011р 31.03.2011р. провадження у справі зупинено, до отримання від прокурора Яворівського району Львівської області інформації чи заявлявся цивільний позов у кримінальній справі №175-0157/10. 01.06.2011 року поновлено провадження у спаві та розгляд справи призначено на 07.06.2011р. на 16год 20хв.

Представнику Позивача оголошено його права і обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані в тому числі Відповідачу і Третій особі (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення Сторін про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник Відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Проте, суд зазначає, що протягом розгляду справи Відповідачем подано відзив на позовну заяву, який Відповідачем не підписано, та з матеріалами справи представник Відповідача ознайомився.

Третя особа в судове засідання не з"явилась, 10.06.2011р. від третьої особи надійшов лист в якому просять суд провести розгляд справи без участі представника сільської ради.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Крім цього, враховуючи вимоги ст.69 Господарського процесуального кодексу України, в суда відсутня подальша можливість для відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі -Закону) державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державна екологічна інспекція в Львівській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого Наказом Мінприроди №55 від 19.02.2007 року, є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції України.

Згідно п. «Б»ч.1 ст.20, ч.2 ст.35 Закону, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за використанням і охороною земель.

Відповідно до п. «З»ч.1 ст. 20 Закону, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №20 від 03.02.2010р., проведеної Позивачем у Відповідача, встановлено наступне.

Так, ФГ «Обрій»по факту експлуатує водозабір у складі однієї артезіанської свердловини та каптованого джерела у с.Смолин Яворівського р.-ну. Вода використовується для госппитного водопостачання. Свердловина глибиною 89м пробурена на верхньокрейдовий горизонт, дебіт 2,1м 3 /год. Джерело характеризується дебітом 8м 3 /год. Дозвіл на спеціальне водокористування відсутній, що є порушенням ст.ст.44, 48, 49 Водного кодексу України.

Актом перевірки також встановлено наступне.

Так, журнали первинного обліку води по обидвох водопунктах не ведуться, статистична звітність по формі 2-тп, та по формі 7-гр не ведеться, - що є порушенням ст.53 Кодексу України про Надра та ст.44 Водного кодексу України.

Проте, обсяги спожитої електроенергії ФГ «Обрій»по об'єкту водокачка наведені у листі Яворівського РЕМ ВАТ «Львівобленерго»за №2336 від 2912.2009р., згідно з яким обсяги становлять: 2007р. (січень -1210квт/год., лютий 1006квт/год., березень -1360квт/год., квітень -1958квт/год., травень -1540 квт/год., червень -1440 квт/год., липень -1260квт/год, серпень -1420квт/год., вересень -1200квт/год., грудень 392квт/год.); 2008р. (січень -1146, лютий -600, березень 800, квітень 881, травень 800, червень 400, липень -1000, серпень -1000, вересень -500, жовтень -500, листопад - 600, грудень -620квт/год.) 2009р. (січень -4551, лютий -1107, березень -1000, квітень -1000, травень -1008, червень -885, липень -445, серпень -450, вересень -718, жовтень -618, листопад -1000квт/год).

Актом перевірки також встановлено, що на каптажі був занурений насос ЕЦВ 6-6,5-125, потужністю 4квт., на свердловині -ЕЦВ 6-6,5-125, потужність 4квт. Обидва насоси забезпечують видобуток 6,5м 3 /год. На день перевірки насос на каптажі не працював, на свердловині працюючий. На каптажі показник лічильника на електрообладнанні в над каптажній споруді 171506, на свердловині 004508.

Акт перевірки підписано представником Позивача та головою ФГ «Обрій С»Жук Г.М.

В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази оскарження дій посадових осіб Позивача по проведенню перевірки чи складанню акту.

Відповідно до розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного видобування підземної прісної води ФГ «Обрій С», сума збитків становить 123677,84грн.

Розрахунок проведено за методикою розрахунків розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища №37 від 18.05.1995р., зареєстрованою в Мінюсті України №162/698 від 01.06.1995р. та за методикою розрахунків розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена Міністерством охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009р., зареєстрована в Мінюсті України №767/16783 від 14.06.2009р.

Позивачем скеровано претензію Відповідачу з вимогою сплатити завдані збитки, яка залишена без відповіді і задоволення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.13 Конституції України, ч.ч.1, 2 ст.148 Господарського кодексу України, ч.ч.1,3 ст.324 Цивільного кодексу України, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу є об'єктами права власності Українського народу; кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності Українського народу виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», води підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України.

Згідно ч.2 ст.2 Водного кодексу України, ст.2 Закону України про охорону навколишнього природного середовища», водні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів; спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно ст.151 Господарського кодексу України, суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах); порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 4 ст.49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу; порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002 року затверджено «Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування».

Отже, Відповідач повинен був здійснювати спеціальне водокористування на підставі та у відповідності з дозволом на спецводокористування, що, згідно матеріалів справи, було порушеним.

Згідно ч.1 ст.111 Водного кодексу України, підприємства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1, п.«З»ч.2, ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України цивільну відповідальність; відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; підприємства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Крім того, з приводу заявлених Відповідачем доводів суд зазначає, що згідно листа прокуратури Яворівського району Львівської області №570-вих від 23.02.2011р., прокуратурою Яворівського району Львівської області порушено кримінальну справу №175-0157/10 за обвинуваченням Жук Г.М. у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.240 КК України та ч.2 ст.364 КК України, якою встановлено наведене вище в мотивувальній частині рішення порушення та яка з обвинувальним висновком скерована до суду.

При цьому суд зазначає, про можливість винесення рішення до розгляду зазначеної кримінальної справи судом. У випадку ж встановлення вироком (рішенням) суду інших обставин. Аніж ті, які встановлені даним рішенням суду, право особи на перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами буде збережене .

Враховуючи вищенаведене та те, що у матеріалах справи відсутні та Відповідачем суду не подані докази, які б свідчили про відсутність факту заподіяння Відповідачем збитків чи заподіяння таких збитків у менших розмірах, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 123677,84грн. заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства збитків підлягають до задоволення

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

07.06.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.06.2011року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фермерського господарства "Обрій-С" (81010, Львівська обл., Яворівський р.-н, с.Смолин, ідентифікаційний код 22407044) в дохід місцевого бюджету с.Смолин Яворівського р.-ну Львівської обл. 61838,92грн. збитків, завданих порушенням вимог природоохоронного законодавства.

3. Стягнути з фермерського господарства "Обрій-С" (81010, Львівська обл., Яворівський р.-н, с.Смолин, ідентифікаційний код 22407044) в дохід місцевого бюджету Львівської обл. 24735,57грн. збитків, завданих порушенням вимог природоохоронного законодавства.

4. Стягнути з фермерського господарства "Обрій-С" (81010, Львівська обл., Яворівський р.-н, с.Смолин, ідентифікаційний код 22407044) в дохід Державного бюджету України 37103,35грн. збитків, завданих порушенням вимог природоохоронного законодавства.

5. Стягнути з фермерського господарства "Обрій-С" (81010, Львівська обл., Яворівський р.-н, с.Смолин, ідентифікаційний код 22407044) в дохід державного бюджету (р/р 31119095700006, банк -ГУДКУ у Львівській області, МФО -825014, отримувач -УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ -22389406, код платежу - 22090200) 1236,78грн. державного мита за подання позовної заяви до господарського суду, та в дохід державного бюджету (р/р 31212259700006, банк -ГУДКУ у Львівській області, МФО -825014, отримувач -УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ -22389406, код платежу - 22050000) 236рн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

Наказа видати відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.