Рішення

від 29.10.2012 по справі 5020-980/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2012 року справа № 5020-980/2012 За позовом Громадської організації „Яхт-Клуб „Казачья Бухта",

ідентифікаційний код 23013502

(99024, м. Севастополь, Бухта Козача, в/ч 51271)

до Обслуговуючого кооперативу „Яхт-Клуб „Козача Бухта",

ідентифікаційний код 36081697

(99045, м. Севастополь, вул. Рєпіна, буд. 15, оф. 3)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Севастопольська міська Рада,

ідентифікаційний код 24872845

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3);

2. Головне управління Держкомзему у місті Севастополі,

ідентифікаційний код 22274637

(99011, м. Севастополь, вул. Демідова, 13)

про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (ГО „Яхт-Клуб „Казачья Бухта") -явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив;

відповідач (ОК „Яхт-Клуб „Козача Бухта") -Шевчук О.Б. -представник, довіреність від 17.05.2012;

третя особа (Севастопольська міська Рада) -явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила;

третя особа (Головне управління Держкомзему у місті Севастополі) -явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила.

Обставини справи:

04.09.2012 Громадська організація „Яхт-клуб „Казачья Бухта" (далі -позивач, ГО „Яхт-Клуб „Казачья Бухта") звернулась до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) із позовом до Обслуговуючого кооперативу „Яхт-клуб „Козача Бухта" (далі -відповідач, ОК „Яхт-Клуб „Козача Бухта") про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 16.09.2010, укладеного між ГО „Яхт-клуб „Казачья Бухта" та ОК „Яхт-клуб „Козача Бухта".

Позовні вимоги з посиланням на статті 203, 215 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що строк договору суборенди, вказаний в пункті 2.1 Договору, суперечить статті 8 Закону України „Про оренду землі"; ОК „Яхт-клуб „Козача Бухта" здійснював використання отриманої за договором суборенди земельної ділянки з порушенням законодавства; державну реєстрацію договору суборенди здійснено з порушенням встановленого законодавством порядку.

Ухвалою суду від 07.09.2012 порушено провадження у справі; до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучені Севастопольська міська Рада та Головне управління Держкомзему у місті Севастополі /том 1, арк. с. 1-2/.

11.10.2012 позивач надав до суду письмові пояснення по суті спору /том 1, арк. с. 124-125/, відповідно до яких доповнив первісні підстави позову новою обставиною. На думку позивача, при підписанні оспорюваного договору керівник ГО „Яхт-клуб „Казачья Бухта" Кириченко О.М. діяв всупереч інтересам організації -в інтересах ОК „Яхт-клуб „Козача Бухта", адже одним із членів кооперативу є його донька Кануннікова (Кириченко) Ольга Олексіївна.

Присутня у судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позов /том 1, арк. с. 64-66/, стверджуючи що звернення з позовом зумовлене виключно небажанням позивача виконувати взяті на себе за договором суборенди зобов'язання. Зазначила, що строк договору суборенди співпадає зі строком основного договору оренди, відповідність строку вимогам законодавства є преюдиціальним фактом, який було встановлено рішенням господарського суду м. Севастополя від 03.09.2012 у справі № 5020-626/2012. Крім того, на думку представника відповідача, інші доводи, заявлені позивачем як підстави визнання правочину недійсним не ґрунтуються на вимогах статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки не входять до переліку умов, необхідних для дійсності правочину.

У судове засідання 29.10.2012 позивач явку свого повноважного представника не забезпечив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином: безпосередньо у засіданні суду 22.10.2012 та додатково ухвалою; надав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість одного представника в іншому судовому засіданні, а решти -на виборчих дільницях.

Обговоривши доводи позивача, суд відхилив заявлене клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки участь представників позивача обов'язковою не визнавалась, будь-яких доказів зайнятості інших представників на виборчих ділянках позивачем не надано, а встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України процесуальний строк вирішення спору спливає 05.11.2012.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2005 відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 2334 від 19.10.2004 між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та Громадською організацією „Яхт-клуб „Казачья бухта" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1,8983 га, розташованої на західному березі бухти Козачої в місті Севастополі /том 1, арк. с. 45-56/.

27.04.2005 на підставі вказаного Договору сторонами підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки /том 1, арк. с. 57/.

Рішенням Севастопольської міської Ради № 11081 від 15.09.2010 позивачеві надано згоду на передачу в суборенду земельної ділянки, площею 1,0 га, розташованої на західному березі бухти Козачої в місті Севастополі для будівництва й обслуговування яхт-клубу (спортивного комплексу), без зміни цільового призначення даної земельної ділянки, на умовах відповідності договору суборенди, що укладається, умовам договору оренди земельної ділянки від 18.04.2005, зареєстрованого 23.06.2005 під № 290, укладеного між ГО „Яхт-клуб „Казачья бухта" і Севастопольською міською Радою /том 1, арк. с. 20; 95/.

На виконання зазначеного рішення, 16.09.2010 між ОК „Яхт-клуб „Козача бухта" і ГО „Яхт-клуб „Казачья бухта" укладено Договір суборенди земельної ділянки (далі -Договір суборенди) /том 1, арк. с. 13-16; 89-101; 115-120/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору суборенди, Орендар передав у суборенду Суборендарю земельну ділянку (надалі -Ділянка), площею 1,0 га, розташовану на західному березі бухти Козачої в місті Севастополі. Ділянка відноситься до категорії земель водного фонду та передається в суборенду з метою будівництва та подальшого обслуговування яхт-клубу (спортивно-оздоровчого комплексу). Фактична передача земельної ділянки за Договором суборенди від Орендаря до Суборендаря здійснюється шляхом підписання Акта приймання-передачі земельної ділянки, який є невід'ємною частиною Договору суборенди.

На виконання умов Договору суборенди, 16.09.2010 сторонами підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки /том 1, арк. с. 93; 119/.

Відповідно до пунктів 2.2, 8.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.

Водночас, згідно зі статтею 20 Закону України „Про оренду землі" укладений договір оренди землі (в даному випадку -договір суборенди) підлягає державній реєстрації.

20.07.2012 Головним управлінням Держкомзему у місті Севастополі було зареєстровано договір суборенди земельної ділянки, площею 1,0 га, розташованої в м. Севастополі, на західному березі Козачої бухти, кадастровий № 8536400000:04:003:0108, підписаний ГО „Яхт-клуб „Казачья бухта" та ОК „Яхт-клуб „Козача бухта" 16.09.2010, за № 853640004000222, про що свідчать відповідний напис на самому Договорі та Витяг з Поземельної книги про земельну ділянку /том 1, арк. с. 87; 92/.

Вважаючи, що вказаний договір суборенди земельної ділянки суперечить чинному законодавству, позивач звернувся до суду із даним позовом про визнання цього договору недійсним.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 125 Земельного кодексу України унормовано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди земельної ділянки, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до статті 18 Закону України „Про оренду землі", договір оренди землі набуває чинності з моменту його державної реєстрації.

Як убачається з матеріалів справи укладений 18.04.2005 між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та Громадською організацією „Яхт-клуб „Казачья бухта" (Орендар) договір оренди земельної ділянки зареєстрований Головним управлінням Держкомзему у місті Севастополі 23.06.2005 за № 00290 /том 1, арк. с. 87/.

Оскільки за змістом пункту 3.1 Договору оренди землі цей Договір укладено строком на 25 років, враховуючи положення статті 18 Закону України „Про оренду землі" строк дії Договору оренди -до 23.06.2030.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що строк суборенди, визначений оспорюваним Договором суборенди земельної ділянки від 16.09.2010, перевищує строк оренди.

Утім, даний висновок є помилковим.

Згідно з частиною другою статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 03.09.2012 у справі № 5020-626/2012 за позовом Обслуговуючого кооперативу „Яхт-Клуб „Козача Бухта" до Громадської організації „Яхт-Клуб „Казачья Бухта" про тлумачення змісту угоди, яке набрало законної сили 21.09.2012, встановлено, що строк дії Договору суборенди земельної ділянки від 16.09.2010 спливає 23.06.2030 /том 1, арк. с. 58-61/.

Тобто, строк дії спірного Договору суборенди земельної ділянки від 16.09.2010 відповідає строку дії Договору оренди і не перевищує його.

Також, у позовній заяві позивач вимагає визнати оспорюваний Договір недійсним на тій підставі, що ОК „Яхт-Клуб „Козача Бухта" порушує взяті на себе відповідно до пункту 4.15 Договору суборенди зобов'язання не здійснювати на земельній ділянці без дозволу відповідних компетентних органів (архітектурно-містобудівних, пожежних, санітарних, природоохоронних та інших) роботи, для проведення яких необхідний відповідний дозвіл.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, вчинення правочинів, які не відповідають вимогам статті 203 Цивільного кодексу України (крім її частини четвертої) є правопорушенням, яке тягне за собою недійсність правочину. Це правопорушення має місце в момент вчинення правочину, тому чи мало місце невиконання договірних зобов'язань після укладення правочину для дійсності останнього значення не має.

З цих же підстав не може впливати на дійсність договору суборенди земельної ділянки вирішення питання про дотримання вимог закону Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі при реєстрації даного договору. Зазначення в статті 215 Цивільного кодексу України на те, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог закону стороною (сторонами), а не іншими особами, унеможливлює посилання на дії третіх осіб як на обставини, які впливають на дійсність правочину.

Не знайшли свого підтвердження і вимоги позивача про визнання недійсним договору суборенди на підставі родинних стосунків між керівником Громадської організації „Яхт-Клуб „Казачья Бухта" Кириченком О.М. та членом Обслуговуючого кооперативу „Яхт-Клуб „Козача Бухта" Канунніковою (Кириченко) О.О.

Відповідно реєстру членів Обслуговуючого кооперативу „Яхт-Клуб „Козача Бухта" станом на 16.09.2010, засновник кооперативу Кануннікова (Кириченко) О.О. не була членом кооперативу.

До того ж, за змістом частини третьої статті 328 Цивільного кодексу України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Керівник Громадської організації „Яхт-Клуб „Казачья Бухта" Кириченко О.М. на момент укладення оспорюваного правочину не був представником відповідача, та не укладав договір суборенди у своїх інтересах.

Більш того, як убачається з витягу з протоколу № 25 від 15.05.2009 Голову Ради ГО „Яхт-Клуб „Казачья Бухта" Кириченка О.М. було уповноважено укласти договір суборенди з ОК „Яхт-Клуб „Козача Бухта" загальними зборами Громадської організації „Яхт-Клуб „Казачья Бухта", отже при підписанні оспорюваного Договору він діяв в інтересах Організації.

За викладених обставин позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в позові судові витрати (державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, за проведення судової експертизи тощо) покладаються на позивача.

Керуючись статтями 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 05.11.2012.

Суддя (підпис) В.О. Головко