Ухвала

від 07.11.2012 по справі 2а-8769/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8769/12/2670 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Духно І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, товариства з обмеженою відповідальністю «ФФ Україна»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФФ Україна»(далі Товариство або позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2012 року ТОВ «ФФ Україна»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ, у якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005102202 від 21.06.2012 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 06 серпня 2012 року позов ТОВ «ФФ Україна»задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0005102202 від 21.06.2012 року. В іншій частині позовних вимог відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Європейські шляхові технології» не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивності. Тому позивачем було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми, сплачені контрагентом позивача за товари згідно з податковими накладними.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ТОВ «ФФ Україна»посилається на те, що наказ керівника відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є неправомірним, оскільки обов'язково має містити обставини, за наявності яких проводиться така перевірка, тому дії ДПІ щодо проведення документальної позапланової перевірки дотримані не були .

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скаргах доводи колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФФ Україна»отримало 11.05.2012 року запит від ДПІ №2183/10/22-210 від 08.05.2012 року про надання інформації та її документальне підтвердження щодо взаємовідносин із ТОВ «Європейські шляхові технології»за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

24.05.2012 року позивач надав ДПІ відповідь на лист №2183/10/22-210 від 08.05.2012 року разом із копіями документів.

28.05.2012 року позивач отримав від відповідача повідомлення №171/22-2 від 28.05.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та копію наказу №563 від 28.05.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Згідно акту №344/22-2/37567033 від 06.06.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФФ Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Європейські шляхові технології»за період з 01.07.2011 року по 31.10.2011 року, ТОВ «ФФ Україна»допущені порушення підпункту 198.1 підпункту 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у розмірі 148 750 грн. 00 коп.

На підставі встановлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005102202 від 21.06.2012 року, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 185 938 грн. 00 коп., з якої 148 750 грн. 00 коп. -основного платежу, 37 188 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції.

Аргументуючи свої висновки відповідач посилається на акт № 519/22-00/37680145 від 24.02.2012 року, складений ДПІ у Приморському районі м.Одеса, згідно якого податковий орган не має можливості провести зустрічну звірку ТОВ «Європейські шляхові технології», у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за місцем реєстрації, у нього відсутні складські та виробничі приміщення, транспортні засоби.

ДШ у Приморському районі м. Одеси згідно із п. 73.5 ст. 73 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Європейські шляхові технології», код ЄДРПОУ - 35503890 з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за 2011 рік.

Відповідно інформаційної базі даних АІС «РПП»ДПІ у Приморському районі м. Одеси станом на 24.02.2012 року значиться стан платника «9»- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявна необхідна документація, яка підтверджує факт здійснення господарських операцій між ТОВ «ФФ Україна»та ТОВ «Європейські шляхові технології».

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач уклав із ТОВ «Європейські шляхові технології»договори підряду №0806/11-1 від 08.06.2011, №0806/11-2 від 15.06.2011, №0806/11-3 від 15.06.2011, №0806/11-4 від 09.09.2011 та додаткову угоду №1 до цього договору підряду. Від імені позивача всі договори (угоди) підписані керівником Товариства Ліфінцевою Н.В., від імені ТОВ «Європейські шляхові технології»-його керівником Дубовичем Д.О. Згідно даних Єдиного державного реєстру, саме ці особи були керівниками вказаних підприємств в період з червня по вересень 2011 року.

На підтвердження реального виконання вказаних договорів, сторонами були підписані акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в від 06.07.2011 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, типова форма №КБ-3 від 06.07.2011 року).

У відповідності до вказаного акту ТОВ «Європейські шляхові технології»провело ремонт приміщення під офіс (за адресою м.Київ, вул.Нікольсько-Слобідська, буд.1а, офіс позивача) згідно договору підряду №0806/11-1 від 08.06.2011 року на загальну суму 192 179 грн. 92 коп.

Крім того, згідно акту приймання виконаних будівельних робіт, типової форми №КБ-2в від 12.07.2011 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, типової форми №КБ-3 від 12.07.2011 року ТОВ «Європейські шляхові технології»провело в магазині монтаж вентиляційної системи та системи кондиціювання повітря (за адресою м.Київ, проспект Генерала Ватутіна, 2т ТРК Mall»приміщення №1142) згідно договору підряду №0806/11-2 від 15.06.2011 року на загальну суму 131 217 грн. 61 коп.

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт, типової форми №КБ-2в від 12.07.2011 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, типової форми №КБ-3 від 12.07.2011 року ТОВ «Європейські шляхові технології» провело ремонтні роботи та електромонтажні роботи в магазині за адресою м.Київ, проспект Генерала Ватутіна, 2т ТРК Mall»приміщення №1142 згідно договору підряду №0806/11-3 від 15.06.2011 року на загальну суму 422 465 грн. 02 коп.

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт, типової форми №КБ-2в від 26.09.2011 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, типової форми №КБ-3 від 26.09.2011 року ТОВ «Європейські шляхові технології» провело ремонтні роботи в магазині за адресою м.Київ, проспект Оболонский, 16 ТРЦ «Dream Town», приміщення №В-70 згідно договору підряду №0806/11-3 від 15.06.2011 року на загальну суму 494 813 грн. 44 коп.

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт, типової форми №КБ-2в від 30.09.2011 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, типової форми №КБ-3 від 30.09.2011 року ТОВ «Європейські шляхові технології» провело ремонтні роботи в магазині за адресою м.Київ, проспект Оболонский, 16 ТРЦ «Dream Town», приміщення №В-70) згідно додаткової угоди №1 від 12.09.2011 року до договору підряду №0806/11-3 від 15.06.2011 року на загальну суму 60 997 грн. 99 коп.

Отже в матеріалах справи наявні договори, додаткові угоди, виписки з банку, акти приймання виконаних робіт, а також податкові накладні, виписані на адресу позивача, які містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що позивач не порушив норми пунктів 198.3, 198.6 статті 198 та пунктів 201.4, 201,10 статті 201 ПК України.

Згідно з підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Положеннями пункту 3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що доводи податкового органу стосовно фіктивності господарських операцій базуються лише на тому, що підприємство ТОВ «Європейські шляхові технології»не знаходиться за юридичною адресою, що само по собі є недостатніми для констатації відсутності продажу послуг в реальності.

Разом з цим, твердження позивача в апеляційній скарзі щодо неправомірності дій ДПІ стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є необґрунтованими . на проведення

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України право документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Позивач не заперечував, що запит про надання інформації, наказ та направлення про проведення перевірки були вчасно вручені позивачу.

Згідно з пунктом 79.2. статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що виконання умов статті 79 ПК надає право ДПІ розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційні скарги.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, товариства з обмеженою відповідальністю «ФФ Україна»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.