Рішення

від 08.11.2012 по справі 2014/2371/2012

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2014/2371/2012

Пр. 2/2014/740/2012

РІШЕННЯ

іменем України

08 листопада 2012 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі :

головуючого судді -Шахової В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Міненко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Змієві Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

14.05.20102 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. При цьому вказала, що вона була прийнята з 01.12.2009 року на роботу в КЖЕП «Сількомунгосп»на посаду економіста по бухгалтерському обліку та плануванню господарської діяльності, з посадовим окладом згідно штатного розкладу. 01 червня 2010 року ОСОБА_1 була звільнена з посади за скороченням штату , згідно п.1 ст.40 КЗпП України. В день звільнення ОСОБА_1 була видана на руки особисто трудова книжка та копії наказів про її звільнення. Однак відповідачем своєчасно не була виплачена вихідна допомога у зв`язку із звільненням з роботи за скороченням штату. На протязі 2010-2011 років ОСОБА_1 неодноразово зверталась до КЖЕП «Сількомунгосп»з проханням виплатити їй в повному обсязі грошових коштів, однак відповідач відмовився це зробити, посилаючись на відсутність коштів на підприємстві. В кінці березня 2012 року КЖЕП «Сількомунгосп»було перераховано грошові кошти у сумі 857,19 грн. з яких 680,15 грн. це заборгованість по виплаті вихідної допомоги при звільненні в розмірі середньомісячної заробітної плати, яка визнана відповідачем, а також компенсація за несвоєчасно виплачену вихідну допомогу. Грошові кошти на поточний рахунок ОСОБА_1 були зараховані 11 квітня 2012 року узв`язку з чим, їй стало відомо про остаточний розрахунок по заборгованості та є днем фактичного та остаточного розрахунку. Спір про розмір сум, належних ОСОБА_1 при звільнені відсутній, так як КЖЕП «Сількомунгосп»погодившись із зазначеною сумою заборгованості 11.04.2012 року її сплатив та заперечень не пред`являв. Таким чином, оскільки відповідач спочатку відмовився добровільно виплатити ОСОБА_1 належну їй грошову суму вихідної допомоги при звільненні її з роботи за скороченням штату у розмірі середнього заробітку, а перерахував суму боргу 11.04.2012 року, тому позивачка просить стягнути з КЖЕП «Сількомунгосп»середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 01.06.2010 року по 11.04.2012 року грошової суми, як компенсації у розмірі 15 287 грн.13 коп.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов належить задоволенню.

В судовому засіданні встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом № 62/К від 01.12.2009 року була прийнята з 01.12.2009 року на роботу в КЖЕП «Сількомунгосп»на посаду економіста по бухгалтерському обліку та плануванню господарської діяльності, з посадовим окладом згідно штатного розкладу.

У зв'язку із виробничою необхідністю, 31 березня 2010 року ОСОБА_1 наказом по підприємству №17/К від 31.03.2010 року було попереджено про скорочення даної штатної одиниці економіста по бухгалтерському обліку та плануванню господарської діяльності (код Кп за ДК003-95 2441.2) з 01 червня 2010 року. З даним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 01.04.2010 року.

01 червня 2010 року позивач наказом № 30/К від 01.06.2010 року була звільнена з посади економіста по бухгалтерському обліку та плануванню господарської діяльності КЖЕП «Сількомунгосп»за скороченням штату, згідно п, 1. ст. 40 КЗпІІ України. В день звільнення ОСОБА_1, тобто 01.06.2010 року, їй була видана на руки особисто трудова книжка та копії наказів про її звільнення.

Згідно вимог ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Судом встановлено, що позивачу при звільненні з КЖЕП «Сількомунгосп»вихідна допомога у зв'язку із звільненням з роботи за скороченням штату виплачена не була.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КзПП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення працівника видати працівникові належно оформлену ним трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст.117 КзПП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що 20 березня 2012 року відповідач КЖЕП «Сількомунгосп»перерахував на поточний рахунок № 8750, відкритий на ім'я позивача у територіальному відокремленому безбалансовому відділенні №10020/0472 філії - ХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» грошові кошти у сумі 865,85 грн., з яких 622,23 грн. - заборгованість по виплаті вихідної допомоги при звільненні; 243,62 -компенсація за несвоєчасно виплачену вихідну допомогу.

Вказані кошти були зараховані на банківський рахунок позивача 11 квітня 2012 року.

Щодо визначення дня фактичного розрахунку з позивачем та як наслідок, початку перебігу строку, з якого позивач дізнався про те, що відповідач фактично з ним розрахувався, суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року встановлено, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Крім того, відповідно до Рішення колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 січня 2008 року та ч. 5 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Таким чином, виходячи із вищевикладених вимог чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що днем фактичного розрахунку з позивачем є день зарахування на банківський поточний рахунок НОМЕР_1, відкритий на ім'я позивача грошових коштів, тобто - 11 квітня 2012 року.

Таким чином, позивачем не пропущено тримісячний строк звернення до суду з цим позовом, оскільки ОСОБА_1 звернулась до суду 14.05.2012 року.

Отже, враховуючи те, що заборгованість по виплаті вихідної допомоги, яка утворилась з 01 червня 2010 року позивачу виплачена лише 11.04.2012 року, тобто з порушенням строків, передбачених ст.116 КЗпП України, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який становить 15 287 грн. 13 коп. = 32,388 ( середньоденна заробітна плата) х 472 робочих дні (термін прострочення).

При цьому посилання відповідача на відсутність коштів на рахунку підприємства та скрутне матеріальне становище, як підставу відмови у позові, судом до уваги не приймається, оскільки відсутність коштів у підприємства, не може бути підставою для звільнення від відповідальності та застосування до роботодавця санкцій за несвоєчасну виплату вихідної допомоги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимог є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Інші заперечення відповідача висновків суду про задоволення позовних вимог не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44,47, 115-117 КЗпП України, ст..ст. 10, 11, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, , суд-

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку -задовольнити.

Стягнути з Комунального житлово - експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп», яке розташоване с. Бірки вул. Шкільна,3 Зміївського району Харківської області, розрахунковий рахунок 260073994 ВАТ «Мегабанк», МФО 351629, ЗКПО 32015788 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 15 287 грн. /п'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят сім/ 13 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий