Рішення

від 18.01.2013 по справі 2014/2371/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: 22ц/2090/8116/2013 Головуючий 1 інстанції-

Справа № 2014/2371/2012 Шахова В.В.

Категорія: трудові Доповідач -Костенко Т.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді: Костенко Т.М.

суддів: Колтунової А.І.,

Гальянової І.Г.,

при секретарі: Сватенко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп»на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 08 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2012 року позивач звернулася у суд з позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп»(далі КЖЕП «Сількомунгосп»), який в подальшому неодноразово уточнювала та остаточно просила стягнути середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 15287,13 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що 01 грудня 2009 року наказом № 62/К вона була прийнята на роботу КЖЕП «Сількомунгосп»на посаду економіста по бухгалтерському обліку та плануванню господарської діяльності, з посадовим окладом згідно штатного розкладу. 01 червня 2010 року наказом № 30/ була звільнена з посади за скороченням штату, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. В день звільнення їй була видана особисто на руки трудова книжка та копії наказів про звільнення. Проте, відповідачем своєчасно не була виплачена вихідна допомога у зв'язку із звільненням з роботи за скороченням штату. Також зазначила, що на протязі 2010-2011 років вона неодноразово зверталась в усній формі до відповідача з проханням виплатити їй в повному обсязі грошові коштів, однак відповідач відмовився це зробити, посилаючись на відсутність коштів на підприємстві. В березні 2012 року КЖЕП «Сількомунгосп»було перераховано грошові кошти у сумі 857,19 грн. з яких 680,15 грн. це заборгованість по виплаті вихідної допомоги при звільненні в розмірі середньомісячної заробітної плати, яка визнана відповідачем, а також компенсація за несвоєчасно виплачену вихідну допомогу. 11 квітня 2012 року грошові кошти були зараховані на її поточний рахунок, що є днем фактичного та остаточного розрахунку. КЖЕП «Сількомунгосп»погодився із зазначеною сумою заборгованості 11.04.2012 року її сплатив, а тому спір про розмір сум належних їй при звільненні відсутній. Оскільки відповідач спочатку відмовився добровільно виплатити належні їй грошові кошти, а перерахував лише 11.04.2012 року, тому вона просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 01.06.2010 року по 11.04.2012 рік, як компенсації, у розмірі 15287,13 грн.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні суду першої інстанції проти позову заперечували та зазначили, що ОСОБА_3 пропущений строк звернення до суду за вирішенням трудового спору, згідно до вимог ст. 233 КЗпП. Не оспорюючи факту несвоєчасності виплати вихідної допомоги, вважали, що порушення таке відбулося в зв*язку з тяжким матеріальним становищем, що склалося на підприємстві, проте остаточний розрахунок відповідач провів 20 березня 2012 року, шляхом перерахування на поточний рахунок ощадкнижки ОСОБА_3, тому середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги становить 14898,48 коп. Крім того, суд не звернув уваги на те, що заявлений ОСОБА_3 розмір компенсації більше ніж в 22 рази перевищує розмір вихідної допомоги та не застосував принцип співмірності при визначенні розміру відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 08 листопада 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з КЖЕП «Сількомунгосп»середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 15287,13 грн.

Додатковим рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 12 грудня 2012 року з КЖЕП «Сількомунгосп» на користь держави стягнуто 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

В апеляційній скарзі КЖЕП «Сількомунгосп» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги в сумі 680,15 грн.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неповним та необ'єктивним дослідженням доказів, на які посилається позивач.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміненню з підстав передбачених п.п.3 та 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, виходячи з наступного.

Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами та не оспорюється сторонами, що з 01 грудня 2009 року ОСОБА_3 працювала на підприємстві відповідача на посаді економіста по бухгалтерському обліку та плануванню господарської діяльності. 01 червня 2010 року наказом № 30/К була звільнена з посади за скороченням штату, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. В день звільнення їй була видана особисто на руки трудова книжка та копії наказів про звільнення.

За положеннями ст.116 КЗпП України під час звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Крім того, відповідно до вимог ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з зазначених підстав працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, остаточний розрахунок при звільненні стороною відповідача проведено тільки 20 березня 2012 року банківським платежем у сумі 865, 85 грв. (а.с.31), який надійшов на рахунок ОСОБА_3 11 квітня 2012 року.

З огляду на такі обставини, приймаючи рішення про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 15287,13 грн., районний суд виходив із того, що на час звільнення позивачки з нею не був проведений остаточний розрахунок всіх належних їй сум.

Відповідно до ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Яз зазначалось вище, відповідачем не оскаржується сам факт порушення терміну остаточного розрахунку з позивачкою, однак він вважає суму середнього заробітку за час такої затримки, стягнуту за рішенням суду першої інстанції, занадто завищеною, оскільки зазначена сума майже в 22 рази перевищує саму заборгованість.

За приписами ст.117 КЗпПУ в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що установивши під час розгляду справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку у разі звільнення, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпПУ стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не звільняє його від відповідальності.

Суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин по справі.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки виплати, передбачені ст. 117 КЗпПУ у сумі 3 000 (трьох тисяч) грн., пропорційно до суми заборгованості по заробітній платі та з урахуванням принципу розумності та справедливості.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи.

За зазначених обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині розміру стягнення середньомісячного заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 313, 314 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп» задовольнити частково.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 08 листопада 2012 року змінити.

Зменшити розмір компенсації за затримку середньомісячного заробітку за час затримки остаточного розрахунку до 3 000 (трьох тисяч) грн., стягнутих з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Сількомунгосп»на користь ОСОБА_3.

У іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий, суддя:

Судді :