Ухвала

від 08.11.2012 по справі 2270/3118/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/3118/12

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Грищук С.Д.

за участю представників сторін:

представника позивача: Клюка Володимира Федоровича,

представника відповідача: Дєдушкіна Сергія Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Анне-ЛТД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Ремако" до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Анне-ЛТД" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Ремако" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000952310/763, №0000962310/764 від 17 жовтня 2011 року, №0000202310/212, №0000252310/213, №0000262310/214 від 07 березня 2012 року.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 10 вересня 2012 року позов задовольнив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник третьої особи в судове не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Анне-ЛТД", зареєстроване 03.07.1996 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 03.07.1996 року та перереєстроване 19.02.2002 року Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області, ідентифікаційний код 14159997, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 14.05.2012 року. Взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 22.02.2002 року Хмельницькою МДПІ за №221800001506 та зареєстроване відповідачем платником податку на додану вартість 04.04.2002 року згідно свідоцтва №31725720.

Хмельницькою МДПІ 28.09.2010 року проведено документальну планову перевірку ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року, про що складено акт № 1616/230/14159997. Висновками акту встановлено порушення ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1. п.п. 5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5, п.п. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового Кодексу України , в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в сумі 3257751,00 грн. Крім того, встановлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ТОВ ВКФ "Анне ЛТД" занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на суму 1190666,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Хмельницькою МДПІ 17.10.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р": № 0000952310/763, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3789040,00 грн., в тому числі: за основним платежем - в сумі 3257751,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 531289 грн. та № 0000962310/764, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1785999,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 1190666,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 595333,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПА в Хмельницькій області, яка своїм рішенням про результати розгляду первинної скарги №22205/10/25-034 від 13.12.2011 року залишила без змін податкове повідомлення-рішення за №0000962310/764, а скаргу позивача - без задоволення, скасувала податкове повідомлення-рішення від 17.10.2011 року №0000952310/763 в розмірі 3 грн., застосованої штрафної (фінансової) санкції.

Державна податкова служба України, своїм рішенням про результати розгляду повторної скарги від 27.02.2012 року ДПА України, скаргу позивача задовольнила частково, скасувала податкове повідомлення-рішення № 0000962310/794 від 17.10.2011 року, в частині визначення перевіркою 297666,50 грн. штрафної санкції по податку на додану вартість та донарахувала 66795,00 грн., податку на прибуток та 11911,00 грн., штрафної санкції.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем спірних податкових повідомлень-рішень, відповідачем 07.03.2012 року прийняті податкові повідомлення - рішення форми "Р": № 0000202310/212, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 3789037,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 3257751,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 531286,00 грн.; № 0000252310/213, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 78706,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 66795,00 грн. та 11911,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), № 0000262310/214, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1488332 грн. 50 коп., в тому числі: за основним платежем - 1190666 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 297666,50 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані належні докази на підтвердження реального характеру відносин позивача з третьою особою по господарській операції з придбання нафтопродуктів відповідно до генерального договору поставки №21/07/10 від 21.07.2010 року. Не включення до складу валового доходу безнадійної кредиторської заборгованості ТОВ "ВКФ "Анне ЛТД", яка залишилась не стягнутою після ліквідації підприємств, а саме : ТОВ "Юнівест Сервіс", ТОВ "Дніпро ВК", ТОВ" Інтеркомплект 2" не підтверджується актом перевірки відповідача від 02.07.2010 року №1369/230/14159997 на який він посилається. В частині господарських операцій з ТОВ "Алвіста Інвест", ТОВ "Ультраторг", ТОВ "Віола Універсал" суд першої інстанції встановив, що такий вид діяльності як оптова торгівля будівельними матеріалами у вказаних контрагентів відсутній, тому висновки відповідача, які зазначені в акті перевірки, що фактично вказана господарська операція не проводилась контрагентами є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

П.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено Хмельницьким окружним адміністративним судом та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та ТОВ "Ремако" було укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів №21/07/10 від 21.07.2010 року.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору ТОВ "Ремако" зобов'язалось передати у власність покупця (ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД") нафтопродукти за цінами і в кількості, вказаних у додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною і укладаються на підставі письмових заявок покупця; в додаткових угодах вказуються вид продукції, її кількість, ціна, місце призначення та відвантажувальні реквізити.

Загальна вартість продукції відповідно до цього договору складається з суми всіх додаткових угод і/або виставлених рахунків (п.2.1 договору); оплата поставленої продукції здійснюється покупцем на підставі рахунків постачальника відповідно до додаткових угод (п.2.2 договору). Відповідно до п.3.1 договору продукція може поставлятись покупцю на умовах EXW склад постачальника і/або FCA склад постачальника, і/або CРT пункт призначення, і/або DDR склад покупця в редакції Інкотермс 2000 року; умови конкретної поставки визначаються сторонами у відповідних додаткових угодах до договору. Поставка партії вважається узгодженою, а заявка прийнятою постачальником до виконання з дати підписання сторонами додаткової угоди до договору, в якій вказується обсяг заявки, найменування продукції та її кількість (п.3.2 договору).

На підтвердження виконання умов вказаного генерального договору позивачем та третьою особою надано копії додаткових договорів, рахунків-фактур, видаткових накладних, актів приймання нафтопродуктів, залізничних накладних, податкових накладних, платіжних доручень, виписки з банківських рахунків, договору, укладеного між ТОВ "БНК - Україна" та ПП "Батерфляй ЛТД" про здійснення розкредитування, приймання рухомого складу по станції Коростень ПЗЗ, актів здачі-прийомки виконаних робіт.

Вказані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність господарських операцій між позивачем та третьою особою щодо придбання нафтопродуктів, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Крім того, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2011 року по адміністративній справі № 2270/8119/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.02.2012 року та постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 року встановлено реальність здійснення господарської операції ТОВ "Ремако" щодо поставки нафтопродуктів ТОВ ВКФ "Анне -ЛТД" по генеральному договору поставки №21/07/10 від 21.07.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

В акті перевірки №1616/230/14159997 від 28.09.2010 року зазначено, що в порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем занижено валовий дохід за перевірений період за рахунок не включення до складу валового доходу безнадійної кредиторської заборгованості ТОВ "Анне ЛТД", яка залишилась нестягнутою після ліквідації підприємств, а саме: ТОВ "Юнівест Сервіс", ТОВ "Дніпро ВК", ТОВ" Інтеркомплект 2".

Разом з тим, актом перевірки відповідача від 02.07.2010 року №1369/230/14159997 не було встановлено наявності кредиторської заборгованості позивача перед даними підприємствами.

Таким чином, висновок податкового органу щодо заниження валового доходу у зв'язку з не включенням до його складу безнадійної кредиторської заборгованості по взаємовідносинах з ТОВ "Юнівест Сервіс", ТОВ "Дніпро ВК", ТОВ" Інтеркомплект 2" є безпідставним.

Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що між ТОВ ВКФ "Анне -ЛТД" та ТОВ "Ультраторг" було укладено договір поставки нафтопродуктів №51 від 01.11.2009 року, між ТОВ ВКФ "Анне -ЛТД" та ТОВ "Віола Універсал" - договір купівлі-продажу будматеріалів б/н від 01.04.2010 року, між ТОВ ВКФ "Анне -ЛТД" та ТОВ " Алвіста Інвест" - договір купівлі-продажу металопрокату №191 від 02.11.2009 року.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем до матеріалів справи долучено копії податкових, видаткових накладних, рахунку-фактури, платіжних доручень, актів списання.

На підтвердження здійснення розрахунків за отримані товари від ТОВ "Алвіста Інвест" та ТОВ "Віола Універсал" позивачем надано копії векселів та актів прийому-передачі векселя, які не підтверджують здійснення оплати товару, а лише засвідчують наявність заборгованості.

Крім того, згідно зі спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні такі види діяльності: оптова торгівля нафтопродуктами у ТОВ "Ультраторг", оптова торгівля будівельними матеріалами у ТОВ "Віола Універсал" та ТОВ "Алвіста Інвест".

Згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" є інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля паливом, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Такий вид діяльності, як виконання будівельних чи ремонтних робіт у ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" відсутній. Штатні розписи ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" не містять посад працівників, які спроможні виконати обсяг робіт, які були відображенні у бухгалтерському обліку.

Доказів укладення позивачем договорів на здійснення ремонтних робіт суду не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу щодо завищення розміру амортизаційних відрахувань за 1 квартал 2011 рік в результаті неправомірного збільшення балансової вартості основних засобів першої групи станом на початок 1-го кварталу 2011 року по операціях з придбання будівельних матеріалів у ТОВ "Віола Універсал" та ТОВ "Алвіста Інвест" та безпідставного включення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість по операціях з ТОВ "Ультраторг", ТОВ "Віола Універсал" , ТОВ "Алвіста Інвест".

Актом перевірки позивача, з висновком якого погодився суд, встановлено нікчемність правочинів щодо придбання будівельних матеріалів у ТОВ "Алвіста Інвест".

Так, у разі встановлення нікчемності правочинів, податкові наслідки вчинення відповідних дій повинні розглядатись без урахування наявності цивільно-правового договору.

Таким чином, висновок податкового органу щодо заниження валового доходу за рахунок не включення до його складу безнадійної кредиторської заборгованості ТОВ "Анне ЛТД", яка залишилась нестягнутою після ліквідації ТОВ "Алвіста Інвест" є неправомірним, оскільки, встановивши нікчемність правочинів з даним контрагентом, податковий орган мав розглядати податкові наслідки без урахування вказаних правочинів, в тому числі щодо здійснення оплати шляхом видачі векселя.

Крім того, строк погашення заборгованості по простому векселю, виданому позивачем ТОВ "Алвіста Інвест", визначено 02 квітня 2020 року, який станом на час проведення перевірки не настав.

Посилання податкового органу на ліквідацію ТОВ "Алвіста Інвест" суд вважає необґрунтованим, оскільки вексель міг бути переданий шляхом вчинення індосаменту іншій особі.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи, що судом встановлено неправомірність висновків податкового органу щодо нікчемності господарських операцій позивача з ТОВ "Ремако" та заниження валового доходу у зв'язку з не включенням до його складу безнадійної кредиторської заборгованості по взаємовідносинах з ТОВ "Юнівест Сервіс", ТОВ "Дніпро ВК", ТОВ" Інтеркомплект 2", ТОВ "Алвіста Інвест" суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень повністю.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 13 листопада 2012 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.