Постанова

від 06.11.2012 по справі 2а/1270/7815/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7815/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мирончук Н.В.

за участі секретаря Стройної О.О.

за участю представників сторін:

позивача: Калінін К.В.,

відповідача: Гарбуз К.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби України про визнання протиправним дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби України про визнання протиправним дій та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що позивач зареєстрований як суб'єкт господарювання-юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.02.2009 року за № 13821070006007210 та є платником податку і зборів, та перебуває на обліку в ДПІ в Артемівському районі м. Луганська з 04.01.1994 року.

Також позивач є платником податку на додану вартість.

Представник позивача зазначає, що керівнику ТОВ «Яхонт ЛТД була вручена копія Наказу №447 від 31.07.2012 року про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Яхонт ЛТД» з 20.08.2012 року по 03.09.2012 року за період з 01.07.2010 по 30.06.2012 року на підставі п.77.1 ст.77 ПКУ.

За наслідками перевірки було складено акт від 10.09.2012 року № 598/22-200/21762903 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Яхонт ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 24.09.2012 року №0001272220 безпідставним, необґрунтованим, таким, що суперечить законодавству України та підлягає скасуванню, в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки проведено поверхово, факти викладені у акті не відповідають фактичним обставинам та нормам діючого законодавства України, що призвело до неправильного визначення суми податкового зобов'язання.

На думку позивача, в акті перевірки від 10.09.2012 року № 598/22-200/21762903 відповідачем було зроблено безпідставні висновки про заниження ПДВ у сумі 325498,00грн., про нікчемність господарських операцій з контрагентами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.

Представник відповідача під час судового засідання надав суду заперечення проти позову (том 1 а.с.201-204) в якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повній мірі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯХОНТ ЛТД» (далі ТОВ «ЯХОНТ ЛТД») зареєстроване 11.02.2009 року виконавчим комітетом Луганської міської ради, як юридична особа, ідентифікаційний код 21762903, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 485374 (а.с.8).

З 04.01.1994 року позивач перебуває на обліку за реєстровим №01009 в Державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська, як платник податків, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 29.01.2010 року № 2056 (а.с.12).

Позивач з 24.09.1997 року зареєстрований платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер №217629012346, що підтверджується свідоцтвом №100268091, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.13).

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень, виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Так, відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова. (п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України).

Наказом ДПІ в Артемівському районі м.Луганська Луганської області ДПС № 447 від 31.07.2012 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Яхонт ЛТД» за період з 01.07.2010 по 30.06.2012 призначено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Яхонт ЛТД» з 20.08.2012 по 03.09.2012 за період з 01.07.2010 по 30.06.2012 (том 1 а.с.14).

На підставі перевірки відповідачем був складений акт від 10.09.2012 року № 598/22-200/21762903 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Яхонт ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавста за період з 01.07.2010 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства (том 1 а.с.20-94).

На підставі акту перевірки №598/22-200/21762903 від 10.09.2012 ДПІ в Артемівському районі м.Луганська винесено податкове повідомлення-рішення №0001272220 від 24.09.2012, відповідно до якого ТОВ «Яхонт ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання на суму 374041,75грн. з яких за основним платежем -325498,00грн., штрафні санкції -48543,75 грн. (том.1 а.с.16).

За результатами перевірки були встановлені наступні порушення позивачем законодавства пп. 7.4.1 та 7.4.4 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму 325498,00грн. у т.ч.:

в результаті завищено податку на додану вартість у сумі 65050,00грн. у т.ч.:

- за жовтень 2011 року в сумі 10171,00грн.;

- за грудень 2011 року в сумі 6740,00грн.;

- за березень 2012 року в сумі 8850,00грн.;

- за травень 2012 року в сумі 24716,00 грн.;

- за червень 2012 року в сумі 14573,00грн.;

та в результаті заниження ПДВ у сумі 390548 грн., в тому числі:

- за вересень 2010 року в сумі 157492,00грн.;

- за жовтень 2010 року в сумі 36679,00грн.;

- за січень 2011 року в сумі 150654,00грн.;

- за березень 2011 року в сумі,00грн.;

- за жовтень 2011 року в сумі 390,00грн.

З акту перевірки вбачається, що за період з 01.07.2010 по 30.06.2012 ТОВ «Яхонт ЛТД» задекларувало податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 10876333,00грн. том 1 а.с.50).

Також відповідачем в акті перевірки, зазначено, що позивачем сформовано податковий кредит від:

- ТОВ «Агротехпостач» за січень 2011 року в сумі 53373,17 грн., за березень 2011 року в сумі 45333,33 грн.;

- ТОВ «ТД «Алпа» за вересень 2010 року у сумі 157492,00грн., за жовтень 2010 року у сумі 36679,00грн.;

-ТОВ «Промінвест Україна -2010» за січень 2011 року у сумі 97281,33грн.;

- ТОВ «НВКФ «Іріда» за жовтень 2011 року у сумі 390,00грн.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Основними видами діяльності ТОВ «ЯХОНТ ЛТД» за КВЕД, згідно довідки АА №289650 з ЄДРПОУ є: виробництво електророзподільної та контрольної апаратури, ремонт і технічне обслуговування електророзподільної та контрольної апаратури, роздрібна торгівля офісним та комп'ютерним устаткуванням, ремонт і технічне обслуговування офісної техніки (том 1 а.с.10-11).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ТОВ «ЯХОНТ ЛТД» в особі генерального директора Казарової І.В. та ТОВ «Агротехпостач» в особі директора Слєпцової І.В., укладено договір від 03.01.2011 року № 5 поставки електрообладнання ( том 1 а.с.117-119).

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Агротехпостач» на користь ТОВ «ЯХОНТ ЛТД» були виписані видаткові та податкові накладні за період з 11.01.2011 року по 31.03.2011 року на загальну суму 592239,00 грн. в тому числі ПДВ 98706,50 грн.(том 1 а.с.120-127, том 2 а.с.36-43) також за період з 11.01.11 по 31.03.11 були виписані прибуткові ордери (том 2 а.с.32-35).

Також в матеріалах справи містить договір між ТОВ «ЯХОНТ ЛТД» в особі генерального директора Казарової І.В. та ТОВ «Торговий дім «АЛПА» в особі директора Фірсової Д.Ю № 02/08-10 від 02.10.2010 поставки електрообладнання ( том 1 а.с.187-189).

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору «Торговий дім «АЛПА» на користь ТОВ «ЯХОНТ ЛТД» були виписані видаткові, податкові накладні та розрахунки-фактури за період з вересня 2010 року по листопад 2010 року на загальну суму 1165028,64 грн. в тому числі ПДВ 194171,40 грн.(том 1 а.с.144-158, том 2 а.с.55-79).

Також судом встановлено, що між ТОВ «ЯХОНТ ЛТД» в особі генерального директора Казарової І.В. та ТОВ «Промінвест Україна-2010» в особі директора Слепцової І.В. укладено договір від 03.01.2011 № 4 поставки електрообладнання ( том 1 а.с.184-186).

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Промінвест Україна-2010» на користь ТОВ «ЯХОНТ ЛТД» були виписані видаткові, податкові накладні та розрахунки-фактури за січень 2011 року на загальну суму 583688,00 грн. в тому числі ПДВ 97281,33 грн.(том 1 а.с.131-143, том 2 а.с.48-54), також за період з 06.01.11 по 25.01.11 були виписані прибуткові ордери (том 2 а.с.44-47).

Представником позивача під час судового засідання зазначено, що між ТОВ «НВКФ «Іріда» та ТОВ «Яхонт ЛТД» був укладений усний договір на виготовлення ключів.

На підтвердження виконання умов усної угоди були виписані рахунки-фактури, видаткова накладна, податкова накладна, платіжне доручення, прибутковий ордер (том 2 а.с.80-84).

Доставка та отримання товару підтверджується товарно-транспортними накладними (том 1 а.с.190-200).

Згідно товарно-транспортних накладних від 11.01.2011 №6, від 19.01.2011 №17, 31.03.2011 №б/н, від 25.01.2011 №20, від 06.01.2011 №б/н, від 11.01.2011 №б/н та інші транспортування електрообладнання здійснювалися вантажними транспортними автомобілями марок Камаз5410 №019-38 АТ та Рено ВВ0742 ВХ.

Транспортування придбаних товарів здійснювалось автотранспортом ТОВ «Агротехпостач»(том 1 а.с.100-101).

Одночасно суд зазначає, що сама по собі відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товарів вантажним автомобілем не може бути підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару за наявності інших належно оформлених первинних документів що відображають реальність здійснення господарської операції

Аналогічна позиція викладена судовою колегією Вищого адміністративного суду в ухвалі від 02.02.2012 року по справі №2а/0270/1684/11, у якій зазначено, що товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2009р. №1149 «Про затвердження Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання» введення електрообладнення в обіг на території України дозволяється за умови, що його розроблено та виготовлено відповідно до встановлених вимог безпеки, у разі дотримання яких таке електрообладнання не створюватиме небезпеки для життя та здоров'я людей, тварин, майна і довкілля.

На підтвердження якості придбаного товару в матеріалах справи містяться сертифікати відповідності з додатками (том.1 а.с.85-99).

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, згідно частини 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704).

Документи надані позивачем, є документами первинного бухгалтерського обліку та оформлені відповідно до вимог Закону України №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження ствердження відповідача про відсутність у позивача товарно-транспортних документів та сертифікатів відповідності, які б підтверджували транспортування і отримання товару від контрагентів позивачу та спростовуються наданими позивачем під час судового розгляду справи необхідними документами.

Таким чином, враховуючи, що здійснення господарських операцій між ТОВ «ЯХОНТ ЛТД» та контрагентами підтверджено первинними бухгалтерськими документами, підприємства були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності та як платники податку на додану вартість, та з урахуванням вимог ст. 198 Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 374041,00 грн. з яких 325498,00 грн. - за основним платежем, 48543,75 грн., штрафні санкції, а отже про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.09.2012 року №0001272220 державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «ЯХОНТ ЛТД» за податком на додану вартість на 374041,00грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України, у судовому засіданні 06 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.09.2012 року №0001272220, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.09.2012 року №0001272220 державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯХОНТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 21762903) за платежем: податок на додану вартість на 374041,75 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯХОНТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 21762903) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2236,00грн. (дві тисячі двісті тридцять шість гривень 00коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 12.11.2012 року.

СуддяН.В. Мирончук